LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Черкаський апеляційний суд711/6861/22

від 16.04.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 квітня 2024 року м. Черкаси Справа № 711/6861/22 Провадження № 22-ц/821/424/24 категорія: 311020000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Василенко Л. І., суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В., секретаря - Мунтян К. С., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Державне агентство резерву України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство «Златодар», Фонд державного майна України, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кірса Віталія Вікторовича на додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства резерву України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство «Златодар», Фонд державного майна України про стягнення середньомісячного заробітку за час невиконання рішення про поновлення на роботі, у складі головуючого судді Демчика Р. В., повний текст рішення складено 05 січня 2024 року, в с т а н о в и в : Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.11.2023 позов ОСОБА_1 до Державного агентства резерву України, третя особа: Державне підприємство «Златодар», Фонд державного майна України про стягнення середньомісячного заробітку за час невиконання рішення про поновлення на роботі задоволено. Стягнуто з Державного агентства резерву України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у поновленні на роботі за період з 16.07.2019 по 09.03.2023 в сумі 336858,25 грн та судовий збір в розмірі 992,40 грн, а всього 337849,65 грн. 27.11.2023 від представника позивача адвоката Кірси В. В. до суду надійшла заява про стягнення витрат на правову допомогу, в якій просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правову допомогу. До заяви про ухвалення додаткового рішення додано договір про надання правової допомоги від 19.12.2022, доручення №1, як додаток до договору про надання правової допомоги від 19.12.2022, попередній кошторис, акт прийому передачі наданих послуг від 23.11.2023на суму 9000 грн. Додатковим рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2023 року доповнено резолютивну частину рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.11.2023 у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства резерву України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство «Златодар», Фонд державного майна України про стягнення середньомісячного заробітку за час невиконання рішення про поновлення на роботі, наступним абзацом: Вимогу ОСОБА_1 про стягнення з Державного агентства резерву України на його користь судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги залишити без задоволення. Додаткове рішення мотивовано тим, що представником позивача не надано доручень в яких обов`язково повинно бути зазначено вартість послуг (гонорар адвоката та покриття інших витрат), що є порушенням умов договору про надання правової допомоги, який укладений 19.12.2022 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , тому суд не знайшов підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат, пов`язаних з правовою допомогою. Не погоджуючись із додатковим рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Кірса В. В. оскаржив його в апеляційному порядку та просив суд скасувати додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2023 року та ухвалити нове рішення яким доповнити резолютивну частину рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.11.2023 у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства резерву України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство «Златодар», Фонд державного майна України про стягнення середньомісячного заробітку за час невиконання рішення про поновлення на роботі, наступним абзацом: Стягнути із Державного агентства резерву України на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн. Апеляційна скарга мотивована тим, що посилання суду першої інстанції на те, що відсутність доручень в яких обов`язково має бути зазначено вартість послуг є підставою для відмови в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, є помилковим. Зазначає, що матеріали справи та надані позивачем докази в сукупності підтверджують понесені позивачем витрати на правничу допомогу адвоката пов`язані із розглядом справи на суму 9000 грн. Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з ч. 1, ч. 2 та ч. 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону додаткове рішення суду першої інстанції не відповідає. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно з ч. 3 ст. 134 ЦПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Згідно зі ст. 1 вищевказаного Закону договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до п. 1, п. 2, п. 6 ч. 1 ст. 19 вищевказаного Закону, видами адвокатської діяльності є, в тому числі, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Відповідно до ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Згідно з ч. 1 ст. 27 вищевказаного Закону договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (ч. 3 ст. 27 Закону). Статтею 30 вищевказаного закону визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положенням про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України. Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно ст. 903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (ч. 5 ст. 626 ЦК України). У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 вказано, що витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Під час розгляду апеляційної скарги встановлено, що в позовній заяві ОСОБА_1 , крім іншого, просив суд стягнути із відповідача судові витрати та зазначав, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи є: витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн. Докази понесення витрат на правничу допомогу будуть подані протягом 5 днів з дня ухвалення судового рішення. До позовної заяви було додано ордер на надання правничої допомоги від 22.12.2022 за яким ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 19.12.2022 уповноважив адвоката Кірсу В. В. представляти його інтереси в Придніпровському районному суді м. Черкаси. Договором про надання правової допомоги права адвоката не обмежуються (т.1 а.с. 25). Таким чином ОСОБА_1 попередньо заявив про судові витрати, які він планує понести у зв`язку з розглядом справи711/6861/22. В межах встановленого строку, а саме ч. 8 ст. 141 ЦПК України, 27.11.23, представником ОСОБА_1 адвокатом Кірсою В. В. подано заяву про стягнення витрат на правову допомог до якої додав: ордер на надання правової допомоги від 19.12.2022, договір про надання правової допомоги від 19.12.2022, доручення № 1 (додаток до договору № 1 від 19.12.2022), попередній кошторис гонорару адвоката, акт приймання-передачі наданих послуг від 23.11.2023. Пунктом 1.1 договору про надання правової допомоги, адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовники зобов`язані оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами. За правову допомогу, передбачену цим договором та погодженими сторонами дорученнями замовник сплачує адвокату винагороду, в розмірі, які визначені у відповідних дорученнях, що є додатками до цього договору (п. 3.1. Договору). Згідно доручення № 1 (без дати складання ), замовники доручають виконавцю надати замовнику правову допомогу щодо захисту інтересів замовника в Придніпровському районному суді м. Черкаси, Черкаському апеляційному суді про стягнення середнього заробітку за час виконання судового рішення. З попереднього кошторису гонорару адвоката (без дати складання) вбачається, що сума гонорару за проведення консультації із клієнтом, з`ясування правової позиції, вивчення матеріалів становить 1500 грн (одноразово); сума гонорару за підготовку позовної заяви становить 2000 грн (одноразово); сума гонорару за подання інших заяв по суті, заяв, клопотань в тому числі із процесуальних питань (в залежності від складності заяви та дій інших учасників) становить 500 - 700 грн (за кожну заяву); сума гонорару за представництво в суді (участь представника у засіданнях) незалежно від того відбулось засідання чи ні та його тривалості становить 1000 грн (за кожне засідання). Зазначено, що остаточний розмір гонорару визначається сторонами з урахуванням фактичного наданого обсягу роботи на момент прийняття рішення, яка була фактично виконана виконавцем, про що сторони складають двосторонній акт. Визначений сторонами розмір винагороди сплачується замовником протягом 30 календарних днів з моменту складання акту приймання-передачі виконаних робіт. Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 23.11.2023 ОСОБА_1 поніс витрати на професійну правничу допомогу пов`язані із розглядом справи № 711/6861/12 у розмірі 9000 грн, з яких: проведення консультації із клієнтом, з`ясування правової позиції, вивчення матеріалів, сума гонорару становить 1500 грн; підготовка позову, сума гонорару становить 2000 грн; подання заяви про зменшення розміру позовних вимог, сума гонорару становить 500 грн; представництво в суді (участь представника у засіданнях) незалежно від того відбулось засідання чи ні та його тривалості (5 засідань), сума гонорару становить 5000 грн. Тобто сторонами узгоджено порядок оплати та розмір наданих послуг, що узгоджується із позицією Верховного Суду. В апеляційній скарзі скаржник зазначив, що суд помилково дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення судових витрат, оскільки такі витрати є фактичні та підтверджені у відповідний спосіб належними доказами. Дослідивши наявні матеріали справи та враховуючи, що постановою Черкаського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2023 року залишено без змін, апеляційна скарга Державного агентства резерву України залишена без задоволення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги є повністю підтвердженими, а витрати є фактичними та підтвердженими у відповідний спосіб належними доказами та співмірними із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг). В суді першої інстанції відповідач заперечував щодо стягнення витрат на правничу допомогу посилаючись на недоведеність та неспівмірність, проте такі доводи не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного додаткового рішення. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2023 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про стягнення з Державного агентства резерву України на його користь судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 9000 грн. Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кірса Віталія Вікторовича задовольнити. Додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2023 року - скасувати. Постановити нове рішення, яким вимогу ОСОБА_1 про стягнення з Державного агентства резерву України на його користь судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги задовольнити. Стягнути із Державного агентства резерву України на користь ОСОБА_1 9000 грн судових витрат на правничу допомогу. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Повний текст постанови складено 24 квітня 2024 року. Головуючий Л. І. Василенко Судді: В. Г. Бородійчук О. В. Карпенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»