Постанова 4857 № 140/12088/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/12088/21 пров. № А/857/5040/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В., Довгої О.І., розглянувши у в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року (суддя Валюх В.М., ухвалене в м. Луцьку ) у справі № 140/12088/21 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,- ВСТАНОВИВ: Головне управління ДПС у Волинській області звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 та з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило стягути з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету податковий борг в сумі 468 377,06 грн. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року позов задоволено повністю. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач- ОСОБА_1 , який в апеляційній скарзі покликаються на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскільки відсутні докази направлення на відповідача податкової вимоги за формою «Ф» від 23.09.2020 №152-13 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 спірної суми податкового боргу, оскільки в розумінні ПК України таке рішення контролюючого органу не вважається належним чином надісланим (врученим), що призвело до неможливості встановлення строку, передбаченого пунктом 95.2 статті 95 ПК України, із закінченням якого законодавець пов`язує виникнення у контролюючого органу права на стягнення податкового боргу. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави та доводи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, станом на 24.12.2020 за ОСОБА_1 обліковується податковий борг із земельного податку з фізичних осіб в загальній сумі 468377,06грн., що підтверджується витягом з ІТС «Податковий блок», довідкою про наявність заборгованості по платежах до бюджету, розрахунком податкового боргу. Даний податковий борг із земельного податку з фізичних осіб в загальному розмірі 468377,06грн. виник внаслідок несплати відповідачем грошових зобов`язань за 2018-2020 р.р. згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 01.04.2020 №27085-5233-0306 в сумі 205461,46грн., №27084-5233-0306 в сумі 57416,82грн., №27086-5233-0306 в сумі 205461,46грн., № 27089-5233-0306 в сумі 12,44 грн., № 27088-5233-0306 в сумі 12,44 грн., № 27087-5233-0306 в сумі 12,44 грн. Позивач відповідно до статті 59 ПК України надіслав відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу за формою «Ф» від 23.09.2020 №152-13 (а.с.11). Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, а згідно із пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні: грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пунктом 95.2 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Як передбачено пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження. Як вірно зазначено судом першої інстанції, податковий борг, який заявлений до стягнення у цій справі, виник у зв`язку із несплатою грошових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, які не скасовані в адміністративному чи у судовому порядку, а тому, в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, визначені у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях податкові зобов`язання є узгодженими та, у зв`язку з їх несплатою вважаються податковим боргом. Посилання апелянта на те, що відсутні докази направлення відповідачу податкової вимоги за формою «Ф» від 23.09.2020 №152-13 рекомендованим листом з повідомленням про вручення колегія суддів відхиляє, оскільки як вбачається з матеріалів справи (а.с. 11), дана податкова вимога була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року у справі №140/12088/21 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга