Постанова 4824 № 754/17457/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ справа № 754/17457/23 провадження № 22-ц/824/6640/2024 06 березня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: судді - доповідача Кирилюк Г. М. суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І. при секретарі Колесніченко М. О. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ткаченко Наталія Володимирівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Щебета Володимира Андрійовича на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 05 грудня 2023 року про забезпечення позову в складі судді Буші Н. Д., встановив: 04.12.2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ткаченко Н. В. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Посилалась на ті підстави, що вона є рідною донькою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 . Спадкодавцю на день смерті на праві власності належали: квартира за адресою: АДРЕСА_1 ; квартира за адресою: АДРЕСА_2 ; гараж НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 , автокооператив «Радосинь» (Деснянський р-н); автомобіль WOLKSWAGEN PASSAT, 2013 року виписку. На вказане майно відповідачі, як спадкоємці, отримали свідоцтво про право на спадщину. 21.12.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Ткаченко Н. В. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину з підстав пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини. Зазначала, що вказаний строк було нею пропущено з поважних причин, внаслідок погіршення стану здоров`я, проведення лікування опорно-рухового апарату, тривалого реабілітаційного періоду. Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту: - на квартиру за адресою АДРЕСА_1 ; - квартиру за адресою АДРЕСА_2 ; - гараж за адресою АДРЕСА_3 ; - автотранспортний засіб марки WOLKSWAGEN, модель PASSAT, випуск 2013 року, чорного кольору, тип ТЗ -загальний легковий універсал В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що в рівних частках на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом належить відповідачам. Заява обґрунтована тим, що у випадку задоволення позову позивач матиме право звернутись до нотаріуса з заявою про внесення змін до раніше виданих свідоцтв про право на спадщину, де будуть змінені розміри часток успадкованого майна з урахуванням розподілу майна за участі нового спадкоємця. У разі переходу права власності на вказане майно від спадкоємців, які його успадкували, нотаріус не зможе внести зміни у свідоцтва про право на спадщину і відповідно будуть порушені права позивача на спадкування. Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 05 грудня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Сікач О. М. про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на: - квартиру за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2690577380000, яка належить: ОСОБА_5 1/3 частина на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 454 від 13.03.2023 року, виданого приватним нотаріусом КМНО Ткаченко Н.В.; Козловській А. Л. 1/3 частина на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 453 від 13.03.2023 року, виданого приватним нотаріусом КМНО Ткаченко Н.В.; Козловському І. Л. 1/3 частина на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 455 від 13.03.2023 року, виданого приватним нотаріусом КМНО Ткаченко Н.В.; - квартиру за адресою АДРЕСА_2 реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 717045780000, яка належить: ОСОБА_5 1/3 частина на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 1957 від 09.11.2022 року, виданого приватним нотаріусом КМНО Ткаченко Н.В.; Козловській А. Л. 1/3 частина на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 1956 від 09.11.2022 року, виданого приватним нотаріусом КМНО Ткаченко Н.В.; Козловському І. Л. 1/3 частина на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 1958 від 09.11.2022 року, виданого приватним нотаріусом КМНО Ткаченко Н.В.; - гараж за адресою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер нерухомого майна 1471703780000, який належить: ОСОБА_5 1/3 частина на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 1954 від 09.11.2022 року, виданого приватним нотаріусом КМНО Ткаченко Н.В.; Козловській А. Л. 1/3 частина на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 1953 від 09.11.2022 року, виданого приватним нотаріусом КМНО Ткаченко Н.В.; Козловському І. Л. 1/3 частина на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 1955 від 09.11.2022 року, виданого приватним нотаріусом КМНО Ткаченко Н.В.; - автотранспортний засіб марки WOLKSWAGEN, модель PASSAT, випуск 2013 року, чорного кольору, тип ТЗ -загальний легковий універсал В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить: ОСОБА_5 1/3 частина на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 2182 від 27.12.2022 року, виданого приватним нотаріусом КМНО Ткаченко Н.В.; Козловській А. Л. 1/3 частина на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 28 від 05.01.2023 року, виданого приватним нотаріусом КМНО Ткаченко Н.В.; Козловському І. Л. 1/3 частина на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 2181 від 27.12.2022 року, виданого приватним нотаріусом КМНО Ткаченко Н.В. 30.12.2023 представник ОСОБА_2 - адвокат Щебет В. А. на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 05 грудня 2023 року подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати. Свої доводи обґрунтовує тим, що предметом позову в даній справі є вимоги немайнового характеру. В разі задоволення позову рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, а тому відсутні підстави вважати, що незабезпечення позову в обраний спосіб ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду. Подана представником позивача заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить жодних доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування відповідного виду забезпечення позову, чи навіть достатньо обґрунтованих припущень, що не вжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. У заяві про забезпечення позову не було зазначено пропозицій щодо зустрічного забезпечення. Як вбачається з позовної заяви та заяви про забезпечення позову, позивачка проживає в Сполучених Штатах Америки. Інтереси позивачки в суді представляє адвокат. Сама позивачка в Україні не перебуває, як мінімум, починаючи з кінця 2021 року. Інформації про те, що позивачка має зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та якесь майно, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідачів, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у випадку відмови у позові, матеріали справи не містять. Суд першої інстанції зобов`язаний був застосувати зустрічне забезпечення, проте цього не зробив, чим грубо порушив вимоги ст. 154 ЦПК України. У січні 2023 року позивачем подано за позов до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ткаченко Н. В. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. 01.03.2023 та 15.03.2023 року ухвалами Святошинського районного суду м. Києва по справі № 754/1001/23 були накладені арешти на майно, що належить відповідачам по даній справі. 31.08.2023 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва позовну заяву залишено без розгляду на підставі її відкликання позивачем. Після сплину трьох місяців з моменту залишення попереднього позову без розгляду, позивач 04.12.2023 року подає новий позов до Деснянського районного суду м. Києва, з тими самими позовними вимогами, з тим самим складом учасників. Відкликання позивачем позову по справі № 754/1001/23 на стадії підготовчого провадження через те, що наявні у матеріалах справи заперечення сторін не влаштовують сторону позивача є по суті процесуальним зловживанням з огляду на те, що позовна заява, що подана в грудні 2023 року до Деснянського районного суду м. Києва є майже ідентичною позовній заяві по справі № 754/1001/23 (окрім деяких змін, які позивач вніс для виправлення своїх недоліків). 13.02.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Сікач О. М. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні та залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін. ОСОБА_1 в особі представника Сікача О. М. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Вважає оскаржувану ухвалу законною і обґрунтованою. Зазначив, що метою забезпечення позову шляхом накладення арешту виключно на успадковане майно є його збереження і перебування у праві власності саме за відповідачами, оскільки у разі переходу права власності на вказане майно від спадкоємців, які його успадкували, нотаріус не зможе внести зміни у свідоцтва про право на спадщину. Відсутність у заяви про забезпечення позову пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення та не вирішення судом питання зустрічного забезпечення не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки не позбавляє відповідача права звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення окремо у встановленому законом порядку. Щодо твердження про зловживання позивачем своїми процесуальними права зазначила, що заяву про залишення позову без розгляду у справі №754/1001/23 було подано у зв`язку з виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Після усунення обставин, які на думку позивача могли перешкоджати розгляду справи, було подано новий позов, зі зміненими підставами та дорученням нових доказів. Інші учасники справи правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористались. В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Щебет В. А. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Представник ОСОБА_1 - адвокат СІкач О. М. просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та відповідає меті вжиття заходів забезпечення позову - охорона матеріально-правових інтересів позивача , які гарантують за його позовом присудження реального виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінний дій відповідачів, які своїми діями можуть завдати труднощі з реалізацією прав батьківства. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення у разі задоволення позову. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом відповідно до конкретного випадку. При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і захистити інтереси позивача. Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, доводи заяви про забезпечення позову та заперечення іншої сторони. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Правова природа арешту майна чи іншого обмеження стосовно майна, вчиненого у зв`язку із провадженням у цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, передання в заставу, іпотеку, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу». У справі, яка переглядається, предметом позовних вимог, про забезпечення яких просила ОСОБА_1 , є визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_6 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 ; квартира за адресою АДРЕСА_2 ; гараж за адресою АДРЕСА_3 ; автотранспортний засіб марки WOLKSWAGEN, модель PASSAT, випуск 2013 року, чорного кольору, тип ТЗ - загальний легковий універсал В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що в рівних частках на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом належить відповідачам. ОСОБА_1 вважала, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане майно може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання майбутнього судового рішення в даній справі. Разом з тим, вживаючи заявлені ОСОБА_1 заходи забезпечення позову, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що вони є неспівмірними із позовними вимогами, оскільки можливе задоволення позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не означає автоматичне прийняття спадщини та успадкування нею зазначеного майна. У разі ухвалення рішення на користь позивача, таке надасть їй лише право на подання заяви про прийняття спадщини. Отже, відсутня реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. В разі задоволення позову рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, оскільки не матиме зобов`язального характеру, а тому суд першої інстанції помилково вважав, що незабезпечення позову в обраний спосіб ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду. Отже, такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, права, та не є співмірним із заявленими вимогами в цій справі. З огляду на наведене, апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України суд постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Щебета Володимира Андрійовича задовольнити. Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 05 грудня 2023 року скасувати. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ткаченко Наталія Володимирівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 11 квітня 2024 року. Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк Судді: І. М. Рейнарт Т. І. Ящук