Постанова Київський апеляційний суд № 759/18325/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №759/18325/23 Головуючий у суді І інстанції: Петренко Н.О. провадження №22-ц/824/8806/2024 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 квітня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сушко Л.П., суддів Гаращенка Д.Р., Олійника В.І., розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою адвоката Олексієнка Михайла Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування, пені, втрат від інфляції, 3% річних, ВСТАНОВИВ: У вересні 2023 року представник позивача звернувся до суду з позовом до ПрАТ «СК «УСГ» про стягнення різниці між лімітом відповідальності страховика та страховою виплатою у розмірі 60 902. 89 грн, 3% річних у розмірі 198,00 грн, пеню у розмірі 3 570,71 грн, різницю між фактичним розміром шкоди та лімітом відповідальності страховика в розмірі 139 717, 54 грн та стягнути пропорційно з відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 500,00 грн та судовий збір у розмірі 2 043,89 грн. В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що 25.05.2023 року близько о 12.50 год. в м. Києві по вул. Новорпінська дорога «Блокпост» відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Tesla Model 3» д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та «Acura MDX» д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .. Внаслідок вищевказаної ДТП, транспортний засіб «Tesla Model 3» д.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , отримав значні механічні пошкодження. Згідно довіреності від 03.06.2022, посвідченої приватним нотаріусом Дарнопих Т.М. та зареєстровано у реєстрі нотаріальних дій за № 227, виданою на бланку НРН № 731406 ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_1 у випадку спричинення транспортному засобу пошкодження в результаті ДТП одержувати такі, що належатимуть їй грошові кошти. Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києві від 19.07.2023 року у справі про адміністративні правопорушення № 759/10754/23, яка набрала законної сили 31.07.2023 року. ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України. На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Acura MDX» д.н.з. НОМЕР_4 , була застрахована у ПАТ «СГ «УСГ», згідно полісу обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP-211452998 від 08.10.2022 року та договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 97-1121-22-00037 від 08.10.2022 року. Відповідно до висновку транспортно товарознавчої експертизи по дослідженню КТЗ «Tesla Model 3» д/н AA5737ZA № 01-25/06 від 25.06.2023, складеного судовим експертом Кулішом О.В., вартість відновлювального ремонту КТ3 «Tesla Model 3» д/н НОМЕР_1 склала 399 717,54 грн, а вартість матеріального збитку, становить 273 709,00 грн. Згідно звіту № 28993 від 15.07.2023 року про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ, складеного ФОП ОСОБА_4 вартість відновлювального ремонту КТ3 «Tesla Model 3» д/н НОМЕР_1 становить 288 631,78 грн, а вартість матеріального збитку, нанесеного власнику внаслідок пошкодження КТЗ становить 199 097,11 грн. 31.08.2023 року ПАТ «СГ «УСГ» було здійснено виплату страхового відшкодування позивачу у розмірі 199 097,11 грн. Представник позивача вважає, що наданий відповідачем звіт № 28993 від 15.07.2023 року про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ, складеного ФОП ОСОБА_4 не є належний, допустимий та достовірний доказ, у розумінні ст. 77-79 ЦПК України, оскільки у вказаному висновку зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду. Сума зобов`язання, яка має бути доплачена страховою компанією складає 260000,00 грн - 199 097,11 грн = 60 902,89 грн, де 260 000,00 грн ліміт відповідальності ПАТ «СК «УСГ», 199 097,11 грн - сплачена сума страхового відшкодування. Крім того, просив стягнути 3% річних у розмірі 198,00 грн, та пеню у розмірі 3 570,71 грн. Крім того, просив стягнути з ОСОБА_2 як винної особи, 139 717,54 грн. різницю між фактичним розміром шкоди (399 717,54 грн) та лімітом відповідальності страховика (260 000,00 грн), у відповідності до ст. 1194 ЦК України. Просив позов задовольнити. Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 29 січня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, адвокат Олексієнко М.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати судове рішення повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Позивач не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки оцінка вартості відновлювального ремонту, проведена на замовлення страхової компанії, спростовується висновком судового експерта у наданому позивачем висновку № 01-25/06 від 25.06.2023, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля «Tesla», д.н.з. НОМЕР_5 , внаслідок його пошкодження 25.05.2023 року у цінах станом на дату розрахунку 25.06.2023 року становить 399 717,54 грн, вартість матеріального збитку становить 273 709 грн. Вказував, що будь-яких доказів неправильності висновку експерта № 01-25/06 від 25.06.2023 року відповідачі не надали. Відповідачі зазначали, що огляд пошкодженого транспортного засобу «Tesla Model 3» д.н.з. НОМЕР_5 проводився без їх участі, проте відповідно до п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням діти, місця та часу проведення огляду колісного транспортного засобу (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. Позивач звернув увагу на те, що виклик на огляд пошкодженого транспортного засобу «Tesla Model 3» д.н.з. НОМЕР_5 є правом замовника, а саме ОСОБА_1 , а не його обов`язком. При цьому, присутність чи відсутність відповідачів при огляді автомобіля жодним чином не впливає на правильність розрахунків. В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилався, що судом першої інстанції не встановлено обставини, що підтверджують необхідність стягнення різниці майнової шкоди з огляду на статтю 1194 ЦК України з винуватця ДТП. Вважає, що вимога про стягнення з відповідача ОСОБА_5 різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням є законним та таким, що грунтуються на нормах матеріального права і правових позиціях Верховного Суду. Доводи апеляційної скарги обгрунтовані також тим, що клопотання про призначення судової експертизи, клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін, подані представником ОСОБА_2 - адвокатом Харченком П.О. разом із відзивом на позовну заяву, та клопотання про витребування у ПрАТ «СК «УСГ» копії договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 97-1121-22-00037 від 08.10.2022 року, яке міститься у позовній заяві, судом не були вирішені, що є порушенням норм процесуального права. Вважає, що суд першої інстанції мав врахувати, що розмір шкоди, завданої ОСОБА_6 пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_6 , в будь-якому випадку перевищує виплачений страховою компанією за правилами ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхового відшкодування, тому з відповідача ОСОБА_2 , як винної особи на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та отримання страховим відшкодуванням. Скаржник вважає, що висновок транспортно-товарознавчої експертизи по дослідженню колісного транспортного засобу «Tesla Model 3» д.н.з. НОМЕР_5 № 01-25/06 від 25.06.2023 року є належний, допустимий та достовірний доказ, в розумінні ст. 77-79 ЦПК України, оскільки у вказаному висновку зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду. Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги посилався на те, що висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не оскаржував розмір страхового відшкодування до ПрАТ «СК Українська страхова група» та прийняв його власний рахунок без заперечень, тобто сума виплачена йому була узгоджена сторонами, з огляду на підстави і предмет позову є необгрунтованим. Вказував, що зі страховою компанією ОСОБА_1 не укладав угоду про узгоджений розмір виплати 199 097,11 грн. Законом не забороняється проведення самостійного експертного дослідження позивач мав право на підставі ст. 106 ЦПК України замовити висновок експерта № 01-25/06 від 05.07.2023 року для подання до суду. Представник ОСОБА_1 заявляв вимогу до ПрАТ «СК «УСГ» про сплату страхового відшкодування у розмірі 273 709 грн на підставі висновку експерта № 01-25/06 від 25.06.2023 року, відтак, на думку скаржника, це свідчить про те, що позивач не погоджувався з розміром встановленої страховиком майнової шкоди. 21 березня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ПрАТ «Страхова компанія «УСГ», просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін (а.с. 155-164). ПрАТ «СК «УСГ» вважає, що рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29.01.2024 року є законним, оскільки ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права та обгрунтованим, оскільки ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги ПрАТ «СК «УСГ» в повному обсязі виконало своє зобов`язання перед позивачем щодо виплати страхового відшкодування в повному обсязі. Вважає, що єдиним належним та допустимим доказом у справі є Звіт про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу № 28993 від 15 липня 2023 року, який було виконано на замовлення ПрАТ «СК «УСГ» та у строк передбачений Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Також вважає висновок експерта № 10-25/06 від 25.06.2023 року є недостовірним, необгрунтованим, незаконним та складеним з порушенням методології та нормативно-правових актів, які регулюють оціночну діяльність. 26 березня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ОСОБА_2 - адвоката Харченка Петра Олександровича, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення (а.с. 165-176). 05 квітня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Харченко Петра Олександровича про відшкодування судових витрат, в якій просив суд апеляційної інстанції стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 15000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката (а.с. 178-197). Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги зокрема вказував на те, що висновок судового експерта Куліша О.В. від 25.06.2023 року № 01-25/06 транспортно-товарознавчої експертизи по дослідженню колісного транспортного засобу «Tesla Model 3» д.н.з. НОМЕР_5 , є недопустимим доказом в силу приписів ч. 1 ст. 78, ч. 1 ст. 106 ЦПК України. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Вирішуючи даний спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог у стягненні коштів з ПрАТ «СК «УСГ», суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що страхова компанія правомірно сплатила страхове відшкодування на підставі звіту про оцінку вартості матеріального збитку складеного 15.07.2023 року у розмірі 199 097,11 грн, будь-яких заперечень зі сторони позивача заявлено не було та сума відшкодування не оскаржувалась. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що ПрАТ «СК «УСГ» належним чином в повному обсязі виконало свої зобов`язання перед позивачем. Тому і відсутні підстави для стягнення 3% річних у розмірі 198,00 грн та пені у розмірі 3 570,71 грн. Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди і лімітом відповідальності страховика у розмірі 139 717,54 грн суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, звертаючись з позовною заявою позивач просив стягнути з ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та страховим відшкодуванням у розмірі 139 717,54 грн (399717,54 грн - 260 000,00 грн.). Однак суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не доведено розміру сум, які відповідно до законодавства має відшкодувати заподіювач шкоди у разі недостатності суми страхового відшкодування, тобто ту обставину, що розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. Позивач не обгрунтував з чого виходив при розрахунку стягнення з ОСОБА_2 суми вартості відновлювального ремонту автомобіля (399 717,54 грн) та ліміту відповідальності ПАТ «СК «УСГ» за шкоду завдану майну (260 000,00 грн). Оскільки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди винна особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Однак такі висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Встановлено, що 25.05.2023 року ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , керуючи транспортним засобом «Acura MDX» д/н НОМЕР_2 , який належить їй на праві власності, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не зреагувала на її зміну, не дотрималася безпечної дистанції та здійснила зіткнення з транспортним засобом «Tesla» , д/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався попереду. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушила п. п. 2.3 (б); 13.1 ПДР України. На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Acura MDX» д.н.з. НОМЕР_4 , була застрахована у ПрАТ «СК «УСГ» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-211452998 від 08.10.2022 року та договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 97-1121-22-00037 від 08.10.2022 року. Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 19.07.2023 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП (т.1. а.с. 25-26). Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу транспортний засіб «Tesla» , д/н НОМЕР_1 належить ОСОБА_3 (т.1, а.с.16). Відповідно до довіреності від 03.06.2022 року посвідченої приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Городенська Т.П. уповноважила ОСОБА_1 розпоряджатися транспортним засобом «Tesla», д/н НОМЕР_1 , представляти інтереси щодо даного транспортного засобу в суді з усіма правами, які надано законом позивачу (т.1, а.с. 12-13). Відповідно до висновку експерта № 01-25/06 від 25.06.2023 року транспортно товарознавчої експертизи по дослідженню колісного транспортного засобу «Tesla», д/н НОМЕР_1 вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля, внаслідок його пошкодження 25.05.2023 року у цінах станом на дату розрахунку 25.06.2023 року становить 399 717,54 грн, вартість матеріального збитку становить 273 709,00 грн (т.1, а.с.37). Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ № 28993 від 15.07.2023 року (дата оцінки (огляду)/пошкодження (ДТП) 27.05.2023 року/ 25.05.2023 року) вартість відновлювального ремонту КТЗ становить 288 631,78 грн, вартість відновлювального ремонту КТЗ з врахуванням фізичного зносу складників становить 199 097,11 грн (т.1, а.с.77-79). 26.05.2023 року ОСОБА_1 подано заяву до ПАТ «СК Українська страхова група» про виплату страхового відшкодування (т.1, а.с.112). 27.05.2023 року було проведено огляд КТЗ «Tesla», д/н НОМЕР_1 про що, складено протокол (акт) 28993 огляду транспортного засобу (акт склав ОСОБА_4 ) (т.1, а.с.79-80). Листом від 17.07.2023 року вих. № ДКЦВ-28993/3 ПАТ «СГ « УСГ» повідомлено, що цивільно-правова відповідальність водія забезпечного транспортного засобу «Acura MDX» д/н НОМЕР_2 - ОСОБА_2 , застрахована в ПАТ «СК «УСГ» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР -211452998 від 08.10.2022 року (страхова сума за шкоду заподіяну майну 160 000,00 грн) та договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 97-1121-22-00037 від 08.10.2022 року (ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 100 000,00 грн) (т.1,а.с.76). 31.08.2023 року ПАТ «СК Українська страхова група» було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 160 000,00 грн та 39 097,11 грн, а всього 199097,11 грн (т.1, а.с.122). З розрахунку суми страхового відшкодування від 31.08.2023 року вбачається, що розмір матеріального збитку 199 097,11 грн. Ліміт відповідальності за шкоду завдану майну за полісом страхування № ЕР - 211452998 від 08.10.2022 року (період страхування 08.10.2022 року - 07.10.2023 року) становить 160 000,00 грн (т.1, а.с.224). Також, до розрахунку суми страхового відшкодування від 31.08.2023 року вбачається, що відповідальність розмір матеріального збитку 199 097,11 грн. Ліміт відповідальності за шкоду завдану майну за полісом страхування № 97-1121-22-00037 від 08.10.2022 року (період страхування 08.10.2022 року - 07.10.2023 року) становить 100 000,00 грн (т.1, а.с.225). 27.05.2023 року ПАТ «СК Українська страхова група» здійснила огляд пошкодженого автомобіля КТЗ «Tesla», д/н НОМЕР_1 та склала протокол (акт) огляду пошкодженого транспортного засобу. Позивач був присутній при огляді автомобіля та погодився з переліком пошкоджень, підписавши протокол огляду транспортного засобу. На підставі вказаного протоколу (акту) огляду КТЗ складеного ФОП ОСОБА_4 складено звіт про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ № 28993, яким визначено розмір вартості відновлювального ремонту КТЗ з врахуванням фізичного зносу складників у розмірі 199 097,11 грн. Вказану суму було виплачено позивачу та він не заявляв про будь-які заперечення щодо вказаної суми. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Верховний Суд у своїй постанові від 25 жовтня 2022 року у справі № 607/14378/21 зазначив, що суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб`єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб`єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов`язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення. Нормами ЦПК України не передбачено можливості заміни позивача чи залучення особи як співпозивача. Якщо позов пред`явила особа, якій не належить право вимоги, суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред`явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову. Якщо позов пред`явила особа, якій не належить право вимоги, суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред`явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 25 жовтня 2022 року у справі № 607/14378/21). У пункті 114 постанови Великої Палати верховного суду від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) зазначено: «Велика Палата Верховного Суду погоджується з позивачкою в тому, що кожна особа, чиї права чи інтереси було порушено, має право звернення до суду для їх захисту. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити». Не підлягає судовому захисту і похідний інтерес позивача у захисті порушеного права іншої особи (постраждалого), оскільки судовому захисту підлягає саме порушене право останнього. Відповідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням). З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність відмови у задоволенні позову, проте, помилився щодо мотивів такого рішення. Як вже встановлено судом, власником пошкодженого транспортного засобу «Tesla», д/н НОМЕР_1 не є позивач, а є ОСОБА_3 , у матеріалах справи міститься копія довіреності від 03.06.2022 року видана ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_1 , яка надає право представнику у випадку спричинення транспортному засобу пошкодження в результаті ДТП чи заподіяння згаданим транспортним засобом, як джерелом підвищеної небезпеки, шкоди іншим транспортним засобам, укладати, за необхідності, угоди про відшкодування заподіяної шкоди, а також відшкодувати заподіяну шкоду, одержувати такі, що належать ОСОБА_3 , гроші. Довіреність видана на 3 роки та діє до 03.06.2025 року. Крім того, зі змісту вказаної довіреності вбачається, що ОСОБА_3 надає право ОСОБА_1 представляти її інтереси щодо даного транспортного засобу в суді з усіма правами, які надано законом позивачу, відповідачу, третій особі та потерпілому, в тому числі з правом пред`явлення позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання повністю або частково позову, зміни підстав або предмета позову, укладання мирової угоди, оскарження рішення суду; у відповідному органі виконавчої служби з питань, пов`язаних виконанням судових рішень. Як вбачається з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «СК «УСГ», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування, пені, втрат від інфляції, 3% річних, в якому просив стягнути з ПрАТ «СК «УСГ» на користь ОСОБА_1 різницю між лімітом відповідальності страховика та страховою виплатою в розмірі 60 902,89 грн, 3% річних в розмірі198 грн, пеню в розмірі 3570,71 грн. Також просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди і лімітом відповідальності страховика в розмірі 139 717,54 грн. В постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 642/7417/18 (провадження № 61-246св20) вказано, що за своєю правовою природою довіреністю є односторонній правочин, що укладається у вигляді письмового документа, у якому визначаються повноваження представника. Довіреність свідчить про надання представнику від імені довірителя відповідних повноважень стосовно вчинення правочину, стороною якого є третя особа. (Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19)). Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне врахувати правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у справі № 569/19674/19 (провадження № 61-9698св22). Відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом. При цьому словосполучення «у своїх інтересах» потрібно розуміти так, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто (тобто бути стороною цього правочину) або іншим шляхом на шкоду інтересам довірителя, в тому числі на користь інших осіб, включаючи й тих, представником яких він одночасно є. Отже, враховуючи те, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу транспортний засіб «Tesla», д/н НОМЕР_1 належить ОСОБА_3 (т.1, а.с.16), тобто належним позивач у цій справі є потерпіла, власник транспортного засобу ОСОБА_3 .. Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що права ОСОБА_1 не були порушені та він є не належним позивачем, адже його власності не було заподіяно шкоду та йому не належить право вимоги на відшкодування шкоди. Він наділений повноваженнями до 03.06.2025 року діяти в інтересах ОСОБА_7 в тому числі і на пред'явленого позову від її імені та в її інтересах. Зазначені обставини є підставами для відмови у позові. Таким чином, суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення про відмову в позові, однак не врахував, що позов був поданий особою, а саме ОСОБА_1 , права якого ніяким чином не порушені. Тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для зміни в частині судового рішення в частині мотивів, в редакції цієї постанови. Таким чином, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити в частині правового обґрунтування вирішення позовних вимог, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції даної постанови. Що стосується судових витрат, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. 05 квітня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Харченко Петра Олександровича про відшкодування судових витрат, в якій просив суд апеляційної інстанції стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 15000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката (а.с. 178-197). Заява обгрунтована тим, що при розгляді справи Київським апеляційним судом станом на день подання цієї заяви у відповідача ОСОБА_2 виникли підстави для відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 15 000 грн. Послуги надаються адвокатом на підставі договору про надання правової допомоги від 30.10.2023 року додаткової угоди № 2 від 16.03.2024 року до договору про надання правової допомоги від 30.10.2023 року. Вартість послуг та порядок оплати послуг врегульовано пунктами 3; 5-8 додаткової угоди № 2 від 16.03.2024 року до договору про надання правової допомоги від 30.10.2023 року. Надання послуг підтверджується актом № 2 від 04.04.2024 року приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 30.10.2023 року та детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги по справі № 759/18325/23 у Київському апеляційному суді станом на 04 квітня 2024 року. Встановлено, що відповідно до п. 6.1 договору про надання правової допомоги від 30 жовтня 2023 року укладеного між адвокатом Харченком П.О. та ОСОБА_2 сторони дійшли згоди, що оплата за надану правову допомогу, здійснюється в розмірі фактичних видатків, пов`язаних з виконанням доручення за цим Договором, в разі їх наявності та винагороди адвоката за умови досягнення згоди, про її виплату в порядку, встановленому пунктом 6.3 Договору. Відповідно до п. 6.3. договору обсяг винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва, надання інших видів правової допомоги встановлюються у додатках до цього договору з урахуванням конкретної роботи, яка підлягає виконанню адвокатом на користь клієнта. Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 2 від 16.03.2024 року до договору про надання правової допомоги від 30 жовтня 2023 року надання правової допомоги за даною додатковою угодою включає в себе складання та підписання відзиву (відзивів), заяв по суті справи, клопотань; надіслання відзиву сторонам, подання відзиву до суду. Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 2 сторони дійшли згоди про те, що винагорода адвоката за надання клієнту правової допомоги, передбаченої пунктом 2 даної додаткової угоди, під час розгляду справи № 759/18325/23 в Київському апеляційному суді складає 15 000 грн, при цьому вартість участі адвоката в судових засіданнях по справі визначається окремо згідно п. 5 даної додаткової угоди. Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, суд, визначаючи суми відшкодування, має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Таким чином, беручи до уваги складність справи, і обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, а також критерії розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а саме те, що справа розглядалась без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, однак з іншого правового обґрунтування вирішення позовних вимог аніж суд першої інстанції, тому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зменшити їх розміру та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень, які ОСОБА_2 понесла під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 та частини 4 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішення суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. З огляду на наведене

мотивувальна частина рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29 січня 2024 року підлягає зміні в частині правових підстав відмови у задоволенні позову, з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну адвоката Олексієнка Михайла Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29 січня 2024 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 3000 (три тисячі) гривень. В задоволенні іншої частини заяви про відшкодування судових витрат відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених ч.3 ст.389 ЦПК України. Реквізити сторін: Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 . Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_3 . Повний текст постанови складено «19» квітня 2024 року. Головуючий суддя Л.П. Сушко Судді Д.Р. Гаращенко В.І. Олійник