Постанова 4875 № 905/1265/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2024 року м. Харків Справа № 905/1265/23 Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Донецького апеляційного суду (вх. №266 Д/1) на рішення Господарського суду Донецької області від 28.11.2023 (прийняте у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Величко Н.В., повний текст рішення складено та підписано 28.11.2023) у справі №905/1265/23, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС", м. Київ, до Донецького апеляційного суду, м. Маріуполь, Донецька область, про стягнення 99 784,18 грн,- ВСТАНОВИЛА: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Донецького апеляційного суду про стягнення заборгованості в розмірі 99 784,18 грн, що складається з 74 956,68 грн основного боргу, 1 262,36 грн інфляційних втрат, 1 373,86 грн 3% річних, 22 191,28 грн пені, крім того відшкодування судових витрат за розгляд справи, що складаються з 2 684,00 грн судового збору та 21 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором № 8 про постачання електричної енергії від 18.02.2022 в частині сплати вартості спожитої електричної енергії за період травень-жовтень 2022 року. Рішенням Господарського суду Донецької області від 28.11.2023 у справі №905/1265/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" задоволено частково; стягнуто з Донецького апеляційного суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" 74 956,68 грн основного боргу, 1 262,36 грн інфляційних втрат, 1 373,86 грн 3% річних, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 087,09 грн та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; в іншій частині позовних вимог - відмовлено. Донецький апеляційний суд з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішенням Господарського суду Донецької області від 28.11.2023 у справі №905/1265/23 повністю, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" про стягнення з Донецького апеляційного суду заборгованості в розмірі 99 784,18 грн, що складається з 74 956,68 грн основного боргу, 1 262,36 грн інфляційних втрат, 1 373,86 грн 3% річних, 22 191,28 грн пені, крім того відшкодування судових витрат за розгляд справи, що складаються з 2684,00 грн судового збору та 21 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, що обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначений споживачу з порушенням приписів п. 9 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства енергетики України 13.04.2022 №

148. Місцевий господарський суд заначив, що матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів оплати повністю чи частково заборгованості за поставлену позивачем електричну енергію у травні-жовтні 2022 року у загальному розмірі 74956,68 грн, вартість (ціну за кВ/год) поставленого обсягу електричної енергії не оспорює, тому господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення наведеної заборгованості. Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків, суд дійшов висновку що визначення розміру 3 % річних та інфляційних втрат здійснено арифметично правильно, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у пред`явленому до стягнення розмірі, а саме: 3% річних - 1373,86 грн. та інфляційні втрати - 1262,36 грн. Враховуючи приписи підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" суд встановив відсутність правових підстав для нарахування та стягнення з відповідача як споживача електричної енергії штрафної санкції у вигляді пені. Одночасно Господарський суд Донецької області встановив наявність підстав для часткового стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн як співмірних, зокрема позовним вимогам, строку розгляду справи, наданими послугами адвокатом. В обґрунтуванні апеляційної скарги вказує про безпідставність позовних вимог, оскільки: -позивачем не доведено фактичний обсяг спожитої відповідачем електричної енергії, оскільки 1)споживач не отримував електричну енергію у зазначеному обсязі, 2) будівля за адресою вул. Свободи 10, м. Бахмут перебуває на балансі Державного регіонального геологічного підприємства "Донецькгеологія"; -введення воєнного стану є форс-мажорною обставиною, яка унеможливлює виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки електричної енергії. Детально рух у справі відображено в процесуальних документах Східного апеляційного господарського суду. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2024 у справі №905/1265/23 поновлено Донецькому апеляційному суду строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 28.11.2023 у справі №905/1265/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Донецького апеляційного суду на рішення Господарського суду Донецької області від 28.11.2023 у справі №905/1265/23, постановлено розгляд апеляційної скарги Донецького апеляційного суду на рішення Господарського суду Донецької області від 28.11.2023 у справі №905/1265/23 здійснювати у порядку письмового провадження без виклику учасників справи, запропоновано позивачу надати відзив на апеляційну скаргу в порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України, витребувано у Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/1265/23. Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини спору. Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (далі - ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС", позивач) є юридичною особою, резидент України, діє на підставі власного установчого документа, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань - 41427817, не перебуває в стані припинення. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань серед видів діяльності позивача значиться: 35.12 передача електроенергії; 35.14 торгівля електроенергією. Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.12.2019 № 2594 "Про видачу ліцензій з постачання електричної енергії споживачу ТОВ "ВЕК", ТОВ "НАДРА ЕНЕРДЖІ", ТОВ "ПАВЕР ІНЖИНІРІНГ", ТОВ "ПРОМГАЗ СІТІ", КП "ТЕПЛОЕНЕРГЕТИК", ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" та ТОВ "ЦЕРА УКРАЇНА" постановлено видати ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу Товариству з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (код ЄДРПОУ 41427817). Ліцензія ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" (код ЄДРПОУ 41427817) на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу до матеріалів справи не надавалась. Як свідчать матеріали справи, 18.02.2022 між ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" як постачальником та Донецьким апеляційним судом як споживачем укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 8 (далі - договір), що встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу електричної енергії постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) та є однаковими для всіх споживачів (п.1.1, п.1.2 договору). За цим договором постачальник постачає (передає) електричну енергію Лот № 1 - Електрична енергія м. Бахмут, за кодом ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії, здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1). Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період до 31 грудня 2022 року становить 54000 кВт/год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені в залежності від реального фінансування видатків споживача (п.2.2 в редакції додаткової угоди № 1 від 18.02.2022 до договору). У пункті 2.3 договору обумовлено, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється якщо: 1) об`єкт споживача підключений до мереж АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" (далі - оператор системи) у встановленому порядку; 2) постачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи; 3) відсутній факт припинення/призупинення постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у випадках, передбачених законодавством у сфері енергетики; 4) відсутня прострочена заборгованість за договорами про постачання електричної енергії або про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії. Згідно з пунктом 3.1 договору датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні (додаток 1), що є невід`ємною частиною цього Договору. Місце постачання (передачі) електричної енергії зазначені в Додатку 3, що є невід`ємною частиною цього договору (п.3.2). Загальна вартість договору становить 237097,35 грн без ПДВ, крім того ПДВ - 47419,47 грн, всього з ПДВ - 284516,82 грн. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в Комерційній пропозиції постачальника (додаток 2), що є невід`ємною частиною цього договору. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії. Ціна (тариф) електричної енергії становить 4,39144381 грн за 1 кВт/год, крім того ПДВ 0,87813 грн, всього з ПДВ - 5,26883 грн. (п.5.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 18.02.2022 до нього). Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем Комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Ціна може змінюватися відповідно до коливання ціни електричної енергії на ринку, але не більше 10 відсотків від ціни на момент укладення договору (п. 5.2). Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.5.7 договору). Приймання-передача електричної енергії, поставленої постачальником та прийнятої споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання уповноваженими особами сторін щомісячних актів прийняття-передання електричної енергії (далі - акт) відповідно до даних комерційного обліку споживача (п.5.8 договору). Розрахунки споживача за цим договором здійснюються за фактично спожитий обсяг електричної енергії на підставі актів. Оплата акта постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк 5 робочих днів з моменту його підписання, а у разі затримки фінансування споживача - протягом 5 робочих днів з моменту надходження фінансування (п.5.9 договору). У пункті 5.10 договору сторони обумовили, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору. Споживач здійснює плату за постачання електричної енергії АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" через постачальника (п.5.12 договору). Порядок звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії на певну дату чи протягом відповідного періоду визначається відповідно до комерційної пропозиції, обраної споживачем (п.5.14 договору). Цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2022, а в частині фінансових зобов`язань - до повного їх виконання (п.13.1 договору). У розділі 12 договору обумовлено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.12.1). Строк виконання зобов`язань за цим договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (п.12.3). Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати документи, що підтверджують їх настання відповідно до законодавства (п.12.4). Усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін (п.13.5 договору). Договір підписаний повноважними представниками обох сторін та скріплений їх печатками без зауважень та виправлень. У заяві-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, що є додатком 1 до договору № 8 від 18.02.2022) зокрема, у розділі Персоніфіковані дані споживача вказано оператора системи, з яким споживач (відповідач) уклав договір розподілу електричної енергії - АТ "ДТЕК Донецькі електромережі"; зазначено адреси об`єктів споживача та ЕІС-коди точок комерційного обліку - адміністративне приміщення, м. Бахмут, вул. Свободи, 10, ЕІС-код 62Z1691300263923; початок постачання з березня 2022 року. Додатком № 2 до договору є комерційна пропозиція, яка підписана сторонами та кріплена їх печатками. Узазначеній комерційній пропозиції, зокрема, визначено такі умови: -спосіб оплати виключно в грошовій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, вказаний у рахунку на оплату (акті прийняття-передавання товарної продукції) та на сайті постачальника (п.3.1); прийняттям даної комерційної пропозиції, споживач надає згоду та доручає постачальнику здійснення зарахування грошових коштів, що надійшли в рахунок оплати електричної енергії (аванси, переплати тощо), між відповідними рахунками (розрахунковий та поточний із спеціальним режимом використання) таким чином, щоб забезпечити їх коректне відображення, в тому числі у випадку помилкового перерахування споживачем, зарахування переплат в рахунок погашення заборгованості чи споживання майбутніх періодів, у випадку коригування обсягів оператором системи, та в інших випадках, в тому числі при внесенні змін до чинного законодавства (п.3.2). -розрахунки споживача здійснюються за фактично спожитий обсяг електричної енергії на підставі актів. Оплата акта постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк 5 робочих днів з моменту його підписання, а у разі затримки фінансування споживача - протягом 5 робочих днів з дня надходження фінансування (п.4.2); споживач може надавати звіти про покази засобу обліку за розрахунковий період через сервіс "Особистий кабінет" за формою, яка оприлюднена на офіційному веб-сайті постачальника або формою, узгодженою з оператором системи, у останній день розрахункового періоду. У разі, якщо фактичні покази засобів обліку неможливо зафіксувати в останній день розрахункового періоду (вихідний, святковий тощо), та у інших випадках, покази засобу обліку на останній день розрахункового періоду визначаються у відповідності до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, зокрема за середньодобовим споживанням (п.4.3); -споживач самостійно формує розрахункові документи (рахунок, акт приймання-передавання) в сервісі "Особовий кабінет" не пізніше 24 годин після розрахункового періоду. В інших випадках, виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду в сервісі "Особистий кабінет". Розрахункові документи можуть бути роздруковані постачальником та отримані споживачем у відповідному енергоофісі постачальника. У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, у встановлені цією комерційною пропозицією строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем (п.5.1); У випадку не отримання споживачем акта прийняття-передавання або не повернення постачальнику отриманого та підписаного з боку споживача акта приймання-передавання протягом десяти днів з дня його формування, він вважається підписаним та узгодженим сторонами, якщо в цей же строк споживачем не буде надано обґрунтованих заперечень (п.5.2); -за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційної пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення (п.7.1); -договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2022, якщо інший термін не визначений умовами закупівлі. Договір в частині виконання зобов`язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов`язань (п.9.1); -договір може бути розірвано за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України, але в будь-якому випадку договір діє до повної оплати заборгованості по договору, включаючи нарахування та оплату штрафних санкцій (п.10.3); -сторони зобов`язуються письмово повідомити одна одну про зміну будь-яких реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін (п.13.1); -постачальник інформує споживача про будь-яку зміну умов договору та/або надає іншу інформацію, яка стосується взаємовідносин сторін та/або може бути корисною для споживача, шляхом направлення відповідної інформації одним із наступних способів: через особистий кабінет на своєму офіційному сайті у мережі Інтернет; засобами електронного зв`язку на офіційну електронну пошту споживача; СМС-повідомленням на номер, наданий споживачем, за допомогою чат-програм; в місцях обслуговування клієнтів, тощо (п.13.6); -у разі суперечностей (невідповідності) будь-якої з умов договору умовам, викладеним в цій комерційній пропозиції, застосовуються умови цієї комерційної пропозиції (п.13.7). Як зазначає позивач, у період з травня 2022 року по жовтень 2022 року включно на об`єкти відповідача (споживача) було поставлено 14224 кВт/год електричної енергії, зокрема: у травні 2022 року - 4360,00 кВт/год на суму 22976,04 грн; у червні 2022 року - 5520,00 кВт/год на суму 29088,92 грн; у липні 2022 року - 2482,00 кВт/год на суму 13079,47 грн; у серпні 2022 року - 1357,00 кВт/год на суму 7151,03 грн; у вересні 2022 року - 387,00 кВт/год на суму 3039,39 грн; у жовтні 2022 року - 118,00 кВт/год на суму 621,83 грн. Позивачем сформовано відповідні акти прийому-передачі електричної енергії № 2629 від 31.05.2022, № 3038 від 30.06.2022, № 3393 від 31.07.2022, № 3808 від 31.08.2022, № 4205 від 30.09.2022, № 4548 від 31.10.2022 та рахунки на їх оплату, які разом з претензією вих. № 450016 від 30.01.2023 на суму 74956,68 грн надіслані відповідачеві 02.02.2023 та отримані останнім 06.02.2023, що підтверджується роздруківкою з сайту АТ УКРПОШТА про відстеження поштового відправлення 0504534074326. Такі акти прийому-передачі електричної енергії відповідач не підписав та позивачу не повернув, вартість електричної енергії на суму 74956,68 грн. не сплатив. До матеріалів справи не надавались докази письмової відмови відповідача від підписання вищеперелічених актів прийому-передачі електричної енергії у порядку і строки, обумовлені сторонами у договорі № 8 про постачання електричної енергії споживачу від 18.02.2022 та комерційної пропозиції до нього. Позивач зазначає, що з метою підтвердження спожитих відповідачем обсягів електричної енергії за період з травня 2022 року по жовтень 2022 року постачальником було направлено відповідний лист-запит (від 30.08.2023 № 34/105) оператору системи розподілу - АТ "ДТЕК Донецькі електромережі". У відповідь на вищезазначений лист постачальником було отримано лист-довідку № 83/12888 від 01.09.2023 про обсяги розподіленої електричної енергії по ЕІС-коду 62Z1691300263923 точок комерційного обліку споживача Донецький апеляційний суд за адресою: м. Бахмут, вул. Свободи,

10. Згідно з інформацією АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" у листі № 83/12888 від 01.09.2023 про обсяг розподіленої електричної енергії по ЕІС-коду 62Z1691300263923 точок комерційного обліку споживача Донецьким апеляційним судом з травня 2022 року по жовтень 2022 року спожито наступні обсяги: у травні 2022 року - 4360 кВт/год, у червні 2022 року - 5520 кВт/год, у липні 2022 року - 2482 кВт/год, у серпні 2022 року - 1357 кВт/год, у вересні 2022 року - 387 кВт/год, у жовтні 2022 року - 118 кВт/год. Не отримавши від відповідача задоволення своїх вимог та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до господарського суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 99784,18 грн, що виникла з договору № 8 від 18.02.2022 та складається з 74956,68 грн основного боргу, 1262,36 грн інфляційних втрат, 1373,86 грн 3% річних, 22191,28 грн пені, крім того відшкодування судових витрат за розгляд справи, що складаються з 2684,00 грн судового збору та 21000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів зазначає про таке. Як свідчать матеріали справи, 18.02.2022 між ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" як постачальником та Донецьким апеляційним судом як споживачем укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 8 (далі - договір), що встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу електричної енергії постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) та є однаковими для всіх споживачів (п.1.1, п.1.2 договору). За цим договором постачальник постачає (передає) електричну енергію Лот № 1 - Електрична енергія м. Бахмут, за кодом ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії, здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1). Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України). Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частинами шостою, сьомою статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище. Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. За змістом ч. ч. 2, 6, 7 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У пункті 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено (далі - ПРРЕЕ), що електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу. На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами (п. 1.2.15 ПРРЕЕ). Пунктом 3.1.7. ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами. Матеріали справи свідчать, що відповідач приєднався до договору про постачання електричної енергії споживачу, шляхом подання позивачу заяви-приєднання, на умовах публічної комерційної пропозиції (Додаток 2 до Договору). У заяві-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, що є додатком 1 до договору № 8 від 18.02.2022 зокрема, у розділі Персоніфіковані дані споживача вказано оператора системи, з яким споживач (відповідач) уклав договір розподілу електричної енергії - АТ "ДТЕК Донецькі електромережі"; зазначено адреси об`єктів споживача та ЕІС-коди точок комерційного обліку - адміністративне приміщення, м. Бахмут, вул. Свободи, 10, ЕІС-код 62Z1691300263923; початок постачання з березня 2022 року. Згідно із п. 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг. Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії (п. 4.12. ПРРЕЕ). Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку (п. 4.13. ПРРЕЕ). Відповідно до п. 2.1.1 Кодексу комерційного обліку, комерційний облік електричної енергії на ринку електричної енергії організовується АКО (адміністратором комерційного обліку) та здійснюється ППКО (постачальником послуг комерційного обліку електричної енергії) відповідно до вимог Закону, цього Кодексу, Правил роздрібного ринку та Правил ринку. Згідно п. 2.2.2 Кодексу комерційного обліку АКО виконує функції, зокрема, щодо надання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків, а також учасникам ринку та іншим заінтересованим сторонам, які пов`язані з певною ТКО (точкою комерційного обліку). Згідно відомостей адміністратора комерційного обліку - АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" (листи № 83/12888 від 01.09.2023, № 67/4392 від 28.03.2023) споживач Донецький апеляційний суд спожив наступний обсяг розподіленої електричної енергії по ЕІС-коду 62Z1691300263923 точок комерційного обліку споживача: у травні 2022 року - 4360 кВт/год, у червні 2022 року - 5520 кВт/год, у липні 2022 року - 2482 кВт/год, у серпні 2022 року - 1357 кВт/год, у вересні 2022 року - 387 кВт/год, у жовтні 2022 року - 118 кВт/год. З наданого відповідачем листа АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" № 67/4392 від 28.03.2023 відомо, що за періоди лютий, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2022 року в зв`язку з неотриманням оператором системи розподілу АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" від споживача Донецький апеляційний суд фактичних показів лічильника (ів) до кінця третього календарного дня місяця, що настає за розрахунковим, оціночні покази лічильника(ів) на початок першої доби відповідних календарних місяців за точкою комерційного обліку 62Z1691300263923 було визначено оператором системи розподілу відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку та Наказу №

148. Починаючи з листопада 2022 року обсяги спожитої (розподіленої) електричної енергії за ТКО 62Z1691300263923 приймаються рівними нулю у зв`язку з відсутністю відпуску електричної енергії до об`єкту з мереж Бахмутського РЕМ АТ "ДТЕК Донецькі електромережі". Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив (продав) відповідачу електричну енергію, а відповідач в свою чергу в період травень-жовтень 2022 року спожив (прийняв) 14224 кВт*год електричної енергії на загальну суму 74956,68 грн., що підтверджується належними доказами. Позивач сформував та направив відповідачу відповідні платіжні документи, у тому числі рахунки: № 2629 від 31.05.2022 на суму 22976,04 грн (до акту прийому-передачі за травень 2022 року), № 3038 від 30.06.2022 на суму 29088,92 грн (до акту прийому-передачі за червень 2022 року), № 3393 від 31.07.2022 на суму 13079,47 грн (до акту прийому-передачі за липень 2022 року), № 3808 від 31.08.2022 на суму 7151,03 грн (до акту прийому-передачі за серпень 2022 року), № 4205 від 30.09.2022 на суму 2039,39 грн (до акту прийому-передачі за вересень 2022 року), № 4548 від 31.10.2022 на суму 621,83 грн (до акту прийому-передачі за жовтень 2022 року). При формуванні та виставленні рахунку позивач виходив із обсягів спожитої електричної енергії, дані про які отримав від оператора системи розподілу. Проаналізувавши надані позивачем докази на підтвердження обсягів споживання Донецьким апеляційним судом електричної енергії суд першої інстанції зазначив про їх належність та відповідність законодавству, зокрема Кодексу комерційного обліку, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №

311. Втім колегія суддів не погоджується з відповідною позицією суду першої інстанції з огляду на таке. З матеріалів справи вбачається, що обсяг спожитої Донецьким апеляційним судом електричної енергії визначено на підставі відомостей адміністратора комерційного обліку - АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" (листи № 83/12888 від 01.09.2023, № 67/4392 від 28.03.2023), згідно до яких споживач Донецький апеляційний суд спожив наступний обсяг розподіленої електричної енергії по ЕІС-коду 62Z1691300263923 точок комерційного обліку споживача: у травні 2022 року - 4360 кВт/год, у червні 2022 року - 5520 кВт/год, у липні 2022 року - 2482 кВт/год, у серпні 2022 року - 1357 кВт/год, у вересні 2022 року - 387 кВт/год, у жовтні 2022 року - 118 кВт/год. Проаналізувавши відомості адміністратора комерційного обліку - АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" колегія суддів зазначає, що останні відображають дані щомісячних обсягів виключно за інформацією засобів обліку адміністратора комерційного обліку. Відповідно до частин 2, 4, 9 статті 72 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання електричної енергії споживачу, укладеним відповідно до правил роздрібного ринку. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу забезпечують приєднання електроустановок споживачів до електричних мереж у порядку, встановленому статтею 21 цього Закону. Відносини між учасниками роздрібного ринку регулюються правилами роздрібного ринку та договорами між його учасниками. Правила роздрібного ринку оприлюднюються на офіційних веб-сайтах Регулятора та електропостачальників. Споживач сплачує за поставлену йому електричну енергію та надані послуги згідно з умовами договорів, укладених відповідно до правил роздрібного ринку. Пунктом 4.12 Правил № 312 передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду. Згідно з пунктом 4.13 Правил № 312 для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи (рахунки) надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. Платіжний документ (рахунок) має надаватися споживачу в терміни та спосіб, визначені відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції або умов договору. Датою отримання платіжного документа вважається, зокрема, дата отримання іншими засобами комунікації (електронною поштою, факсимільним зв`язком тощо) чи в інший спосіб з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу та комерційною пропозицією та/або договором споживача на розподіл (передачу) електричної енергії (підпункт 5 пункту 4.14 Правил № 312). Відповідно до пунктів 8.6.7, 8.6.8 Кодексу КОЕЕ зчитування показів (збір даних) з лічильників у непобутових та колективних побутових споживачів у разі відсутності можливості їх автоматизованого дистанційного зчитування провадиться споживачем щомісяця на перше число місяця, наступного за розрахунковим. При обладнанні вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних інформація про покази лічильників за розрахунковий місяць формується відповідним ППКО через канали дистанційного зв`язку. Непобутові та колективні побутові споживачі зобов`язані протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць. Наведені у звіті останні фактичні покази лічильників вважаються показами на початок першої доби календарного місяця. Згідно з пунктом 8.6.11 Кодексу КОЕЕ (в редакції, чинній з 01.01.2022) середньодобовий обсяг споживання електричної енергії електроустановками споживача для цілей розрахунків визначається у кВт·год з округленням до чотирьох цифр після коми на основі фактичного споживання в аналогічному періоді попереднього року, розрахованого з урахуванням знятих фактичних або (у разі їх відсутності) оціночних показів лічильника та коефіцієнта приросту/зниження споживання (для індивідуальних побутових споживачів). У разі відсутності відповідних історичних даних середньодобовий обсяг споживання розраховується на основі зафіксованих двох останніх послідовно зчитаних показів, кількості днів між цими зчитуваннями при умові, що між датами зчитування цих показів не менше ніж 28 днів (без урахування днів, коли електроустановки споживача були відключені оператором системи). Для непрацюючих лічильників визначення середньодобового обсягу споживання електричної енергії проводиться після відновлення роботи вузла обліку на основі двох найближчих до періоду розрахунку зчитаних та переданих фактичних показів лічильника при умові, що між датами зняття цих показів не менше ніж 28 днів (без урахування днів, коли електроустановки споживача були відключені оператором системи). Коефіцієнт приросту/зниження споживання розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми як співвідношення приросту/зниження величини усередненого середньодобового обсягу споживання всіх індивідуальних побутових споживачів, для яких в ОСР (оператора системи розподілу) наявні фактичні (отримані з лічильників) дані на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, щодо їх споживання у розрахунковому місяці, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. У разі сумніву споживача у правильності розрахунку величини середньодобового обсягу споживання електричної енергії він може звернутися до оператора системи або відповідного ППКО для здійснення контрольного зчитування та звірки показів або надання детальних пояснень щодо здійсненого розрахунку та/або ініціювати розгляд та вирішення суперечки згідно з цим Кодексом. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 18.06.2020 № 5-р(II)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): "закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori); "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali)" "закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість. Визначаючи співвідношення між загальною та спеціальною нормою, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання (такий висновок викладено в пункті 9.56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19). Таким чином, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду спеціальна норма не суперечить загальній нормі та не скасовує її, а лише встановлює певні винятки із загальної норми. Тому спеціальна норма застосовується лише до тих відносин, щодо яких вона встановлює спеціальне правило (відмінне від загального). В решті, тобто у відносинах, які не охоплені спеціальною нормою, підлягає застосуванню загальна норма. Відповідно до пункту 1 Положення № 148, яким передбачено особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, учасники роздрібного ринку електричної енергії керуються вимогами Закону України "Про ринок електричної енергії" та іншими нормативно-правовими актами, з урахуванням цього Положення, для забезпечення стабільної роботи ринку електричної енергії в умовах воєнного стану. Так, підпунктами 1, 2 пункту 9 Положення № 148, на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування яких у подібних правовідносинах посилається скаржник-1 на обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбачено, що: 1) обсяги споживання електричної енергії на об`єктах споживачів визначаються відповідно до вимог Кодексу КОЕЕ, крім об`єктів споживачів, розташованих на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях; 2) обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються: з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ) або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або постачальником електричної енергії (для населення); приймаються рівними нулю за період(и) відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахунковому періоді для споживачів, об`єкти яких заживлені від певного вузла/району/області електричних мереж оператора системи, з яких був відсутній відпуск електричної енергії споживачам; приймаються рівними нулю - з дня пошкодження/руйнування електроустановки споживача до непридатного для споживання стану відповідно до підтвердженої оператором системи або Держенергонаглядом заяви споживача; у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу. Коефіцієнт приросту/зниження споживання електричної енергії розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми, як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці за наявними у оператора системи фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи. Таким чином, нормами підпунктів 1, 2 пункту 9 Положення № 148 як спеціального підзаконного нормативно-правового акта встановлено особливості правового регулювання відносин, пов`язаних із визначенням обсягів споживання електричної енергії споживачами незалежно від їх категорії (побутові, малі непобутові, інші непобутові), об`єкти яких розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях, чим спростовується помилкове посилання апеляційного суду на пункт 8.6.11 Кодексу КОЕЕ на обґрунтування застосування коефіцієнта приросту/зниження споживання лише щодо індивідуальних побутових споживачів, яким відповідач не є. Водночас зі змісту абзацу 6 підпункту 2 пункту 9 Положення № 148 вбачається, що розрахунок коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи розподілу має здійснювати вказаний оператор за наявними фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим. При цьому Верховний Суд наголошує на тому, що як положення Кодексу КОЕЕ, так і норми Положення № 148 вимагають від постачальника послуг розрахунку саме середньодобового споживання електроенергії в аналогічному періоді попереднього року, а не шляхом прийняття за основу розрахунку обсягу середньомісячного електроспоживання в аналогічному періоді попереднього року в цілому, що в межах цієї справи покладено місцевим господарським судом в основу здійсненого перерахунку розміру заборгованості відповідача виходячи із підтверджених даних щомісячного споживання електроенергії за лютий (132 107 кВт*год), квітень (141 541 кВт*год) і травень 2022 року (146 255 кВт*год). Отже, чинне в спірний період законодавство в сфері електроенергетики стосовно будь-яких споживачів електричної енергії, чиї заживлені об`єкти розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях, дозволяло визначення обсягів споживання електричної енергії на об`єктах таких споживачів за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року виключно із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання, в зв`язку з чим колегія суддів вважає помилковим здійснений судом першої інстанції розрахунок розміру заборгованості Товариства, який (розрахунок) зроблено без використання відповідного коефіцієнта та ґрунтується насамперед на передчасному застосуванні до спірних правовідносин положень пунктів 8.6.9, 8.6.11 Кодексу КОЕЕ, тоді як вміщене в підпункті 1 пункту 9 Положення № 148 застереження, як виняток, чітко виключає поширення вказаних норм Кодексу КОЕЕ щодо такого майна, як об`єкти споживачів, розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях. Тобто відносини щодо визначення обсягу електроспоживання таких об`єктів під час дії в Україні воєнного стану є предметом окремого правового регулювання згідно з Положенням № 148, яке було чинним у спірний період. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у cправі № 905/644/22, за аналогічних підстав було сформульовано такий правовий висновок. "Обов`язковою передумовою для правильного визначення постачальником обсягів споживання електричної енергії будь-якими категоріями споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях, є застосування коефіцієнта приросту/зниження споживання, розрахованого для відповідного періоду електроспоживання та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснює розподіл електричної енергії відповідному споживачу. Таким чином, оператору системи розподілу належать повноваження щодо розрахунку коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи розподілу, який (оператор) має здійснювати зазначений розрахунок за наявними фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим. При цьому визначення обсягів споживання електричної енергії на об`єктах таких споживачів із застосуванням відповідного коефіцієнта має відбуватися саме за даними (показниками) їх середньодобового, а не середньомісячного споживання в аналогічному періоді попереднього року, що об`єктивно може бути зумовлено непостійністю електропостачання в звітний період з причин знеструмлення або відключення електроустановок споживачів у зв`язку з пошкодженням чи руйнуванням об`єктів енергетичної інфраструктури (електричні станції, трансформаторні підстанції, лінії та вузли електромереж тощо) внаслідок ведення бойових дій під час воєнного стану. Водночас норми підпунктів 1, 2 пункту 9 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148, на відміну від пункту 8.6.11 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, зобов`язують електропостачальника застосовувати коефіцієнт приросту/зниження споживання електричної енергії для всіх категорій споживачів, а не лише для індивідуальних побутових споживачів. Таким чином, незастосування електропостачальником в умовах воєнного стану коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії при розрахунку обсягів електроспоживання призведе до неправильного розрахунку вартості фактично спожитої електричної енергії, а тому незалежно від причин нездійснення розрахунку відповідного коефіцієнта не може бути достатньою підставою для покладання на споживача обов`язку оплатити поставлену електроенергію лише за даними її середньодобового споживання в аналогічному періоді попереднього року, як це допускається пунктами 8.6.9, 8.6.11 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, оскільки викладене в підпункті 1 пункту 9 зазначеного Положення застереження виключає поширення норм цього Кодексу щодо такого майна, як об`єкти (електроустановки) споживачів, розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях". Частиною 3 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Відповідно до частини 2 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. За приписами частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів. За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Ч. 1 ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Отже, ураховуючи обставини спору, звертаючись з відповідним позовом з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" підлягає наданню розрахунок обсягів електроспоживання виходячи з даних (показників) їх середньодобового споживання в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії. Як зазначалось вище, обсяг спожитої Донецьким апеляційним судом електричної енергії визначено позивачем на підставі відомостей адміністратора комерційного обліку - АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" (листи № 83/12888 від 01.09.2023, № 67/4392 від 28.03.2023), згідно до якого споживач Донецький апеляційний суд спожив наступний обсяг розподіленої електричної енергії по ЕІС-коду 62Z1691300263923 точок комерційного обліку споживача: у травні 2022 року - 4360 кВт/год, у червні 2022 року - 5520 кВт/год, у липні 2022 року - 2482 кВт/год, у серпні 2022 року - 1357 кВт/год, у вересні 2022 року - 387 кВт/год, у жовтні 2022 року - 118 кВт/год. Тобто, останні відображають дані щомісячних обсягів виключно за інформацією засобів обліку адміністратора комерційного обліку, а не за даними (показниками) середньодобового споживання відповідача в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії. Зазначення у листі АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" про відповідність розрахунку Положенню про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148, та Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, не свідчать про правильність таких даних, оскільки колегією суддів встановлено неправильність проведеної методики розрахунків. При цьому у господарського суду відсутня можливість самостійно здійснити відповідний перерахунок, оскільки позивачем до суду першої інстанції не надано дані щодо обсягів споживання відповідача в аналогічному періоді попереднього року та дані щодо коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії. Відтак, позивачем не доведено за вищезазначеною методикою обсягу спожитої Донецьким апеляційним судом електричної енергії, висновок про споживання відповідачем обсягу у встановленому позивачем обсязі не видається більш вірогідним, ніж протилежний висновок Донецького апеляційного суду. Оскільки обсяги спожитої Донецьким апеляційним судом електричної енергії, визначені на підставі відомостей адміністратора комерційного обліку - АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" (листи № 83/12888 від 01.09.2023, № 67/4392 від 28.03.2023), покладені в основу Актів наданих послуг та виставлених позивачем платіжних документів, суд апеляційної інстанції зазначає про неправильність розрахунку вартості спожитої відповідачем електричної енергії, а відтак і недоведеність суми заборгованості. Вказане в свою чергу свідчить про недоведеність позовних вимог та є підставою для відмови в їх задоволенні. З приводу інших аргументів апелянта то колегія суддів зазначає про їх необґрунтованість. Так, твердження апелянта про фактичне неспоживання електричної енергії є недоведеними, матеріали справи не містять доказів звернення позивача з вимогою про відключення споживача від електропостачання. Зазначене стосується також і посилань щодо знаходження будівлі за адресою вул. Свободи 10, м. Бахмут на балансі Державного регіонального геологічного підприємства "Донецькгеологія".Так, саме відповідач є самостійною стороною договірних правовідносин з постачання електричної енергії. Точка комерційного обліку (ЕІС-код 62z1691300263923) знаходилась на території Державного регіонального геологічного підприємства "Донецькгеологія", доступ до неї отримувався у супроводі працівника підприємства, після чого отримана інформація вносилась до електронного кабінету споживача. Також до матеріалів справи не надано як доказів розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу № 8 від 18.02.2022, так і доказів повідомлення Донецьким апеляційним судом позивача про припинення користування приміщенням за адресою вул. Свободи 10, м. Бахмут у зв`язку із початком повномасштабного вторгнення військ Російської Федерації проти України та переміщення суддів та працівників апарату суду за межі області в умовах воєнного стану у порядку та спосіб, визначений сторонами у договорі № 8 про постачання електричної енергії споживачу від 18.02.2022 та комерційної пропозиції до нього. Щодо аргументів відповідача про те, що введення воєнного стану є форс-мажорною обставиною, яка унеможливлює виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки електричної енергії, суд зазначає таке. Статтею 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) вважаються надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо. Листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет за посиланням https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf, та адресований Всім кого це стосується, Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). За умовами укладеного між позивачем та відповідачем договору № 8 від 18.02.2022 сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.12.1). Строк виконання зобов`язань за цим договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (п.12.3). Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати документи, що підтверджують їх настання відповідно до законодавства (п.12.4). Усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін (п.13.5 договору). Отже, з наведеного вбачається, що контрагентами досягнуто згоди щодо алгоритму дій сторони у разі настання обставин непереборної сили, які мають наслідком неможливість належного виконання договору. При цьому сторони передбачили можливість відкладення виконання зобов`язань за договором на строк дії форс-мажорних обставин, а не звільнення від такого виконання. Дійсно, Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, проте, всупереч наведеного вище, відповідачем не надано доказів дотримання порядку повідомлення позивача про виникнення форс-мажору та, як наслідок, неможливість виконання зобов`язань за договором в частині оплати поставленої електричної енергії. У матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідачем Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" про форс-мажорні обставини та неможливість виконувати умови договору № 8 від 18.02.2022, в матеріалах справи також відсутній Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий на ім`я відповідача. Суд зауважує, що відповідачем також не надано належних доказів того, що саме введення військового стану стало причиною неможливості проведення покупцем своєчасного розрахунку за поставлену згідно договору № 8 від 18.02.2022 електричну енергію. З урахуванням наведеного господарський суд дійшов висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально. Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню саме з підстав неправильності розрахунку Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" вартості спожитої відповідачем електричної енергії, а відтак і недоведеності даної суми заборгованості. З огляду на відсутність правових підстав для стягнення основної суми заборгованості не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, у зв`язку з чим не підлягає задоволенню заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Підсумовуючи викладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає про неповне дослідження та надання неналежної оцінки місцевим господарським судом матеріалам справи на предмет доведення позивачем підстав для стягнення з відповідача заборгованості, що спричинило неправильне вирішення спору у даній справі. Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Донецького апеляційного суду підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Донецької області від 28.11.2023 у справі №905/1265/23 скасуванню в частині задоволення позовних вимог, з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову. Щодо судових витрат, які складаються з судового збору за подання апеляційної скарги, то колегія суддів дійшла висновку про їх розподіл відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, п.2 ч.1 статті 275, п.1 п.3 статті 277, статтями 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Донецького апеляційного суду задовольнити. Рішення Господарського суду Донецької області від 28.11.2023 у справі №905/1265/23 скасувати в частині стягнення з Донецького апеляційного суду (код ЄДРПОУ 42262513; адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 1-А; електронна пошта: inbox-mar@dna.court.gov.ua) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (код ЄДРПОУ 41427817; адреса: 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, буд. 25, оф. 5; електронна пошта: office@ukrgasrcsource.com) 74956,68 грн основного боргу, 1262,36 грн інфляційних втрат, 1373,86 грн - 3% річних, та 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову та заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. У решті оскаржуване рішення залишити без змін. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (код ЄДРПОУ 41427817; адреса: 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, буд. 25, оф. 5; електронна пошта: office@ukrgasrcsource.com) на користь Донецького апеляційного суду (код ЄДРПОУ 42262513; адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 1-А; електронна пошта: inbox-mar@dna.court.gov.ua) витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 4026,00 грн. Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя В.В. Россолов Суддя Р.А. Гетьман Суддя О.І. Склярук