Постанова 4873 № 910/987/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "15" квітня 2024 р. Справа№ 910/987/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Полякова Б.М. суддів: Копитової О.С. Отрюха Б.В. за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М. розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 року в частині 4 пункту у справі №910/987/23 (суддя Івченко А.М.) за заявою ОСОБА_2 про неплатоспроможність за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 15.04.2024 ВСТАНОВИВ: ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки він неспроможний сплатити борг. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 відкрито провадження у справі № 910/987/23 та призначено керуючими реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 затверджено реєстр вимог кредиторів. Постановою Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ); припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_2 арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1658 від 24.07.2013); визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ); введено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ); призначено керуючим реалізацією майна боржника фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1658 від 24.07.2013); оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про визнання фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) банкрутом і введення процедури погашення боргів у встановленому законодавством порядку; встановлено строк до 01.01.2024 керуючому реалізацією майна банкрута для проведення інвентаризації майна боржника та визначення його вартості у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства; зобов`язано керуючого реалізацією: 1) здійснити процедуру погашення боргів боржника в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства; 2) надати суду документально підтверджений звіт про виконану роботу з інформацією про фінансове становище і майно боржника при проведенні процедури погашення боргів боржника станом на день подання звіту. Від кредитора ОСОБА_1 надійшло клопотання про застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі №910/987/23, зокрема, в задоволенні клопотання представника кредитора про застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України відмовлено (п. 4 резолютивної частини ухвали). Ключовим мотивом ухвали є: - клопотання про застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України задоволенню не підлягає, враховуючи працевлаштування боржника, волонтерську діяльність, повернення боржника в Україну при виїздах за кордон, належне виконання процесуальних обов`язків. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі №910/987/23 скасувати частково, прийняти у відповідній частині нове рішення, яким клопотання представника кредитора про застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України задовольнити. Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 . Ключовим аргументом скарги є: - боржником приховується інформація про його майновий стан; - представником кредитора було виявлено іншу інформацію, яка може свідчити про укладення боржником правочинів із заінтересованими особами, з метою приховування майна Боржника; - боржник використовує право на перетин кордону для власних цілей, які не мають нічого спільного із його працевлаштуванням та волонтерською діяльністю Від боржника ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому боржник з доводами апеляційної скарги не погоджується та вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи №910/987/23 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Копитова О.С., Отрюх Б.В. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 та 30.04.2020 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов`язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності. Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/987/23, відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи. На виконання ухвали від 13.02.2024 з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/987/23. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 року у справі №910/987/23. Визнано явку особисто боржника - ОСОБА_2 обов`язковою. Розгляд справи призначено на 15.04.2024. В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, заявник звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки він неспроможний сплатити борг. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 відкрито провадження у справі № 910/987/23 та призначено керуючими реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 затверджено реєстр вимог кредиторів. 25.05.2023 від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 частково задоволено клопотання представника ОСОБА_1 про застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України; тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржнику фізичній особі громадянину України ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) строком до 29.12.2023 року. Обмеження можуть бути достроково припинені, у разі погашення ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) кредиторської заборгованості на суму 13.991.815,44 грн. у справі № 910/987/23, яка виникла перед ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ). Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2023, серед іншого скасовано тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 , накладене ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 у справі № 910/987/23. Постановою Господарського суду міста Києва від 01.11.2023, серед іншого, визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_2 ; введено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_2 ; призначено керуючим реалізацією майна боржника фізичної особи ОСОБА_2 . 12.12.2023 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України. Місцевий суд розглянувши клопотання ОСОБА_1 про застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України, прийшов до висновку, що в задоволенні клопотання кредитора слід відмовити, оскільки боржник належно виконує свої процесуальних обов`язки. Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на таке. Згідно ч. 1, 2 ст. 118 КзПБ господарський суд має право за вмотивованим клопотанням сторін у справі про неплатоспроможність чи за своєю ініціативою вжити заходів для забезпечення вимог кредиторів. До заходів для забезпечення вимог кредиторів належать, зокрема заборона виїзду боржника за кордон. Клопотання ОСОБА_1 мотивоване тим, що на його думку: боржник приховав відомості про транспортний засіб від приватного виконавця; боржник перетинав неодноразово кордон України; на сайті Ноmеrs GlоbаІ боржник вказаний як виконавчий співзасновник компанії, яка зареєстрована та здійснює свою діяльність у сполученому Королівстві великої Британії та північної Ірландії. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, подані декларації досліджувалися судом, боржником у деклараціях вказано транспортний засіб Mercedens-Benz. Доводи кредитора щодо того, що боржник перебував за кордоном 23.07.2023 не підтверджені належними доказами. Боржник у поданих запереченнях зазначив, що після скасування обмеження на виїзд за межі України ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 боржник два рази виїжджав за кордон у відрядження на підставі: - посвідчення про відрядження, виданого на підставі наказу № СК-233-вд від 11.08.2023 року, з відмітками іноземних підприємств і організацій, які відвідав боржник; - посвідчення про відрядження, виданого на підставі наказу № СК-359-вд від 30.10.2023 року, з відмітками іноземних підприємств і організацій, які відвідав боржник. Вказані документи підтверджують, що поїздки боржника за межі України, які відбулася після скасування господарським судом тимчасового обмеження у праві на виїзд за межі України, носила діловий характер та пов`язана із виконанням боржником службових обов`язків. Окрім цього, керуючий реалізацією у листі від 09.01.2024 зазначив, що боржником належним чином виконуються процесуальні обов`язки. За таких обставин, місцевий суд прийшов до правильного висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки боржник є працевлаштованим, здійснює волонтерську діяльність, повертається в Україну при виїздах за кордон та належно виконує свої процесуальних обов`язки. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що боржником приховується інформація про його майновий стан та кредитором було виявлено іншу інформацію, яка може свідчити про укладення Боржником правочинів із заінтересованими особами, з метою приховування майна Боржника колегія зауважує таке. Згідно п. 1) ч. 7 ст. 123 КзПБ суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо: боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї. Таким чином, зазначені доводи апеляційної скарги могли бути підставою для закриття провадження у справі, а не підставою для обмеження виїзду за кордон на стадії процедури погашення боргів фізичної особи. Крім того, боржник усунув помилки, подавши суду виправлені декларації про свій майновий стан, про що також було зазначено місцевим судом, тобто діяв добросовісно і у спосіб, передбачений процедурами провадження у справах про неплатоспроможність. Також, про те, що Боржник під час провадження у справі діяв належним чином свідчить і оцінка господарського суду, надана діям Боржника - господарський суд не закрив провадження у справі про неплатоспроможність Боржника, а визнав Боржника банкрутом і ввів у справі процедуру погашення боргів. Також колегія суддів не приймає доводи кредитора про те що Боржник виїжджає за кордон не для здійснення волонтерської діяльності або виконання службових обов`язків, а з метою здійснення ним підприємницької діяльності за кордоном, оскільки вони є недоведеними. Більш того, колегія суддів зауважує, що Боржник з`являється в судові засідання на кожний виклик суду, що також свідчить, що він належно виконує свої процесуальні обов`язки. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення першої інстанції - без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 2, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 року в частині 4 пункту у справі №910/987/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 року в частині 4 пункту у справі №910/987/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу №910/987/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства. Повний текст складено 22.04.2024. Головуючий суддя Б.М. Поляков Судді О.С. Копитова Б.В. Отрюх