Постанова Полтавський апеляційний суд № 545/466/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 545/466/24 Номер провадження 33/814/580/24Головуючий у 1-й інстанції Стрюк Л. І. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 квітня 2024 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І., за участю секретаря Дороженка Р.Г., захисника адвоката Коршенка Ю.О., розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скарг ою ОСОБА_1 на постанову судді Полтавського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2024 року, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору. Згідно з постановою судді, 28.01.2024, о 21:35 год. в м. Полтаві, по вул. Київське шосе, 31, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2105, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Також просить зупинити виконання постанови суду в частині позбавлення його права керування на один рік. Зокрема вказує про категоричне заперечення працівникам поліції щодо перебування в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння та заперечує факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння в меандричному закладі. Вказує, що згідно отриманого від поліцейських направлення до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, він відразу приїхав до медичної установи, де в порядку черги в ніч з 28.01.на 29.01. пройшов огляд, яким було встановлено відсутність в нього ознак наркотичного сп`яніння. Також в апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що розгляд справи відбувся без його участі. Копію постанови суду від 12.02.2024 віл отримав засобами поштового зв`язку особисто 26.02.2024, а тому не мав об`єктивної можливості подати апеляційну скаргу у визначений КУпАП 10-ти денний строк. Як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи дійсно відбувся без участі правопорушника. Копія постанови суду від 12.02.2024 була направлена ОСОБА_1 14.02.2024, що підтверджується супровідним листом та отримана останнім 26.02.2024, тобто поза межами 10-ти денного строку встановленого для подачі апеляційної скарги. Після чого, 06.03.2024 апеляційна скарга була подана до місцевого суду. Вказані обставини свідчать про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження та наявність підстав для його поновлення. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги приходжу до висновку про наявність підстав для її задоволення. Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 252 КпАП України оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постанова судді згідно ст.283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, які доводяться достатніми та незаперечними доказами. Аналіз матеріалів даного провадження свідчить, що зазначених вимог закону суд першої інстанції при вирішенні питання про винуватість ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП не дотримався в повній мірі. Визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції зазначив, що його вина підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, направленням водія на огляд, відеозаписами з бодікамери. При перевірці доводів апеляційної скарги приходжу до висновку про невідповідність вищеперерахованих доказів стандарту доказування «поза розумним сумнівом», які-б беззаперечно доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП у вигляді відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння з огляду на наступне. Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В даному випадку об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а його суб`єктом є будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП) на момент керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують їх увагу та швидкість реакції, незалежно від наявності чи відсутності посвідчення водія. За змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. З долученого до матеріалів справи відеозапису відеореєстратора службового автомобіля вбачається рух автомобіля ВАЗ 2105, д.н.з. НОМЕР_1 , який зупиняється на вимогу поліцейських, що застосували проблискові вогні для зупинки ТЗ. Водій виходить з авто, спілкується з працівниками поліції та відкриває багажник. При цьому факт зупинки ТЗ зафіксовано о 21:36 год. В подальшому спілкування працівника поліції з ОСОБА_1 розпочинається вже о 22:16 год., що зафіксовано на бодікамеру поліцейського та останній просить водія представитися та запитує чий ТЗ ВАЗ 2105 та чи керував він ним, на що водій повідомляє, що він ОСОБА_1 , автомобіль належить йому і він ним керував. Також поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про наявність в нього ознак наркотичного сп`яніння, в зв`язку з чим пропонує пройти огляд на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння на що ОСОБА_1 відмовився, в зв`язку з чим поліцейським було складено протокол за ст. 130 КУпАП. Складання протоколу зафіксовано на бодікамеру протягом 25 хв. Заперечуючи скоєння ним адміністративного правопорушення, водій ОСОБА_1 вказує, що він згідно виписаного йому працівниками поліції направлення поїхав до закладу охорони здоров`я, де пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком з негативним результатом. Апеляційний суд за результатами оцінки зібраних по справі доказів приходить до висновку про недотримання працівниками поліції процедури огляду на стан сп`яніння порушення положень як Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного сп`яніння так і норм КУпАП. З метою з`ясування всіх обставин по справі, апеляційним судом було витребувано з закладу охорони здоров`я належним чином завірену копію направлення водія ОСОБА_1 до медичного закладу та з Відділу поліції №2 - повний відеозапис події та спілкування з ОСОБА_1 28.01.2024 після зупинки транспортного засобу, оскільки приєднані до справи відеозаписи були фрагментарними, не містили перебігу подій впродовж майже 45 хв., тому апеляційному суду не представилось можливим з`ясувати, які саме події та перемовини з водієм в цей час мали місце. Одночасно, апеляційний суд визнав обов`язковою явку в судове засідання працівника поліції, про шо направив повідомлення, в якому просив забезпечити явку працівника поліції ОСОБА_2 , яким складався адміністративний протокол та оформлялось направлення для проходження огляду в медичному закладі. На виконання вказаного запиту, КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей ПОР» було надано завірене належним чином направлення водія ОСОБА_1 до медичної установи. Відділ поліції №2 не виконав вимог апеляційного суду та не надав витребуваний судом повний відеозапис, а також не забезпечив явку поліцейського ОСОБА_2 в судове засідання. Надаючи оцінку зібраним по справі доказам, апеляційний суд приходить до висновку, що останні є суперечливими за своїм змістом, в своїй сукупності не доводять факту відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що спростовується висновком про результати медичного огляду, який був здійснений лікарем на підставі виданого працівниками поліції направлення. Так, в графі 5 вказаного висновку «ким і коли направлена особа на огляд» зазначено - інспектор СРПП ВП №2 л-нт ОСОБА_2 28.01.2024 о 22-14 год. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на відсутність повної фіксації спілкування працівників поліції з водієм, яке відбувалось на протязі майже 45 хв., проте на бодікамеру не зафіксовано. З долученого фрагментарно зафіксованого спілкуванні з водієм ОСОБА_1 , поліцейській, повідомляючи останньому про наявність в нього ознак наркотичного сп`яніння не перераховує їх, а в подальшому пропонує пройти огляд як на стан алкогольного, так і наркотичного сп`яніння, що є незрозумілим, з огляду на неповідомлення водієві про наявність в нього ознак алкогольного сп`яніння та їх перерахування. Відповідно до п.9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного сп`яніння з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Разом з тим матеріали справи не дають можливість встановити весь точний перебіг подій, оскільки в направленні до медичного закладу та висновку щодо результатів медичного огляду вказано, що ОСОБА_1 направлений та доставлений на огляд лейтенантом ОСОБА_2 . Висновок складений о 01:44 год. 29.01.2024, а заповнений 03.02.2024 та свідчить про відсутність в ОСОБА_1 ознак сп`яніння. Між тим, апелянт ОСОБА_1 вказує, що пройшов огляд особисто, за виданим йому працівниками поліції направленням. Тобто, в порушення вищевказаного п.9 інструкції, працівники поліції не забезпечили доставку водія до медичної установи, не провели фіксацію огляду за допомогою відеозапису, що унеможливлює встановлення всіх обставин скоєного правопорушення. Також апеляційний суд звертає увагу на наявність двох направлень водія ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, один з яких міститься в матеріалах справи, а інший в медичному закладі, що також є незрозумілим, оскільки в разі направлення водія до медичної установи, направлення залишається в закладі, а в разі відмови долучається до матеріалів справи. Наведені обставини свідчать про недотримання працівниками поліції вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного сп`яніння та норм КУпАП. Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Вказані обставини, яким суд першої інстанції не дав належної правової оцінки, виключають наявність вини в діях притягнутого ОСОБА_1 , яка в даному випадку не доведена належними та достатніми доказами в їх сукупності та не може прийматись до уваги як така що відповідає стандарту доказування «поза розумними сумнівом». За змістом п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення. За вказаних обставин постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю з підстав, визначених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ: Клопотання про поновлення строку задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Полтавського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2024 року як пропущений з поважних причин. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Полтавського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2024 року скасувати. Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити з підстав, визначених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.І. Обідіна