Постанова 4857 № 140/16216/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/16216/23 пров. № А/857/22609/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В., Довгої О.І., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року (суддя- Ксензюк А.Я., ухвалене в м. Луцьк) у справі № 140/16216/23 за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,- ВСТАНОВИВ: 22 червня 2023 року Головне управління ДПС у Волинській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 25 694,98 грн. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року позов задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржив відповідач- ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати частково рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі № 140/16216/23 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково та стягнути з нього в дохід бюджету податковий борг 9 771.12 грн. В частині стягненні боргу у розмірі 15 922,86 грн. відмовити. Відзив на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції поданий не був. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що станом на 13.06.2023 за відповідачем ОСОБА_1 рахується податковий борг в загальному розмірі 25 694,98 грн, в тому числі: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 25 585,15 грн, з військового збору 109,83 грн., що підтверджується довідкою про наявність заборгованості по платежах до бюджету, розрахунками податкового боргу та зворотньою стороною облікових карток платника податків. Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування виник у зв`язку з несплатою відповідачем самостійно задекларованих грошових зобов`язань згідно податкових декларацій №9984 від 27.04.2018 на суму 2 776,08 грн, №10032 від 25.04.2019 на суму 6 023,79 грн, №9735 від 03.07.2020 на суму 7 123,99 грн, №25403984 від 01.06.2021 на суму 3 276,00 грн, № 9433437931 від 02.06.2022 на суму 7 542,00 грн. Загальна заборгованість відповідача з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, з урахуванням переплати в сумі 1 156,71 грн, становить 25 585,15 грн. Податковий борг з податку з військового збору виник у зв`язку з несплатою відповідачем самостійно задекларованих грошових зобов`язань згідно податкової декларації № 9433437931 від 02.06.2022 на суму 628,50 грн. Також згідно статті 129 ПК України відповідачу нараховану пеню в сумі 95,38 грн. Загальна заборгованість відповідача з військового збору, з урахуванням переплати в сумі 614,05 грн, становить 109,83 грн. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Визначені відповідачем у податкових деклараціях суми зобов`язань є узгодженими. Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36, пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України та законами з питань митної справи; податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Згідно із підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач вживав заходи спрямовані на погашення податкового боргу, а саме: відповідачу було вручено податкову вимогу від 09.08.2016 №68738-03, однак вжиті контролюючим органом заходи не призвели до повного погашення податкового боргу. Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Згідно пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження. Колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що податковий борг у розмірі 15 923,86 грн, який виник 31.07.2018 2 776,08 грн, 31.07.2019 6 023,79 грн, 03.07.2020 7 123,99 грн, має визнаватись безнадійним та підлягає списанню позивачем, оскільки позовні вимоги про його стягнення подані після спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, враховуючи наступне. Згідно пункту 102.4 статті 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. Відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу. Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постанові від 23.12.2022 у справі №140/12235/21. Карантин на усій території України був вперше установлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з 12 березня 2020 року та неодноразово був продовжений. Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, Указами Президента України дію воєнного стану в Україні продовжено. Згідно Закону України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» дія пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України зупиняється на період дії воєнного, надзвичайного стану. Поряд з тим вказаним Законом статтю 102 ПК України доповнено пунктом 102.9, за змістом якого на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. З врахуванням наведеного суд першої інстанції вірно вказав, що визначені законодавством строки давності для стягнення податкового боргу дотримані, а відтак судом першої інстанції підставно задоволено позов. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі № 140/16216/23 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга