LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Львівський апеляційний суд464/4955/23

від 18.04.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради - залишити без задоволення.

Справа № 464/4955/23 Головуючий у 1 інстанції: Сабара Л.В. Провадження № 22-ц/811/3714/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді: Ванівського О.М. суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 24 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про відшкодування шкоди,- В С Т А Н О В И В: В липні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, в якому просив стягнути відшкодування у розмірі 26 887,66 грн., а також 16 073,60 грн. судових витрат. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 22.02.2023 року о 21.40 на перехресті вул. Стрийська вул. Наукова вул. Хуторівка у м. Львові відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої транспортний засіб марки «Volkswagen», р.н. НОМЕР_1 , що належить на праві власності позивачу, в`їхав у вибоїну та отримав механічні пошкодження. За наслідками ДТП, працівниками УПП у Львівській області зафіксовано обставини події, а також складено матеріали щодо неналежного стану дорожнього покриття. Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 20.06.2023 року ОСОБА_2 , який займає посаду начальника ВКГ Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, оскільки останній, будучи посадовою особою, відповідальною за належний експлуатаційний стан ВМШ, не вжив своєчасно заходів для усунення недоліків в утриманні ВМШ, а саме вибоїн 0,6м*0,8м*0,2м, що стало супутньою причиною ДТП за участі транспортного засобу марки «Volkswagen», р.н. НОМЕР_1 . Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи №25 від 13.03.2023 року вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля марки «Volkswagen», р.н. НОМЕР_1 , становить 15 937,66 грн. Крім того, позивач поніс витрати на евакуацію пошкодженого авто до місця огляду та ремонту у розмірі 950,00 грн. Таким чином, з огляду на положення ст. ст. 1166, 1172 ЦК України, ст. 24 Закону України «Про дорожній рух», просив стягнути вказані витрати з відповідача на його користь. Також, враховуючи моральні страждання, що поніс позивач, та те, що пошкодження автомобіля спричинило порушення звичних умов життя останнього, на підставі ст. 1167 ЦК України просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн. Окрім цього, просив суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати, а саме: 1 073,60 грн. судового збору, 5 000,00 грн. витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи, 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 24 листопада 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 відшкодування у розмірі 15 937 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот тридцять сім) гривень 66 (шістдесят шість) копійок. В задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 636 (шістсот тридцять шість) гривень 40 (сорок) копійок, витрати на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень. Рішення суду оскаржила Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради. Вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Покликається на те, що обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 22.02.2023 року проводилось без присутності представника відповідного підрозділу з експлуатації доріг, що суперечить вимогам чинного законодавства. Відомостей про те, що уповноважений представник повідомлявся про проведення огляду або ж останньому скеровано копію такого акту до відома відсутні. Крім того, до кола обов`язків ОСОБА_2 , який з 21.10.2022 року обіймає посаду начальника відділу комунального господарства Сихівської районної адміністрації ЛМР і виконує обов`язки відповідно до посадової інструкції від 01.12.2022 року, не входить здійснення контролю та відповідальності за технічний стан ВШМ в межах перехрестя АДРЕСА_1 . При цьому, зважаючи на докази, наявні в матеріалах справи, представник не був повідомлений про факт ДТП та про пошкодження майна. Щодо витрат на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 5 000,00 грн. вказує, що замовлення експертизи та отримання експертного висновку за ініціативою позивача до звернення до суду не дають підстав для подальшого відшкодування таких витрат. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК України). Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду є стягнення суми, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи наведене, справа призначена для розгляду апеляційним судом в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Виключно бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які вже висловлені, зокрема, у позові заяві та апеляційній скарзі, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі № 668/13907/13-ц). При цьому, згідно із ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, відтак колегія суддів інформувала учасників справи про час і день розгляду справи, шляхом оприлюднення інформації про розгляд справи на офіційному сайті Львівського апеляційного суду. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам. Частково задовольняючи позовні вимоги про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що транспортний засіб марки «Volkswagen», р.н. НОМЕР_1 , який належить позивачу, отримав механічні пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 22.02.2023 о 21.40 год. на перехресті вул. Стрийська вул. Наукова вул. Хуторівка у м. Львові через не усунення посадовою особою Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради недоліків в утриманні ВШМ, а саме вибоїни, що встановлено постановою Сихівського районного суду м. Львова від 20.06.2023, а відтак слід стягнути з відповідача на користь позивача матеріального збитку в розмірі 15 937,66 грн. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне. Матеріалами справи та судом встановлено, що транспортний засіб марки «Volkswagen», р.н. НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 4641 10.05.2022 (а. с. 9). Згідно відповіді УПП у Львівській області ДПП від 19.07.2023 року №347аз/41/12/03-2023, за наслідками ДТП, яка мала місце 22.02.2023 року на перехресті вул. Стрийська вул. Наукова у м. Львові за участі транспортного засобу марки «Volkswagen», р.н. НОМЕР_1 , працівниками патрульної поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №453471 за ч. 4 ст. 140 КУпАП відносно відповідальної особи начальника ВКГ Сихівської РА ЛМР Залуцького І.М. та такий скеровано на розгляд суду. Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 20.06.2023, яка набрала законної сили 30.06.2023, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_2 , начальник ВКГ Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, 22.02.2023 о 21.40 год. на перехресті Стрийська Наукова Хуторівка у м. Львові, будучи посадовою особою, відповідальною за належний експлуатаційний стан ВМШ, не вжив своєчасно заходів для усунення недоліків в утриманні ВМШ, а саме вибоїн 0,6м*0,8м*0,2м, що стало супутньою причиною ДТП за участі транспортного засобу марки «Volkswagen», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Отже, факт вини ОСОБА_2 , посадової особи Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, відповідальної за експлуатаційний стан доріг, що виникло через їх незадовільний стан і призвело до дорожньо-транспортної пригоди є встановленим і його вина не підлягає доказуванню. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду наведено у статті 1166 ЦК України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, зав­дану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди, необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність усіх зазначених умов є обов`язковою для ухвалення судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за завдану шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Водночас відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (постанова Верховного Суду від 10.12.2018 року у справі № 902/320/17). Статтею 1 Закону України "Про автомобільні дороги" визначено, що автомобільна дорога - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного та зручного руху транспортних засобів. За змістом цього Закону передбачено, що автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності. Відповідно до положень статті 10 Закону України "Про автомобільні дороги" управління автомобільними дорогами загального користування здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення. Основними обов`язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення відповідно до державних будівельних норм і стандартів, а також переліків об`єктів та обсягів бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування, затверджених Кабінетом Міністрів України; здійснення контролю за станом автомобільних доріг загального користування державного значення, виявлення аварійно-небезпечних місць (ділянок) та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод і здійснення заходів щодо їх ліквідації (стаття 11 цього Закону у відповідній редакції). Відповідно до пункту 3 статті 13 Закону України "Про автомобільні дороги" орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом. Згідно зі статтею 9 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; визначення структур управління, проектування, будівництва та утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів; участь у розробці положень про спеціальні структури управління дорожнім рухом; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; організація і здійснення заходів, спрямованих на захист навколишнього природного середовища; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам; визначення нормативів та виділення необхідних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів; передача права на будівництво комунальних та інших споруд, прокладання комунікацій, на захисні роботи і споруди, сервісні споруди та обладнання відповідно до чинного законодавства; проведення робіт по створенню і утриманню придорожніх зелених насаджень та інше; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; влаштування місць для зупинок транспортних засобів, стоянок і відпочинку учасників дорожнього руху та створення інших об`єктів дорожнього сервісу; розробка та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів системами термінового зв`язку для виклику Національної поліції, екстреної медичної допомоги та технічної допомоги; обладнання доріг, вулиць та залізничних переїздів технічними засобами регулювання дорожнього руху та їх утримання; проведення лінійного аналізу аварійності на підвідомчих автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод і впровадження у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху; забезпечення роботи спеціалізованих служб по здійсненню заходів щодо організації дорожнього руху; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; вирішення інших питань дорожнього руху згідно з чинним законодавством. Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про дорожній рух" власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні. Підпунктами 13, 14 пункту 4 «Повноваження районної адміністрації» Розділу VI «Повноваження виконавчих органів, які підпорядковані заступнику міського голови з питань житлово-комунального господарства» Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 08.07.2021 №1081 (далі положення) передбачено, що до повноважень районної адміністрації належить забезпечення благоустрою району у межах, визначених Львівською міською радою,організація капітального, поточного ремонтів доріг, вулиць і тротуарів, влаштування громадських просторів та інших об`єктів благоустрою. Ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 року № 376 затверджено Правила благоустрою Львівської міської територіальної громади, якими передбачено таке: 8.1.4. Роботи з експлуатаційного утримання вулиць, доріг і дорожніх споруд включають технічний нагляд за ними для своєчасного виявлення та усунення дефектів, забезпечення роботи елементів вулиць і споруд в різні періоди року утримання їх в експлуатаційному стані згідно з Державним стандартом України (ДСТУ 3587-97) та технічних правил ремонту і утримання міських вулиць і доріг (КТ 204 України 01-94). За змістом пункту пунктів 5, 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198 передбачено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об`єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов`язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об`єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об`єктів, забрудненню навколишнього середовища. Власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг. Отже, у розумінні наведених вище положень, у разі заподіяння власникам або користувачам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами. Орган місцевого самоврядування щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об`єкта благоустрою комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Таким чином, колегія суддів приймає до уваги те, що здійснювати щорічне проведення ремонтних робіт на утримання цієї вулично дорожньої мережі власник комунального майна в особі Львівської міської ради, уповноважив саме Сихівську районну адміністрацію ЛМР відповідно до ухвали ЛМР від 15.05.2014 року №3418. Безпідставними є покликання апелянта щодо неналежності як доказу у справі висновку експерта №25 від 13.03.2023 року за результатами проведення судової атотоварознавчої експертизи зідного договору№06 від 06.03.2023 року, оскільки відсутні докази, що цей звіт складено за наслідками ДТП, яке мало місце на перехресті вул.. Стрийська, вул.. Наукова та вул.. Хуторівка у м. Львові 22.02.2023 року, які саме пошкодження зазнав автомобіль, і чи саме ці пошкодження були предметом дослідження, враховуючи таке. Як вбачається, відповідно до висновку експерта №25 від 13.03.2023 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи згідно договору №06 від 06.03.2023, вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля «Volkswagen», р.н. НОМЕР_1 , з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових від виявлених при обстеженні 06.03.2023 його пошкоджень внаслідок ДТП 22.02.2023, в цінах вказаних на дату обстеження, без врахування ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування ПДВ у вартості матеріалів та з середньостатистичною регіональною вартістю ремонтно-відновлюваних робіт (ні з, ні без ПДВ) становить 15 937,66 грн. Вказаний висновок експерта містить акт огляду автомобіля марки «Volkswagen», р.н. НОМЕР_1 на предмет виявлення на ньому пошкоджень внаслідок вищевказаного ДТП. згідно повідомлення ОСОБА_1 від 02.03.2023 року, адресованого голові Сихівської РА ЛМР ОСОБА_3 , останній повідомив уповноваженого представника та просив направити такого та бути присутнім при проведенні судової автотоварознавчої експертизи автомобіля марки «Volkswagen», р.н. НОМЕР_1 , яка відбудеться о 09.00 год. 06.03.2023 за адресою: м. Львів, вул. Ак. Підстригача, 6, БОШ Сервіс (а. с. 16). Вказане повідомлення отримано відповідачем 02.03.2023, що підтверджується відміткою про отримання вхідних документів (а. с. 94). Не з?явлення представника зі сторони Відповідача, не перешкоджало огляду транспортного засобу. Крім того, у матеріалах справи містяться акт обстеження ділянки вулично шляхової мережі від 22.02.2023 року, план-схема та інші документи. в яких зазначені пошкодження на автомобілі «Volkswagen», р.н. НОМЕР_1 . Суд першої інстанції вірно визначився з характером спірних правовідносин та нормами, що їх регулюють. Наведені в апеляційній скарзі доводи, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, та особистого тлумачення апелянтом норм закону. З огляду на наведене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 89, 263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про наявність правових підстав для задоволення позову. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки, апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, відсутні. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для їх задоволення немає. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає. Керуючись ст.ст.367,368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382-384,389 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради - залишити без задоволення. Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 24 листопада 2023 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 18.04.2024 року. Головуючий: Ванівський О.М. Судді: Цяцяк Р.П. Шеремета Н.О.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»