Постанова Чернівецький апеляційний суд № 725/991/24
від 23.04.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 квітня 2024 року м. Чернівці Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Дембіцька О.О., розглянувши за участю ОСОБА_1 ,захисника Морозової О.В. апеляційну скаргу захисника на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21 березня 2024 року,- В С Т А Н О В И Л А : Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21 березня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 тис. грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Відповідно до постанови, ОСОБА_1 01 лютого 2024 року, о 17 год. 53 хв. в м. Чернівці по вул. Руська, 194 А, керував транспортним засобом «Mercedes-Benz» д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна шкірного покриву обличчя, блідість. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння водій відмовився й, відповідно, ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.2.5 ПДР України та такі його дії кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП. На судове рішення захисник в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу із проханням скасувати постанову суду та провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП. Провадження №33/822/265/24 Головуючий у І інстанції: Піхало Н.В. Категорія: ст. 130 ч.1 КУпАП Доповідач: Дембіцька О.О. Зазначає, що ОСОБА_1 не керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння та не відмовлявся пройти огляд у лікаря-нарколога у закладі охорони здоров`я, а навпаки до складання щодо нього адмімістартивних матеріалів наполягав, щоб його доставили до закладу охорони здоров`я для підтвердження факту неперебування у стані алкогольного сп`яніння,однак поліцейські йому відмовили. Вказує, що ОСОБА_1 не отримував письмового направлення на огляд, а з наявним в матеріалах справи направленням не погоджується через неправильність зазначеного у ньому часу 18:35 год., оскільки вважає, що тоді з направленням він ознайомлений не був. Зазначає, що працівники поліції не вжили заходів для встановлення наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та діяли з порушенням етичних норм поведінки. Також твердить,що працівник поліції після моніторингу власної бази даних запропонували Шатруку пройти огляд на стан сп`яніння,оскільки помітили інформацію,що відносно нього вже складались матеріали за ст.130 КУпАП.Вказує,що водія не було повідомлено про початок складання щодо нього матеріалів за ст.130 КупАП та дізнався про це ближче до 19-05,і з цього часу почав наполягати на скеруванні його до закладу охорони здоров`я. Вважає, що матеріали справи не містять доказів винуватості ОСОБА_1 та він необгрунтовано притягнутий до відповідальності. Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_1 та захисника Морозової О.В.,які підтримали апеляційну скаргу,перевіривши доводи апелянта,суд вважає,що висновок районного суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи. В обґрунтування рішення суд правильно посилався на протокол про адміністративне правопорушення від 01.02.2024 року, який складений уповноваженою особою, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП (а.с.1). Зі змісту акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд вбачається, що ОСОБА_1 підлягав огляду у зв`язку із наявними у нього ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя,однак від огляду водій відмовився (а.с.2,3). Відповідно до ст.266 КУпАП факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння зафіксовано відеозаписами (диски на а.с.8). Із відеореєстратора поліцейського авто вбачається,що о 17-53 01.02.2024 року ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Mercedes-Benz» д/н НОМЕР_1 , при наявності двох смуг руху у його напрямку, з метою об`їзду затору перетнув суцільну смугу,виїхав на смугу зустрічного руху,по якій продовжив рух,внаслідок чого зустрічні автомобілі були вимушені виїжджати на узбіччя,щоб уникнути зіткнення.Потім на червоний сигнал світлофора перетнув перехрестя та зупинився. Із відеозаписів бодікамер поліцейських вбачається,що після зупинки та надання водієм документів поліцейські одразу встановили наявність у нього запаху алкоголю із порожнини рота,про що йому повідомили. Відеозапис свідчить,що поліцейський після зупинки автомобіля ОСОБА_1 ,який зайняв частину смуги руху,скеровував попутні автомобілі об`їжджати його,оскільки водій,якого зупинили( ОСОБА_1 ),перебуває у стані сп`яніння(17:54 год.) Надаючи документи, ОСОБА_1 одразу сам повідомив,що відносно нього вже складався протокол за ст.130 та суд закрив справу. Отже,доводи апелянта про те,що поліцейські висунули вимогу ОСОБА_1 пройти огляд без встановлення підстав для цього та керуючись виявленою ними інформацією у базі про складання раніше протоколу щодо нього за ст.130 КУпАП суперечить змісту відеозапису. Під час спілкування поліцейські неодноразово повідомляли водієві про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння,які потім були зазначені у процесуальних документах та неодноразово пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння або на місці за допомогою приладу Драгер,або у медичному закладі. При цьому водієві були роз`яснені його права та наслідки відмови від проходження огляду у виді складання протоколу за ст.130 ч.1 КУпАП. Разом із тим, ОСОБА_1 відмовився,а тому поліцейською правомірно складений протокол щодо нього. Відеозаписи свідчать,що ОСОБА_1 почав пропонувати поліцейським доставити його до медичного закладу вже після 19 год. Разом із тим,згідно відеозаписів, на спростування доводів захисника, до цього часу йому вже було запропоновано неодноразово пройти огляд на місці за допомогою Драгера або у медичному закладі,однак водій відмовився,було складене направлення на огляд,відібране пояснення у водія,оформлений акт огляду із зазначенням у ньому про відмову від огляду, повідомлено водія про складання протоколу про адміністративне правопорушення та такий був складений о 18-45 год. ОСОБА_1 неодноразово роз`яснювались права та наслідки відмови від проходження огляду у виді складання протоколу за ст.130 КУпАП. Отже,погодження водія на проходження огляду вже після того,як правопорушення було закінченим та оформлене процесуальним документом(протоколом про адміністративне правопорушення) не спростовує його винуватості та не свідчить про відсутність складу правопорушення. Відеозапис свідчить,що ОСОБА_1 не був обмежений у праві на захист,оскільки протягом усього періоду спілкувався телефоном із захисником(як водій сам повідомив поліцейським). На відео не зафіксовано таких дій поліцейських,які би свідчили про їх упередженість,зневажливе ставлення до водія чи порушення ними етичних правил поведінки,як твердить захисник. Отже,висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи,а наведені у апеляційній скарзі доводи таких висновків не спростовують. Постанова суду є обгрунтованою і вмотивованою,а тому у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу захисника Морозової О.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21 березня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Чернівецького апеляційного суду О.О. Дембіцька