Постанова Київський апеляційний суд № 369/7417/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2024 року м. Київ єдиний унікальний номер судової справи 369/7417/23 номер провадження 22-ц/824/4144/2024 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - суддіЛапчевської О.Ф., суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І., розглянуву порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з обслуговування газових мереж та теплопостачання» Просвіріна Андрія Едуардовича на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 жовтня 2023 року /суддя Янченко А.В./ у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з обслуговування газових мереж та теплопостачання» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, - В С Т А Н О В И В: 18.05.2023 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ГАЗОВИХ МЕРЕЖ ТА ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги послуг з урахуванням трьох відсотків річних та індексу інфляції у розмірі 21 164, 16 грн, з яких сума боргу за житлово-комунальні послуги - 19 688, 51, інфляційні втрати - 1 128, 58, 3 % річних - 347, 06 грн та судові витрати в сумі 6 684 грн, з яких судовий збір - 2 684 грн і витрати на правничу допомогу - 4 000 грн. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 жовтня 2023 року позов - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ГАЗОВИХ МЕРЕЖ ТА ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних у сумі 13774 гривень 70 копійок, з яких сума боргу за житлово-комунальні послуги - 12175 гривень 65 копійок, інфляційні втрати - 1263 гривні 12 копійок, 3 % річних - 336 гривень 00 копійок та судові витрати в сумі 2746 гривень 89 копійок, з яких судовий збір - 1746 гривень 89 копійок і витрати на правничу допомогу - 1000 гривень 00 копійок. В решті позовних вимог відмовлено. /а.с. 155-164/ Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ТОВ «Компанія з обслуговування газових мереж та теплопостачання» Просвірін А.Е. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, задовольнивши позовні вимоги. На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що незважаючи на відомості зазначені у фінансово-особовому рахунку, суд першої інстанції в судовому рішенні навів помилковий розрахунок сум заборгованості, без будь-яких обґрунтувань виключивши з розрахунку нарахування за опалення квартири за період з грудня 2021 р. по березень 2023 р., що також призвело до неправильного визначення суми заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат. Судом першої інстанції порушено норми ч.ч. 1 та 2 ст. 10 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та розділу VI Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України № 315 від 22 листопада 2018 р. якими встановлено порядок здійснення розподілу обсягів комунальних послуг між споживачами. Загальна сума заборгованості за період з 15 червня 2020 р. по 30 квітня 2023 р., з урахуванням внесених нею оплат в сумі 3 993,75 грн, становить 19 688,51 грн (23 682, 26- 3 993,75), а не 12 175,65 грн, як помилково зазначено в оскаржуваному судовому рішенні. Відповідно, правильним є розрахунок, наведений в додатку до позовної заяви, за яким сума 3% річних становить 347,06 грн, а інфляційних втрат - 1 128,58 грн., а не розрахунок, наведений у рішенні судом першої інстанції. Також судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у відшкодуванні витрат на правничу допомогу у повному обсязі. Під час звернення до суду у цій справі позивачем були заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн, понесені ним під час звернення до суду із заявою про видачу судового наказу, а також додаткові витрати на правничу допомогу в сумі 1 000,00 грн., пов`язані з підготовкою позовної заяви в порядку спрощеного позовного провадження після скасування судового наказу, що підтверджуються Договором про надання правничої допомоги № 02/22 від 21 листопада 2022 р. укладеним з АО «ЛІГАЛ СТАРЗ», Додатком № 4 до нього, Актом приймання-передачі наданих послуг № 47/22-К від 11 травня 2023 р. та Платіжним дорученням № 139 від 12 травня 2023 р. на суму 1 000,00 грн. Також вказував, що розмір судових витрат позивача у цій справі становить 10 710,00 грн, в тому числі: - витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви - 2 684,00 грн; - витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги - 4 026,00 грн; - витрати на правничу допомогу - 4 000,00 грн. Зазначені суми просив стягнути з відповідача в порядку розподілу судових витрат за результатами розгляду апеляційної скарги. ОСОБА_1 звернулась з письмовими поясненнями на апеляційну скаргу, в яких просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Зазначені пояснення не направлені стороні апелянта, тому суд апеляційної інстанції не приймає їх до уваги. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню з частковим задоволенням позовних вимог, на підставі наступного. Судом встановлено, що 05.10.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ГАЗОВИХ МЕРЕЖ ТА ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ» звернулось до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з урахуванням трьох відсотків річних та індексу інфляції. 01.11.2022 року Києво-Святошинським районним судом Київської області було видано наказ по справі № 369/10610/22 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з урахуванням трьох відсотків річних та індексу інфляції у розмірі 16542,86 гривень та судовий збір у розмірі 248,10 гривень. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31.03.2023 року судовий наказ по справі № 369/10610/22 за заявою відповідача було скасовано. Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ГАЗОВИХ МЕРЕЖ ТА ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ» є теплопостачальною організацією, яка надає послуги з централізованого опалення у житловому будинку у АДРЕСА_1 відповідно до рішення Вишневої міської ради Бучанського району Київської області № 1-01/XVIII8-22 від 11.08.2022 року у місті Вишневому Бучанського району Київської області. Позивач має чинні ліцензії на виробництво теплової енергії серії АЕ № 198363 від 02.04.2014 року та постачання теплової енергії серії АЕ № 460626 від 16.06.2014 року, переоформлені розпорядженням Київської обласної державної адміністрації № 284 від 22.05.2019 року. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу № 212455131 від 15.06.2020 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2099830332224, номер запису про право власності 36875468 від 10.06.2020 року. 09.03.2021 року між виконавцем та споживачем укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення № ПЕ 041 щодо квартири загальною опалювальною площею 76,60 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 . Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався нормами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» про те, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Пунктом 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Співвласники багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира споживача, рішення про вибір моделі договірних відносин не прийняли та відповідний договір з виконавцем комунальних послуг не уклали. 01.10.2021 року на офіційному веб-сайті позивача було опубліковано текст Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії (публічний договір приєднання). Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновків, що між позивачем та відповідачем з 01.11.2021 року укладено публічний договір приєднання. Відповідно до п. 34 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021 року, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Таким чином, останнім днем оплати споживачем спожитих ним послуг з теплопостачання є останній день місяця, наступного за розрахунковим. Пунктом 38 Типового індивідуального договору передбачено, що споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору. Також встановлено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 починаючи з 15.06.2020 року, таким чином обов`язок по сплаті житлово-комунальних послуг виник саме з цієї дати. З такими висновками суду першої інстанції апеляційний суд погоджується. Водночас, здійснюючи розрахунки, суд першої інстанції допустив помилки, зокрема здійснював розрахунки не з дати набуття власності і не врахував, що в розрахунках сплачені відповідачем кошти у розмірі 3993, 75 грн вже враховані, про що наявні дані у розрахунку /а.с. 18/ Згідно із статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З копії наданого позивачем фінансово-особового рахунку № НОМЕР_1 за період 01.03.2020 року по 04.05.2023 року вбачаються наступні нарахування та надходження за послугами за період: за березень 2020 року: нараховано 976, 09 гривень, за квітень 2020 року: нараховано 336,87 гривень. Зазначені періоди не можуть враховуватись, оскільки набуття права власності на квартиру відбулось 15.06.2020 р. Суд апеляційної інстанції враховує нарахування з листопада 2020 року по березень 2023 року і вказує, що сума заборгованості відповідача за житлово-комунальні послуги за період володіння квартирою АДРЕСА_2 з 15.06.2020 року по 30.03.2023 року становить 18 375, 55 гривень. Сума 3 % річних та інфляції судом першої інстанції також розрахована невірно, оскільки початок розрахункового періоду буде не з дати набуття права власності, а з дати виникнення заборгованості за період з листопада 2020 року по квітень 2023 року становить - 347, 06 гривень, інфляційне збільшення - 1128, 58 гривень. Розрахунок в цій частині здійснений позивачем правильний /а.с. 11-12/. Відповідач в суді апеляційної інстанції, окрім вказівки на правильні висновки суду першої інстанції власного розрахунку не надала. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновків, що стягненню підлягає 18 375, 55 гривень основної заборгованості, 3% річних - 347, 06 гривень, інфляційне збільшення - 1128, 58 гривень, а отже позовні вимоги задовольняються в цій частині на загальну суму 19 851, 19 грн., що становить 93, 8 % задоволених позовних вимог із заявлених. Щодо судових витрат, апеляційним судом рішення суду першої інстанції також скасовується з таких підстав. В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Водночас за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Встановлено, що понесені позивачем витрати на правову допомогу підтверджуються: копією договору про надання правової (правничої) допомоги від 20.06.2023 року, копією додаткової угоди № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 20.06.2023 року, копією акту виконаних робіт від 03.07.2023 року до договору про надання правової допомоги від 20.06.2023 року та квитанцією до прибуткового касового ордера № 20/06-23 від 20.06.2023 року. Сума понесених витрат становить 4000 грн, яка включає в себе звернення з заявою про видачу судового наказу 3000 грн, якщо він буде скасований звернення з позовом 1000 грн, що фактично є продовження одного провадження і відбулось в даному випадку. Враховуючи вище викладене стягненню з відповідача підлягають витрати на правову допомогу пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 3 752 грн., судовий збір відповідно за звернення до суду першої інстанції у розмірі 2 517, 60 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Так, рішення суду першої інстанції оскаржене в частині незадоволених позовних вимог 35 %, з яких задоволено апеляційним судом на 28, 8%, отже саме таку пропорцію стягує апеляційний суд з відповідачки, судовий збір - 1 159, 48 грн, інші 2 866, 51 грн. підлягають поверненню як надлишково сплачені апелянтом при зверненні до суду . Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з обслуговування газових мереж та теплопостачання» Просвіріна Андрія Едуардовича на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 жовтня 2023 року - задовольнити частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 жовтня 2023 року - скасувати. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з обслуговування газових мереж та теплопостачання» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 , адреса місця надання послуг: АДРЕСА_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з обслуговування газових мереж та теплопостачання», код ЄДРПОУ 38852039, адреса: 08134, Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, 27, корпус 1, приміщення 8, заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг 18 375, 55 гривень основної заборгованості, 3% річних - 347, 06 гривень, інфляційне збільшення - 1128, 58 гривень, що становить загальну суму 19 851, 19 грн. Судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції розподілити наступним чином: Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з обслуговування газових мереж та теплопостачання» 2 517, 60 грн. судового збору. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з обслуговування газових мереж та теплопостачання» 3 752 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином: Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з обслуговування газових мереж та теплопостачання» 1 159, 48 грн. судового збору. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з обслуговування газових мереж та теплопостачання» надмірно сплачені 2 866, 51 грн. судового збору. Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Головуючий: Судді: