Постанова 4857 № 300/6292/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/6292/23 пров. № А/857/1467/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: судді-доповідача Іщук Л. П., суддів Обрізка І.М., Шинкар Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року (головуючий суддя Микитюк Р.В., м. Івано-Франківськ) у справі № 300/6292/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (із адміністративно-господарської діяльності) від 26.04.2023 №350 «Про завершення розслідування випадку загибелі військовослужбовців» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 17.04.2023» в частині визначення причинного зв`язку загибелі військовослужбовців, що не пов`язана із захистом Батьківщини; визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нескладення довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбаченої додатком №5 до положення «Про військово-лікарську експертизу у Збройних силах України», затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 щодо загиблого 17.04.2023 військовослужбовця ОСОБА_2 ; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбачену додатком №5 до положення «Про військово-лікарську експертизу у Збройних силах України», затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 щодо загиблого 17.04.2023 військовослужбовця ОСОБА_2 . Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а також не досліджено всі обставини, що мають значення для справи. Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що її чоловік ОСОБА_5 проходив військову службу за мобілізацією у Військовій частині НОМЕР_1 , загинув 17.04.2023 в районі ведення бойових дій. Наголошує, що нею оскаржується наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.04.2023 №350 «Про завершення розслідування випадку загибелі військовослужбовців» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 17.04.2023» в частині зазначення причинного зв`язку загибелі військовослужбовців: «не пов`язана із захистом Батьківщини». Вважає, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень, так як визначення причинного зв`язку захворювання (травми, поранення, контузії), що призвело до смерті військовослужбовця, належить до повноважень військово-лікарської комісії. Апелянт зазначає, що відповідач діяв всупереч Порядку №608, оскільки такий порядок не надає право комісії з проведення службового розслідування встановлювати причинний зв`язок загибелі військовослужбовця. Не погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що позивачем не оскаржувались результати службового розслідування, оскільки нею оскаржується наказ, який виданий за результатами службового розслідування, а сам акт службового розслідування та його висновки не підлягають оскарженню в судовому порядку. Звертає увагу, що судом першої інстанції не надано оцінки її доводам на спростування позиції відповідача про те, що загибель військовослужбовців є наслідком вчинення ними неправомірних дій та відбулась за обставин, не пов`язаних з захистом Батьківщини. Зазначає, що в матеріалах службового розслідування вказано, що військовослужбовці за власною ініціативою та з невстановленою метою, пересувалися з сторони міста Гуляйполе на транспортному засобі, який не знаходився на обліку військової частини в напрямку населеного пункту Дорожнянка Пологівського району Запорізької області. Вказує, що відповідно до пункту 6 Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої Наказом від 17.08.2017 №440, обліку підлягає все військове майно незалежно від його призначення та джерел надходження, а в акті службового розслідування транспортний засіб, на якому пересувались військовослужбовці, не ідентифікований. Апелянт вважає, що саме відповідач повинен довести, що загиблі військовослужбовці залишили місце бойового чергування, не виконали наказу чи вчинили інші протиправні дії. Наголошує, що станом на день загибелі її чоловіка військова частина виконувала бойове розпорядження від 14.02.2023 в зоні ведення бойових дій, що відображено в довідці №1477/1/1744 від 14.09.2023 про участь ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України. Таким чином вважає, що загибель військовослужбовців внаслідок вибуху мін під час виконання обов`язків військової служби в зоні ведення бойових дій, що не обліковується як нещасний випадок та не вважається навмисними діями з сторони загиблих, є наслідком бойового ураження або дій з боку противника, а тому загибель військовослужбовців при таких обставинах пов`язана із захистом Батьківщини. Також зазначає, що її чоловік не перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком експерта №127 від 16.05.2023, якому судом першої інстанції не надано жодної оцінки. Крім того, зазначає, що ненадання відповідачем довідки про обставини травми за умов непроведення розслідування загибелі як нещасного випадку відповідно до Інструкції №332, є протиправною бездіяльністю та порушує права позивача на отримання документів, необхідних для призначення допомоги у разі загибелі військовослужбовця. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити. Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечив щодо її доводів, та зазначив, зокрема, що уповноваженою комісією встановлено та відображено в акті службового розслідування від 25.04.2023, що військовослужбовці за власною ініціативою та з невстановленою метою, пересувалися з міста Гуляйполе на транспортному засобі, який не знаходився на обліку військової частини, в напрямку населеного пункту Дорожнянка Пологівського району Запорізької області, відтак встановлено факти порушення статутів ЗСУ, Постанов, Інструкцій і настанов військовослужбовцями Військової частини НОМЕР_1 . Звертає увагу на те, що військовослужбовці, які загинули, діяли без відповідного наказу командира та перебували в стані алкогольного сп`яніння. Щодо видачі довідки вказує, що законодавець не передбачає створення та видачу будь-яких оригіналів документів, вчинення дій спрямованих на зміну документів у відповідь на адвокатський запит. Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін. Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, згідно свідоцтва про шлюб від 29.09.2000 серії НОМЕР_2 позивач ОСОБА_1 є дружиною загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 (а.с. 18). ОСОБА_5 був призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_1 , після чого відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 06.03.2023 №65 сержанта ОСОБА_2 призначено на посаду командира 2 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки Військової частини НОМЕР_1 . Згідно із довідкою від 05.06.2023 №1038, виданою Військовою частиною НОМЕР_1 , сержант ОСОБА_5 в період з 27.04.2022 по 24.11.2022, з 09.12.2022 по 03.02.2023, з 18.02.2022 по 17.04.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у Дніпропетровській та Запорізькій областях (а.с.24). Сповіщенням про смерть від 19.04.2023 №16 позивача повідомлено, що її чоловік Струтинський загинув 17.04.2023 внаслідок підриву транспортного засобу на мінно-вибуховому пристрої на північній околиці н.п. Дорожнянка Пологівського району Запорізької області. Смерть, так пов`язана із проходженням військової служби (а.с.19). Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №127 від 20.04.2023 у графі хвороба, що призвела до смерті вказано: а) травматична ампутація двох нижніх кінцівок (на будь якому рівні), б) вибухова травма, в) ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків (а.с.20). Наказом Командира військової частини НОМЕР_1 №321 від 18.04.2023 наказано провести службове розслідування випадку загибелі військовослужбовців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 внаслідок підриву на мінному загородженні та зобов`язано доповісти актом про проведення такого службового розслідування до 25.04.2023. Актом службового розслідування від 25.04.2023 встановлено факти: військовослужбовці ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за власною ініціативою та з невстановленою метою, пересувалися з сторони міста Гуляйполе на транспортному засобі, який не знаходився на обліку військової частини, в напрямку населеного пункту Дорожнянка Пологівського району Запорізької області. Через наїзд транспортного засобу на мінне загородження стався вибух протитанкових мін, в результаті якого військовослужбовці загинули на місці. Загибель військовослужбовців не пов`язана із захистом Батьківщини (а.с. 31-325). Наказом командира Військової частини № НОМЕР_4 від 26.04.2023 «Про завершення розслідування випадку загибелі військовослужбовців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 17.04.2023» встановлено, що загибель військовослужбовців не пов`язана із захистом Батьківщини, сталася під час виконання обов`язків військової служби в районі ведення бойових дій. Травма військовослужбовців не пов`язана із вчиненням кримінального правопорушення чи навмисним нанесенням собі тілесного ушкодження. Наказано службове розслідування вважати завершеним (а.с.36). Згідно з витягом з наказу Командира військової частини НОМЕР_1 №119 від 29.04.2023 по стройовій частині сержанта ОСОБА_2 у зв`язку із смертю виключено із списків особового складу військової частини і зазначено, що смерть, пов`язана із проходженням військової служби. На запит адвоката ОСОБА_8 в інтересах позивача командирові Військової частини НОМЕР_1 відповідачем надана відповідь від 27.09.2023 № 3436, мотивована тим, що внесення змін до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.04.2023 №350 неможливе оскільки наказ видано за результатами службового розслідування, які відображені у акті службового розслідування, затвердженому ТВО командира Військової частини НОМЕР_1 25.04.2023. Дисциплінарним статутом Збройних сил України та Порядком проведення службового розслідування України, затвердженого наказом МОУ №608, не передбачено можливості проведення додаткового розслідування та перегляду акту службового розслідування, натомість передбачено право оскаржити результати службового розслідування. Стосовно невидачі довідки про обставини травми у даному листі зазначено, що така довідка видається на підставі акту службового розслідування та наказу про результати службового розслідування, а спірним наказом не було передбачено видачу такої довідки. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в акті службового розслідування від 25.04.2023 встановлено, що військовослужбовці за власною ініціативою та з невстановленою метою пересувалися з сторони міста Гуляйполе на транспортному засобі, який не знаходився на обліку військової частини, а в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що військовослужбовці отримали наказ командира для таких дій і поїздки. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що загибель військовослужбовців є наслідком вчинення ними неправомірних дій та відбулась за обставин, не пов`язаних із захистом Батьківщини. Щодо правових підстав для видачі довідки суд першої інстанції вказав, що згідно відповіді Військової частини НОМЕР_1 від 27.09.2023 №3436 довідка про обставини травми видається на підставі акту службового розслідування та наказу про результати службового розслідування. Оскільки наказом не було передбачено видачу такої довідки, то відповідач діяв правомірно. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд зазначає, що відповідно до пунктів 84, 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу. Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України. Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов`язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі, визначаються Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України №608 від 21.11.2017, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371 (надалі - Порядок №608). Відповідно до розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування проводиться у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи. Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб. За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри. На виконання пунктів 1, 3 розділу ІІІ Порядку №608, рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування. Згідно з пунктами 1-4 розділу V Порядку №608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини. У розділі VІ Порядку №608 передбачено прийняття командиром військової частини відповідних рішень за результатами службового розслідування. Відповідно до пункту 1 розділу VІ Порядку №608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Примірники акта службового розслідування надсилаються службовим особам, яких стосуються наведені у висновку пропозиції, та до відповідних структурних підрозділів органів військового управління. За зверненням військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, йому надається завірена копія акта службового розслідування або витяг з акта, в частині, що його стосується, за умови, що вони не містять інформації з обмеженим доступом. Якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк (п. 3 розділу VІ Порядку №608). Якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк (п. 4 розділу VІ Порядку №608). Акт службового розслідування разом з усіма матеріалами оформлюється окремою справою або долучається до документів відповідної номенклатурної справи. У випадку засудження військовослужбовця, звільнення його від кримінальної відповідальності або закриття кримінального провадження до матеріалів службового розслідування долучаються копії відповідного вироку (ухвали) суду, що набрав(ла) законної сили, інші документи, що стосуються правопорушення. Строки зберігання актів службових розслідувань разом з усіма матеріалами встановлюються відповідно до законодавства. (п. 5 розділу VІ Порядку №608). Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини (начальник) письмово повідомляє про це орган досудового розслідування (п. 6 розділу VІ Порядку №608). Аналізуючи норми Порядку №608, колегія суддів висновує, що цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов`язаних та резервістів (далі- військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі. Колегія суддів також зазначає, що конкретні підстави призначення службового розслідування відповідно до Порядку № 608 визначені у пункті 1 розділі ІІ вказаного Порядку. Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб. За результатами службового розслідування командир військової частини приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. З оскаржуваного наказу від 26.04.2023 №350 «Про завершення розслідування випадку загибелі військовослужбовців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 17.04.2023», який виданий за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, вбачається, що військовослужбовці ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 17.04.2023 близько 22-ої години, пересуваючись транспортним засобом, дорогою в напрямку насаленого пункту Дорожнянка Пологівського району Запорізької області в результаті наїзду на мінне загородження та вибуху вибуху мін загинули на місці. Загибель військовослужбовців не пов`язана із захистом Батьківщини, сталася під час виконання обов`язків військової служби в районі ведення бойових дій. Травма військовослужбовців не пов`язана з вчиненням кримінального правопорушення чи навмисного нанесення собі тілесного ушкодження. Військовослужбовці використовували засоби індивідуального захисту.» Таким чином, аналізуючи зміст вищезазначеного наказу, колегія суддів зазначає, що оскаржуваний наказ не містить покликання на вчинення військовослужбовцями неправомірних дій, внаслідок чого такі загинули. Висновки акту службового розслідування також не містять відомостей про вчинення загиблими військовослужбовцями будь-яких порушень, протиправних дій чи невиконання ними службових обов`язків, а також про невиконання ними наказів командира. Крім того, ні оскаржуваний наказ, ні акт службового розслідування чи його висновки не містять посилання на конкретні пункти Дисциплінарного Статуту, які порушили військовослужбовці, а також інформації чи доказів причинного зв`язку між діями військовослужбовців та їх загибеллю. Враховуючи наведене та співставляючи норми Порядку №608 з обставинами даної справи, апеляційний суд приходить до висновку, що норми вказаного Порядку не можуть бути застосовані у даному випадку, оскільки конкретні підстави призначення службового розслідування відповідно до цього Порядку відсутні, а службове розслідування за фактом загибелі військовослужбовців не може проводитись для встановлення вини таких військовослужбовців. Водночас, в акті службового розслідування у пп. 2.3 п. 2 зазначено, що має місце нещасний випадок. Пунктом 5 розділу І Порядку №608 визначено, що розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року №36. Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року №332 «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 р. за №1667/37289, затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, що додається (надалі - Інструкція №332). Пунктом 2 наказу Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36 «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами). Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції №332 встановлено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби. Згідно пункту 2-3 розділу ІІ Інструкції №332 про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому. У разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов`язаний: терміново організувати надання домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за потреби його доставку до закладу охорони здоров`я; негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини; зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на дату настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров`ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків. Нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси. Пунктом 8 розділу ІІ Інструкції №332 встановлено, що комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п`яти робочих днів з дня її утворення. Комісія з розслідування нещасного випадку зобов`язана: - обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо; - з`ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; - визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції; - скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2, наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2), та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3, наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3), у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід`ємну частину. До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин). Пунктом 18 розділу ІІ Інструкції №332 передбачено, що за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються: дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок; військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я; коли стався нещасний випадок (під час виконання обов`язків військової служби чи ні); перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин; порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення; заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому. На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою. наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800. У той же час, особливості розслідування нещасних випадків, що сталися в районах бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил визначено розділом V Інструкції №332, зокрема, пунктами 1-5 розділу V Інструкції №332 визначено, що у разі настання нещасних випадків, зазначених у пункті 1 розділу II та пункті 1 розділу III цієї Інструкції, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, свідок або військовослужбовець, який виявив нещасний випадок, повинен негайно надати потерпілому військовослужбовцю домедичну допомогу, а за можливості - екстрену медичну допомогу і за потреби вжити всіх можливих заходів щодо евакуації потерпілого військовослужбовця до військового або найближчого закладу охорони здоров`я та повідомити найближчого за місцезнаходженням старшого командира (начальника), у безпосередньому або в прямому підпорядкуванні якого на час настання нещасного випадку перебував потерпілий військовослужбовець. Командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, першочергово зобов`язаний: - негайно після прибуття на місце нещасного випадку організувати надання потерпілому військовослужбовцю домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги та за потреби - його евакуацію до закладу охорони здоров`я у разі, якщо ці заходи не були здійснені свідком нещасного випадку або військовослужбовцем, який його виявив; - оглянути та обстежити місце нещасного випадку, за наявності необхідних засобів здійснити його фото- або відеофіксацію; - опитати прямих та опосередкованих свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, отримати від них письмові пояснення; - скласти ескіз або схему місця, де стався нещасний випадок; - отримати за можливості письмові пояснення військовослужбовців, витяги з наказів або їх копії та інші документи, що підтверджують виконання потерпілим військовослужбовцем під час настання нещасного випадку обов`язків військової служби. Командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, після вжиття ним першочергових заходів, зазначених у пункті 2 цього розділу, складає, особисто підписує рапорт та за можливості негайно надсилає (надає) його разом з зібраними ним безпосередньо на місці нещасного випадку матеріалами (пояснення, ескізи, схеми та інші документи) командиру військової частини, у складі якої на дату настання нещасного випадку проходив службу потерпілий військовослужбовець. У рапорті зазначаються: дата і час настання нещасного випадку; стислий опис та характеристика місця нещасного випадку; відомості про потерпілого військовослужбовця: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), число, місяць та рік народження; стислий опис обставин та ймовірних причин нещасного випадку; вид, характер та локалізація травми або поранення, що отримав потерпілий від нещасного випадку військовослужбовець; відомості про свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; інформація про обсяг домедичної допомоги або невідкладної (екстреної) медичної допомоги, наданої безпосередньо на місці нещасного випадку; заклад охорони здоров`я, у який евакуйовано потерпілого військовослужбовця; час та дата складення рапорту, посада, військове звання, підпис, власне ім`я прізвище командира (начальника), який склав рапорт. Командир військової частини після отримання рапорту зобов`язаний організувати проведення розслідування та його документальне оформлення згідно з вимогами цієї Інструкції. Аналізуючи наведені норми, колегія суддів приходить до висновку, що процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження військової служби, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби визначає саме Інструкція №332. У разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, які призвели до смерті військовослужбовця під час виконання ними обов`язків військової служби проводиться за процедурою, визначеною саме безпосередньо розділами ІІ та V Інструкції №332. Натомість, як встановлено з матеріалів справи, розслідування загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 , в порядку, передбаченому вказаною вище Інструкцією, відповідач не провів. Командиром військової частини винесено наказ від 26.04.2023 №350 «Про завершення розслідування випадку загибелі військовослужбовців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 17.04.2023» за результатами службового розслідування відповідно до вимог Порядку №608, а не спеціального розслідування нещасного випадку, як це передбачено Інструкцією №332. Таким чином, оскільки відповідачем не проведено визначеної Інструкцією №332 процедури розслідування нещасного випадку та не складено передбачених вказаною інструкцією документів за результатами проведеного розслідування, колегія суддів висновує, що наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.04.2023 №350 «Про завершення розслідування випадку загибелі військовослужбовців» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 17.04.2023» в частині визначення причинного зв`язку загибелі військовослужбовців, що не пов`язана із захистом Батьківщини, є протиправним та підлягає скасуванню. Стосовно вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини щодо нескладення довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбаченої додатком № 5 до положення «Про військово-лікарську експертизу у Збройних силах України», затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі Наказ №402), щодо загиблого 17.04.2023 військовослужбовця ОСОБА_2 та зобов`язання видати таку довідку, то апеляційний суд зазначає наступне. Додатком 5 до Наказу №402 затверджено форму довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). Інструкцією №332 встановлено, що комісія з розслідування після розгляду та вивчення інформації, що міститься у первинному рапорті та наданих разом з ним документах, оформлює акт за формою НВ-2 та у разі, якщо випадок за висновком комісії визнано таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, складає акт за формою НВ-3 (пункт 5 Розділу V «Особливості розслідування нещасних випадків, що сталися в районах бойових дій або проведення антитерористичної операції» Інструкції). Відповідно до пункту 18 Розділу ІІ Інструкції №332 за результатами розслідування командир військової частини видає наказ. На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом №402. Тобто, виданню військовослужбовцю довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) передує певна процедура, визначена вказаною Інструкцією, та її оформлення належить до виключної компетенції спеціально уповноваженого на те органу, відповідно до висновків, зазначених в акті комісією з розслідування нещасного випадку. Отже, як вже було зазначено вище, у випадку загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 , командир Військової частини № НОМЕР_5 зобов`язаний був провести спеціальне розслідування нещасного випадку (смерті) у порядку, визначеному Інструкцією №332, та скласти відповідний акт, який направити до ВЛК. Оскільки відповідач не проводив спеціальне розслідування нещасного випадку (смерті) військовослужбовця ОСОБА_2 та за результатами такого розслідування не видавав відповідний наказ, як це передбачено п. 18 Розділу ІІ Інструкції №332, і на підставі якого видається така довідка, відтак не допустив протиправної бездіяльності щодо видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбаченої додатком № 5 до Наказу №402. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про передчасність вимог про зобов`язання відповідача видати позивачу довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбаченої додатком № 5 Наказу №402. Водночас, апеляційний суд зауважує, що скасування наказу Військової частини НОМЕР_1 від 26.04.2023 №350 «Про завершення розслідування випадку загибелі військовослужбовців» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 17.04.2023» в частині визначення причинного зв`язку загибелі військовослужбовців не призведе до захисту порушених прав позивача, оскільки розслідування випадку загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 проведено у спосіб, що не передбачений чинним законодавством, а відтак не може встановлювати обставин, які б мали правове значення. Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зважаючи на те, що за фактом загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 відповідач зобов`язаний був провести розслідування нещасного випадку (загибелі) в порядку, передбаченому Інструкцією №332, однак не зробив цього, то апеляційний суд вважає, що відповідача необхідно зобов`язати вчинити відповідні дії. Вказані висновки є підставою для часткового задоволення позову у спосіб: - визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.04.2023 №350 «Про завершення розслідування випадку загибелі військовослужбовців» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 17.04.2023» в частині визначення причинного зв`язку загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 ; -зобов`язання відповідача провести розслідування загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 , в порядку, передбаченому Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року №

332. Враховуючи положення статті 317 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального права, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та часткове задоволення позову. З огляду на результат апеляційного розгляду та документально підтверджені судові витрати, понесені позивачем у вигляді судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1073,60 грн., та апеляційної скарги - у розмірі 1610,40 грн., відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України слід їх відшкодувати позивачеві шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 . Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі № 300/6292/23 скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.04.2023 №350 «Про завершення розслідування випадку загибелі військовослужбовців» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 17.04.2023» в частині визначення причинного зв`язку загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 . Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести розслідування загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 в порядку, передбаченому Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 27 жовтня 2021 року №

332. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 ) судовий збір у загальному розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар