LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4875917/1732/22

від 24.04.2024 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 у справі №917/1732/22 залишити без змін.

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 квітня 2024 року м. Харків Справа № 917/1732/22 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І.В.; за участі секретаря судового засідання Голозубової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу (вх.№490П/2) ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 (повний текст рішення складено та підписано суддею Погрібною С.В. 14.08.2023 у приміщенні Господарського суду Полтавської області) у справі №917/1732/22 за позовом ОСОБА_1 , м.Кременчук Полтавської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпластполімер», м.Кременчук Полтавської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , м. Кременчук Полтавської області, про визнання недійсним рішення,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВ «Промпластполімер» про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Промпластполімер» від 28.09.2018, які оформлені протоколом №2 загальних зборів ТОВ «Промпластполімер». Рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 у справі №917/1732/22 у позові відмовлено. Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд мотивував його тим, що згідно зі ст.24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників; учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників; статутом товариства може бути встановлено, що учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства без згоди інших учасників; відповідне положення включається до статуту товариства або виключається з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства; учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу; вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється; позивачем до позовної заяви додано копію протоколу №2 від 28.09.2018, який підписаний самим ОСОБА_1 , у своєму позові останній не заперечує присутність на вказаних зборах та підписання ним цього протоколу; надана позивачем копія Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпластполімер» є неякісною та нечитабельною; за результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку що позивачем не доведено обставин, на які він посилається у своєму позові, його позиція не підтверджується належними та допустимими доказами, а тому у задоволенні позову слід відмовити. Представник позивача з рішенням господарського суду не погодився, через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій просив вищевказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Промпластполімер» від 28 вересня 2018 року, які оформлені протоколом № 2 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпластполімер». В обґрунтування вимог скарги заявник зазначає таке: -до позовної заяви було додано витяг зі Статуту з його розділу VI, витяг був належним чином оформлений та посвідчений, відповідно до частини 2 ст.91 Господарського процесуального кодексу України; суд ухвалою від 16.01.2023 залишив позов без руху, запропонував усунути недолік позову та зобов`язав надати копію Статуту підприємства, що і було зроблено позивачем 17.01.2023; ухвалою від 25.01.2023 суд визнав, що подані позивачем матеріали відповідають вимогам процесуального закону, і відкрив провадження у справі, жодних зауважень до «читабельності» Статуту суд не висував ні в цій ухвалі, ні в цілому ряді ухвал протягом підготовчого провадження; позивач зазначає, що «нечитабельність» - це виключно суб`єктивна категорія і, крім того, доказ має оцінюватись за його змістом, а не зовнішньою формою, окрім того, доданий до позову витяг зі Статуту повністю читабельний і відповідає вимогам частини 2 ст.91 Господарського процесуального кодексу України, однак ні в рішенні суду, ні в ухвалі від 16.01.2023 не зазначено про відхилення цього доказу з будь-яких підстав, які передбачені процесуальним законом; -у розділі VI статуту ТОВ «Промпластполімер» чітко встановлено правило, у відповідності до якого загальні збори підприємства є правомочними виключно у випадку, коли на них присутні учасники, що володіють більше ніж 75% голосів; ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були на той момент єдиними учасниками цього товариства, кожний володів по 50% статутного капіталу і вони вільно та на власний розсуд розпорядились своїми правами - домовились про те, що в Статут буде внесена саме така норма про правомочність загальних зборів; рішення від 28.09.2018, оформлене протоколом №2, прийнято як всупереч волі померлого учасника, так і всупереч вимогам Закону, ці загальні збори були не правомочними приймати рішення з будь-яких питань порядку денного, оскільки на них був відсутній кворум ( ОСОБА_3 володів лише 50% голосів); у частині прийняття до складу учасників ТОВ «Промпластполімер» замість ОСОБА_5 , то в цій частині рішення мало прийматись учасниками, що володіють більше ніж 75% голосів; для зміни учасника у зв`язку з відчуженням частки слід було укласти письмовий договір (частина 5 ст.21 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»), але такий договір не було укладено; -у відповідності до ст.55 Закону «Про господарські товариства», який діяв на момент смерті ОСОБА_6 (16.09.2017), спадкоємці померлого набувають статусу учасника товариства лише на підставі рішення загальних зборів цього товариства, зазначений закон не передбачав права спадкоємців ставати учасниками товариства з обмеженою відповідальністю автоматично, без згоди самого товариства; ТОВ «Промпластполімер» не приймало рішення про прийняття до складу учасників замість померлого ОСОБА_7 його дружини ОСОБА_2 , остання не подавала такої заяви на адресу ТОВ «Промпластполімер» до 27.04.2021, тому вона не набула прав учасника цього товариства, і станом на 28.09.2018 не була його учасником, внаслідок чого вимоги частин 2, 5 ст.24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» для виходу ОСОБА_1 зі складу учасників цього товариства виконані бути не могли. Зазначені вище обставини, на думку апелянта, мають бути підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Промпластполімер», які оформлені протоколом №2 загальних зборів товариства. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 у справі №917/1732/22 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпластполімер» від 28.09.2018, оформлене протоколом №2. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпластполімер» на користь ОСОБА_1 2481,00 грн судового збору за подання позову та 3721,50 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до протоколу №2 від 28.09.2018, на зборах був присутній лише один учасник (засновник) ТОВ «Промпластполімер» ОСОБА_1 , який володіє лише 50% голосів. Проте в матеріалах справи відсутні докази того, що станом на 28.09.2018 ОСОБА_2 успадкувала частку в статутному капіталі ТОВ «Промпластполімер» і що її було прийнято до складу засновників (учасників) товариства саме як спадкоємицю ОСОБА_7 . Натомість, як убачається з протоколу №2 від 28.09.2018, на голосування було поставлено питання про прийняття ОСОБА_2 до складу засновників (учасників) товариства замість ОСОБА_1 , а не замість ОСОБА_7 . Отже, відповідне питання не могло бути вирішено лише одним учасником, який володіє 50% голосів. Апеляційний господарський суд, урахувавши правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.04.2018 у справі №921/522/17-г, зазначив, що вимога закону щодо урахування голосів інших учасників товариства, які без голосів, що припадають на частку померлого (ліквідованого) учасника, становлять у сукупності 100% голосів, що мають ураховуватися під час визначення кворуму, стосується лише ухвалення рішення про прийняття спадкоємця або правонаступника учасника товариства до цього товариства, у всіх інших випадках повинен бути кворум, визначений статутом товариства. З урахуванням викладеного, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що загальні збори учасників ТОВ «Промпластполімер», оформлені протоколом №2 від 28.09.2018, не були правомочними (через відсутність кворуму, передбаченого Статутом товариства), внаслідок чого порушено також і права ОСОБА_1 як засновника (учасника) товариства, оскільки відповідне рішення зборів спрямоване на позбавлення його статусу засновника (учасника) фактично безоплатно із зазначенням про те, що ОСОБА_2 сплачує йому за частку у товаристві 200 грн. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що, як убачається з матеріалів справи та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час апеляційного розгляду справи, учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпластполімер» є ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , тобто змін до реєстру на підставі спірного рішення зборів учасників ТОВ «Промпластполімер» внесено не було, що також свідчить про відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на передання своєї частки у товаристві ОСОБА_2 . Також апеляційний господарський суд зазначив, що оскільки предметом позову та апеляційного перегляду в даному провадженні є виключно вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю з підстав відсутності кворуму, виходячи саме з того порядку врахування голосів, що визначений вимогами чинного законодавства та статуту товариства - суд не надає оцінки обставинам щодо того, чи набула ОСОБА_2 станом на час проведення вказаних зборів (28.09.2018) право на частку у статутному капіталі ТОВ «Промпластполімер» як спадкоємиця ОСОБА_7 і чи дотримано нею встановленого законом порядку оформлення права власності на відповідну спадщину. Доказів набуття ОСОБА_2 такого права станом на 28.09.2018 матеріали справи не містять, натомість, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, учасниками ТОВ «Промпластполімер» є ОСОБА_7 (а не ОСОБА_2 ) та ОСОБА_1 , тобто змін до Статуту щодо перерозподілу часток засновників (учасників) станом на час прийняття спірного рішення загальних зборів внесено не було та реєстрації таких змін не здійснено. Постановою Верховного Суду від 25.01.2024 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 у справі №917/1732/22 скасовано. Справу №917/1732/22 направлено на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду. Скасовуючи постанову апеляційного господарського суду, Верховний Суд зазначив, оскільки оскаржуване рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпластполімер» прийнято 28.09.2018, судам попередніх інстанції необхідно було дослідити положення Статуту ТОВ «Промпластполімер», зокрема, щодо того, в якому випадку збори засновників є правомочними. Верховний Суд не погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для надання оцінки обставинам щодо набуття ОСОБА_2 станом на час проведення зборів права на частку у статутному капіталі ТОВ «Промпластполімер» як спадкоємиці ОСОБА_7 і чи дотримано нею встановленого законом порядку оформлення права власності на відповідну спадщину, оскільки зі змісту протоколу №2 від 28.09.2018 загальних зборів ТОВ «Промпластполімер» убачається, що на зборах були присутні ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , при цьому у голосуванні на зборах брало участь дві особи, відтак встановлення обставин щодо набуття/не набуття ОСОБА_2 , станом на час проведення оскаржуваних зборів, права на частку у статутному капіталі ТОВ «Промпластполімер» як спадкоємиця ОСОБА_7 напряму впливає на встановлення обставин щодо наявності/відсутності кворуму на спірних загальних зборах. Отже, суд апеляційної інстанції помилково не урахував наведеного та не дослідив обставин щодо набуття/не набуття ОСОБА_2 , станом на час проведення оскаржуваних зборів, права на частку у статутному капіталі ТОВ «Промпластполімер» як спадкоємиці ОСОБА_7 для встановлення обставин щодо наявності/відсутності кворуму на спірних загальних зборах. Також суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви представника третьої особи про відкладення розгляду справи зазначив про те, що строк розгляду апеляційної скарги є обмеженим, у відповідності до частини 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України, проте Верховний Суд зазначив, що такі обмежені строки не можуть стати на заваді всебічного та об`єктивного розгляду справи та з`ясування обставин, що мають суттєве значення для вирішення справи. Розгляд справи судом апеляційної інстанції, за наявності заяви про відкладення її розгляду від учасника, якого не було залучено до участі у справі в суді першої інстанції, а залучення якого відбулось лише на стадії апеляційного перегляду, та, ураховуючи першу неявку в судове засідання такого учасника за умови подання ним заяви про відкладення розгляду справи, позбавив останнього права бути заслуханим, що свідчить про невиконання судом гарантій щодо справедливого і публічного розгляду справи. У контексті спірних правовідносин представником ОСОБА_2 завчасно до початку розгляду справи подано заяву про відкладення розгляду справи, у якому вказано про готовність надати витребувані судом оригінали документів у наступне судове засідання, а також повідомлено про направлення на адресу суду відзиву на апеляційну скаргу. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 у справі №917/1732/22. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 04.04.2024 о 14:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №104. Встановлено учасникам справи строк по 26.03.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження. Запропоновано учасникам справи надати оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги. 25.03.2024 через систему «Електронний суд» 07.02.2024 представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , подала відзив (вх.№4294) на апеляційну скаргу, також просить долучити докази до матеріалів справи. У відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що у вересні 2018 року ОСОБА_1 , був єдиним живим учасником товариства, тому він володів часткою у розмірі 100% при ухваленні рішення про вихід з ТОВ «Промпластполімер», тому згоди інших учасників не потребував. Стосовно 75% голосів для прийняття ОСОБА_2 до складу учасників ТОВ «Промпластполімер» слід застосувати теж правило неврахування голосів померлого учасника під час голосування. Щодо посилання ОСОБА_1 на частину 5 ст.21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» ОСОБА_2 зазначає, що станом на вересень 2018 (прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів ТОВ «Промпластполімер») даної частини ст.21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не існувало, оскільки ст.21 доповнено частиною 5 згідно з Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» №1667-ІХ від 15.07.2021. Відтак жодної письмової форми договору відчуження частки, на якій наполягає ОСОБА_1 , у 2018 році Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не передбачав. Щодо твердження ОСОБА_1 про обов`язковість ухвалення рішення ТОВ «Промпластполімер» про прийняття ОСОБА_2 до складу учасників товариства у порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 , зазначає, що до отримання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 не могла звернутися до ТОВ «Промпластполімер» для прийняття її до складу учасників товариства, або відмовитися від вступу до ТВО « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Оскільки свідоцтво про право на спадщину отримано ОСОБА_2 29.05.2019, є підстави вважати, що Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», що набрав чинності 17.06.2018, вже поширював свою дію на спірні правовідносини, внаслідок чого ОСОБА_2 автоматично стала учасником ТОВ «Промпластполімер» згідно з частиною 1 ст.23 вказаного закону і їй залишилося лише звернутися до державного реєстратора для проведення відповідних реєстраційних дій. 27.04.2021 ОСОБА_2 зареєструвала у нотаріуса заяву про прийняття рішення щодо вступу до ТОВ «Промпластполімер» та прийняття у власність спадщини у вигляді частки у статутному капіталі ТОВ «Промпластполімер» у розмірі 50%, що дорівнює 200 грн, які належали її померлому чоловіку. Але 28.04.2021 державним реєстратором відмовлено у державній реєстрації змін щодо засновників товариства через рішення, оформлене протоколом загальних зборів товариства від 26.04.2021, про припинення діяльності товариства та повноважень ОСОБА_2 , на посаді директора товариства. Частиною 1 ст.23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою діяльністю», що набрав чинності 17.06.2018, встановлено імперативне право щодо відсутності необхідності згоди учасників товариства на перехід частки до спадкоємця, отже, за статутом товариства не може бути передбачено інше. У Статуті ТОВ «Промпластполімер» не передбачено отримання згоди на перехід частки до спадкоємця учасниками товариства, або згоди на вступ до товариства або права відмовити спадкоємцю у вступі до товариства. У даному випадку, станом на дату прийняття оскаржуваного рішення 28.09.2018, була відсутня відмова ТОВ «Промпластполімер» у вступі ОСОБА_2 до товариства, як і була відсутня відмова ОСОБА_2 від вступу до ТОВ «Промпластполімер». Отже, прийняття рішення ТОВ «Промпластполімер» про прийняття ОСОБА_2 до складу учасників товариства в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 є необов`язковим. ОСОБА_2 після отримання свідоцтва про право на спадщину, вживала заходів для реєстрації своєї частки у статутному капіталі ТОВ «Промпластполімер» після померлого чоловіка, однак не змогла цього зробити через дії ОСОБА_1 , спрямовані на ліквідацію товариства. Також вважає позовні вимоги про визнання рішень зборів товариства недійсними неефективним способом захисту. Крім того, зазначає, що позивачем порушено принцип добросовісності, з огляду на те, що ОСОБА_1 спочатку добровільно склав нотаріальну заяву від 28.09.2018 про вихід зі складу учасників ТОВ «Промпластполімер», добровільно підписав нотаріально завірений акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Промпластполімер», від 28.09.2018 склав та підписав протокол №2 загальних зборів товариства, потім свої дії оскаржив у судовому порядку, що неможливо вважати розумними та добросовісними діями, адже така поведінка ОСОБА_1 є суперечливою, тим більше, що третя особа ОСОБА_2 мала правомірні очікування про те, що після виходу ОСОБА_1 за власним бажанням зі складу учасників ТОВ «Промплатполімер» та передачі їй частки ОСОБА_1 у статутному капіталі товариства, ОСОБА_2 стане єдиною учасницею ТОВ «Промпластполімер», володіючи 100% статутного капіталу товариства. Крім того, позивач не зазначає у позові яке саме його право порушено оскаржуваним рішенням, зазначаючи лише, що не можна було приймати рішення про вихід зі складу учасників товариства, коли один з учасників померлий, при відсутності кворуму. Однак вказане рішення приймав сам позивач, і протягом тривалого часу визнавав його дію та дотримувався його змісту. У даному випадку після здійснення заходів щодо передачі позивачем частки у статутному капіталі товариства внаслідок вільного волевиявлення, без заперечень та зауважень, та прийняття протоколу №2 загальних зборів засновників ТОВ «Промпласполімер» від 28.09.2018, зауваження щодо можливого недотримання кворуму, вимоги позивача про визнання такого правочину недійсним без належних обґрунтувань порушення його прав та інтересів не узгоджуються з його попередньою поведінкою. Щодо наданих доказів до відзиву на апеляційну скаргу зазначає, що докази не могли бути подані ОСОБА_2 раніше, оскільки вона не була залучена до участі у справі у суді першої інстанції, про існування справи ОСОБА_2 дізналася тільки після залучення її в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.10.2023, у зв`язку з чим просить поновити строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи подані докази. Колегія суддів не убачає підстав для розгляду вказаного клопотання, оскільки такі документи вже містяться у матеріалах справи, зокрема, надавались представником ОСОБА_2 до відзиву (вх.№13713 від 08.11.2023) на апеляційну скаргу, а надані судові рішення не є доказами у розумінні норм ст.73 Господарського процесуального кодексу України. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 заяву представника ОСОБА_2 , адвоката Бідюк Я.В., про участь у всіх судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, задоволено. Ухвалено судове засідання у справі №917/1732/22, призначене на 04.04.2024 о 14:00 год., провести за участі представника ОСОБА_2 , адвоката Бідюк Я.В., у режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи на 24.04.2024 о 09:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м.Харків, пр.Незалежності, 13, 1-й поверх, кімн.№104. Також ухвалено судове засідання у справі №917/1732/22, призначене на 24.04.2024 о 09:30 год., провести за участі представника ОСОБА_2 , адвоката Бідюк Я.В., у режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку. 23.04.2024 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшли пояснення (вх.№5710) у справі. 23.04.2024 від представника ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання (вх.№5795) про відкладення розгляду справи, в якому зазначає, що не зможе взяти участь у судовому засіданні 24.04.2024 у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні у Полтавському апеляційному суді як представник ОСОБА_8 у справі №524/2439/23, яка призначена на 24.04.2024 о 10:00 год., у зв`язку з чим просить суд визнати поважними причини неявки адвоката Бідюк Я.В. у судове засідання 24.04.2024 поважними та відкласти розгляд справи на іншу дату. 23.04.2024 представник ОСОБА_2 подала до суду заяву (вх.№5774), в якій зазначає, що на виконання ухвали суду від 04.04.2024 надає для огляду суду оригінали таких документів: -нотаріальної заяви від 28.09.2018 ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників ТОВ «Промплатполімер», акта приймання-передачі частки у статутному капіталі від 28.09.2018 про передачу ОСОБА_1 своєї частки у статутному капіталі ТОВ «Промпластполімер» ОСОБА_2 , протоколу загальних зборів ТОВ «Промпластполімер» №1 від 28.09.2018, свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.05.2019 з оригіналом витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 29.05.2019, нотаріальної заяви ОСОБА_2 про вступ до ТОВ «Промпластполімер» від 27.04.2021, Статуту ТОВ «Промпластполімер». Також, посилаючись на частину 2 ст.92 Господарського процесуального кодексу України, просить суд після дослідження зазначених оригіналів документів, повернути їх на адресу представника ОСОБА_2 - адвоката Бідюк Я.В. У судовому засіданні 24.04.2024, яке проходило в режимі відеоконференції, представник позивача проти задоволення заяви представника ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи не заперечував. Колегія суддів, розглянувши заяву (вх.№5774) про відкладення розгляду справи, з огляду на те, що розгляд справи вже відкладався, а подана заява не містить переконливих обґрунтувань необхідності брати участь адвокату Бідюк Я.В. саме у справі №524/2439/23, ураховуючи положення частини 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду, а також з огляду на відсутність передбачених частиною 11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, адже, учасники справи належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання, матеріали справи містять правову позицію у справі ОСОБА_2 , викладену у відзиві на апеляційну скаргу, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, надала суду оригінали документів для огляду у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи. Представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив суд її задовольнити. Інші учасники у судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи та вимоги, заслухавши представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає таке. Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальність «Промпластполімер» від 13.11.1995 Товариство з обмеженою відповідальністю «Промпластполімер» у подальшому «товариство» створено згідно з Законом України «Про господарські товариства» та інших законодавчих актів України, діє відповідно до установчого договору та Статуту товариства. Засновниками та власниками товариства є громадяни: ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (пункт 1.1 Статуту). Також у розділі ІV Статуту товариства зазначено, що учасниками товариства є: ОСОБА_1 та ОСОБА_7 . Згідно з пунктом 5.3 Статуту початковий установчий фонд товариства створюється за рахунок коштів та майна, що вкладені засновниками і становить 40,0 млн.крб. розміри та порядок внесення вкладів до уставного фонду визначається уставним договором. Внесення вкладу до уставного фонду підтверджується свідоцтвом, що не належить до цінних паперів. Із загального уставного фонду долі засновників складають: ОСОБА_1 - 50%; ОСОБА_7 -50%. 16.09.2017 ОСОБА_7 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть. Матеріали справи містять належним чином засвідчену копію заяви від 28.09.2018, яка є нотаріально посвідченою, про те, що ОСОБА_1 , учасник (засновник) Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпластполімер» повністю розуміючи значення та правові наслідки своїх дій та без будь-якого примусу, відповідно до власного волевиявлення, повідомив про свій вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпластполітер» та передачу (відступлення) належної йому частки в статутному капіталі, що становить 50 (п`ятдесят)%, номінальною вартістю 200,00 грн на користь громадянки України ОСОБА_2 . Жодних майнових, матеріальних чи інших претензій ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпластполімер» та ОСОБА_2 не має та в майбутньому мати не буду. На частку прибутку (дивіденди) від діяльності товариства не претендує. Відповідальність та достовірність наданої інформації та за будь-які непорозуміння та питання, що можуть виникнути з цього приводу у майбутньому, бере на себе. Текст заяви, її зміст, значення та наслідки ОСОБА_1 зрозумілі та виповідають його волі. Вказана заява зареєстрована у реєстрі за №2522 та містить підпис ОСОБА_1 , справжність якого засвідчена приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Марченко Н.А. (а.с.42, том 2). Згідно з актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Проспластполімер» від 28.09.2018 ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої сторони, разом «сторони» у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Промпластполімер» від 28.09.2018, склали цей акт приймання-передачі про таке: ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняла частку у статутному капіталі ТОВ «Промпласполімер» у розмірі 50%, що в грошовому еквіваленті становить 200,00 грн. Сторони не мають один до одного будь-яких претензій у зв`язку з передачею зазначеної в акті частки у статутному капіталі ТОВ «Промпластполімер». Цей акт складено у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із сторін та один примірник для проведення державної реєстрації змін до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Даний акт містить підписи сторін та зареєстрований у реєстрі за №2525, 2526 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Марченко Н.А. (а.с.43, том 2). Рішенням загальних зборів засновників ТОВ «Промпластполімер», оформленого протоколом №1 від 28.09.2018, вирішено: прийняти рішення про призначення на посаду директора виконуючу обов`язки директора ТОВ «Промпластполімер» ОСОБА_2 , яка на даний час є виконуючим обв`язки директора ТОВ «Промпластполімер» та його головним бухгалтером. За проголосувало дві особи, протокол містить підписи: Голови зборів ОСОБА_1 та секретаря зборів ОСОБА_2 (а.с.50, том 2). 28.09.2018 спірними загальними зборами засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпластполімер» заслухано ОСОБА_1 , який запропонував замість нього увійти до складу засновників та учасників ТОВ «Промплатполімер» згідно з поданою заявою ОСОБА_2 , також ОСОБА_1 подав заяву про вихід зі складу засновників (учасників) ТОВ «Промпластполімер», при цьому ОСОБА_1 повідомив про смерть другого засновника ОСОБА_7 . Зборами ухвалено прийняти до складу ТОВ «Промпластполімер» засновником та учасником ОСОБА_2 із часткою 50% статутного фонду, що дорівнює 200 гривень; прийнято рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про вихід його із складу засновників та учасників ТОВ «Промпластполімер» з поверненням йому ОСОБА_2 50% статутного фонду, що дорівнює 200 гривень. Директора ТОВ «Промпластполімер» зобов`язано внести відповідні зміни до статуту товариства. Прийняте рішення оформлено протоколом №2 від 28.09.2018, який підписано головою зборів ОСОБА_1 та секретарем зборів ОСОБА_2 . З даного протоколу убачається, що були присутні дві особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , голосували також дві особи (а.с.6, том 1). Разом з тим, відповідних змін у складі учасників товариства за рішенням загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпластполімер» від 28.09.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено. У подальшому, згідно зі Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 29.05.2019, в якому державним нотаріусом Четвертої Кременчуцької державної нотаріальної контори Полтавської області Піцул В.Ю. посвідчено, що на підставі ст.1261 Цивільного кодексу України спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_7 є його дружина ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано свідоцтво складається з частки у статутному капіталі ТОВ «Промпластполімер» у розмірі 200,00 грн, що становить 50% від статутного капіталу товариства, що належить померлому на підставі довідки, виданої ТОВ «Промпластполімер» 24.05.2019, вих.№24/05-1 та Статуту ТОВ «Промпластполімер», свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №681799, місце проведення державної реєстрації: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області, лата проведення державної реєстрації:13.11.1995, номер запису про державну реєстрацію: 15851200000004609(а.с.44, том 2). Згідно з нотаріально посвідченою заявою від 27.04.2021 ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» повідомила, що прийняла рішення вступити до складу учасників ТОВ «Промпластполімер». Частка у статутному капіталі товариства у розмірі 200,00 грн, що становить 50%, належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Четвертою Кременчуцькою державною нотаріальною конторою 29.05.2019 за реєстровим №1-215 після смерті учасника товариства ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Приймає положення Статуту товариства, бере на себе зобов`язання як учасник товариства неухильно його дотримуватись та сприяти розвитку товариства. Вказана заява посвідчена державним нотаріусом Четвертої Кременчуцької державної нотаріальної контори Полтавської області Піцул В.Ю., нотаріусом засвідчено справжність підпису ОСОБА_2 , перевірено її дієздатність та зареєстровано заяву у реєстрі за №1-315 (а.с.45, том 2). Як зазначалося вище, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.03.2023 не внесено зміни про склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпластполімер» про заміну за спірним рішенням, оформленим протоколом №2 від 28.09.2018 та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 29.05.2019. Натомість, 26.04.2021 нотаріально посвідченим протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпластполімер» оформлено рішення про припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпластполімер», код ЄДРПОУ 23807596, шляхом проведення його ліквідації у порядку, встановленому ст.110-112 Цивільного кодексу України без визначення правонаступника цього товариства. Призначено ліквідаційну комісію з припинення ТОВ «Промпластполімер» у складі, зазначеному у протоколі. Встановлено повноваження ліквідаційної комісії, строк для пред`явлення вимог кредиторів до товариства тощо. Припинено з моменту прийняття цього рішення повноваження виконавчого органу товариства директора ОСОБА_2 . Вирішено здійснити реєстрацію цього рішення про припинення ТОВ «Промпластполімер», код ЄДРПОУ 23807596 в установленому законодавством порядку. Доручено проведення державної реєстрації цього рішення та надано право подати відповідні документи для проведення цієї реєстрації голові ліквідаційної комісії ОСОБА_9 . Надано останній право на підставі довіреності передоручати право подання відповідних документів для проведення відповідної державної реєстрації іншій особі (а.с.46-47, том 2). Звертаючись з позовом у даній справі, позивач вважає, що рішення загальних зборів, оформлене протоколом №2 від 28.09.2018, слід визнати недійсним, оскільки інший учасник товариства на момент прийняття зазначеного рішення від 28.09.2018 був померлим, то товариство не могло приймати рішення про вихід позивача зі складу учасників товариства. Згідно з розділом 6 Статуту ТОВ «Промпласполімер» загальні збори цього підприємства є правомочними у випадку, якщо на них присутні учасники, що володіють більше ніж 75% голосів. Другий учасник цього товариства ОСОБА_7 , який володів 50% статутного капіталу підприємства, помер, тому зазначені загальні збори були не правомочними приймати рішення з будь-яких питань порядку денного, оскільки, на думку позивача, на них був відсутній кворум. Також ТОВ «Промпластполімер» не приймало рішення про прийняття до складу учасників замість померлого ОСОБА_7 його дружини ОСОБА_2 , остання не подавала такої заяви на адресу ТОВ «Промпластполімер» до 27.04.2021, тому вона не набула прав учасника цього товариства, і станом на 28.09.2018 не була його учасником. Відтак, не були виконані вимоги частин 2, 5 статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» для виходу позивача зі складу учасників цього товариства. Зазначені вище обставини, на думку позивача, є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Промпластполімер», які оформлені протоколом №2 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпластполімер» від 28.09.2018. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпластполімер», оформлене протоколом №2 від 28.09.2018, задоволенню не підлягають. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті). У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340, від 22.10.2019 у справі №923/876/16. Обираючи варіант реалізації розсуду суду, зокрема, у контексті застосування приписів статті 61 Конституції України та статті 3 Цивільного кодексу України, слід керуватися визначеним частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Реалізація повноважень із суддівського розсуду має спрямовуватися на вибір оптимального варіанту розв`язання спірного правового питання, пошук необхідної правової норми, її розуміння та інтерпретацію, справедливе вирішення спору відповідно до встановлених судами обставин кожної конкретної справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2023 у справі №902/417/18). Отже, ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з конкретних обставин справи, в тому числі, ураховуючи обставини зміни складу учасників, розміру статутного капіталу, добросовісності поведінки нових учасників тощо (постанова Верховного Суду від 28.03.2023 у справі №911/2446/21). Відповідно до частини 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. 17.06.2018 набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників (частина 1 статті 1). Статтею 116 Цивільного кодексу України та статтею 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено право учасника товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, вийти з товариства за згодою інших учасників. Згідно з частинами 3 5 статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви, якщо інший строк не передбачений статутом. Якщо для виходу учасника необхідна згода інших учасників товариства, він може вийти з товариства протягом одного місяця з дня надання такої згоди останнім учасником, якщо менший строк не визначений такою згодою. Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється. Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. При цьому безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: 1) прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; 2) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; 3) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; 4) відсутність протоколу загальних зборів, підписаного головою і секретарем зборів. Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю. Наведену норму необхідно тлумачити так, що протягом року з дня набрання чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариства можуть здійснювати свою діяльність на підставі положень статуту в редакції, яка діє на момент набрання чинності цим Законом, за умови, що положення такого статуту відповідають чинному на той момент законодавству, зокрема, Закону України «Про господарські товариства». Якщо протягом «перехідного періоду» (одного року з дня набрання чинності законом) товариство вносить зміни до статуту, така редакція статуту товариства після внесення змін повинна відповідати Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Якщо товариство не внесе відповідні зміни до статуту через рік після набрання чинності Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», то у такому разі положення статуту, які не відповідають цьому Закону, не застосовуються. Натомість учасники товариства повинні керуватися нормами Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.09.2019 у справі №922/3010/18. Після закінчення зазначеного річного строку такий пріоритет статуту над Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» автоматично припиняється і положення статутів, які не відповідають вказаному Закону, не застосовуються. Натомість застосовуються норми Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (постанова Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №922/3010/18, постанова Верховного Суду від 10.06.2020 у справі №922/2200/19, постанова Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №904/1112/20). Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не містить регулювання щодо кворуму та норми, яка передбачає можливість визначати в статуті відсоток голосів учасників, за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними. У частинах 1, 2 статті 60 Закону України «Про господарські товариства» (у редакції, чинній до прийняття Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю») визначено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними. Як уже зазначалось, спірні правовідносини виникли після прийняття Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який набув чинності 17.06.2018. Частиною 1 статті 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено, що у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства. Згідно з частиною 2 статті 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника - фізичної особи чи припинення учасника - юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, та якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону, товариство може виключити учасника з товариства. Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається. Якщо частка такого учасника у статутному капіталі товариства становить 50 відсотків або більше, товариство може приймати рішення, пов`язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника. Однак відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім частини 2 статті 23 цього Закону, яка набирає чинності через один рік з дня набрання чинності цим Законом. Відтак у цій частині до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України «Про господарські товариства», Цивільного та Господарського кодексів України, у редакції, чинній на час виникнення та існування спірних відносин. Станом на момент відкриття спадщини частина 5 статті 147 Цивільного кодексу України визначала, що частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Одночасно стаття 55 Закону України «Про господарські товариства» унормовувала, що при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв`язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню. Отже, частина 5 статті 147 Цивільного кодексу України передбачала можливість встановлення у статуті положень щодо отримання згоди на перехід частки до спадкоємця саме учасниками товариства. Водночас у статті 55 Закону України «Про господарські товариства» було закріплене інше формулювання. Виходячи з її положень, товариство надавало згоду не на перехід частки до спадкоємця, а на його вступ до товариства, і мало право відмовити спадкоємцю у вступі. Водночас таке право товариства на відмову у прийнятті не було абсолютним (постанова Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №910/157/19). Ураховуючи наведене, а також висновки Верховного Суду у даній справі, колегія суддів зазначає, що у даному випадку особливі обставини пов`язані з фактом смерті 16.09.2017 ОСОБА_7 - одного з двох учасників ТОВ «Промпластполімер», який мав частку 50% у статутному капіталі товариства, а також з фактом прийняття іншим учасником з часткою 50% у статутному капіталі ОСОБА_1 власного рішення про вихід зі складу учасників та уступку своєї частини іншій особі ОСОБА_2 , яка не була учасником товариства. У пункті 5.8 Статуту товариства зазначено, що засновник товариства має право уступити свою долю/частину долі одному чи декільком учасникам цього товариства. Передати безоплатно, подарувати або продати засновникам товариства, а у випадку відмови від передачі, дарування чи першочергового права на покупку здійснити відчуження на користь третіх осіб. При цьому успадкування долі товариства регулюється цивільним законодавством України, та згідно з даним Статутом перевага будь-яких осіб, у тому числі учасників товариства, не передбачена. При передачі долі/частини долі третій особі відбувається одночасний перехід до неї усіх прав та обов`язків, що належать засновнику, що уступив свою долю повністю чи частково (пункт 5.9 Статуту). Так, 28.09.2018 інший учасник товариства ОСОБА_1 повідомив про свій вихід зі складу ТОВ «Промпластполімер» за власним волевиявленням та без будь-якого примусу, передачу своєї частки у статутному капіталі, що становить 50%, номінальною вартістю 200 грн, на користь ОСОБА_2 . При цьому зазначив, що жодних майнових, матеріальних чи інших претензій ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпластполімер» та ОСОБА_2 не має та в майбутньому мати не буду. На частку прибутку (дивіденди) від діяльності товариства не претендує. Відповідальність та достовірність наданої інформації та за будь-які непорозуміння та питання, що можуть виникнути з цього приводу у майбутньому, бере на себе. Текст заяви, її зміст, значення та наслідки ОСОБА_1 зрозумілі та виповідають його волі (а.с.42, том 2). За актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Промпластполімер» від 28.09.2018 ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняла частку у статутному капіталі ТОВ «Промпласполімер» у розмірі 50%, що в грошовому еквіваленті становить 200,00 грн. Сторони не мають один до одного будь-яких претензій у зв`язку з передачею зазначеної в акті частки у статутному капіталі ТОВ «Промпластполімер». Даний акт містить підписи сторін та зареєстрований у реєстрі за №2525, 2526 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Марченко Н.А. (а.с.43, том 2). Цього ж дня 28.09.2018 загальними зборами засновників ТОВ «Промпластполімер» прийнято рішення, оформлене протоколом №1 від 28.09.2018, про призначення на посаду директора виконуючу обов`язки директора ТОВ «Промпластполімер» ОСОБА_2 , яка на час прийняття рішення була виконуючим обв`язки директора ТОВ «Промпластполімер» та його головним бухгалтером (а.с.50, том 2). Загальними зборами засновників ТОВ «Промпластполімер» 28.09.2018 прийнято спірне рішення, оформлене протоколом №2 від 28.09.2018, про вихід ОСОБА_1 зі складу учасників (засновників) ТОВ «Промпластполімер» та передачу його частки ОСОБА_2 у розмірі 50, що дорівнює 200 грн (а.с.52, том 2). При цьому, усі документи заява від 28.09.2018 про вихід ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпластполімер» та передачу (відступлення) належної йому частки в статутному капіталі, що становить 50%(п`ятдесят), номінальною вартістю 200,00 грн, на користь громадянки України ОСОБА_2 , акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Промпластполімер» від 28.09.2018, протокол №2 від 28.09.2018 загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпластполімер», були укладені у присутності нотаріуса. У подальшому після оформлення ОСОБА_2 права на спадщину, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом (а.с.44, том 2), 27.04.2021 ОСОБА_2 подала заяву №1-315 про вступ до складу учасників ТОВ «Промпластполімер», яка засвідчена державним нотаріусом Четвертої Кременчуцької державної нотаріальної контори Полтавської області Піцул В.Ю. (а.с.45, том 2). З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 звернулась до державного реєстратора з заявою про внесення змін, але 28.04.2021 отримала рішення про відмову у державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з тих причин, що проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації відповідно до пункту 10 частини 1 ст.28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (а.с.41, том 2). Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.03.2023, учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпластполімер» є ОСОБА_7 та ОСОБА_1 . Розмір статутного капіталу товариства становить 400,00 грн, кожний з учасників володіє часткою в розмірі 200,00 грн (тобто 50% від загального розміру статутного капіталу). Отже, жодних змін щодо участі ОСОБА_2 у ТОВ «Промпластполімер» до Державного реєстру сторонами не внесено. Разом з тим, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено чим саме порушено його право на вихід з товариства, адже ОСОБА_1 скористався своїм законним правом на вихід з ТОВ «Промпластполімер» з причини смерті іншого учасника товариства, запропонував передачу саме своєї частки 50% статутного капіталу товариства добровільно, на користь ОСОБА_2 , оформивши документами заявою від 28.09.2018 про вихід ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ «Промпластполімер», взяв участь у загальних зборах учасників ТОВ «Промпластполімер» 28.09.2018, проголосував своєю часткою 50% та підписав спірний протокол №2. Згідно з розділом VI Статуту ТОВ «Промпластполімер», зокрема, пунктом 6.4 засновники мають кількість голосів пропорційно розміру їх долі в уставному фонді. У випадку, коли рішенням зборів засновників можуть зачіпатися інтереси осіб одного чи декількох засновників, зокрема, при розгляді питання про виключення засновника з товариства, ці засновники чи представники цих засновників у голосуванні не беруть участь. Відповідно до пункту 6.7 Статуту збори засновників є правомочними, якщо на них присутні засновники або їх представники, що володіють у сукупності більше ніж 75% голосів, а з питань, що вимагають одностайності всі засновники. Ураховуючи зазначені обставини та норми чинного законодавства, посилання позивача на відсутність кворуму 75%, колегія суддів не може взяти до уваги як єдиний довід в обґрунтування позивачем недійсності спірного рішення зборів учасників ТОВ «Промпластполімер». Отже, ОСОБА_2 як спадкоємиця, що має переважне право на долю померлого учасника товариства, та, ураховуючи, що ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 і свою частку учасника товариства -50% статутного капіталу, мала обґрунтовані очікування і сподівання на право 100% участі у ТОВ «Промпластполімер». Надаючи оцінку добросовісності поведінки позивача, судом встановлено, що поведінка ОСОБА_1 не є добросовісною за зазначених вище обставин справи. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, однак з мотивів, наведених у даній постанові суду апеляційної інстанції. Скаржником правильність цих висновків не спростовано. Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом у повній мірі з`ясовані та правильно оцінені обставини у справі, прийняте рішення є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не убачається. Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Полтавської області від 01.08.2023 у справі №917/1732/22 залишити без змін. Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 29.04.2024. Головуючий суддя О.А. Пуль Суддя Я.О. Білоусова Суддя І.В. Тарасова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»