Постанова Полтавський апеляційний суд № 645/1015/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 645/1015/21 Номер провадження 22-ц/814/1658/24Головуючий у 1-й інстанції Блажко І.О. Доповідач ап. інст. Панченко О. О. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 квітня 2024 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Панченка О.О., суддів Абрамова П.С., Пікуля В.П. при секретарі Філоненко О.В., за участю представника позивача ОСОБА_1 адвоката Царьова Р.В., представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Кушнарьова Є.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Царьова Романа Валерійовича на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 19 грудня 2023 року ухваленого у складі головуючого судді Блажко І.О., повний текст судового рішення виготовлено 19 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шишкіна Алла Олександрівна, про розірвання договору довічного утримання,- В С Т А Н О В И В : Зміст позовних вимог У лютому 2021 року до Фрунзенського районного суду м.Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Царьов Р.В. до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання. Представник просив розірвати договір довічного утримання від 13.08.2019 укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений ПН Київського МНО Шишкіною А.О., зареєстрований в реєстрі за №4402. Позов мотивовано тим, що 21.03.2019 між ТОВ «Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання послуг №б/н, відповідно до умов якого виконавець зобов`язався надати клієнту юридичні та інші інформаційно-консультаційні послуги, пов`язані з укладенням в подальшому договору довічного утримання відносно об`єкту нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також допомоги у його виконанні (місцеукладання договору м.Київ). 21.03.2019 між ТОВ «Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання юридичних послуг №б/н, відповідно до умов якого виконавець зобов`язався надати клієнту юридичні та інші інформаційно-консультаційні послуги в обсязі та на умовах (строком1рік), передбачених даним договором, а клієнт зобов`ячався прийняти та оплатити надані послуги у розмірі 30000 грн. (місце укладання договору м.Київ). 21.03.2019 ОСОБА_1 , склав заповіт, посвідчений ПН Харківського МНО Кравченко Н.С., яким заповів належну йому квартиру АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_2 . У зв`язку з похилим віком ОСОБА_1 заповіт складено та посвідчено на дому у заповідача за адресою: АДРЕСА_1 . 13.08.2019 між ТОВ «Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів» та ОСОБА_1 було укладено договір пронадання соціальних послуг №4402, відповідно до умов якого Центр допомоги прийняв на обслуговування отримувача соціальних послуг та надає платні соціальні послуги на підставі заяви отримувача та відповідно до індивідуального плану надання соціальної послуги за адресою: АДРЕСА_1 (місце укладання договору м. Київ). 13.08.2019 ОСОБА_1 уклав через представника ОСОБА_3 із відповідачем ОСОБА_2 , яка діяла через представника ОСОБА_4 договір довічного утримання від 13.08.2019, який було нотаріально посвідчено ПН Київського МНО Шишкіною А.О., зареєстрований в реєстрі за №4402 (місце укладання договору м. Київ). Згідно п.1, 2 договору від 13.08.2019 « ОСОБА_1 ,передає у власність, а набувачотримує у власність квартиру АДРЕСА_3 ,та взамін чого ОСОБА_2 зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням довічно на умовах цього договору. Вказана квартира, яка відчужується, складається з трьох житлових кімнат, загальною площею - 73,0 кв.м., у тому числі жилою площею - 47,2 кв. м. Відчужувана квартира належить відчужувачу на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 04.11.2003 Фрунзенською районною радою на підставі рішення виконавчого комітету Фрунзенської районної ради м. Харкова від 18.11.2003 за №256/24, право власності зареєстровано КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 14.01.2009, номер витягу: 2562271. реєстраційний номер: 4362895. номер запису: 70491 в книзі: 1 Відповідно до умов п. 7 договору довічного утримання відповідач ОСОБА_2 зобов`язалась сплатити позивачу одноразове грошове утримання в розмірі 30000 грн., сплачувати щомісячно 750 грн. та оплачувати житлово-комунальні послуги. Враховуючи похилий вік відчужувача (позивача), його інвалідність ІІ групи, та те, що з боку відповідача, протягом всього часу дії договору довічного утримання від 13.08.2019 не було жодного разу надано на адресу позивача ні якого догляду та піклування, якого він потребує, окрім грошового забезпечення у розмірі 750 грн., яке є очевидно недостатнім для належного догляду та піклування за позивачем, вказує на неналежне виконання своїх зобов`язань з боку відповідача (незалежно від його вини) в цій частині є підставою для його розірвання на вимогу відчужувача. Ухвалою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2021 року відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпорядженням голови Верховного Суду від 08.03.2022 №2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема, справи підсудні Фрунзенському районному суду м. Харкова підлягають розгляду Октябрським районним судом м. Полтави. 17 листопада 2022 року в провадження судді Октябрського районного суду м. Полтави Барабанової В.В., згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2022, розподілена цивільна справа №645/1015/21 (т.1 а.с.195). 02 грудня 2022 року розпорядженням №1214 керівника аппарату Октябрського районного суду м. Полтави Загорулько О.С. «Щодо призначення повторного автоматичного розподілу судових справ» цивільну справу №645/1015/21 (провадження №2/554/5767/2022) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання передано до канцелярії суду для повторного автоматичного розподілу справи, у зв`язку з рішенням голови Верховного Суду В.Князєва від 23.11.2022 №176/1/149-22 про припинення відрядження судді Барабанової В.В. (т.1 а.с.196). 02 грудня 2022 року згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями цивільну справу №645/1015/21 (провадження №2/554/5767/2022) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання передано для розгляду судді Октябрського районного суду м. Полтави Блажко І.О. (т.1 а.с.197). Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 19 грудня 2023 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шишкіна Алла Олександрівна, про розірвання договору довічного утримання відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що відповідачем ОСОБА_2 виконуються всі істотні умови договору довічного утримання, а тому відсутні підстави для його розірвання. Також, матеріали справи не містять жодного доказу про звернення позивача безпосередньо до відповідача з будь-якими заявами, пропозиціями або претензіями. Позивач ОСОБА_1 писав листи на електронну пошту адвоката та директора ТзОВ «Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів». Разом з тим позивач відмовився від пропозиції представників Центру допомоги та відповідача щодо збільшення суми щомісячного грошового утримання, що унеможливило внесення змін до договору. Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги Рішення суду першої інстанції оскаржив представник ОСОБА_1 - адвокат Царьов Р.В.подавши апеляційну скаргу, в якій, посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення обставин справи, невідповідність висновків, викладених в рішенні обставинам справи, а тому просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5 , а саме: розірвати договір довічного утримання від 13.08.2019 року укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шишкіною Аллою Олександрівною, зареєстрований в реєстрі за № 4402. Апелянт стверджує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою похилого віку у віці 84 років є інвалідом ІІ групи (не має однієї нижньої кінцівки), а тому потребує стороннього догляду та піклування. Відповідно до умов п. 7 Договору довічного утримання відповідач ОСОБА_2 зобов`язалася сплатити позивачу одноразове грошове утримання в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн., сплачувати щомісячно 750 (сімсот п`ятдесят) грн. та оплачувати житлово-комунальні послуги. Грошового утримання у розмірі 750,00 грн. позивачу не вистачає. Позивач звертався на адресу відповідача з вимогою збільшити грошове утримання. Однак відповідачем не вчинено дій щодо виконання та зміни умов Договору довічного утримання, що є підставою звернення позивача з даним позовом до суду. Крім того, слід враховувати, що Договір довічного утримання укладається людьми похилого віку, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої життєві потреби та потребують стороннього догляду. Відтак змушені укладати такі договори, та передавати у власність своє житло, як правило - стороннім особам. Натомість, очікуючи від цього належного догляду та піклування, матеріального утримання, поваги, турботи, допомоги, піклування, а найголовніше небайдужості. Враховуючи похилий вік відчужувача (позивача), його інвалідність ІІ групи, та те, що з боку відповідача, також, протягом всього часу дії договору довічного утримання від 13.08.2019 р. не було жодного разу надано на адресу позивача ні якого догляду та піклування, яких він потребує, окрім грошового забезпечення у розмірі 750 грн., яке є недостатнім для належного догляду та піклування за позивачем, який є інвалідом ІІ групи, що вказує на нележне виконання своїх зобов`язань з боку відповідача (незалежно від його вини) в цій частині договору довічного утримання від 13.08.2019 р. та є підставою для його розірвання на вимогу відчужувача (позивача). МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши представника позивача ОСОБА_1 адвоката Царьова Р.В., представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Кушнарьова Є.І., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку. Встановлені обставини справи Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 21.03.2019 між ТОВ «Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів» та ОСОБА_1 укладений договір про надання послуг №б/н, відповідно до умов якого виконавець зобов`язався надати клієнту юридичні та інші інформаційно-консультаційні послуги, пов`язані з укладенням в подальшому договору довічного утримання відносно об`єкту нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також допомоги у його виконанні (місце укладання договору м. Київ) (т.1 а.с.10-12). 21.03.2019р. між ТОВ «Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів» та ОСОБА_1 укладений договір про надання юридичних послуг №б/н, відповідно до умов якого виконавець зобов`язався надати клієнту юридичні та інші інформаційно-консультаційні послуги в обсязі та на умовах (строком 1 рік), передбачених даним договором, а клієнт зобов`язався прийняти та оплатити надані послуги у розмірі 30 000 грн. (місце укладання договору м. Київ) (т.1 а.с.13-15). 21.03.2019р. ОСОБА_1 , склав заповіт, посвідчений ПН Харківського МНО Кравченко Н.С., яким заповів належну йому квартиру АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_2 . У зв`язку із похилим віком ОСОБА_1 заповіт складено та посвідчено на дому у заповідача за адресою: АДРЕСА_1 . (т.1 а.с.16). 13.08.2019р. між ТОВ «Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання соціальних послуг №4402, відповідно до умов якого Центр допомоги приймає на обслуговування отримувача соціальних послуг та надає платні соціальні послуги на підставі заяви отримувача та відповідно до індивідуального плану надання соціальної послуги за адресою: АДРЕСА_1 (місце укладання договору м. Київ) (т.1 а.с.17-20). 21.03.2019р. було складено паспорт до майбутнього договору довічного утримання,в якому позивач ОСОБА_1 погодив наступні істотні умови договору довічного утримання: одноразова грошова допомога при підписанні договору в розмірі 30000грн.; 750грн. щомісячного грошового утримання (поштовим переказом); оплата житлово-комунальних послуг (самостійна оплата набувачем після отримання показників та квитанцій відвідчужувача),позивачем було надано квитанції зі оплати житлово-комунальних послуг та зазначено, що на квартиру було оформлено субсидію; оплата абонентської плати за телефон, соціальний пакет кабельного телебачення та оплата послуг домофону; позивачем було погоджено спосіб поховання (кремація та розвіювання праху в парку біля озера); позивач погодив, що пропонований договір довічного утримання передбачає тільки грошове утримання (т.1 а.с.79-82). 08.08.2019р. ОСОБА_1 додатково письмово погодив бажані умови договору довічного утримання та підписав додаток №1 до заяви від 08 серпня 2019 року (т.1 а.с.78). Перед підписанням договору довічного утримання ОСОБА_1 додатково погодив та підписав паспорт до договору довічного утримання від 21.03.2019, в якому: позивач був ознайомлений та своїм підписом підтвердив, що пропонований договір передбачає тільки виплату грошей; позивачем було конкретизовано спосіб виплати щомісячного грошового утримання поштовим переказом. 13.08.2019р. ОСОБА_1 уклав через представника ОСОБА_3 із відповідачем ОСОБА_2 , яка діяла через представника ОСОБА_4 договір довічного утримання від 13.08.2019 р., який було нотаріально посвідчено ПН Київського МНО Шишкіною А.О., зареєстровано в реєстрі за №4402 (місце укладання договору м. Київ) (т.1 а.с.23, 24). Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що відповідачем ОСОБА_2 виконуються всі істотні умови договору довічного утримання, а тому відсутні підстави для розірвання договору довічного утримання. Також, матеріали справи не містять жодного доказу про звернення позивача безпосередньо до відповідача з будь-якими заявами, пропозиціями або претензіями. Позивач ОСОБА_1 писав листи на електронну пошту адвоката та директора ТзОВ «Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів». Позивач відмовився від пропозиції представників Центру допомоги та відповідача щодо збільшення суми щомісячного грошового утримання, що унеможливило внесення змін до договору. Колегія суддів вважає такий висновок місцевого суду вірним з наступних підстав. Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини Відповідно до частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Положеннями статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Однією з підстав виникнення зобов`язання є договір (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України). Договір як приватно-правова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина друга статті 651 ЦК України). Підстави для розірвання договору довічного утримання (догляду) в судовому порядку визначені статтею 755 ЦК України. Так, на вимогу відчужувача договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини. Тлумачення пункту 1 частини першої статті 755 ЦК України свідчить, що договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду за умови доведення відчужувачем факту порушення набувачем своїх обов`язків за договором довічного утримання (догляду), що може проявлятися у вигляді неповного чи неналежного забезпечення доглядом, допомогою, харчуванням відчужувача або у вигляді повного невиконання вказаних дій. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2021 року у справі № 638/9782/16-ц (провадження №61-13872св20), зроблено висновок, що «звернувшись до суду з позовом за життя, ОСОБА_1 обґрунтовувала підстави розірвання договору довічного утримання неналежним виконанням його умов, а саме: відсутність догляду та незгода з розміром матеріального утримання, обумовленого в сумі 700 грн. У справі, яка переглядається, установлено, що в пункті 10 договору довічного утримання від 23 березня 2016 року сторони погодили, що визначене сторонами щомісячне грошове утримання у розмірі 700 грн є достатнім для підтримання повноцінного та життєвого рівня ОСОБА_1 та не потребуватиме подальшого перегляду сторонами умов договору. За умовами договору на відповідачів не було покладено обов`язок щодо здійснення дій по утриманню позивача, надання останній допомоги, а лише передбачено вчасна оплата щомісячних платежів і довічне право на проживання ОСОБА_5 у квартирі. Судами встановлено, що відповідачі забезпечували ОСОБА_5 за її життя згідно з обумовленими у договорі умовами, порушення або неналежне виконання яких стороною позивача під час розгляду справи не доведено. Так, після укладення договору довічного утримання ( догляду ) відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідно до умов договору щомісячно сплачували ОСОБА_1 грошове утримання в сумі 700 грн та вносили на відповідні рахунки кошти на комунальні послуги по утриманню житлового приміщення…Встановивши належне виконання відповідачами своїх обов`язків за договором довічного утримання, які є конкретно визначеними, а також недоведеність факту невиконання або неналежного виконання умов цього договору або порушення його істотних умов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для розірвання вказаного правочину». Колегія суддів зазначає, що згідно п.1 договору від 13.08.2019: « ОСОБА_1 ,передає увласність, а набувачотримує увласність квартиру АДРЕСА_3 ,та взамін чого ОСОБА_2 зобов`язується забезпечувати відчужувачаутриманням довічно на умовах цього договору. Відповідно до п.7 договору ОСОБА_2 зобов`язується довічно утримувати ОСОБА_1 , тобто забезпечувати грошовими ресурсами, на які відчужувач самостійно буде забезпечувати себе харчуванням, одягом, лікарськими засобами, тощо. Сторони домовились, що утримання оцінюється сторонами за спільною згодою у розмірі 750 грн. на місяць, які будуть щомісячно надаватись відчужувачу способом вказаним в п.8 цього договору. Крім того, набувач зобов`язаний щомісячно сплачувати комунальні послуги за квартиру у строки, встановлені відповідними договорами про надання таких послуг, незалежно від того, з ким вони були укладені (набувачем чи відчужувачем). Набувач зобов`язуєься здійснити поховання відчужувача після його смерті або компенсувати вартість ритуальних послуг особі, яка здійснила поховання, у разі неможливості здійснити поховання набувачем самостійно через поважні причини. Згідно п.8 договору грошове утримання буде щомісячно виплачуватись, починаючи з моменту укладення договору до 20 числа поточного місяця включно, поштовим переказом за адресою проживання позивача, або готівкою на руки під розписку, або на розрахунковий рахунок відчужувача, відкритому у банківській установі. Пунктом 9 договору передбачено, що одноразове грошове утримання визначено сторонами за спільною згодою у розмірі 30 000 грн., які представник відчужувача отримав для свого довірителя повністю від представника набувача перед підписанням договору довічного утримання. Одноразове грошове утримання не підлягає перегляду та не індексується і надається відчужувачу для забезпечення себе всім необхідним для повноцінного життя У пункті 10 договору ОСОБА_1 засвідчив, що визначене сторонами щомісячне грошове утримання є достатнім для підтримання повноцінного та якісного життєвого рівня відчужувача та не потребуватиме подальшого перегляду сторонами умов договору. Пунктом 12 договорунабувач гарантує, що відчужувач залишає за собою довічне право на проживання на всій площі у вказаній квартирі, що відчужується, відчужувач не має права реєструвати в квартирі інших осіб. Згідно п.14 договору,цей договір може бути розірваний за згодою сторін, а у випадку невиконання його істотних умов і відмови від добровільного розірвання однієї зі сторін у судовому порядку. З матеріалів справи вбачається, що одноразове грошове утримання (п. 9 спірного договору), що було визначено сторонами за спільною згодою у розмірі 30000 грн.,які представник відчужувача отримала повністю від представника набувача (відповідача) перед підписанням договору довічного утримання та 22.08.2019 передала ОСОБА_1 після підписання спірного договору, що підтверджується розпискою від 22 серпня 2019 року (т.1 а.с.84). Також на виконання п. 7 та п. 8 договору, а саме сплата 750,00 грн. до 20 числа поточного місяця ОСОБА_2 сплачувалися щомісячно платежі, що підтверджується наступним: квитанція №141 від 20.08.2019 про сплату щомісячного грошового забезпечення в розмірі 460 грн. за 18 днів серпня 2019 року; квитанція №093 від 11.09.2019 про сплату щомісячного грошового забезпечення в розмірі 989 грн. за вересень 2019 року; квитанція №033 від 02.10.2019 про сплату щомісячного грошового забезпечення в розмірі 750 грн. за жовтень 2019 року; квитанція №058 від 07.11.2019 про сплату щомісячного грошового забезпечення в розмірі 750 грн. за листопад 2019 року; квитанція №066 від 03.12.2019 про сплату щомісячного грошового забезпечення в розмірі 750 грн. за грудень 2019 року; квитанція №023 від 03.01.2020 про сплату щомісячного грошового забезпечення в розмірі 750 грн. за січень 2020 року; квитанція №019 від 04.02.2020 про сплату щомісячного грошового забезпечення в розмірі 750 грн. за лютий 2020 року; квитанція №078 від 04.03.2020 про сплату щомісячного грошового забезпечення в розмірі 750 грн. за березень 2020 року; квитанція №035 від 01.04.2020 про сплату щомісячного грошового забезпечення в розмірі 750 грн. за квітень 2020 року; квитанція №024 від 05.05.2020 про сплату щомісячного грошового забезпечення в розмірі 750 грн. за травень 2020 року; квитанція №013 від 03.06.2020 про сплату щомісячного грошового забезпечення в розмірі 750 грн. за червень 2020 року; квитанція №007 від 02.07.2020 про сплату щомісячного грошового забезпечення в розмірі 750 грн. за липень 2020 року; квитанція №025 від 04.08.2020 про сплату щомісячного грошового забезпечення в розмірі 750 грн. за серпень 2020 року; квитанція №013 від 03.09.2020 про сплату щомісячного грошового забезпечення в розмірі 750 грн. за вересень 2020 року; квитанція №003 від 01.10.2020 про сплату щомісячного грошового забезпечення в розмірі 750 грн. за жовтень 2020 року; квитанція №022 від 03.11.2020 про сплату щомісячного грошового забезпечення в розмірі 750 грн. за листопад 2020 року; квитанція №036 від 01.12.2020 про сплату щомісячного грошового забезпечення в розмірі 750 грн. за грудень 2020 року; квитанція №005 від 04.01.2021 про сплату щомісячного грошового забезпечення в розмірі 750 грн. за січень 2021 року; квитанція №035 від 02.02.2021 про сплату щомісячного грошового забезпечення в розмірі 750 грн. за лютий 2021 року; квитанція №001 від 01.03.2021 про сплату щомісячного грошового забезпечення в розмірі 750 грн. за березень 2021 року; квитанція №047 від 05.04.2021 про сплату щомісячного грошового забезпечення в розмірі 750 грн. за квітень 2021 року; квитанція №472 від 30.04.2021 про сплату щомісячного грошового забезпечення в розмірі 750 грн. за травень 2021 року (т.1 а.с.85-89). На виконання п. 7 договору, а саме: сплата житлово-комунальних послуги ОСОБА_2 було оплачено: комунальні послуги за вересень 2019 року в сумі 431,79 грн., що підтверджується квитанцією №3697075 від 15.10.2019; комунальні послуги за жовтень 2019 року в сумі 502,46 грн., що підтверджується квитанцією №3767354 від 13.11.2019; послуги ПАТ «Укртелеком» в сумі 149 грн. за листопад 2019 року, що підтверджується квитанцією №28479163 від 13.11.2019; комунальні послуги за листопад 2019 року в сумі 1414,57 грн., що підтверджується квитанцією №3861286 від 12.12.2019; комунальні послуги за грудень 2019 року в сумі 1552,06 грн., що підтверджується квитанцією №3989348 від 19.01.2020; послуги ПАТ «Укртелеком» в сумі 209,00 грн. за лютий 2020 року, що підтверджується квитанцією від 10.02.2020; послуги ПАТ «Укртелеком» в сумі 170,00 грн. за січень 2020 року, що підтверджується квитанцією від 19.01.2020; комунальні послуги за січень 2020 року в сумі 1716,67 грн., що підтверджується квитанцією №4065996 від 13.02.2020; послуги ПАТ «Укртелеком» в сумі 250,00 грн. за березень 2020, що підтверджується квитанцією від 10.03.2020; комунальні послуги за лютий 2020 року в сумі 1840,82 грн., що підтверджується квитанцією №4170934 від 13.03.2020; комунальні послуги за березень 2020 року в сумі 1575,02 грн., що підтверджується квитанцією №4311430 від 13.04.2021; послуги ПАТ «Укртелеком» в сумі 244,00 грн. за квітень 2020 року, що підтверджується квитанцією від 09.04.2020; послуги ПАТ «Укртелеком» в сумі 246,01 грн. за травень 2020 року, що підтверджується квитанцією від 25.05.2020; комунальні послуги за квітень 2020 року в сумі 1121,61 грн., що підтверджується квитанцією №4465842 від 13.05.2020; послуги ПАТ «Укртелеком» в сумі 247,00 грн. за червень 2020 року, що підтверджується квитанцією від 11.06.2020; комунальні послуги за травень 2020 року в сумі 809,85 грн., що підтверджується квитанцією №4615062 від 15.06.2020; послуги ПАТ «Укртелеком» в сумі 247,00 грн. за липень 2020 року, що підтверджується квитанцією від 10.07.2020; комунальні послуги за червень 2020 року в сумі 998,98 грн., що підтверджується квитанцією №4728954 від 14.07.2020; послуги ПАТ «Укртелеком» в сумі 250,00 грн. за серпень 2020 року, що підтверджується квитанцією від 10.08.2020; комунальні послуги за липень 2020 року в сумі 710,29 грн., що підтверджується квитанцією №4861502 від 14.08.2020; послуги ПАТ «Укртелеком» в сумі 244,00 грн. за вересень 2020 року, що підтверджується квитанцією від 09.09.2020; комунальні послуги за серпень 2020 року в сумі 721,31 грн., що підтверджується квитанцією №4968774 від 10.09.2020; послуги ПАТ «Укртелеком» в сумі 247,00 грн. за жовтень 2020 року, що підтверджується квитанцією від 08.10.2020; комунальні послуги за вересень 2020 року в сумі 776,15 грн., що підтверджується квитанцією №5091670 від 12.10.2020; послуги ПАТ «Укртелеком» в сумі 247,00 грн. за листопад 2020 року, що підтверджується квитанцією від 11.11.2020; комунальні послуги за жовтень 2020 року в сумі 731,45 грн., що підтверджується квитанцією № 5234571 від 11.11.2020; послуги ПАТ «Укртелеком» в сумі 226,00 грн. за грудень 2020 року, що підтверджується квитанцією від 08.12.2020; комунальні послуги за листопад 2020 року в сумі 2039,21 грн., що підтверджується квитанцією №5362621 від 11.12.2020; послуги ПАТ «Укртелеком» в сумі 289,00 грн. за січень 2021 року, що підтверджується квитанцією від 10.01.2021; комунальні послуги за грудень 2020 року в сумі 2367,26 грн., що підтверджується квитанцією №55000472 від 12.01.2021; комунальні послуги за січень 2021 року в сумі 2512,49 грн., що підтверджується квитанцією №5743256 від 19.02.2021; послуги ПАТ «Укртелеком» в сумі 289,00 грн. за березень 2021 року, що підтверджується квитанцією від 21.03.2021; комунальні послуги за лютий 2021 року в сумі 2492,71 грн., що підтверджується квитанцією №5918946 від 21.03.2021; комунальні послуги за березень 2021 року в сумі 2121,26 грн., що підтверджується квитанцією №6013084 від 14.04.2021; послуги ПАТ «Укртелеком» в сумі 265,97,00 грн. за квітень 2021 року, що підтверджується квитанцією від 08.04.2021 (т.1 а.с.90-124). Колегія суддів зазначає, що умовами договору на відповідача не було покладено обов`язку щодо здійснення дій по утриманню позивача, надання допомоги, а лише передбачено вчасну оплату щомісячних платежів і довічне право на проживання ОСОБА_1 у квартирі. Пунктом 13 оскаржуваного договору зазначено, що істотними умовами договору вважатимуться вчасна оплата щомісячних платежів виключно в межах встановлених пунктом 7 даного Договору і довічне право на проживання Відчужувача на всій площі у вказаній квартирі, що відчужується. З огляду на викладене, договір довічного утримання від 13.08.2019 не передбачає обов`язків ОСОБА_2 надавати догляд ОСОБА_1 , його умови були погоджені сторонами задовго до підписання договору довічного утримання, волевиявлення сторін було вільним та відповідало внутрішній волі. За встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність заявлених позивачем вимог, оскільки правових підстав для розірвання укладеного між сторонами договору довічного утримання не вбачається. Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, давши належну правову оцінки доказам, які подали сторони на підтвердження своїх вимог та заперечень, застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, не допустив порушень норм процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Щодо судових витрат За приписами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати апелянта, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, компенсації не підлягають. Керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Царьова Романа Валерійовича залишити без задоволення. РішенняОктябрського районного суду м.Полтави від 19 грудня 2023 рокузалишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 18 квітня 2024 року. Головуючий О.О. Панченко Судді П.С. Абрамов В.П. Пікуль