Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/11594/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/11594/23 Перша інстанція: суддя Андрухів В.В., П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Турецької І. О., суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі за позовом адвоката Семенцова Олександра Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. У травні 2023 року адвокат Семенцов О.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ в Одеській області) та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якому заявив такі вимоги: - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області №155350005554 від 10.05.2023 про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV), на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі Закон №889-VIII); - зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної згідно Закону №1058-IV, на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №889-VIII з 08.05.2023, та здійснити розрахунок пенсії на підставі довідки Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №14.4-09-43 від 14.04.2023 та довідок Головного управління статистики в Одеській області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №09.1-27/44-23 від 04.05.2023, про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №09.1-27/43-23 від 04.05.2023. В обґрунтування заявлених вимог адвокат Семенцов О.І. пояснює, що його довірителька звернулася до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію за віком згідно із Законом №889-VIII. Подана заява, за принципом екстериторіальності, розглядалася ГУ ПФУ в Запорізькій області, за наслідками вказаного розгляду, прийняте рішення від 10.05.2023 за №155350005554. Вказаним рішенням, як пояснює адвокат, ОСОБА_1 відмовлено в переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058 на пенсію за віком, згідно із Законом №889-VIII. Адвокат вважає спірне рішення є необґрунтованим, оскільки ГУ ПФУ в Запорізькій області, під час його прийняття не врахувало, що загальний стаж роботи його довірительки на посадах, віднесених до державної служби, становить більш 10 років. До призначення пенсії відповідно до Закону № 1058, ОСОБА_1 працювала на посаді, віднесеної до державної служби, у зв`язку з чим, має право на призначення пенсії по інвалідності за Закону №889-VIII. При цьому, належним та ефективним способом захисту її прав, адвокат вважає зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області перевести позивачку з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію за віком згідно із Законом №889-VIII, та здійснити обрахунок пенсії на підставі наданих довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. На переконання адвоката Семенцова О.І., відмова органу територіального органу Пенсійного фонду у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності за іншим Законом є протиправною та порушує гарантоване Конституцією України право на належний соціальний захист. Також адвокат зауважує, що протиправні дії відповідача становлять втручання у майнові права позивача у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області №155350005554 від 10.05.2023 про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію по інвалідності згідно із Законом №889-VIII. Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначену згідно Закону №1058-IV, на пенсію по інвалідності згідно із Законом №889-VIII - з 08.05.2023, та здійснити розрахунок пенсії на підставі довідки Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №14.4-09-43 від 14.04.2023 та довідок Головного управління статистики в Одеській області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №09.1-27/44-23 від 04.05.2023, про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №09.1-27/43-23 від 04.05.2023. Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що позивачка є інвалідом ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 10 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців. З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивачка має право на призначення пенсії по інвалідності згідно Закону №889-VIII, а тому вважав, що наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону №889-VIII. Суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи ГУ ПФУ в Одеській області про те, що позивачка не набула пенсійного віку, та застосовуючи до спірних правовідносин правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 13.02.2019 у зразковій справі № №822/524/18, зазначив, що Закон №889-VIII не пов`язує нарахування пенсії по інвалідності із такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому, суд зауважив, що орган Пенсійного фонду, як суб`єкт владних повноважень, трактує норми Закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для позивачки тлумаченню законодавства України. Також суд першої інстанції визнав надані позивачкою довідки такими, що відповідають формі та змісту, які встановлені Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (далі Порядок № 622) та постановою Правління ПФУ Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям від 17.01.2017 №1-3 (далі Постанова №1-3), а тому вважав безпідставними доводи відповідача, що надані позивачкою довідки не відповідають формі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. За таких підстав суд вважав, що належним способом захисту порушених прав є зобов`язання відповідача перевести позивачку з пенсії по інвалідності, призначеної за Законом №1058-IV, на пенсію по інвалідності згідно Закону №889-VIII, та здійснити обрахунок пенсії на підставі наданих позивачкою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, ГУ ПФУ в Одеській області просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник указує, що позивачка, на дату звернення до органу Пенсійного фонду, не досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону 1058-IV, а тому вважає, що право на пенсію згідно Закону №889-VIII у неї відсутнє. На переконання скаржника призначення пенсії до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону 1058-IV, зокрема пенсії по інвалідності, Законом №889-VIII не передбачено. Також скаржник вважає, що довідки про складові заробітної плати, які видані Головним управлінням статистики в Одеській області та Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції(м. Одеса) та які були надані до органу Пенсійного фонду, не відповідають встановленій, чинним законодавством, формі. Таким чином, на думку скаржника, що ГУ ПФУ в Запорізькій області, розглянувши документи, які були надані позивачкою, прийняв обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні заяви. Позивачка у відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, які ідентичні доводам викладеними у позовній заяві, та які узгоджуються із висновками суду першої інстанції, зазначає про безпідставність апеляційної скарги, у зв`язку з чим просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Ураховуючи, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження. Фактичні обставини справи. ОСОБА_2 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та з 13.04.2020 отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону № 1058-IV. 08.05.2023 ОСОБА_2 звернулася до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи, відповідно до Закону №889-VIII та обрахунку пенсії на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії держслужбовця. Засобами програмною забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, шо призначає пенсію - ГУ ПФУ в Запорізькій області. На підстави заяви та наданих документів ГУ ПФУ в Запорізькій області прийняло рішення №155350005554 від 10.05.2023 про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону №1058-IV на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №889-VIII, оскільки позивачка не набула пенсійного віку. Також у вказаному рішенні ГУ ПФУ в Запорізькій області зазначило що довідки про складові заробітної плати, які видані Головним управлінням статистики в Одеській області та Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції(м. Одеса) та які були надані до органу територіальному органу Пенсійного фонду, не відповідають встановленій, чинним законодавством, формі. Вважаючи протиправним рішення відповідача щодо відмови у задоволенні заяви, позивачка звернулася до суду з даним позовом. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке. В межах даної апеляційної скарги, визначальним є правомірність відмови територіального органу Пенсійного фонду, в задоволенні заяви позивачки щодо переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону №1058-IV на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №889-VIII, з підстав недосягнення заявницею пенсійного віку. Також дослідженню підлягають обставини, зазначені скаржником, щодо невідповідності поданих позивачкою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, вимогам чинного законодавства щодо форми довідок. Відповідаючи на наведені вище доводи скаржника, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі і вище Закон №889-VIII) визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців. Відповідно до статті 90 Закону №889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону №1058-IV. Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі Закон 3723-ХІІ), крім статті 37, яка застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Згідно із пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII (та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Отже, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Так, згідно з частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Відповідно до частини 6 статті 37 Закону №3723-XII пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV, особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів 1 або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Водночас, приписи частини 9 статті 37 Закону №3723-XII визначають, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби. Згідно частини 10 статті 37 Закону №3723-XII, якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі. Згідно частини 12 статті 37 Закону №3723-XII якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв`язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі. Як вбачається з матеріалів справи, трудовий стаж позивачки на державній службі становить більш ніж 10 років, вона є інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК серія12ААБ № 725730, виданою 14.04.2020. З огляду на наведене, а також враховуючи, що ОСОБА_1 , перед зверненням за призначенням пенсії за Законом №1058, працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивачки права на призначення пенсії відповідно до Закону №889-VІІІ. Досліджуючи доводи ГУ ПФУ в Одеській області, що при призначенні пенсії державним службовцям після 01.05.2016, законодавець встановив правила, відповідно до яких ,застосуванню в цьому випадку підлягають в сукупності норми, визначені пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, а також норми, передбачені частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, зокрема, вік, стаж державного службовця і страховий стаж, колегія суддів дійшла таких висновків. Головними критеріями для переведення особи з пенсії по інвалідності, призначеної згідно Закону №1058-IV, на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №889-VIII, є наявність інвалідності, стаж на посаді державної служби понад 10 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювати на посаді, що віднесена до посад державних службовців, При цьому, як вважає колегія суддів, суд першої інстанції доречно зауважив на тому, що орган Пенсійного фонду, як суб`єкт владних повноважень, застосував норми Закону на свій розсуд і віддавши перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства України. Колегія суддів враховує, що висновки суду першої інстанції у даній справі відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, а також правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постановах від 09.05.2023 по справі №560/928/20, від 29.06.2023 по справі №560/5061/22. Таким чином, колегія суддів вважає що, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачка має право на призначення пенсії по інвалідності згідно Закону №889-VIII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до положень Закону №889-VIII. Аналізуючи обставини негативної оцінки, що була надана ГУ ПФУ в Запорізькій області під час розгляду питання обрахунку розміру пенсії за іншим Законом, на підставі поданих позивачкою довідок, колегія суддів установила таке. Відповідно до частин 3, 5 статті 45 Закону № 1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Пункт 4 Порядку № 622 визначає, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачений єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої був сплачений єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на

60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 01.05.2016, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 01.05.2016 на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 01.05.2016 на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах 3 - 5 цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Відповідно до пункту 5 Порядку № 622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. В матеріалах справи наявні довідки, видані на ім`я позивачки Головним управлінням статистики в Одеській області та Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса), а саме: довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією). Колегія суддів дослідила вказані довідки та погоджується із висновком суду першої інстанції про відповідність довідок змісту та формі, які встановлені Порядком № 622 та Постанові №1-3, а тому вважає безпідставними твердження скаржника, що надані позивачкою довідки не відповідають формі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. При цьому, колегія суддів вважає, що формальні зауваження, зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні щодо спірних довідок, жодним чином не перешкоджають пенсійному органу врахувати їх дані для обчислення розміру пенсії. За таких підстав, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області, як органу в якому позивачка перебуває на обліку, перевести останню на пенсію по інвалідності за Законом №889-VIII, здійснивши її обрахунок на підставі поданих ОСОБА_1 довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. На думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. Такі доводи правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає. Підсумовуючи викладене та враховуючи те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є всі підстави, відповідно до статті 316 КАС України, для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України, не здійснюється. Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку. Керуючись статтями: 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі за позовом адвоката Семенцова Олександра Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Доповідач - суддя І. О. Турецька суддя Ю. М. Градовський суддя Л. П. Шеметенко Повне судове рішення складено 29.04.2024.