Постанова 4824 № 756/13629/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а Апеляційне провадження № 33/824/645/2023 Справа № 756/13629/23 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 січня 2024 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Ящук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги ОСОБА_1 , подані в його інтересах захисником - адвокатом Євдокимовим Дмитром Андрійовичем, на постанову судді Оболонського районного суду міста Києвавід 03 листопада 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , встановив: Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 03 листопада 2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, застосовано стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень та застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами терміном на 1 рік з моменту їх вилучення. Згідно з постановою суду, водій ОСОБА_1 03 жовтня 2023 року о 02 годині 15 хвилин в м. Києві по просп. С. Бандери керував т/з «КІА», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови), від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Не погоджуючись з постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Євдокимов Д.А. подав апеляційні скарги, в яких просить скасувати постанову Оболонського районного суду м. Києва від 03 листопада 2023 року, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, посилаючись на її незаконність, порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки сп`яніння, відповідно, проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, він зобов`язаний не був. Крім того, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження такого огляду, намагаючись протягом тривалого часу з`ясувати у поліцейських, які ж саме ознаки алкогольного сп`янінні у нього нібито-то наявні і на якій підставі він має проходити такий огляд. При цьому, зупинка ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції була незаконною, адже він, будучи державним службовцем КМДА, працівником органів критичної інфраструктури, близько 2 години ночі 03 жовтня 2023 року повертався після добового чергування з роботи (приміщення КМДА) додому на Троєщину, жодних порушень ПДР не вчиняв і був зупинений працівниками патрульної поліції просто так, для перевірки документів під час комендантської години. ОСОБА_1 одразу ж пред`явив службове посвідчення працівника КМДА (органів критичної інфраструктури), яке підтверджувало законність його перебування на вулиці під час комендантської години, та усно пояснив працівникам поліції, що їде додому після робочого дня. Таким чином, ОСОБА_1 перебував на вулиці під час комендантської години законно, жодних порушень не допускав, підстав для його зупинки не було. Крім того, чинним законодавством України не передбачено жодної відповідальності за перебування на вулиці під час дії комендантської години. Вказує, що ОСОБА_1 неодноразово повідомляв, що ніякого алкоголю не вживав. Однак, патрульні поліцейські проігнорували пояснення і о 2 год. 26 хв. склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. При цьому патрульними поліцейськими було фальсифіковано вказаний протокол, оскільки у ньому було зазначено три ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю, порушення координації рухів і порушення мови. Більше того, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського очевидно, що ОСОБА_1 був тверезим, на вимогу поліцейського чітко і спокійно ходить, чітко, ввічливо і спокійно розмовляє, тобто ці дві ознаки алкогольного сп`яніння були придумані і фальсифіковані патрульними для надання штучної видимості законності своїм діям і недостовірно внесені до протоколу. Вказує, що відповідно до відомостей протоколу про адміністративне правопорушення, до нього додаються відеозаписи з двох нагрудних камер, однак в матеріалах справи наявний лише один диск (носій) лише з одним файлом. Після оформлення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення працівники патрульної поліції, грубо порушуючи вимоги ст. 265-2 КУпАП, не вжили жодних заходів щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. В матеріалах справи також міститься направлення на проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, виписане відносно ОСОБА_1 за місяць до оформлення протоколу, а саме 3 жовтня 2023 року. Більше того, ознаки сп`яніння, зазначені у ньому не співпадають з ознаками сп`яніння зазначені у протоколі. Одночасно в апеляційній скарзі від 21 листопада 2023 року поставлено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 03 листопада 2023 року, з огляду на те, що перша апеляційна скарга була подана в межах десятиденного строку на апеляційне оскарження електронною поштою, при цьому копію постанови було виготовлено та оприлюднено лише 07 листопада 2023 року. Відповідно до положень ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об`єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову було винесено Оболонським районним судом м. Києва 03 листопада 2023 року за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - Євдокимова Д.А. 13 листопада 2023 року захисник ОСОБА_1 - Євдокимов Д.А. засобами електронного зв`язку подав першу апеляційну скаргу. 20 листопада 2023 року захисник ОСОБА_1 - Євдокимов Д.А. через підсистему «Електронний суд» подав другу апеляційну скаргу, в якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі, щодо дати отримання копії постанови суду та пропуску у зв`язку з цим строку на апеляційне оскарження, матеріалами справи не спростовуються. Вивчивши матеріали справи, вислухавши ОСОБА_1 та його захисника, з метою забезпечення права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на апеляційне оскарження судового рішення, вважаю за можливе клопотання про поновлення строку задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 03 листопада 2023 року. В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати постанову Оболонського районного суду м. Києва від 03 листопада 2023 року, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги та переглянувши відеоматеріали досліджуваних подій за участю водія ОСОБА_1 , вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. За положеннями ч.7 ст.294 КУпАП, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - відмова від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху України - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 526978, водій ОСОБА_1 03 жовтня 2023 року о 02 годині 15 хвилин в м. Києві по просп. С. Бандери керував автомобілем «КІА», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (порушення координації руху, порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на камеру, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП. Даний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений в силу ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою - командиром взводу №1 роти №2 батальйону № 1 полку № 1 УПП в м. Києві ОПП старшого лейтенанта поліції Черниш Р.М. Зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ознайомився, про що свідчить його підпис. В графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення, ОСОБА_1 зазначив: «не вживав заборонених речовин». Судом апеляційної інстанції переглянуто відеозапис з нагрудної камери працівника поліції щодо досліджуваних подій. Так, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції у зв`язку з порушенням комендантської години. Під час спілкування працівниками поліції були виявлені у водія ознаки алкогольного сп`яніння, про що повідомлено останньому та запропоновано пройти огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки. Водій відповідав, що алкоголь не вживав, повідомляв, що він працює службовцем КМДА, надавши відповідне службове посвідчення, та пояснював, що їде з роботи, був на спецзавданні. Працівником поліції було роз`яснено, що водій зобов`язаний на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, і якщо водій відмовляється від проходження огляду на стан такого сп`яніння, то на водія складається протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, звернуто увагу, що якщо водій не вживав алкоголь, він пройде тест за допомогою приладу «Драгер» і його відразу відпустять додому. Працівниками поліції повідомлено, що водій порушив комендантську годину та в ході спілкування у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, у зв`язку з чим повторно запропоновано пройти огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки або у закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога, на що водій ОСОБА_1 відповів відмовою. Після чого, працівниками поліції ознайомлено ОСОБА_1 зі змістом протоколу за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП - за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, роз`яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України та 268 КУпАП. Крім того, працівником поліції повідомлено водію, що його відсторонено від права керування транспортним засобом та запропоновано іншому водію запаркувати автомобіль на паркувальний майданчик. Дослідивши відеозапис, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що працівниками поліції було дотримано вимог щодо їх дій при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 , порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - з переглянутого відеозапису виявлено не було. Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний: - виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; - не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів. Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом. Відповідальність за статтею 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп`яніння (алкогольного або наркотичного), який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів "а" та "б" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції - пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до ч. 2-6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно з п.п 2, 6, 7 Розділу І Інструкції №1452/735 від 9 листопада 2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до п. 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю. (п. 2,3 ч.1, ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію»). Відповідно до п.5 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1456, право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено і діє на даний час. Згідно з п. 5 та 7 ч.1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: - запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування; - перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України. Переглянувши відеозапис, судом апеляційної інстанції встановлено, що працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з дотриманням вимог Порядку перевірки документів під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, будь-яких порушень працівниками поліції вимог чинного законодавства встановлено не було. а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними. Враховуючи вище наведене, в сукупності досліджених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Відеозаписом подій, який є об`єктивним доказом у справі, незалежним від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи, зафіксовано, що працівники поліції неодноразово пропонували пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки або у медичному закладі у лікаря нарколога, який проводить огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що і стало підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Отже, відеозаписом подій, наявним в матеріалах справи, чітко зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що відповідає положенням ст. 266 КУпАП та є належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. Суд звертає увагу, що долучений до матеріалів справи відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, є належним та допустимим доказом, оскільки на відеозаписі об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд на стан сп`яніння та його не відсторонили від права керування, є безпідставними та спростовуються відеозаписом подій, на якому чітко зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та факт повідомлення працівником поліції відсторонення його від права керування. З аналізу диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вбачається, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння, вже сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Оскільки, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність ОСОБА_1 за складеним протоколом настає не за керування автомобілем у стані сп`яніння, а за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, то доводи апеляційної скарги є безпідставними. Доводи апеляційної скарги про те, що у водія ОСОБА_1 були відсутні ознаки алкогольного сп`яніння, а ознаки, викладені в направленні на огляд, не відповідають ознакам, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення не спростовують висновок суду першої інстанції , враховуючи наступне. Відповідно до пункту 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Пунктом 3 Розділу І Інструкції визначено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд при цьому зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак алкогольного сп`яніння, перелік яких визначений у пункті 4 розділу І Інструкції. Наявними доказами у справі встановлено, що у ОСОБА_1 працівниками поліції встановлені ознаки алкогольного сп`яніння, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. Однак, підтвердити або спростувати ці ознаки працівники поліції були позбавлені можливості, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння, за що і передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що направлення на проходження огляду містить дату його складання 03.09.2023 року, тобто за один місяць до складання самого протоколу від 03.10.2023 року, - висновків суду першої інстанції не спростовують, адже виходячи зі змісту направлення вбачається, що воно складене до протоколу серії ААД № 526978 від 03.10.2023 року. Разом з цим, зазначена обставина не має правового значення для вирішення справи, оскільки положеннями Інструкції № 1452/735 та ст. 266 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, надання направлення особі, у якої працівником поліції було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а також складення направлення у випадку відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння та долучення його до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, взагалі не передбачається. Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, висновків суду не спростовують та не можуть бути підставою для скасування постанови суду. Враховуючи викладене, судом першої інстанції відповідно до ст. 280 КУпАП належним чином встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та досліджено докази, наявні в матеріалах справи, на підставі яких зроблено обґрунтований висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З урахуванням викладеного, порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи не встановлено, а тому апеляційні скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Євдокимова Д.А. задоволенню не підлягають. Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 03 листопада 2023 року. Апеляційні скарги ОСОБА_1 , подані в його інтересах захисником - адвокатом Євдокимовим Дмитром Андрійовичем, - залишити без задоволення. Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 03 листопада 2023 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Т.І. Ящук