Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/2836/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/2836/24 пров. № А/857/4668/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Глушко І.В, суддя Запотічний І.І. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Золочівської окружної прокуратури на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року про повернення позовної заяви (головуючий суддя Брильовський Р.М., м.Львів) у справі № 380/2836/24 за адміністративним позовом Золочівської окружної прокуратури до Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: 06.02.2024 Золочівська окружна прокуратура звернулася в суд першої інстанції з позовом до Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області щодо утворення у складі виконавчих органів ради спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини та зобов`язати Золочівську міську раду Золочівського району Львівської області утворити у складі виконавчих органів ради спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року позовну заяву Золочівської окружної прокуратури до Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії повернуто позивачеві. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Золочівська окружна прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, зазначила, що не можна ототожнювати статус прокурора, що здійснює представництво інтересів держави в суді, зі статусом представника в адміністративному процесі, оскільки відносини між представником і довірителем ґрунтуються на договорі доручення. Види представництва сторін в суді, які врегульовані нормами статей 55-60 КАС України, передбачають обов`язковий порядок правових відносин між представником і особою, яку він представляє. Натомість, повноваження прокурора при здійсненні представництва інтересів держави визначені ст. 53 КАС України. Крім того, відповідно до вимог ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Здійснюючи представництво інтересів держави, прокурор не обмежений волею суб`єкта, від імені якого він представляє інтереси держави, і діє автономно, незалежно від нього. Оскільки прокурор діє виключно від імені та в інтересах держави, то ні суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, ні прокурор, яким здійснено вступ у розгляд справи, не наділені правом надавати йому доручення на участь в судових засіданнях. Крім того, враховуючи те, що органи прокуратури вбачають у порушенні відповідача загальнодержавні інтереси, а також враховуючи, що захист цих інтересів не здійснює Золочівська міська рада Золочівського району, до компетенції якої віднесені відповідні повноваження, тому мають місце підстави для звернення прокурора до суду в межах компетенції, передбаченої статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу передати для продовження розгляду в суд першої інстанції. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У відповідності до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка серед іншого, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах. Відповідно до статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Відповідно до частин третьої-п`ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване. Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави». Разом з тим, відповідно до статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу. Відповідно до статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Відповідно до статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Апеляційний суд вказує, що позовна заява Золочівської окружної прокуратури до суду першої інстанції надійшла засобами електронного зв`язку через систему «Електронний суд» за підписом ОСОБА_1 . Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, вона не містить доказів, що підтверджують повноваження ОСОБА_1 щодо звернення до суду в інтересах Золочівської окружної прокуратури. Крім того, колегія суддів встановила наявність аркушу з друкованим текстом «Довіреність у порядку передоручення від 01.06.2022», який взагалі не містить підпису уповноваженої особи та інших законодавчо визначених реквізитів документів. Відповідно до статті 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Згідно з частиною 2 статті 245 Цивільного кодексу України довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті. Довіреність повинна мати всі необхідні реквізити: місце і дату складання (підписання), строк дії (прописом), прізвище, ім`я, по батькові довірителя та довіреної особи (повну назву юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження юридичної особи) представника та особи, яку представляють, а за необхідності займану посаду, коло повноважень. Разом з тим, пунктів 30, 31, 32 і 35 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства. Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного. Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення). Довіреність в електронній формі дійсна до моменту її скасування довірителем або протягом строку, на який вона видана. З урахуванням вищевикладеного, зазначений аркуш не є документом, складеним відповідно до вимог діючого законодавства, що підтверджує повноваження особи, якою підписано позов. Апеляційний суд зауважує, що наявна у матеріалах справи довіреність не відповідає за своїм змістом вимогам, встановленим діючим законодавством до правочинів, зокрема, в розумінні ст. 245 Цивільного кодексу України та пунктів 30, 31, 32 і 35 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Окрім цього, до позовної заяви не долучено оригінал первинної довіреності, так як представлена довіреність оформлена у порядку передоручення від 01.06.2022. Згідно з частиною 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Згідно пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду не вбачається. Керуючись ст. ст. 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Золочівської окружної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 380/2836/24 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний