Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 285/2738/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 285/2738/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Літвин О.О. Суддя-доповідач - Сапальова Т.В. 23 квітня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В. , за участю: секретаря судового засідання: Надольна М.С., представника відповідача: Яремчук Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 09 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора Департаменту патрульної поліції Сосонної Наталії Володимирівни, третя особа - Департамент патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії 2АВ №01317342 від 28.09.2022 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 09 листопада 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано посилався у своєму рішенні на Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07.11.2015. Крім того, апелянт вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, оскільки на час прийняття судом рішення закінчились строки накладення адміністративного стягнення, встановлені у ст.38 КУпАП. В судовому засіданні представник відповідача та третьої особи заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі від 28.09.2023 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Підставою прийняття оскаржуваної постанови є те, що 28.09.2022 об 11:54 год. в м Житомир по вулиці Перемоги, 86 зафіксовано транспортний засіб Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався з перевищенням встановленого обмеження швидкості руху на 35 км/год, чим порушив вимоги п.12.9 б ПДР України. Позивач вважає протиправним рішенням відповідача, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом. Оцінюючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 р. №3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306. Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до п.1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Як встановлено з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваної постанови стало порушення позивачем вимог п.12.9 "б" ПДР України, тобто за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 122 КУпАП. Відповідно до п. 8.1 ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Відповідно до п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год. Згідно з п.12.9. "б" водієві забороняється, зокрема, перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 3.29 "Обмеження максимальної швидкості", 3.31 3.31 "Зона обмеження максимальної швидкості". Згідно з положеннями ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Положеннями ст.222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції, та від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, в тому числі справи про правопорушення ПДР передбачені ч.1 ст.122 КУпАП. Згідно зі ст.279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у ч.1 ст.14-2 цього Кодексу. За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних». Справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення та обліку таких правопорушень. Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. В силу положень ч.1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно з ч.1 ст.75 КАС України достовірним є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а ч.1, 2 ст.76 КАС України передбачає, що достатнім є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та суд вирішує питання про достатність доказів відповідно до свого внутрішнього переконання. Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з матеріалами справи адміністративне правопорушення зафіксовано технічним засобом Каскад 243-1220. Водночас, технічний прилад вимірювання швидкості Каскад 243-1220 відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги», що підтверджується сертифікатом відповідності типу №UA.TR.001 22 101-21 від 14.07.2021 (номер сертифікату перевірки UA.TR.001 5-19 Rev.2 від 17.09.2020) (а.с.126). В підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем надано фотознімок, на якому відображено усю інформацію про встановлення факту вчинення правопорушення, а саме: дата та час вчинення правопорушення; місце вчинення правопорушення; географічні координати місця вчинення правопорушення; фотофіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку; швидкість руху автомобіля, км/год; обмеження (перевищення) швидкості, км/год. Згідно з інформацією щодо розташування пристроїв вимірювання швидкості, розміщеної на офіційному сайті МВС: https://bdr.mvs.gov.ua/pkd/, https://mvs.gov.ua/uk/ministry/projekti-mvs/ avtofotovideofiksaciya-porusen-pdr/adresi-kamer-fotovideofiksaciyi-ta-dozvolena-svidkist-ruxu-1), прилад «КАСКАД» 243-1220 розміщений в місті Житомир по вулиці Перемоги,

86. Крім того, згідно з повідомленням комунального підприємства «Електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» Житомирської міської ради від 13.09.2023 дорожній знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень ПДР» розташований навесні 2021 року по вулиці Перемоги за 100 м від камер фотофіксації (а.с.127). З урахуванням встановлених у справі обставини, колегія суддів дійшла висновку, що факт вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, постанова серії 2АВ №01317342 від 28.09.2022 прийнята відповідно до вимог чинного законодавства. Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, оскільки на час прийняття судом рішення закінчились строки накладення адміністративного стягнення, встановлені у ст.38 КУпАП, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті. Відповідно до змісту постанови 2АВ №01317342 від 28.09.2022 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, яке були вчинено ним 28.09.2022 об 11 год. 54 хв. Крім того, в силу положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені, зокрема, ч.1 ст. 121 КУпАП. Водночас, позивачем помилкового ототожнюється розгляд справи про адміністративні правопорушення уповноваженим суб`єктом владних повноважень з розглядом судом справи за позовом особи про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення стягнення. З урахуванням зазначеного, під час винесення постанови 2АВ №01317342 від 28.09.2022 відповідачем дотримано строк накладення адміністративного стягнення, встановлений ст.38 КУпАП. Отже, доводи апелянта про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі положень п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП є необгрунтованими. При цьому, посилання судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні на Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07.11.2015 є помилковим, однак не впливає на правильність рішення суду по суті заявлених позовних вимог, та не спростовує встановлені судом обставини щодо правомірності постанови серії 2АВ №01317342 від 28.09.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 09 листопада 2023 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення відповідно до ч.1 ст.272 КАС України. Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Капустинський М.М. Ватаманюк Р.В.