Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/6309/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/6309/23 пров. № А/857/2111/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Глушка І.В., Шавеля Р.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року, ухвалене суддею Микитюком Р.В. у м. Івано-Франківську, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 300/6309/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача у якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (із адміністративно-господарської діяльності) від 26.04.2023 № 350 «Про завершення розслідування випадку загибелі військовослужбовців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 17.04.2023», в частині визначення причинного зв`язку загибелі військовослужбовців, що не пов`язана із захистом Батьківщини; - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нескладення довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) передбаченої додатком № 5 до положення «Про військово-лікарську експертизу у Збройних силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 щодо загиблого 17.04.2023 військовослужбовця ОСОБА_5 ; - зобов`язати відповідача видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбачену додатком № 5 до положення «Про військово-лікарську експертизу у Збройних силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, щодо загиблого 17.04.2023 військовослужбовця ОСОБА_5 . 19 грудня 2023 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким в задоволенні позову відмовив. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що смерть позивача настала внаслідок вчинення ним неправомірних дій, та відбулась за обставин не пов`язаних із захистом Батьківщини. Крім того, суд вважає, що скасування спірного наказу не призведе до виникнення у позивачки її очікуваного права на отримання одноразової грошової допомоги. Також, суд вважає, що відповідач не допустив протиправної бездіяльності щодо невидачі довідки про обставини загибелі військовослужбовця, оскільки смерть військовослужбовця не пов`язана із захистом Батьківщини. Не погодившись із цим рішенням суду його оскаржила позивачка, яка просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачка зазначає, що відповідач не є компетентним органом, який встановлює причинний зв`язок загибелі військовослужбовця із проходженням військової служби. Також позивачка зауважує, що, після загибелі її чоловіка військовослужбовця ОСОБА_5 , військова частина не склала довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) чи Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), чим допустила протиправну без діяльність, внаслідок якої, позивачка не може отримати одноразову грошову допомогу у зв`язку із смертю військовослужбовця. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що позивачка є дружиною ОСОБА_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 в районі ведення бойових дій. Згідно із довідкою від 05.06.2023 № 1037, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_5 , у період з 08.05.2022 по 29.08.2022, з 31.08.2022 по 15.10.2023, з 27.10.2022 по 22.01.2023, з 03.02.2023 по 17.04.2023, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи у Дніпропетровській та Запорізькій областях. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 219 від 20.04.2023 у графі хвороба, що призвела до смерті вказано: А) множинні відкриті рани голови, Б) вибухова травма, в) ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків. У наказі командира військової частини НОМЕР_1 від 29.04.2023 № 119 зазначено, що смерть ОСОБА_5 , пов`язана із проходженням військової служби. Також цим наказом наказано провести службове розслідування випадку загибелі військовослужбовців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , внаслідок підриву на мінному загородженні. 25.04.2023 комісія з проведення службового розслідування Військової частини НОМЕР_1 склала акт службового розслідування, у якому зазначено, що солдат ОСОБА_5 , разом з іншими солдатами, із власної ініціативи та з невстановленою метою, пересувалися з сторони міста Гуляйполе на транспортному засобі, який не знаходився на обліку військової частини в напрямку насаленого пункту Дорожнянка Пологівського району, Запорізької області. Через наїзд транспортного засобом на мінне загородження, стався вибух протитанкових мін, в результаті якого, військовослужбовці загинули на місці. За результатами службового розслідування, командир Військової частини НОМЕР_1 26.04.2023 прийняв наказ № 350 «Про завершення розслідування випадку загибелі військовослужбовців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 17.04.2023», в якому, серед іншого, зазначив, що загибель військовослужбовців, в тому числі ОСОБА_5 , не пов`язана із захистом Батьківщини. Крім того, за результатами службового розслідування щодо можливого порушення Дисциплінарного статуту ЗСУ вказаними військовослужбовцями, зокрема ОСОБА_5 , до дисциплінарної відповідальності притягнуто військовослужбовця ЗСУ. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 № 1503/31371, затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Порядок № 608). Згідно з абзацом 4 пункту 2 розділу I Порядку № 608, службове розслідування це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення. Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб. Відповідно до п.1 розділу VІ Порядку № 608, за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Отже, за результатами службового розслідування командир військової частини приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Однак, як видно із матеріалів справи, військовослужбовець ОСОБА_5 загинув в зоні бойових дій, поблизу населеного пункту Дорожнянка, Пологівського району, Запорізької області, внаслідок підриву на міні. Таким чином, апеляційний суд звертає увагу на те, що службове розслідування за фактом загибелі військовослужбовців, не може проводитись для встановлення вини військовослужбовців, що загинули, у власній загибелі. З цього приводу, апеляційний суд зауважує, що процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту визначає Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року №

332. Натомість, розслідування загибелі (смерті) військовослужбовця ОСОБА_5 , в порядку передбаченому вказаною вище Інструкцією, відповідач не провів. Тому у наказі від 26.04.2023 № 350 «Про завершення розслідування випадку загибелі військовослужбовців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 17.04.2023» командир військової частини НОМЕР_1 , перевищуючи повноваження командира військової частини, зробив, за результатами службового розслідування, а не спеціального розслідування нещасного випадку, висновки, що загибель ОСОБА_5 не пов`язана із захистом Батьківщини. Отже, апеляційний суд вважає, що наказ командира військової частини НОМЕР_1 (із адміністративно-господарської діяльності) від 26.04.2023 № 350 «Про завершення розслідування випадку загибелі військовослужбовців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 17.04.2023», в частині військовослужбовця ОСОБА_6 є протиправним, а тому його необхідно скасувати. Зважаючи на це позовну вимогу про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (із адміністративно-господарської діяльності) від 26.04.2023 № 350 «Про завершення розслідування випадку загибелі військовослужбовців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 17.04.2023», в частині військовослужбовця ОСОБА_6 , необхідно задовольнити. Щодо стосується позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не складення довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбаченої додатком № 5 до положення Про військово-лікарську експертизу у Збройних силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, щодо загиблого 17.04.2023 військовослужбовця ОСОБА_5 та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 видати позивачці довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військовослужбовця ОСОБА_5 , то апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 21.7 глави 21 розділу ІІ Положення № 402, постанова ВЛК про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва). Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров`я в електронній або паперовій формі. На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється не менше ніж у 2 примірниках. Один із примірників довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) подається у ВЛК з метою встановлення причинного зв`язку травми (поранення, контузії, каліцтва) з військовою службою. Примірник довідки обов`язково зберігається в особовій справі військовослужбовця. Довідка (копія довідки) про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) зберігається в матеріалах ВЛК, яка прийняла відповідну постанову про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва). Апеляційний суд встановив, що відповідач не проводив спеціальне розслідування нещасного випадку (смерті) який стався з ОСОБА_5 , а тому відповідний акт не складав. Отже, у випадку загибелі військовослужбовця ОСОБА_5 , командир військової частини зобов`язаний був провести спеціальне розслідування нещасного випадку (смерті) у порядку визначеному Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року № 332 та скласти відповідний акт, який направити до ВЛК. Зважаючи на те, що відповідач після загибелі військовослужбовця ОСОБА_5 не склав акт спеціального розслідування нещасного випадку (смерті) військовослужбовця ОСОБА_5 , то відповідач не допустив протиправної бездіяльності щодо видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) передбаченої додатком № 5 до положення Про військово-лікарську експертизу у Збройних силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 щодо загиблого 17.04.2023 військовослужбовця ОСОБА_5 . Тому, апеляційний суд вважає, що необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог (як передчасних) про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не складення довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбаченої додатком № 5 до положення Про військово-лікарську експертизу у Збройних силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, щодо загиблого 17.04.2023 військовослужбовця ОСОБА_5 та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 видати позивачці довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військовослужбовця ОСОБА_5 . Водночас, апеляційний суд зауважує, що, скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (із адміністративно-господарської діяльності) від 26.04.2023 № 350 «Про завершення розслідування випадку загибелі військовослужбовців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 » в частині військовослужбовця ОСОБА_5 , не призведе до захисту порушених прав позивачки, оскільки розслідування випадку загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 проведено у спосіб, що не передбачений чинним законодавством, а відтак не може встановлювати обставин, які б мали правове значення для позивачки. Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зважаючи на те, що за фактом загибелі військовослужбовця ОСОБА_5 відповідач зобов`язаний був провести розслідування нещасного випадку (загибелі) в порядку, передбаченому Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року № 332, однак, не зробив цього, то апеляційний суд вважає, що відповідача необхідно зобов`язати вчинити відповідні дії. Вказані висновки є підставою для часткового задоволення позову у спосіб: - визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (із адміністративно-господарської діяльності) від 26.04.2023 № 350 «Про завершення розслідування випадку загибелі військовослужбовців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 17.04.2023» в частині військовослужбовця ОСОБА_5 ; - зобов`язання відповідача провести розслідування загибелі військовослужбовця ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року №

332. Водночас, апеляційний суд вважає. що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, внаслідок чого зробив невірний висновок про відмову в задоволенні позову. Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої неправильно встановив обставини справи та невірно вирішив позов. Тому рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити частково. Доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, а тому її необхідно задовольнити частково. Що стосується розподілу судових витрат, то апеляційний суд зазначає наступне. Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Апеляційний суд встановив, що за подання позову позивачка сплатила 1073,60 грн., як за одну немайнову вимогу, а за подання апеляційної скарги 1610,40 грн. Отже на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 2684 грн. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року в справі № 300/6309/23 скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (із адміністративно-господарської діяльності) від 26.04.2023 № 350 «Про завершення розслідування випадку загибелі військовослужбовців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 » в частині військовослужбовця ОСОБА_5 . Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести розслідування загибелі військовослужбовця ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року №

332. У задоволенні інших позовних вимог відмовити. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 судовий збір в сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок). Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених статтею 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді І. В. Глушко Р. М. Шавель