Постанова 4805 № 285/6182/23

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №285/6182/23 Головуючий у 1-й інст. Мозговий В. Б. Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 квітня 2024 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 січня 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в с т а н о в и в: Постановою судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, 29.09.2023 року о 15 год. 45 хв. в м.Звягель по вул.Юрія Глухова, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в найближчому закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зокрема, відеозаписом підтверджено, що він не керував транспортним засобом, оскільки такий перебував в нерухомому стані, а він знаходився на пасажирському сидінні. На відеозаписі також відсутня інформація про зупинку автомобіля під його керуванням. Працівники поліції, пославшись на необхідність перемістити автомобіль в межах автостоянки і, не роз`яснивши обов`язку пройти огляд на стан сп`яніння та наслідки відмови від проходження огляду, ввели його в оману, створивши у нього уявлення, що відмова не буде мати для нього серйозних наслідків і застосування суворого стягнення, а він може далі продовжувати керувати транспортним засобом, при цьому посвідчення водія у нього не вилучали. Крім того, у нього не зафіксовано ознак алкогольного сп`яніння, а його поведінка та мова були адекватними, відповідали обстановці. На його думку, дії працівників поліції не можна розцінити як вимогу водію пройти огляд на стан сп`яніння, оскільки було фактично альтернативно запропоновано можливість відмовитись від проходження огляду, нав`язано та змодельовано протизаконну поведінку водія у відмові пройти огляд, що свідчить про провокацію правопорушення з боку працівників поліції. Також, наданий відеозапис не містить фіксації всіх обставин події. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП. Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами. Так, з протоколу по адміністративне правопорушення серії ААД №399679 від 29.09.2023, який є доказом відповідно до ст.251 КУпАП, вбачається, що ОСОБА_1 29.09.2023 року о 15 год. 45 хв. в м.Звягель по вул.Юрія Глухова, керував транспортним засобом Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю із ротової порожнини. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в найближчому закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП(а.с.2). За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, або у медичному закладі. Частиною 1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України, крім вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується: копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7836640 від 29.09.2023, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, що підтверджує факт керування останнім транспортним засобом(а.с.7); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість до Звягельської КНП від 29.09.2023 (а.с.5); розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП (а.с.3); наявним в матеріалах справи відеозаписом (а.с.8). Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи ОСОБА_1 про відсутність доказів керування ним транспортним засобом є безпідставними, оскільки останнім було вчинено порушення ПДР, яке сталося саме внаслідок керування транспортним засобом, за що його було притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП і винесена працівниками поліції постанова серії ЕАТ №7836640 від 29.09.2023. Зокрема, з відеозапису фіксації обставин події вбачається, що ОСОБА_1 працівниками поліції повідомлено про порушення ним вимог дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Зі змістом даної постанови ОСОБА_1 ознайомився без будь-яких заперечень і під час спілкування з працівниками поліції не виказував своєї незгоди щодо дій останніх, а також не заперечував факт керування ним транспортним засобом. Також вбачається, що ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спецзасобів, так і в закладі охорони здоров`я, відмовився.При цьому, у працівників поліції була обґрунтована підозра вважати, що водій знаходиться у стані алкогольного сп`яніння, зважаючи на ознаки, озвучені останньому та відображені в протоколі. Посилання ОСОБА_1 на неправомірну пропозицію працівників поліції щодо можливості відмовитися від проходження огляду є безпідставними, оскільки обов`язок водія пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння, визначений п.2.5 ПДР, які ОСОБА_1 , як водій, зобов`язаний знати. Крім того, ОСОБА_1 був повідомлений про наслідки такої відмови у вигляді складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким ознайомлений та який ним підписаний без будь-яких зауважень. Є безпідставними доводи апеляційної скарги щодо не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, оскільки дані обставини спростовується відеозаписом, з якого вбачається, що після оформлення адміністративних матеріалів працівниками поліції було повідомлено водія про відсторонення від керування транспортним засобом. Також, оскільки водій повідомив, що посвідчення водія знаходиться у застосунку «Дія», таке у нього на місці зупинки не вилучалось. Окрім того, не відсторонення водія від керування транспортним засобом або не вилучення посвідчення водія не є обставиною, що звільняє від відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 стосовно неправомірних, провокаційних дій працівників поліції при проведенні огляду на стан сп`яніння, а також схиляння його до відмови від проходження такого,не знайшли свого підтвердження. Відеозапис таких обставин не містить, ОСОБА_1 будь-яких заперечень щодо дій працівників поліції не виказував та в поясненнях до протоколу не зазначав. Доказів того, що дії працівників поліції були предметом оскарження або звернення до правоохоронних органів, ОСОБА_1 не надав. Під час апеляційного розгляду справи захисником не були спростовані об`єктивні висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозапису, як належному та допустимому доказу, який містить фіксацію обставин, які мають значення для справи та які є достатніми для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у діях ОСОБА_1 . Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не були роз`яснені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, спростовується підписаною ним відповідною розпискою (а.с.3). Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови. Отже, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не надано. Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 січня 2024 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Галацевич