Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/8384/23
від 22.04.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/8384/23 пров. № А/857/24051/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В., Хобор Р.Б., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року (суддя- Плеханова З.Б., ухвалене в м. Ужгород) у справі № 260/8384/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 28 вересня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно із п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з вислуги років 25 років 05 місяців 19 днів та виплати заборгованості з 14.07.2023 року; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити та перерахувати з 07.06.2023 року ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно із п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з вислуги років 25 років 05 місяців 19 днів та виплатити заборгованість з 14.07.2023 року. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у задоволені позову відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням суду ОСОБА_1 оскаржив його подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, вважає, що оскаржуване рішення винесене без належного з`ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить його скасувати і прийняти нове, яким адміністративний позов задоволити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскільки вислуга років позивача у пільговому обчисленні стажу його роботи на день звільнення становить більше 25 років, а тому у відповідності до пункту «а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин позивач має право на призначення пенсії за вислугою років на підставі вказаного Закону. Відзив на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції поданий не був. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу в органах Служби безпеки України. Згідно протоколу за пенсійною справою 0702007178 від 12.04.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області позивачу призначено пенсію відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262», яку останній отримує й по даний час, що відповідачем не заперечується. Наказом від 29.05.2023 №167-ОС/дек ОСОБА_1 звільнено з Служби безпеки України. Згідно довідки № 58/11-120 від 12.06.2023 вислуга років на день звільнення становить: в календарному обчисленні 22 років 00 місяців 07 днів; у пільговому обчисленні - 03 роки 05 місяців.12 днів, загальний страховий стаж- 30 років.05 місяців. Відповідно до пенсійної справи № 0702007178 позивач 01 червня 2023 року звернувся до Відповідача із заявою про призначення пенсії згідно пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-ХІІ. Суд першої інстанції вірно зазначив, що як вбачається з пенсійної справи № 0702007178, УСБУ в Закарпатській області направило 16.06.2023 року до відповідача подання про призначення пенсії ОСОБА_1 від 13 червня 2023 року №257 , відповідно до якого: страховий стаж станом на 31.05.2023 року для призначення пенсії складає - 30 років 05 місяців 00 днів. в тому числі : військова служба - 22 роки 00 місяців 07 днів; трудовий стаж - 08 років 04 місяці 23 дні Головним управлінням ПФУ в Закарпатській області з 01.06.2023 року позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення за 30 років страхового стажу (з них 22 років 07 днів стаж військової служби) на підставі подання №257 від 13.06.2023 року наданого управлінням Служби безпеки України в Закарпатській області. Позивач 14 липня 2023 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії згідно із п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» . Листом за №6564-6097/К-02/8-0700/23 за результатами розгляду поданої позивачем заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області відмовило у призначенні пенсії за вислугу років. Зазначене рішення мотивовано відсутністю у позивача 25 років вислуги в календарному обчисленні на день звільнення через відмову у зарахуванні пільгового стажу для призначення пенсії. Вважаючи дії відповідача такими, що порушують конституційне право на належний соціальний захист та є неправомірними, а рішення про відмову у призначення пенсії за вислугу років незаконним, позивач звернувся з даним позовом до суду. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ. Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні. Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (даті - Закон № 2262-ХІІ). Згідно пунктів «а», «б» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби (окрім іншого) з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. Особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України. Статтею 17-1 Закону № 2262-ХП передбачено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов для призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 затверджено «Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (Порядок №393). Нормами вказаної постанови визначено які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах. Згідно п. в) ч. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця, в тому числі, на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком у справах охорони державного кордону України. Відтак, законодавець розмежовує такі поняття як «вислуга років» та «календарна вислуга років». При цьому, до вислуги років є можливим зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні і цей стаж теж враховується при призначенні пенсії (як правило впливає на розмір пенсії). Для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено. Законом №2262 не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності вислуги, обчисленої на пільгових умовах. Законом №2262 чітко передбачено, що пенсія за вислугу років у період з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років. Відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) для визначення права на пенсію за вислугу років до вислуги років зараховуються тільки календарні роки (крім пункту «г» цієї статті). При наявності у особи права на призначення пенсії за вислугу років згідно пункту «а» статті 12 Закону, пенсія призначається у розмірі, визначеному у відповідності до статті 13 Закону (з урахуванням загальної вислуги років, в т.ч. і пільгової, розрахованої у відповідності до статті 17-17-2 Закону). Зарахування вислуги років у пільговому розрахунку для призначення пенсії згідно пункту «б» статті 12 Закону не передбачено. Згідно статті 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України При цьому, Порядок № 393 (п.2-1) передбачає обчислення календарної вислуги років за пунктами 1 і 2 цієї постанови, тобто без пільгового врахування. Відповідно до ст. 17 Закону № 2262 при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення, а саме Порядком № 393 визначено обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262 і цей Порядок встановлює пільгове обчислення вислуги років так, як вважає позивач, тільки для визначення розміру пенсії, тому відсутні підстави для врахування позивачу пільгового періоду до календарної вислуги років. З врахуванням наведеного, судом першої інстанції вірно встановлено, що вислуга років позивача на день звільнення в календарному обчисленні 22 років 00 місяців 07 днів, що недостатньо для призначення пенсії за вислугу років, тому відповідач правомірно відмовив позивачу в проведенні перерахунку пенсії, оскільки на момент звільнення він не мав достатньої вислуги років для призначення пенсії відповідно до пункту «а» статті 12 Закону . Правові висновки, викладені Верховним Судом в постанові від 03.03.2021 року у справі №805/3923/18-а до спірних правовідносин не застосовуються, оскільки ця справа була розглянута до внесення змін до Порядку № 393 від 16.02.2022 року. Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2023 року у справі № 200/4951/22, зазначив, що для призначення пенсії за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року. Оскільки календарна вислуга років позивача становить менше 25 років, а пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для призначення такої, то відповідач правомірно відмовив у призначенні пенсії позивачу пенсії за вислугу років. Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом в постанові від 11 вересня 2023 року у справі №480/4827/22. З врахуванням наведеного судом першої інстанції підставно відмовлено в задоволенні позову. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі № 260/8384/23 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко Р. Б. Хобор