Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/936/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/936/23 пров. № А/857/23202/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року (головуючий суддя: Скільський І.І., місце ухвалення - м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчини дії, встановив: ОСОБА_1 , 09.03.2023 звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просила: - визнати протиправним та скасувати рішення від 22.02.2023 № 926020110440, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV на пенсію за віком згідно із пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про державну службу» 10.12.2015 № 889-VIII, статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723; - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо переведення з 15.02.2023 ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV на пенсію за віком згідно із пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» 10.12.2015 № 889-VIII, статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723, здійснивши нарахування та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 60 відсотків заробітної плати, зазначених у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 73/05-01/06 від 14 лютого 2023 року і довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби № 72/05-01/06 від 14 лютого 2023 року, виданих Управлінням соціального захисту населення Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести ОСОБА_1 з 15.02.2023 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV на пенсію за віком згідно із пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723, здійснивши нарахування та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 60 відсотків заробітної плати, зазначених у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 73/05-01/06 від 14 лютого 2023 року і довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби № 72/05-01/06 від 14 лютого 2023 року, виданих Управлінням соціального захисту населення Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У лютому 2023 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок про заробітну плату, однак рішенням від 22.02.2023 їй відмовлено у такому переході, у зв`язку з відсутністю права на перерахунок. Позивачка вважає, що у неї наявний необхідний стаж державної служби, вона досягла відповідного віку, а отже має право на отримання пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу». Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 22.02.2023 № 926020110440 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV на пенсію державного службовця з 15.02.2023 відповідно до пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, здійснивши нарахування та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 60 відсотків заробітної плати, зазначених у довідках від 14.02.2023 за № 73/05-01/06 та від 14.02.2023 № 72/05-01/06 виданих Управлінням соціального захисту населення Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області. З цим рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що оскільки, ОСОБА_1 було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з 09.09.2005 року, у зв`язку цим позовні вимоги про зобов`язання призначити пенсію за віком з урахуванням довідки про заробітну плату № 73/05-01/06 від 14.02.2023 та довідки від 14.02.2023 року № 72/05-01/06 є вимогою щодо перерахунку пенсії як державному службовцю, проведення якого на цей час законодавчо не передбачено. При цьому, оскільки на пенсію за віком, відповідно до Закону № 1058, ОСОБА_1 переведено автоматично, без її звернення, то згідно пункту 4-7 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 вона має право повернутися на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» лише із встановленням розміру пенсії, який вона отримувала до 01.05.2020, тобто 4041,58 грн, що є меншим, ніж розмір пенсії, обчислений відповідно до Закону № 1058, який вона отримує в цей час. Позивачка, 21.02.2023 подала відзив на апеляційну скаргу, в якій просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких мотивів. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 15.02.2023 зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перехід на інший вид пенсії, а не про призначення пенсії, а тому відсутні підстави для застосування положень, які регулюють правовідносини, пов`язані з реалізацією права особи на призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ вперше. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 09.09.2005 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII. З 01.05.2020 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З метою переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», позивачка 15.02.2023 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із відповідною заявою та доданими документами. Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, за принципом екстериторіальності, розглянувши заяву позивачки, прийняло оскаржуване рішення від 22.02.2023 № 0926020110440 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» (а. с. 27). У цьому рішенні позивачці роз`яснено про те, що до 01.05.2020 вона отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, яка була призначена їй у 2005 році. Розмір пенсії згідно Закону України «Про державну службу» становив 4041,58 грн. Оскільки пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ ОСОБА_1 було призначено з 09.09.2005, з державної служби її звільнено 08.09.2005, станом на 01.05.2016 вона не працювала, на обчислення пенсії на умовах Порядку № 622 права вона не має. При цьому, оскільки на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 було переведено автоматично, без її звернення, то згідно пункту 4-7 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону вона має право повернутися на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» лише із встановленням розміру пенсії, який вона отримувала до 01.05.2020, тобто 4041,58 грн, що є меншим, ніж розмір пенсії, обчислений відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який вона отримує в цей час. Вважаючи таку відмову протиправною, з метою захисту своїх порушених прав та інтересів, позивачка звернулася з цим позовом до суду. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, який набрав чинності з 01.05.2016 (далі Закон № 889-VІІІ), визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях. Відповідно до ст. 90 Закону № 889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі Порядок). Пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (п. 1 Порядку). Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами, Закон України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993, далі Закон № 3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закон № 3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Проаналізувавши вищенаведені норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії державного службовця за віком після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Аналогічні правові висновки щодо застосування зазначених норм права було викладено у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17, від 11.04 2023 у справі № 1.380.2019.003855. Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що з 09.09.2005 позивачці призначено пенсію за нормами Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, що сторонами не заперечується. З 01.05.2020 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З метою переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», позивачка 15.02.2023 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із відповідною заявою та доданими документами. Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві за принципом екстериторіальності, розглянувши заяву позивачки, прийняло оскаржуване рішення від 22.02.2023 № 0926020110440 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» (а. с. 27). Відмова вмотивована тим, що позивачка, право на призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу», реалізувала, оскільки з 05.05.2009 їй уже призначалася пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу». Крім того, Законом № 889 не передбачено проведення перерахунку раніше призначених пенсій. Отже, за встановлених обставин цієї справи, у контексті наведених вимог законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правові підстави для перерахунку пенсії позивачки за віком, відповідно Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ, відсутні, оскільки законодавство не регламентує ані права особи на такий перерахунок, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку пенсії. Крім цього, суд апеляційної інстанції зауважує, що довідки № 73/05-01/06 від 14 лютого 2023 року та № 72/05-01/06 від 14 лютого 2023 року, видані Управлінням соціального захисту населення Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, на підставі яких позивачка просить здійснити перерахунок пенсії, були видані за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048. Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що оскільки позивачка уже скористалася своїм правом на призначення пенсії державного службовця за віком ще 09.09.2005, а тому їй не може бути здійснено перерахунок пенсії на підставі цих довідок та призначення пенсії за віком відповідно до п. п. 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 889-VIII, так як ці пункти застосовуються до осіб, які реалізовують своє право на призначення пенсії державного службовця за віком після 01.05.2016 вперше. Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (щодо гарантій соціального захисту державних службовців) від 23.12.2022 № 3-р/2022 у справі № 3-132/2018 (5462/17). Цим рішенням визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ зі змінами. Підпункт 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами. Конституційний Суд Україні звернув увагу на обов`язок Верховної Ради України внормувати перерахунок розмірів пенсій осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення. Таким чином, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України 23.12.2022 № 3-р/2022, правове регулювання перерахунку пенсії держслужбовців у майбутньому зазнає змін. Однак, до врегулювання Верховною Радою України питання перерахунку пенсій, призначених на підставі ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, підстав для такого перерахунку немає. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі № 520/6418/21. Щодо покликання позивачки, у відзиві на апеляційну скаргу, на необхідності застосування до спірних правовідносин постанови Верховного Суду від 27.01.2023 у справі 340/4184/21, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними. Оскільки вказана судова практика стосується переходу з пенсії по інвалідності ІІ групи, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу», тобто спірні правовідносини розглядувані судом апеляційної інстанції та у справі № 340/4184/21, не є тотожними. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії згідно Закону України «Про державну службу» № 926020110440 від 22.02.2023 прийнято в межах чинного законодавства. Крім цього, оскільки оскаржуване рішення є правомірним, а тому підстав для задоволення похідних позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV на пенсію державного службовця з 15.02.2023 відповідно до пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, здійснивши нарахування та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 60 відсотків заробітної плати, зазначених у довідках від 14.02.2023 за № 73/05-01/06 та від 14.02.2023 № 72/05-01/06 виданих Управлінням соціального захисту населення Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, відсутні. З огляду на викладене, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року у справі № 300/936/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. Я. Качмар В. В. Ніколін