Ухвала КГС ВС № 911/308/23

УХВАЛА 15 квітня 2024 року м. Київ cправа № 911/308/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Булгакової І.В. (головуючої), Жайворонок Т.Є. та Колос І.Б., розглянувши матеріали касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м.Біла Церква на рішення господарського суду Київської області від 13.09.2023 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква до товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічно-виробниче підприємство "Авалон ЛТД" про визнання недійсною додаткової угоди до договору, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство оборони України, за участю - Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону, ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Київської області від 13.09.2023 у справі № 911/308/23 у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 апеляційну скаргу на рішення господарського суду Київської області від 13.09.2023 повернуто Квартирно-експлуатаційному відділу м. Біла Церква. Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2024, зокрема: у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква на рішення господарського суду Київської області від 13.09.2023 у справі № 911/308/23 відмовлено на підставі пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс); касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 зі справи № 911/308/23 повернуто скаржнику у зв`язку з тим, що останнім не усунуто недоліків поданої ним скарги. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква 02.04.2024 (через систему "Електронний суд") повторно звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 13.09.2023 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 у справі №911/308/23 і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Водночас у скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Перевіривши касаційну скаргу в частині оскарження Квартирно-експлуатаційним відділом м. Біла Церква рішення господарського суду Київської області від 13.09.2023, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення. Тобто, приписами пункту 3 частини першої статті 293 ГПК України визначено процесуальне обмеження щодо повторної подачі касаційної скарги після відмови у відкритті касаційного провадження на те саме судове рішення, яке (обмеження) є загальним для всіх суб`єктів, що також узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи, що ухвалою Верховного Суду від 13.03.2024 Квартирно-експлуатаційному відділу м. Біла Церква вже було відмовлено у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою в частині оскарження рішення господарського суду Київської області від 13.09.2023 у справі № 911/308/23, то наведене виключає можливість повторного звернення з касаційною скаргою на те саме судове рішення. З огляду на викладене Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква на підставі пункту 3 частини першої статті 293 ГПК України. Разом з тим, розглянувши подану касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024, Верховний Суд дійшов висновку про залишення скарги без руху з огляду на таке. Відповідно до частин першої та другої статті 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 15.01.2024, а тому строк на її оскарження закінчився 05.02.2024. Касаційну скаргу ж було подано скаржником до Верховного Суду 02.04.2024, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження зазначеної ухвали апеляційного господарського суду від 15.01.2024. Водночас у касаційній скарзі скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, обґрунтовуючи причини пропуску цього строку введенням воєнного стану по всій території країни, що, на його думку, відповідає умовам поважності причин пропуску строку на звернення з касаційною скаргою. Проте Суд, розглянувши наведені доводи скаржника щодо поважності причин пропуску строку на оскарження постанови суду апеляційної інстанції, відхиляє їх як необґрунтовані, огляду на таке. З урахуванням правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 у справі №990/115/22, введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. При цьому сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого строку. Однак скаржник, звертаючись до суду з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, не навів та не обґрунтував наявність у нього таких обставини, що виникли саме внаслідок запровадження воєнного стану, та унеможливили подання ним касаційної скарги у межах визначених процесуальним законом строків, а самі лише посилання на введення воєнного, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строків на касаційне оскарження. Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, у цьому разі ГПК України. Беручи до уваги положення частини першої статті 119 ГПК України, вирішуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку суд має оцінити доводи заявника, та подані ним докази, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку. При цьому такі доводи та докази мають підтверджувати об`єктивну неможливість заявника вчинити відповідну процесуальну дію у встановлені строки. У разі ж, коли пропуск такого процесуального строку настав у зв`язку із суб`єктивними чинниками, які залежали від самого заявника, а не через об`єктивно непереборні причини, або коли такі об`єктивно непереборні причини заявником не доведені, у суду відсутні правові підстави для визнання причин пропуску процесуального строку поважними. З огляду на викладене суд касаційної інстанції вважає, що підстави, наведені скаржником у клопотанні, є неповажними, оскільки останнім не наведено належних обґрунтувань та не подано доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження. Частиною третьою статті 292 ГПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з абзацом другим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України. Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити відповідну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України. Однак подана скаржником касаційна скарга не містить обґрунтування того, в чому полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали від 15.01.2024, а також відсутнє посилання на підставу подання касаційної скарги, яка передбачена відповідним абзацом статті 287 ГПК України, тобто як для оскарження судового рішення, визначеного пунктами 2, 3 частини першої цієї ж норми. Натомість узагальнені доводи касаційної скарги зводяться до незгоди скаржника із рішенням господарського суду Київської області від 13.09.2023 по суті позовних вимог. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: - навести Суду інші підстави, за їх наявності, щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження та надати докази на їх підтвердження; - зазначити підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (як для оскарження судового рішення, передбаченого пунктами 2, 3 частини першої статті 287 названого Кодексу) з обґрунтуванням того, у чому, на думку скаржника, полягало неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у даній справі (з урахуванням предмета касаційного оскарження). Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України або відмову у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 174, 234, 290, 292, пунктом 3 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква на рішення господарського суду Київської області від 13.09.2023 у справі № 911/308/23.

2. Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 зі справи № 911/308/23 залишити без руху.

3. Надати Квартирно-експлуатаційному відділу м. Біла Церква строк для усунення недоліків, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

4. Роз`яснити Квартирно-експлуатаційному відділу м. Біла Церква, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто або відмовлено у відкритті касаційного провадження. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя І. Булгакова Суддя Т. Жайворонок Суддя І. Колос