Постанова Харківський апеляційний суд № 615/2274/23
від 29.03.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 615/2274/23 Головуючий суддя І інстанції Левченко А.М. Апеляційне провадження № 33/818/415/24 Суддя доповідач Шабельніков С.К. Категорія: ч.3 ст.172-20 КУпАП П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 березня 2024 року м.Харків Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., за участю секретаря - Вакула Н.С., захисника - Воробйова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою захисника Воробйова В.В. на постанову судді Валківського районного суду Харківської області від 28 грудня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП, - в с т а н о в и в: Постановою судді Валківського районного суду Харківської області від 28.12.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп. Постановою встановлено, що 22 листопада 2023 року о 21 год 00 хв солдат ОСОБА_1 військовослужбовець військової служби за мобілізацією від 26 березня 2022 (на підставі Указу Президенти України № 69/2022 від 24.02.2022) та на даний час виконуючий обов`язки військової служби на посаді стрілець військової частини, був виявлений керівництвом частини під час несення служби в наряді з охорони підрозділу, ТВО командира 2-го взводу старшим сержантом ОСОБА_2 , в тимчасовому місці дислокації підрозділу населеному пунктів АДРЕСА_2 , в стані алкогольного сп`яніння, тобто чинив виконання обов`язків військової служби в нетверезому стані, в особливий період який настав з моменту введення воєнного стану в Україні (на підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року). Своїми діями солдат ОСОБА_1 порушив вимоги статей 3 і 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. В своїй апеляційній скарзі захисник Воробйов В.В. просить постанову судді Валківського районного суду Харківської області від 28.12.2023 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП. Свої апеляційні вимоги захисник обґрунтовує тим, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння було проведено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме без понятих та відеофіксації подій. Апелянт зазначає, що у командира 3 роти ВСП в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_3 було тривале упереджене відношення до його підзахисного, а всі додані до протоколу ДНХ-2 №12098 письмові докази були підписані ОСОБА_1 під тиском. Захисник також вказує на те, що з наявних доказів у справі неможливо встановити беззаперечну вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення не засвідчено факт відмови від огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, а також до протоколу не додано письмових пояснень свідків та відеозапису подій. В судове засідання, яке призначалося судом апеляційної інстанції на 29.03.2024 року, ОСОБА_1 не з`явився, але він був належним чином повідомлений про дату та місце апеляційного розгляду, про що свідчить його особистий підпис в рекомендованому повідомленні про отримання ним судової повістки 09.02.2024 року. Крім того, будь-яких клопотань про відкладення апеляційного розгляду від ОСОБА_1 до канцелярії Харківського апеляційного суду не надходило. До початку апеляційного розгляду захисник Воробйов В.В. також повідомив, що ОСОБА_1 відомо про дату та час апеляційного розгляду. Захисник Воробйов В.В. також просив провадити апеляційний розгляд за відсутності ОСОБА_1 , з яким узгоджена процесуальна позиція сторони захисту. При цьому, суд апеляційної інстанції керується практикою ЄСПЛ, а саме рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі "Пономарьов проти України", в якому наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Разом з цим, належить врахувати, що саме захисник Воробйов В.В. є ініціатором апеляційного перегляду постанови судді Валківського районного суду Харківської області від 28.12.2023 року. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). Також , згідно з усталеною практикою Суду, учасники справи в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження; процесуальна бездіяльність скаржника не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону. За таких обставини, враховуючи думку захисника Воробйова В.В., суд вирішив провадити апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 , який був повідомлений про дату та час апеляційного розгляду і будь-яких клопотань про відкладення судового засідання не подавав, з урахуванням наявних відомостей у матеріалах справи та доводів апеляційної скарги. Вислухавши доводи захисника Воробйова В.В., який підтримав свою апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП. Так, указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово було продовжено та діє і на час апеляційного. Відповідно до ст..ст. 11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників). Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов`язки. Ці обов`язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України. Так, диспозицією ч.3 ст.172-20 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дії, передбачені ч.1 або ч.2 цієї статті, вчинені особою в умовах особливого стану, зокрема за виконання військовослужбовцями, військовозобов`язанами та резервістами обов`язків військової служби в стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків, - стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7). На обґрунтування доведеності винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, які містяться в матеріалах справи, а саме на відомості: протоколу ДНХ-2 № 12098 про військове адміністративне правопорушення від 22.11.2023 року (а.с.1-2); письмових поясненнях ОСОБА_1 від 22.11.2023 року (а.с.3); направлення на огляд затриманого з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 22.11.2023 року (а.с.4); висновку щодо результатів медичного огляду для встановлення факту сп`яніння, складеного 22.11.2023 року КНП «Валківська центральна районна лікарня» (а.с.5); копії наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 69-1 від 24.03.2023 року (а.с.7); копії сертифікатом перевірки типу газоаналізатора Алкофор (а.с.8); копії військового квитка серії НОМЕР_3 , виданого на ім`я ОСОБА_1 (а.с.11-13). Зокрема, згідно відомостей протоколу про адміністративне правопорушення ДНХ-2 № 12098 про військове адміністративне правопорушення від 22.11.2023 року, 22 листопада 2023 року о 21 год 00 хв солдат ОСОБА_1 військовослужбовець військової служби за мобілізацією від 26.03.2022 (на підставі Указу Президенти України № 69/2022 від 24.02.2022) та на даний час виконуючий обов`язки військової служби на посаді стрілець військової частини, був виявлений керівництвом частини під час несення служби в наряді з охорони підрозділу, ТВО командира 2-го взводу старшим сержантом ОСОБА_2 , в тимчасовому місці дислокації підрозділу населеному пунктів АДРЕСА_2 , в стані алкогольного сп`яніння, тобто чинив виконання обов`язків військової служби в нетверезому стані, в особливий період який настав з моменту введення воєнного стану в Україні (на підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року). Своїми діями солдат ОСОБА_1 порушив вимоги статей 3 і 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП (а.с. 1-2). До того ж, відповідно до цього протоколу, у ньому зазначені вимоги ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, з положеннями яких ОСОБА_1 було особисто ознайомлено, що також підтверджується його особистим підписом (а.с.1). Крім того, ОСОБА_1 у цьому протоколі також зазначив, що він визнає повністю свою провину (а.с. 2). Крім того, цей протокол складно відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.255 КУпАП, а саме уповноваженою на це посадовою особою командиром 3 роти ВСП військової частини НОМЕР_2 - капітаном ОСОБА_3 (а.с. 1-2). Тобто, порушень вимог, передбачених ч.1 ст.255 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, оскільки протокол складений уповноваженою на те посадовою особою. Окрім цього, згідно направлення на огляд затриманого з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого 22.11.2023 року о 21 год 10 хв ОСОБА_1 командиром 3 роти ВСП капітаном ОСОБА_3 направлено до КНП «Валківська центральна районна лікарня». З висновку щодо результатів медичного огляду для встановлення факту сп`яніння, складеного 22.11.2023 року КНП «Валківська центральна районна лікарня», вбачається, що 22.11.2023 року о 22 год. 01 хв. проведено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою пристрою Алкофор та результат огляду виявився позитивним та складає 0,47 ‰, з яким було ознайомлено ОСОБА_1 (а.с. 4). Більш того, в своїх письмових поясненнях від 22.11.2023 року ОСОБА_1 зазначив, що 22.11.2023 року о 21 год. 00 хв. він перебував в стані алкогольного сп`яніння під час виконання військового обов`язку (а.с.3). При цьому, належить також врахувати, що згідно статті 266-1 КУпАП, застосування технічних засобів відеозапису або залучення двох свідків під час проведення огляду, здійснюється тільки у випадку, коли огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, проводить уповноважена на те посадова особа із використанням спеціальних технічних засобів та тестів. У цій справі огляд на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 проводила не посадова особа ВСП, а лікар-нарколог у закладі охорони здоров`я, а тому були відсутні підстави для застосування технічних засобів відеозапису або залучення двох свідків, у зв`язку з чим апеляційна скарга в цій частині також є суб`єктивною та безпідставною. Також належить врахувати, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 та його захисник скористалися своїм конституційним та процесуальним правом на подачу заяви до правоохоронних органів щодо фальсифікації цих матеріалів справи або про перевищення командиром 3 роти ВСП капітаном ОСОБА_3 своїх повноважень при виконанні ним своїх службових обов`язків при направленні ОСОБА_1 на огляд до КНП «Валківська центральна районна лікарня» та складанні адміністративного матеріалу щодо останнього за ч.3 ст.172-20 КУпАП у порядку, передбаченому чинним КПК України. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою, але ОСОБА_1 та його захисник Воробйов В.В. не скористалися процесуальною можливістю і не зверталися зі скаргами на дії капітана ОСОБА_3 до його безпосереднього керівництва або до відповідних вищих посадових осіб з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності, хоча мали для цього достатньо часу. Також стороною захисту не надано відомостей про, що останні зверталися до суду в порядку КАСУ. Цих відомостей не надано і суду апеляційної інстанції. Отже, враховуючи, що сторона захисту не скористалися своїм правом та не надала до суду доказів на підтвердження їх версії щодо незаконності дій командира 3 роти ВСП капітана ОСОБА_3 , в тому числі, під час огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, а також складення ним протоколу та інших процесуальних документів за цією справою, а матеріали справи не містять відповідних відомостей, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в письмових доказах, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом апеляційних доводів захисника ОСОБА_4 в цій частині. Доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП є необґрунтованими, оскільки виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби у стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а вина останнього доведена доказами, що досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду та яким надана повна і вмотивована оцінка в оскаржуваному судовому рішенні. Змістовний аналіз структури правової норми ч. 3 ст.172-20 КУпАП вказує на те, що ця норма встановлює пряму диспозицію (в даному конкретному випадку, перебування на території військової частини під час виконання обов`язків військової служби на території тимчасового розташування військової частини, в умовах особливого періоду, в стані алкогольного сп`яніння), за яку прямо передбачено адміністративну відповідальність - накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу або арешт з утримання на гауптвахті. Водночас ні захисником, ні правопорушником не наведено доказів на підтвердження того, що 22.11.2023 року ОСОБА_1 не виконував службових обов`язків, що ставить під сумнів доводи апеляційної скарги. Крім того, під час судового розгляду в судах першої та апеляційної інстанції встановлено, що 22.11.2023 року о 21 год. 00 хв. ОСОБА_1 під час несення служби в наряді з охорони підрозділу виконував службові обов`язки в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком № 12098 щодо результатів медичного огляду для встановлення факту сп`яніння від 22.11.2023 року та вищезазначеними письмовими доказами. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП. Доводи захисника ОСОБА_4 , які він зазначив в апеляційній скарзі та надав під час апеляційного розгляду, щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, розцінюється апеляційним судом як спосіб захисту та уникнення відповідальності за вчинене правопорушення. Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.). Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41). Отже, у ході апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, яке підтверджується доказами, які доповнюють один одного та були досліджені під час розгляду матеріалів адміністративної справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів. Такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року). Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено. Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим та вмотивованим, а тому не вбачає підстав для його скасування, у зв`язку з чим апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 належить залишити без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника Воробйова В.В. залишити без задоволення. Постанову судді Валківського районного суду Харківської області від 28 грудня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя С.К. Шабельніков