Постанова Київський апеляційний суд № 755/5750/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 квітня 2024 року справа № 755/5750/23 провадження № 22-ц/824/5111/2024 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П. учасники справи: заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» боржник - ОСОБА_1 розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» - Линдюка Святослава Степановича на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 12 травня 2023 року, постановлену під головуванням судді Яровенко Н.О., за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В : В травня 2023 року ТОВ «Інвестбудгаличина», подало до суду заяву про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Інвестбудгаличина» заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг за період з січня 2022 року по лютий 2023 року в розмірі 20 083 грн 00 коп. Також, позивач просив стягнути з боржника витрати на професійну правничу допомогу в дохід ТОВ «Інвестбудгаличина» у розмірі 3 504 грн 15 коп., судовий збір у розмірі 268 грн 40 коп. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 травня 2023 рокуу видачі судового наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» в частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 3 504 грн. 15 коп. з ОСОБА_1 відмовлено. В поданій апеляційній скарзі представник ТОВ «Інвестбудгаличина» просить ухвалу суду скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вимоги обґрунтовані тим, що судом помилково визнано понесені ТОВ «Інвестбудгаличина» витрати на правничу допомогу, такими, що не є безспірними. Вказує, що у судовому наказі, крім іншого, зазначається сума судових витрат, яка сплачена заявником, і підлягає стягненню на його користь з боржника. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду щодо відмови у видачі судового наказу, розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу судового наказу суд першої інстанції виходив із того, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та відсутності доказів, які б підтверджували факт їх понесення. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції. Згідно з ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості. Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом. Судовий наказ може бути видано, зокрема, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості (п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України). Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення. При цьому у наказному провадженні можуть існувати лише безспірні вимоги заявника - це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 168 ЦПК України у судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу. Зі змісту частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України випливає, що розмір судових витрат може бути зменшений за клопотанням іншої сторони, якщо така особа доведе неспівмірність таких витрат. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Отже, розмір витрат на правничу допомогу не є фіксованим, а питання про відшкодування витрат на правничу допомогу відповідно до положень ст. 137 ЦПК України вирішується з урахуванням умов договору про надання правничої допомоги, а також заперечень іншої сторони щодо наявності підстав та розміру таких витрат. Відтак, при вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд має забезпечити реалізацію сторонами дотримання принципу змагальності. Відповідно до положень ст. 167 ЦПК України розгляд заяв про видачу судового наказу проводиться без судового засідання і повідомлення заявника та боржника, що позбавляє останнього можливості подати заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу або клопотання про зменшення таких втрат. Крім того, заявником не надано суду доказів понесення ним витрат на правничу допомогу. Враховуючи викладене, суд першої інстанції законно та обґрунтовано відмовив ТОВ «Інвестбудгаличина» у видачі судового наказу в частині стягнення з боржника витрат на правничу допомогу у розмірі 3 504 грн. 15 коп. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Положеннями ч.1 ст.375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» - Линдюка Святослава Степановича залишити без задоволення. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 12 травня 2023 рокузалишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач Судді