Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/14609/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/14609/23 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 квітня 2024 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Аграрний фонд» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Аграрний фонд» до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій та скасування постанов,- В С Т А Н О В И Л А : Акціонерне товариство «Аграрний фонд» звернулося з позовом до суду, в якому просить: - визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); - скасувати постанову начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бучацького Ю. від 08.02.2023 НОМЕР_2 про проведення перевірки матеріалів виконавчого провадження; - скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого М.Г. від 09.02.2023 № НОМЕР_1 про закінчення виконавчого провадження. Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю оскаржуваних рішень з огляду на відсутність правових підстав для їх прийняття. Відповідачем подано відзив на позову заяву в якому зазначено, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що відсутні підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження». Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25.03.2021 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 640/7686/19 позовну заяву AT «Аграрний фонд» до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві задоволено в повному обсязі та зобов`язано Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві вчинити дії щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.10.2018 по справі №910/9645/18 за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів. На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2021 у справі № 640/7686/19 було видано виконавчий лист від 18.06.2021. 05.11.2021 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1. Відповідач листом від 30.01.2023 № 14444 повідомив позивача про те, що у зв`язку з невиконанням рішення суду державним виконавцем 18.01.2022 та 30.01.2023 було винесено постанови про накладення на боржника штрафів та проводиться подальше виконання рішення суду по справі № 640/7686/19. Однак, постановою про проведення перевірки матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_2 від 08.02.2023 начальник Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Юрій Бучацький зобов`язав державного виконавця Бялого М.Г. закінчити виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». На виконання вищезазначеної постанови 09.02.2023 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялим М.Г. було скасовано постанови про накладення штрафів, стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Вважаючи вказані постанови незаконними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваних постанов діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ). Відповідно до статті 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Отже, правомірними вважаються дії державного виконавця, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом. Пунктом 1 частиною 1 статті 3 Закону № 1404 визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Статтею 5 Закону №1404-VІІІ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Згідно з частинами першою та другою статті 15 Закону № 1404-VІІІ сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. Відповідно до частин першої, другої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 26 Закону №1404-VІІІ передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Відповідно до частин першої-третьої статті 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Згідно п.9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Листом від 19.11.2021 за вих. № 04.2-11-06/16155 Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві повідомило відповідача, що з метою виконання судових рішень про стягнення коштів з Аграрного фонду на користь публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд», Головне управління Казначейства листом від 16.08.2021 за вих. №04-01.5-08/11644 зверталось з проханням до Державної казначейської служби України щодо направлення листів до Міністерства фінансів України із пропозиціями про необхідність внесення змін до Закону про Державний бюджет України у частині збільшення бюджетних призначень на виконання за бюджетною програмою КПКВК 3504040. На відповідь Головного управління Казначейства, Державна казначейська служба України листом від 20.08.2021 за вих. № 5-08-08/17419 надала копії листів до Міністерства фінансів України із пропозиціями про необхідність внесення змін до Закону про Державний бюджет України, та вказані копії листів були надані листом Головного управління Казначейства від 19.11.2021 за вих. № 04.2-11-06/16155. Крім того, листом від 08.02.2023 Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві повідомило відповідача, що казначейство здійснює виконання рішень суду про стягнення коштів з державних органів відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №

845. Пунктами 24-32 Порядку № 845 встановлено механізм безспірного списання коштів з рахунків боржника. Як вбачається із вказаного листа, 18.10.2018 ПАТ «Аграрний фонд» звернулось до Головного управління Казначейства з заявою про виконання судового рішення від 18.10.2018 №02-08/1/1917 з оригіналом наказу Господарського суду міста Києва від 02.10.2018 № 910/9645/18 про примусове стягнення з Аграрного фонду на користь ПАТ «Аграрний фонд» заборгованості у розмірі 8 124 319,80 грн та судового збору в розмірі 121 864,80 гривень. Головне управління Казначейства, керуючись п. 28 Порядку № 845, листом від 23.10.2018 № 7-08/1448-11206 повідомило боржника про необхідність надання інформації, пов`язаної з виконанням рішення про стягнення коштів. Боржник листом від 25.10.2018 № 40-02/495 (вх. № 8.5-4590 від 26.10.2018) повідомив про те, що безспірне списання по виконавчому документу необхідно здійснити за бюджетною програмою «Витрати Аграрного фонду пов`язані з комплексом заходів із зберігання- перевезення, переробки та експортом об`єктів державного цінового регулювання державного інтервенційного фонду» КПКВК 2801250 (далі - КПКВК 2801250), КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)», після відкриття бюджетних асигнувань. Відповідно до ч. 1 п. 31 Порядку № 845 у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення. Головне управління Казначейства, відповідно до пункту 31 Порядку № 845, надіслало боржнику вимогу про вжиття заходів щодо виконання судового рішення від 30.03.2018 № 7-08/1520-11579, на яку боржник щомісячно надсилав повідомлення про вжиті заходи для встановлення асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення по справі № 910/9645/18. Згідно з ч. 3 п. 31 Порядку № 845 боржник зобов`язаний протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органу Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ними з метою виконання судового рішення, та у разі, коли в результаті здійснення таких заходів не забезпечено виконання судового рішення у повному обсязі, - надсилати щомісяця повідомлення про вжиті заходи. Відповідно до останнього повідомлення боржника від 09.10.2019 № 40-04/384 боржник протягом 2018-2019 звертався до Головного розпорядника бюджетних коштів - Міністерства аграрної політики щодо спрямування коштів на рахунок боржника для погашення заборгованості та прискорення вирішення питання щодо затвердження паспорту бюджетної програми. В зв`язку з незатвердженням протягом тривалого часу паспорту бюджетної програми та відсутністю відкритих асигнувань за незахищеними статтями видатків на рахунках боржника, згідно з ч. 4 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та керуючись пунктом 33 Порядку № 845, Головне управління Казначейства прийняло до обліку на виконання за бюджетною програмою «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» КПКВ 3504040, за III чергою погашення заборгованості наказ Господарського суду міста Києва від 02.10.2018 № 910/9645/18, що підтверджується роздруківкою із Автоматизованої системи «Є-Казна», направленою листом Головного управління Казначейства від 19.11.2021 за вих. № 04.2-11-06/16155. Відповідно до абз. 2 пп. 1 п. 9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку № 845 безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством, зокрема, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. За інформацією, наданою суду відповідачем, станом наразі Державною казначейською службою України здійснюється погашення заборгованості за судовими рішеннями, які віднесені до І черги. Крім того, боржником повідомлено відповідача, що виконання рішення поза чергою є неможливим, оскільки це призведе до перевищення повноважень працівників органів Казначейства та порушення принципу рівності стягувачів перед законом, адже будуть порушені права осіб, які подали виконавчі листи до органів Казначейства раніше. Також, законодавством України не передбачено будь-яких виключень, які можуть вплинути на зміну черговості при виконанні виконавчих документів у таких категоріях справ. Органи Казначейства, відповідно до наданих повноважень, не мають права законодавчої ініціативи, а також не мають можливості встановлювати або змінювати бюджетні призначення. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві, в межах наданих повноважень, вчинило всі можливі дії щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.10.2018 по справі № 910/9645/18, а відтак, виконало рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/7686/19, в порядок та спосіб визначений виконавчим документом, а саме шляхом вчинення дій щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.10.2018 по справі №910/9645/18 за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані у межах даної справи рішення державних виконавців прийняті правомірно та скасуванню не підлягають, оскільки наразі дійсно вбачаються наявними підстави для застосування вимог п. 9 ч. 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Аграрний фонд» - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 19.04.2024. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма Н.В. Аліменко Н.В. Безименна