Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 569/22407/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 569/22407/23 пров. № А/857/863/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В., Довгої О.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 27 грудня 2023 року (суддя Ковальов І.М., ухвалену в м. Рівне) у справі № 569/22407/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Рівненській області про скасування постанови, про притягнення до адміністративної відповідальності, ВСТАНОВИВ: 16 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 29 листопада 2023 року адміністративний позов позивача було залишено без руху та надано термін для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків, зокрема у своєму адміністративному позові позивач просить суд скасувати постанову винесену інспектором відділення поліції №5 смт.Гоща Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області Волянюк Х.Т., однак відповідачем даного інспектора у позові позивачем не зазначено. На виконання ухвали суду першої інстанції про залишення позову без руху 12 грудня 2023 року представником позивача було подано до суду адміністративний позов (в двох примірниках) ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції України в Рівненській області, інспектора відділення поліції №5 смт.Гоща Рівннського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області Волянюк Христини Тарасівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 27 грудня 2023 року повернуто ОСОБА_1 адміністративний позов до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, стягнення судових витрат разом з додатками, залишивши в матеріалах справи їх копії. Приймаючи оскаржену ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що копії додатків до адміністративного позову для вручення відповідачу по справі - інспектору відділення поліції №5 смт.Гоща Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області Волянюк Х.Т. долучено не було. Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконною, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності. Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на ухвалу суду першої інстанції передбачену в ч. 2 ст. 312 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження згідно з положеннями цієї статті. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав. Як вже було зазначено постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що копії додатків до адміністративного позову для вручення відповідачу по справі - інспектору відділення поліції №5 смт.Гоща Рівннського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області Волянюк Х.Т. долучено не було. Такі висновки суду першої інстанції, не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з порушенням норм процесуального права, з таких міркувань. Статтею 160 КАС України передбачено вимоги до позовної заяви. Згідно п.2 ч. 5 цієї статті, у позовній заяві зазначається, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті (ч. 1 с. 161 КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (ч. 4 ст. 169 КАС України). Частиною 3 статті 48 КАС України встановлено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Відтак апеляційний суд погоджується з твердженням апелянта, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності. Крім того, слід зазначити, що ч.2 ст. 169 КАС України, зокрема, передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення. В ухвалі Рівненського міського суду Рівненської області від 29 листопада 2023 року про залишення позовної заяви без руху, судом, зокрема, зазначено, що у своєму адміністративному позові позивач просить суд скасувати постанову винесену інспектором відділення поліції №5 смт.Гоща Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області Волянюк Х.Т., однак відповідачем даного інспектора у позові позивачем не зазначено. Разом з тим спосіб усунення недоліків судом першої інстанції не зазначено. Суд першої інстанції не звернув увагу на приведені вище обставини, не здійснив заміну відповідача належним або не залучив до участі у справі відповідний орган Національної поліції як співвідповідача. Апеляційний суд зазначає що, відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права. Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі Беллет проти Франції Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні від 13 січня 2000 року у справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції зазначив, що копії додатків до адміністративного позову для вручення відповідачу по справі - інспектору відділення поліції №5 смт.Гоща Рівннського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_2 долучено не було. На думку суду апеляційної інстанції наведена судом першої інстанції підстава не може бути підставою для повернення позовної заяви, оскільки, виходячи з норм міжнародного права, таке повернення адміністративного позову позивача, має формальний характер, і унеможливило доступ до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи. Враховуючи те, що повернення позовної заяви не повинно створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції про повернення адміністративного позову є передчасною. Відповідно до ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання. Відтак, з врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, оскільки винесена з порушенням норм процесуального права та з неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для справи. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст. 139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 250, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 27 грудня 2023 року про повернення позовної заяви у справі № 569/22407/23 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга