Постанова Дніпровський апеляційний суд № 235/1024/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/811/24 Справа № 235/1024/24 Суддя у 1-й інстанції - Карабан І. І. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 квітня 2024 року м.Кривий Ріг Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю: секретаря судового засідання Примак Н.М., захисника Цимбалюка С.С., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , апеляційну скаргу захисника Цимбалюка С.С., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 ,?? ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік; стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень, - ВСТАНОВИВ: Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції : Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2024 року встановлено, що 30 січня 2024 року об 11 годині 40 хвилин по вулиці Центральна провулок Борового в м.Покровську водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21130, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість,? ? поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому? Законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги: Не погодившись з постановою суду 1-ї інстанції захисник Цимбалюк С.С., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену постанову суду стосовно ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 . В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що оскаржена постанова суду 1-ї інстанції винесена з грубим порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права, що потягло за собою неповне з`ясування судом всіх фактичних обставин справи, їх не дослідження, та не надання їм належної оцінки. Вважає, що суд формально підійшов до встановлення обставин справи. Звертає увагу, що матеріали справи не містять факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом саме в час та на місці складання протоколу про адміністративне правопорушення, а місцевість спілкування з поліціантами та час зупинки після складання протоколу різняться. Такі факти судом 1-ї інстанції оцінені та враховані не були. Наполягає, що відеозапис з регістратору автомобіля поліцейських було зроблено після складання протоколу про адміністративне правопорушення, що він не містить ані часу, ані дати та є неналежним і недопустимим доказом по справі. Зауважує, що відеозапис спілкування його підзахисного з працівниками поліції є неповним, небезперервним та не містить доказів правопорушення. Зазначає, що у своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що транспортним засобом не керував, що працівники поліції не роз`яснювали йому права, чим не дали можливість скористатися правовою допомогою. Також, працівники поліції не надали ОСОБА_1 за його письмовим клопотанням направлення на руки для проходження медичного огляду на стан наркотичного чи алкогольного сп`яніння. Позиції сторін в суді : В судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Цимбалюк С.С., кожен окремо підтримала апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в повному обсязі, просили її задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в ній. Висновки суду: Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду 1-ї інстанції залишенню без змін, виходячи з наступного. На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд 1-ї інстанції при її розгляді дотримався зазначених вимог закону тавірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на те, що до відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу у якого виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, і який відмовився від проходження огляду на стан такого сп`яніння у медичному закладі. Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерствавнутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Відповідно до п. 2 р. 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»,затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п.п. 7, 8, 12, 13 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов`язковим. Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а вина підтверджується дослідженими судом 1-ї інстанції доказами, а саме: - протоколом ?серії ААД № 676410, складеним відносно ОСОБА_1 30 січня 2024 року, в якому викладені обставини адміністративного правопорушення, зокрема зазначені ознаки наркотичного сп`яніння та зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Від керування транспортним засобом відсторонений; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого 30 січня 2024 року об 11 год. 50 хв. водія ОСОБА_1 було направлено до наркологічного диспансеру з виявленими ознаками сп`яніння: звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість,? поведінка, що не відповідає обстановці; - відеозаписом на CD-R диску, що долучений до протоколу. На диску містяться? 2 файли, при відтворенні яких? встановлено, що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу відмовився від проходження? огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, посилаючись, що такі дії принижують його, і при цьому не спростовуючи факт керування транспортним засобом. При цьому, працівником поліції зазначені ознаки наркотичного сп`яніння, що стали підставою для вимоги працівником поліції пройти такий огляд ОСОБА_1 . Також, на диску? міститься файл з назвою «Факт керування» при відтворенні? ?якого вбачається, що перед службовим автомобілем рухається автомобіль «ВАЗ 21130» з державним номером НОМЕР_1 , зупиняється на вимогу працівників поліції, і з водійського місця виходить ОСОБА_1 та направляється в бік службового автомобіля. Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапису подій, що мали місце 30 січня 2024 року за участі ОСОБА_1 , здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19. В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18). Факт керування ОСОБА_1 30 січня 2024 року транспортним засобом марки «ВАЗ 21130» з державним номером НОМЕР_1 , підтверджується відеозаписом, дослідженим під час судового розгляду, згідно якого зафіксовано факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 . Дані доводи були досліджені судом 1-ї інстанції та їм надано повну та належу оцінку. Доводи апеляційної скарги сторони захисту, що вказаний відеозапис зроблено після складання протоколу, є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 за наслідками складання протоколу був відсторонений від керування транспортним засобом і відповідно не міг керувати транспортним засобом. Так, із відеозапису вбачається, що працівники поліції дотримались вимог ч. 1 ст. 266 КУпАП, тобто повідомили водію ОСОБА_1 , що він відсторонений від керування транспортним засобом, а відсутність акту про відсторонення від керування, не є істотним порушенням та не спростовує провину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відсутність часової позначки на дослідженому відеозаписі не спростовує висновки суду щодо можливості прийняття цього відеозапису як доказу факту керування транспортним записом, оскільки він не суперечить іншим доказам у справі, а винуватість? ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених доказів, а не лише фрагментом відеозапису. Однією з? підстав для закриття провадження апелянтом зазначено порушення порядку проходження огляду на стан сп`яніння, відсутність повного відеозапису спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції та небезперервність відеофіксації. Отже, перевірка на стан наркотичного сп`яніння проводиться лише в медичних закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення лабораторного дослідження біоматеріалу. Оскільки у ОСОБА_1 працівники поліції виявили ознаки наркотичного сп`яніння, які передбачені в пункті 4 розділу I Інструкції № 1452/735 від 09.11.20215 року, на місці зупинки транспортного засобу, однак провести такий огляд за допомогою лабораторного дослідження біоматеріалу на місці неможливо, тому працівники поліції обґрунтовано пропонували йому пройти такий у медичному закладі. Стаття266 КУпАП передбачає два варіанта фіксації проходження огляду на стан сп`яніння: за участю двох свідків та/або безперервна фіксація. При цьому КУпАП не визначає тривалість безперервної фіксації. В даній справі про адміністративне правопорушення, поліцейськими зафіксовано рух транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , та був зупинений, виявлення ознак наркотичного сп`яніння та їх повідомлення, відмову останнього від проходження огляду у медичному закладі, а тому, на думку суду апеляційної інстанції, поліцейські виконали вимоги ст. 266 КУпАП щодо безперервної фіксації, тож доводи апеляційної скарги в цій частині безпідставні. Посилання сторони захисту, що ОСОБА_1 не мав можливості отримати правову допомогу під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає необґрунтованими. Так, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право, окрім іншого при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Під час апеляційного розгляду не було встановлено порушення права на захист ОСОБА_1 , оскільки останній мав захисника як під час розгляду справи в суді 1-ї інстанції, так і під час апеляційного розгляду. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення надав письмові пояснення та клопотання. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення. Отже, місцевим судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним вчиненому і відповідає особі правопорушника. Постанова суду 1-ї інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог захисника Цимбалюка С.С. та скасування постанови суду 1-ї інстанції, немає. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Цимбалюка С.С., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Г.А. Гришин