Ухвала КАС ВС № 340/7215/23

УХВАЛА про залишення касаційної скарги без руху 12 квітня 2024 року м. Київ справа №340/7215/23 адміністративне провадження №К/990/11897/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року у справі №340/7215/23 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 до Кіровоградської обласної державної адміністрації в особі начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації ОСОБА_17 про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: У серпні 2023 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 звернулися до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської обласної державної адміністрації в особі начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації ОСОБА_17, в якому просили: - визнати порушення вимог статей 18, 19 Закону України "Про звернення громадян" при розгляді скарги від 20 травня 2023 року та зобов`язати виконати ці вимоги, залучити контактну групу мешканців до перевірки, службових розслідувань з фальсифікації фактів і документів з незаконно - таємного привласнення ділянки, за рахунок закритого двору нашої прибудинкової території (дитячого майданчика), порушення норм національного і міжнародного права з охорони дитинства, встановити винних у прийнятті протиправного розпорядження Кіровоградської обласної державної адміністрації №350-р від 16 вересня 2014 року. - частково скасувати Розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №350-р від 16 вересня 2014 року про надання в постійне землекористування управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій в області ділянки площею 0,5425 га з кадастровим визначенням за адресою: Пашутінська, 1, в частині накладення права на існуюче багаторічне користування зайнятої прибудинкової територією. Тобто з захопленням забору двору, поглинанням дитячо-спортивного майданчику. - застосовуючи принцип офіційності скасувати, визнати нечинною проведену 23 жовтня 2014 року державну реєстрацію №7453602 права власності на земельну ділянку за відповідачем на підставі неіснуючої, недіючої технічної документації із землеустрою щодо встановлення відновлення меж ділянки в натурі (на місцевості). Нібито розробленої, але невідомо ким, під чиєю відповідальністю, затверджувальними підписами. - зобов`язати відповідача провести законну процедуру розроблення технічної документації з відновлення меж існуючої з 1964-1970 років прибудинкової території, зайнятого дитячим майданчиком ділянки, розмежувального кам`яного паркану, та повторної державної реєстрації. - застосувати до виниклого спору принцип офіційності, висновки рішення Конституційного Суду України від 09 вересня 2010 року №19-рп/2010, наведені положення Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку необхідності вийти за межі позовних вимог, для захисту прав людини (частина друга статті 11, частина четверта статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України), для повного захисту прав, припинення безвідповідального становища у майбутньому, наведення порядку в державних органах. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року адміністративний позов повернуто заявникам. Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року апеляційні скарги на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року повернуто заявникам. Не погодившись з ухвалами суду апеляційної інстанції про повернення апеляційних скарг, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 22 березня 2024 року, звернулися з касаційною скаргою, заявою про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотанням про звільнення від сплати судового збору до Верховного Суду. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд установив, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Однак, разом з касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Скаржники у своєму клопотанні зазначають, що необхідна сума для сплати судового збору є значною, оскільки перевищує 5% розміру річного доходу позивачів - фізичних осіб за попередній календарний рік. Також скаржники звертають увагу Суду, що предмет спору у даній справі стосується захисту соціальних і житлових прав, що відповідно до Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) є підставою для звільнення від сплати судового збору. До того ж ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мотивували необхідність звільнення від сплати судового збору тим, що вони є військовослужбовцями, зарахованими до складу Збройних Сил України та виконують обов`язок із захисту суверенітету держави, а тому відповідно до Закону №3674-VI не мають сплачувати державне мито за звернення до суду за захистом їх порушеного права. При цьому ОСОБА_1 до заяви додано копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 . Водночас, ОСОБА_3 до заяви також долучив копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 . В свою чергу ОСОБА_2 до заяви додано довідку Військової частини НОМЕР_3 про те, що він перебуває на військовій службі в цій частині. На думку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , наявність статусу учасника бойових дій підтверджує наявність підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір". Інших обґрунтованих доводів у клопотанні не наведено. Вирішуючи подане клопотання, колегія суддів виходить з наступного. Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Статтею 8 Закону №3674-VI встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Відповідно до статей 1 та 2 Закону №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення. Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи. Суд також виходить з того, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення, розстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Суд звертає увагу, що Законом №3674-VI чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, обов`язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору заявник касаційної скарги має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору. Отже, для можливості звільнення скаржників від сплати судового збору, заявнику необхідно надати докази, які свідчать про його майновий стан за попередній календарний рік, водночас скаржники таких доказів не надають. До того ж у заявленому клопотанні про звільнення від сплати судового збору скаржники зазначають, що предметом позову у цій справі є захист соціальних і житлових прав. Верховний Суд звертає увагу скаржників на те, що з аналізу судових рішень у справі №340/7215/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень випливає, що предмет позову у цій справі стосується скасування розпорядження про надання в постійне землекористування земельної ділянки, державної реєстрації права власності на земельну ділянку та зобов`язання провести законну процедуру розроблення технічної документації. Тобто, заявлений позов не стосується захисту соціальних і житлових прав скаржників, а тому підстави для звільнення їх від сплати судового збору згідно з пунктом 3 частини першої статті 8 Закону №3674-VI відсутні. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону №3674-VI встановлено, що військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків. З аналізу наведеної норми права колегія суддів дійшла висновку, що можливість звільнення військовослужбовців від сплати судового збору виникає лише за умови звернення до суду у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, при цьому предмет спору у даній справі стосується скасування розпорядження про надання в постійне землекористування земельної ділянки, державної реєстрації права власності на земельну ділянку та зобов`язання провести законну процедуру розроблення технічної документації. Згідно пункту 13 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер. Правовий статус ветеранів війни визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (далі - Закон №3551-XII), у статті 22 якого передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 вищезазначеного Закону. Отже, при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору суд має враховувати предмет та підстави позову, а також перевіряти, чи стосується справа захисту прав цих осіб з урахуванням статей 12, 22 Закону №3551-ХІІ. Зазначена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17, від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 та постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року у справі №240/934/20. На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не пов`язані безпосередньо з виконанням військового обов`язку, а також не виникли під час виконання службових обов`язків, а тому відповідно до Закону №3674-VI вони не звільнені від сплати судового збору, при цьому сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів. При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати. Враховуючи викладене, Суд не вбачає правових підстав для звільнення скаржників від сплати судового збору за подання касаційної скарги. При цьому, Суд роз`яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із таким клопотанням із обов`язковим наданням необхідних доказів. Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній станом на момент звернення зі скаргою) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що з 01 січня 2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3028,00 грн. Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній станом на момент звернення зі скаргою) за подання касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить - один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною сьомою статті 6 Закону №3674-VI встановлено, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру. Отже, судовий збір, який ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 необхідно сплатити при поданні касаційної скарги на три ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року, становить 3028,00 х 3 = 9084,00 грн. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, Код класифікації доходів бюджету 22030102, Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055) Призначення платежу ;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявники мають усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції документи про сплату судового збору у визначеному законом розмірі. У випадку неусунення недоліків, касаційна скарга буде повернута скаржникам відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України. Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 330, 359 КАС України, Суд - УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року у справі №340/7215/23.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року у справі №340/7215/23 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 до Кіровоградської обласної державної адміністрації в особі начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації ОСОБА_17 про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії залишити без руху.

3. Встановити скаржникам строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Я.О. Берназюк Судді С.М. Чиркін В.М. Шарапа