Постанова Дніпровський апеляційний суд № 208/9672/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/801/24 Справа № 208/9672/23 Суддя у 1-й інстанції - Ізотов В. М. Суддя у 2-й інстанції - Рябчун О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2024 року м. Дніпро Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Рябчун О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Грудського Ігора Миколайовича, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану на постанову Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 січня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України офіційне працевлаштування документально не підтверджене, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , який раніше притягувався до адміністративної відповідальності, визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), - встановила: Постановою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч. 5 ст. 126 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, накладено на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює грошовій сумі в розмірі 40 800 грн (сорок тисяч вісімсот гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 (сім) років без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн. Відповідно до змісту судового рішення, 04 жовтня 2023 року приблизно о 16 годині 28 хвилин ОСОБА_1 у місті Кам`янське по вулиці Котельникова біля будинку 41 керував автомобілем «Honda HR-V» державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП. Крім того, 04 жовтня 2023 р. приблизно о 16:28 год. ОСОБА_1 у м. Кам`янське по вул. Котельникова, 41 керуючи автомобілем «Honda HR-V» державний номерний знак НОМЕР_2 , не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та гучномовця, чим водій ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.4., 8.9. «б» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122-2 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, відповідно до змісту якої просить скасувати постанову Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 січня 2024 року та постановити нову, якою закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вимоги поданої апеляційної скарги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не дотримано вимог статей 33, 245, 247, 278, 279, 280 КУпАП, оскільки постанова не містить всебічних, повних і об`єктивних обставин справи, судом не з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у вчинення інкримінованих йому діянь, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність. Так, апелянт зазначає, що висновку суду в частині доведеності факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. ОСОБА_1 наполягає на тому, що автомобілем керувала інша, малознайома ОСОБА_1 , особа, яка після зупинки транспортного засобу втекла. Натомість зупинка транспортного засобу працівниками поліції не зафіксована на долученому до матеріалів справи відеозаписі, так само не зафіксовано через які саме двері виходив ОСОБА_1 .. Наголошує, що він перебував на задньому сидінні автомобіля, а функції водія здійснювались іншою особою, що також підтверджується показаннями свідка ОСОБА_2 .. Під час судового засідання в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Грудський І.М. підтримали апеляційні вимоги в повному обсязі викладених вимог. Захисник Грудський І.М. заявив клопотання про допит третьої особи, анкетні відомості якої ОСОБА_1 стали відомі нещодавно, а саме за два тижні до призначеної судом апеляційної інстанції дати розгляду справи, у задоволенні якого апеляційним судом було відмовлено, зважаючи на те, що перегляд постанови суду першої інстанції відбувається в межах вимог, що були предметом розгляду в суді першої інстанції. Однак, ні ОСОБА_1 , ні його захисником у суді першої інстанції таке клопотання не заявлялось та відомості про третю особу оголошені не були, що унеможливлює задоволення клопотання захисника ОСОБА_3 .. Перевіривши витребувані із Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов до такого висновку. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Суд апеляційної інстанції вважає викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч.5 ст.126 КУпАП, таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Диспозицією ч.1 ст.122-2 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського. Пунктом 2.4. Правил дорожнього руху України передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю. Відповідно до пункту 8.9. «б» ПДР України вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки; увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; гучномовного пристрою; спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу. Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки. Диспозицією ч. 5ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року. Відповідно до п.п. «а» п. 2.1. ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Згідно ч. ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч.5 ст.126 КУпАП, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення, складеними уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 254 - 256 КУпАП; рапортами поліцейських; відеозаписом з боді камери поліцейського та відеореєстратора з автомобіля працівників поліції, з якого слідує, що ОСОБА_1 не зупинився на вимогу працівників поліції та встановлено факт відсутності у останнього документів, які б надали дозвіл керувати транспортним засобом, йому було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також останній відмовився від підписання протоколів про адміністративні правопорушення. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №490370 від 04.10.2023 року вбачається, що 04 жовтня 2023 р. приблизно о 16:28 год. ОСОБА_1 у м. Кам`янське по вул. Котельникова, 41 керуючи автомобілем «Honda HR-V» державний номерний знак НОМЕР_2 , не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та гучномовця, чим водій ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.4., 8.9. «б» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122-2 КУпАП. ОСОБА_1 зазначив, що його пояснення містяться на окремому аркуші. Також вказано, що документи не вилучались та тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався. ОСОБА_1 відмовився від підпису даного протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №490369 від 04.10.2023 року вбачається, що 04 жовтня 2023 року приблизно о 16 годині 28 хвилин ОСОБА_1 у місті Кам`янське по вулиці Котельникова біля будинку 41 керував автомобілем «Honda HR-V» державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП. Вказано, що документи не вилучались та тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався. ОСОБА_1 відмовився від підпису даного протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до довідки виданої інспектором САП Кам`янського РУП лейтенантом поліції Демніченко К. від 04.10.2023 року ОСОБА_1 11.06.2023 року було притягнуто до відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, на підставі постанови Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області серії БАД №793393, за керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 20400 грн. на користь держави. Відповідно до відеозаписів, долучених до матеріалів справи вбачається, що працівники поліції 04.10.2023 року приблизно о 16 годині 28 хвилин рухаючись на виклик "Адмінправопорушення" за адресою 2й провулок Криворізький по вул. Криворізька біля будинку 41 звернули увагу на автомобіль Honda HR-V державний номерний знак . НОМЕР_3 , водій якого в порушення п.8.7.3 ПДР України здійснив проїзд перехрестя на заборонний червоний сигнал світлофору, в зв?язку з чим було подано вимогу про зупинку за допомогою проблискових маячків червоного та синього кольору, СГУ та гучномовця. На вказані вимоги водій не зупинився та продовжив рух транспортним засобом, намагаючись втекти. Після нетривалого переслідування вказаний автомобіль було зупинено по АДРЕСА_2 , водій вибіг з автомобілю та намагався втекти але був зупинений працівниками поліції. Після чого було встановлено особу водія - ОСОБА_1 , який повторно керував вказаним транспортним засобом будучи позбавленим права керування. У зв`язку з чим на ОСОБА_1 було складено відповідні протоколи про адміністративні правопорушення. Судом апеляційної інстанції враховано показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .. Так, судом першої інстанції вірно зазначено, що чинний КУпАП не містить заборони допиту службових осіб органу Національної поліції, натомість оперує визначенням «як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі». Свідок ОСОБА_4 письмово попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України, обізнаний з приписами ст. 63 Конституції України, ст. 272 КУпАП та приведений судом до присяги. Більше того, показання свідка ОСОБА_4 є такими, що підтверджують викладені у протоколах про адміністративні правопорушення обставини справи, узгоджуються з іншими доказами по справі, а саме документами та відеозаписами, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про допустимість даних показань, як доказів у даній справі. Судом першої інстанції обґрунтовано відхилено показання свідка ОСОБА_5 , оскільки ОСОБА_5 вказала, що ОСОБА_1 є її знайомим та 04.10.2023 року вона зустріла його з якимось хлопцем, який їй був незнайомим раніше та вони запропонували її підвезти. В той час як ОСОБА_1 вказував, що в цей день відпочивав у компанії дівчини та хлопця на ім`я ОСОБА_6 , вони вживали алкоголь. Потім він знаходився на задньому сидінні автомобіля «Honda HR-V» подруги, дані якої йому невідомі та за кермом автомобіля знаходився хлопець на ім`я ОСОБА_6 , більше даних про особу йому невідомо. Тобто, з пояснень як ОСОБА_5 , так і самого ОСОБА_1 є незрозумілим яким чином ці люди опинились в одному транспортному засобі, чи були вони знайомі раніше та у яких відносинах один з одним вони перебували. Важко встановити об`єктивність та доведеність показань даних осіб, оскільки вони є суперечливими щодо матеріалів справи, показань ОСОБА_4 та не узгоджуються одне з одним. В матеріалах справи відсутні та під час апеляційного перегляду не надано достатньо доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Інші доводи апеляційної скарги оцінюються судом апеляційної інстанції як такі, що спрямовані на ухилення від відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення. Наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч.5 ст.126 КУпАП. При розгляді справи судом порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинені правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч.5 ст.126 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. ст. 251, 252, 280, 283, 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: Постанову Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 січня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч.5 ст.126 КУпАПзалишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду О.В. Рябчун