Ухвала КЦС ВС № 509/3917/22

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 квітня 2024 року м. Київ справа № 509/3917/22 провадження № 61-4736ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , в частині оскарження ухвали Одеського апеляційного суду від 26 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, ВСТАНОВИВ: Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 березня 2024 року у задоволенні клопотанням ОСОБА_1 про проведення судової автотоварознавчої експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 березня 2024 року повернуто особі, яка її подала. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи відповідно до положень ЦПК України не входить до переліку ухвал, визначеного статтею 353 ЦПК України, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду. ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку 01 квітня 2024 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана електронним підписом представника ОСОБА_2 , на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 березня 2024 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 26 березня 2024 року, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду та постановити нову ухвалу про задоволення клопотання. Посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Касаційна скарга мотивована тим, що суду достеменно було відомо, що згідно статті 353 ЦПК України встановлено вичерпний перелік ухвал, на які можуть бути поданні апеляційні скарги окремо від рішення суду. Так відповідно до пункту 12 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо призначення експертизи. Ухвала постановлена Овідіопольським районним судом Одеської області з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому суд взагалі не дослідив і не надав належної оцінки клопотанню про призначення автотоварознавчої експертизи, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому розгляду зазначеного клопотання, а тому ухвала суду є незаконною та необгрунтованою. У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання проведення судової автотоварознавчої експертизи, виходив з того, що відповідно до положень статті 357 ЦПК України скарга подана на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Статтею 353 ЦПК України визначений вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, та не передбачено можливість такого оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання проведення судової автотоварознавчої експертизи. Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 520/14132/18 (провадження № 61-13531сво21) зроблено висновок, що «Тлумачення та застосування положень статті 353 ЦПК України має відбуватися із урахуванням можливості/неможливості поновити свої права особою, яка подає апеляційну скаргу, в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду. При цьому будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду. Законодавець розмежовує ухвали суду першої інстанції про витребування доказів та про забезпечення доказів. Якщо подається клопотання про забезпечення доказів шляхом їх витребування, тобто, за наявності підстав для забезпечення доказів та сплати судового збору за подання заяви про забезпечення доказів, то ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні такого клопотання може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі пункту 2 частини першої статті 353 ЦПК України. Ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів у переліку, визначеному пунктом 2 частини першої статті 353 ЦПК України, відсутня. Ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів не може бути оскаржена в апеляційному порядку, оскільки, з урахуванням стадії розгляду справи, особа, яка подає апеляційну скаргу, не позбавлена можливості поновити свої права в інший спосіб - шляхом оскарження в апеляційному порядку такої ухвали разом із рішенням суду першої інстанції». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 754/7038/17, зазначено, що: «ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення. Тобто, оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду, яким спір має бути вирішений по суті.» Встановивши, що ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про призначення експертизи не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув апеляційну скаргу. Згідно частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Аналіз змісту касаційної скарги та ухвалу суду апеляційної інстанції свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою. Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , в частині оскарження ухвали Одеського апеляційного суду від 26 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: І. О. Дундар Є. В. Краснощоков В. І. Крат