Постанова 4821 № 711/5442/23

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 квітня 2024 року м.Черкаси Справа № 711/5442/23 Провадження № 22-з/821/59/24 категорія: 310020000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Василенко Л.І., суддів: Бородійчука В.Г., Карпенко О.В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Голубчика Ігоря Володимировичапро ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, стягнення додаткових витрат на неповнолітню дитину, у складі головуючого судді Позарецької С.М., в с т а н о в и в : 11 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, стягнення додаткових витрат на неповнолітню дитину. Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 листопада 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2 800 грн щомісячно, що підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 11.08.2023 до повноліття дитини. Рішення суду про стягнення аліментів в частині виплати за один місяць підлягає до негайного виконання. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 073,60 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги адвоката у розмір 3 000 грн. В іншій частині відмовлено. Додатковим рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 грудня 2023 року заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. В іншій частині відмовлено. Не погоджуючись із додатковим рішенням суду, представник ОСОБА_2 -авдокат Корнієнко М.С. оскаржила його в апеляційному порядку та просила змінити додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 грудня 2023 року в частині визначення розміру судових витрат, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн, в іншій частині додаткове рішення залишити без змін. Постановою Черкаського апеляційного суду від 13 березня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Корнієнко М.С. - залишено без задоволення. Додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 жовтня 2023 року - залишено без змін. 18 березня 2024 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Голубчиком І.В. подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення в якій просив ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у вигляді гонорару адвоката за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції в розмірі 15 000 грн. Заяву мотивує тим, що судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги не вирішено питання судових витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу адвоката Голубчика І.В., про що ним зазначено в п. 2 відзиву на апеляційну скаргу. Вказує, що між ОСОБА_1 та адвокатом Голубчиком І.В. укладено договір б/н від 05.02.2024 про надання правничої допомоги. Предметом зазначено надання правничої допомоги за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.12.2023 у справі № 711/5442/23. Розмір гонорару адвоката за наданим договором становить 15 000 грн, які клієнт сплачує адвокату після набрання законної сили рішенням апеляційної інстанції в сумі стягнутих судових витрат на правничу допомогу клієнта. Звертає увагу суду, що в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним. 01 квітня 2024 року до Черкаського апеляційного суду від представника ОСОБА_2 - адвоката Корнієнко М.С. надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якому просила суд у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення відмовити, мотивуючи тим, що відсутні правові підстави для розподілу судових витрат. Посилаючись на висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21, згідно яких додаткове рішення є похідним від первісного судового акта, є невід`ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне рішення. Додаткове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення. Внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких є компенсація стороні витрат правничої допомоги. Вказує, що оскаржуване додаткове рішення не є судовим рішення, ухваленим за результатами розгляду справи по суті, оскільки не вирішує/змінює спір сторін по суті, а також не містить висновків про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, не вирішує вимог, не досліджених у судовому засіданні щодо спору по суті, що є підставою для розподілу судових витрат у справі на підставі положень ст. 141 ЦПК України. Відтак, правові підстави для стягнення зі скаржника на користь позивача понесених судових витрат у зв`язку з оскарженням додаткового рішення - відсутні. Крім того, в заяві позивач жодним чином не обґрунтовує заявлену суму витрат, до того ж значно перевищує розмір витрат на правничу допомогу скаржника, стягнутих на його користь додатковим рішення суду, при цьому скаржнику надавався значно більший обсяг правничої допомоги під час розгляду справи судом першої інстанції і весь обсяг правничої допомоги суд оцінив у розмірі 3 000 грн, відтак заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн є явно завищеним та необґрунтованим. Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення (додаткової постанови), колегія суддів приходить до наступних висновків. Згідно п. 3 ч. 1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Частина 1 ст. 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу). Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України). За змістом ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України. За положеннями п. 4 ст. 1, ч. ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики. Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката. Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)). У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9,00 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови). З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Пунктами 1, 2, 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). На обґрунтування витрат на правничу допомогу, понесених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Голубчик І.В. надав до суду копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правової допомоги ОСОБА_1 , копію договору про надання правничої допомоги від 05.02.2024 та детальний опис робіт (наданих послуг) ОСОБА_1 в Черкаському апеляційному суді. Зазначені документи надані представником позивача разом із відзивом на апеляційну скаргу. Також суду надані докази направлення відзиву з переліченими додатками ОСОБА_2 . Разом з тим, у відзиві на апеляційну скаргу представником ОСОБА_1 - адвокатом Голубчиком І.В. зазначено, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу позивача у суді апеляційної інстанції становить 15 000 грн. Із договору про надання правничої допомоги, укладеного 05.02.2024 між адвокатом Голубчиком І.В. та клієнтом ОСОБА_1 05.02.2024 вбачається, що адвокат надає клієнту правничу допомогу в суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 грудня 2023 року у справі № 711/5442/23. Пунктом 2 договору встановлено, що розмір гонорару адвоката за даним договором за надання правничої допомоги клієнту становить суму в межах 15 000 грн, які клієнт сплачує адвокату після набрання законної сили рішенням апеляційної інстанції в сумі стягнених з апелянта (відповідача) судових витрат на правничу допомогу клієнта. Пунктом 5.4 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання. Отже, сторони у договорі про надання правничої допомоги від 05.02.2024 узгодили вартість послуг наданих адвокатом в суді апеляційної інстанції, яка складає 15 000 грн та які клієнт сплачує адвокату після набрання законної сили рішенням апеляційної інстанції в сумі стягнених з апелянта (відповідача) судових витрат на правничу допомогу клієнта. Крім того, між адвокатом Голубчиком І.В. та ОСОБА_1 було підписано детальний опис робіт (наданих послуг) ОСОБА_1 в Черкаському апеляційному суді по розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.12.2023 у справі № 711/5442/23, відповідно якого зазначено дату та виконану адвокатом роботу, а саме: укладення договору про надання правничої допомоги, ознайомлення з ухвалою про відкриття апеляційного провадження, ознайомлення з апеляційною скаргою, аналіз законодавства та судової практики в процесі підготовки для написання відзиву на апеляційну скаргу, написання відзиву на апеляційну скаргу та формування додатків до нього, надсилання відзиву на апеляційну скаргу з додатками скаржнику та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу з додатками. Квитанцію до прибуткового касового ордера № 61 від 18.03.2024, на суму 15 000 грн, заявником додано до заяви про ухвалення додаткового судового рішення. Отже, стороною позивача підтверджено документально, що ОСОБА_1 дійсно були понесені витрати на правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 15 000 грн, належними та допустимими доказами. При цьому апеляційний суд враховує клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Корнієнко М.С. про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу. Встановлено, що за результатами розгляду справи судом апеляційної інстанції апеляційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Корнієнко М.С., яка подана на додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.12.2023 залишена без задоволення, а додаткове рішення суду - без змін. Проаналізувавши долучений до матеріалів справи детальний опис робіт, який містить опис наданих ОСОБА_1 адвокатом Голубчиком І.В. послуг, а також подані ним документи, колегія суддів вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом Голубчиком І.В. роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності. Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та доводи сторін, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг при розгляді апеляційної скарги на додаткове рішення суду, беручи до уваги доводи представника ОСОБА_2 - адвоката Корнієнко М.С. щодо наявності підстав відмови у стягненні витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає, що справедливим і співмірним є часткове задоволення клопотання представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу на суму 1 500 грн. Керуючись ст. ст. 270, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Голубчика Ігоря Володимировича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500 грн. Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Текст додаткової постанови складено 09 квітня 2024 року. Головуючий Л.І. Василенко Судді: В.Г. Бородійчук О.В. Карпенко