Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 904/3911/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.03.2024 року м.Дніпро Справа № 904/3911/23 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. ( доповідача), суддів: Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г. секретар судового засідання Зелецький Р.Р. за участю учасників справи: прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури: Лейченко О.В.; від відповідача: Акулов Є.В., представник; представник Криворізької міської ради у судове засідання не з`явився розглянувши апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 року (повне рішення складено 20.11.2023 року, суддя Манько Г.В.) у справі №904/3911/23 за позовом Криворізької центральної окружної прокуратури, м.Кривий Ріг в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕКТА ЛАЙН, м.Кривий Ріг про спонукання виконати певні дії,- ВСТАНОВИВ: Криворізька центральна окружна прокуратура звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТА ЛАЙН", в якому просила: - зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕКТА ЛАЙН" усунути перешкоди Криворізькій міській раді у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою площею 0.0150 га, розташованою на території Криворізької міської ради, а саме - на вулиці Лермонтова, 2в у місті Кривому Розі, привівши її у придатний до використання стан шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: будівлі торгівельного павільйону, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Лермонтова, 2в; - припинити володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТА ЛАЙН" нерухомим майном площею 90,5 кв.м, а саме - нежитловою будівлею Торгівельного павільйону, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Лермонтова, 2в, проведену рішенням приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Рисіної Є.В. від 18.05.2020 року № 52272332 (номер запису про право власності: 36528124) шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2046747312110. Позовні вимоги мотивовані тим, що: - спірний об`єкт самочинного будівництва збудовано на земельній ділянці комунальної власності, що не була відведена для цієї мети, його не прийнято до експлуатації, а тому він є не створеним в розумінні ст.331 Цивільного кодексу України, що виключає можливість реєстрації права власності на нерухоме майно; - набуття права власності ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН" на майно, яке є предметом договору купівлі-продажу, укладеного між КАПТ "МЕРКУРІЙ-2" та ОСОБА_1 відбулося за недійсними правочинами, тому на момент передачі майна до статутного капіталу ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН"-, Хромих В.М. не мав прав власника на розпорядження цим майном; - відповідно до повідомлення ГУ ДПС у Дніпропетровській області Хромих В.М., який ніби-то був власником магазину з 1995 по 2020 роки, ніколи не перебував на обліку, як платник плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; - власник має право вимагати від ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН" усунення перешкод у користуванні своєю земельною ділянкою шляхом знесення самочинного збудованого майна; - звернення Криворізької центральної прокуратури до суду з позовом, у даному випадку, є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави, враховуючи, що уповноважений орган самостійно не звернувся до суду з позовною заявою Ухвалою господарського суду від 24.07.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено підготовче засідання на 22.08.2023 року на 10:00 годин. Ухвалою господарського суду від 22.08.2023 розгляд справи відкладено до 19.09.2023 року до 10:20 годин. 12.09.2023 року до господарського суду Дніпропетровської області через систему Електронний суд від Криворізької центральної окружної прокуратури надійшла заява про зміну предмету позову, в якій заявник просив: - скасувати державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку площею 0,0173 га з кадастровим номером 1211000000:08:306:0036, що розташована у м.Кривий Ріг по вул.Лермонтова, 2в, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕКТА ЛАЙН" на підставі рішення приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Кучман І.І. від 28.08.2023 року за №69042709, із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2787396312110; - зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕКТА ЛАЙН" усунути перешкоди Криворізькій міській раді у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою площею 0,0150 га, розташованою на території Криворізької міської ради, а саме - на вулиці Лермонтова, 2в у місті Кривому Розі, привівши її у придатний до використання стан шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва - будівлі торгівельного павільйону, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Лермонтова, 2В; - припинити володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТА ЛАЙН" нерухомим майном площею 90,5 кв.м, а саме - нежитловою будівлею торгівельного павільйону, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Лермонтова, 2в, проведену рішенням приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Рисіної Є.В. від 18.05.2020 року № 52272332 (номер запису про право власності: 36528124) шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2046747312110. Позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, обґрунтовані посиланням на те, що: - після відкриття провадження у даній справі між Криворізькою міською радою та ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН" укладено договір оренди земельної ділянки №2023503 від 08.08.2023 року, за яким в оренду ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН" передано земельну ділянку кадастровий номер 1211000000:08:306:0036, площею 0,0173 га для розміщення існуючої нежитлової будівлі (магазину), що знаходиться за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Лермонтова, 2в; - Криворізька міська рада, не пересвідчившись у тому, що право власності на будівлю за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Лермонтова, 2в, виникло на законних підставах, без проведення торгів, передала в оренду ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН" земельну ділянку під спірною будівлею, яка є самочинно збудованим об`єктом нерухомого майна; - відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №923/196/20, договір оренди №2023503 від 08.08.2023, укладений між Криворізькою міською радою та ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН" є нікчемним в силу закону, оскільки передача земельної ділянки в оренду відбулась не на конкурентних засадах на підставі ч.2 ст.134 Земельного кодексу України. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 року у даній справі у задоволенні позову відмовлено. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що: - прокурором при формуванні позовних вимог не дотримано умов, викладених в приписах ст. 38 Закону України "Про врегулювання містобудівної діяльності" про те, що рішенню суду щодо знесення самочинно збудованого об`єкту повинно передувати невиконання відповідачем припису органу державного архітектурно - будівельного контролю, який має право подати відповідний позов до суду; - на час прийняття рішення у справі відсутні докази наявності припису органу державного архітектурно - будівельного контролю про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил щодо відповідача, що стосується спірного майна; - правомірність дій ОСОБА_2 та ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН" щодо укладання договору купівлі - продажу від 08.08.1995 та передачі до статутного капіталу ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН" спірного нерухомого майна не спростовано наданими прокурором доказами, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог щодо знесення спірного об`єкта нерухомого майна та припинення володіння спірним нерухомим майном; - на час прийняття рішення у справі договір оренди земельної ділянки № 2023503 від 08.08.2023 є дійсним, що є підставою для відмові у задоволенні позовних вимог в частині скасування державної реєстрації права оренди. Не погодившись з вказаним рішенням, Дніпропетровська обласна прокуратура звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на наступні обставини: - запис про право власності ОСОБА_2 на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 08.08.1995, посвідченого приватним нотаріусом Глущенко О.А. Проте, відомості про вказаний договір у Державному нотаріальному архіві Дніпропетровської області відсутні; - КАПТ "МЕРКУРІЙ-2" ніколи не набувало право власності на спірний об`єкт нерухомості, а тому не могло його відчужити ОСОБА_2 ; - відповідно до листа архівного відділу виконкому Криворізької міської ради №12/25-01/2 від 02.01.2023, адреса - м.Кривий Ріг, вул.Лермонтова, 2в не присвоювалася жодному об`єкту нерухомого майна; - за даними інтернет сервісу Googl Maps станом на 2022 рік у місці, де зараз розташовується спірна нежитлова будівлі, відсутні будь-які об`єкти нерухомого майна; - згідно з протоколом огляду місця події від 09.11.2022 року у кримінальному провадженні №12022041230001277 встановлено, що земельна ділянка, на якій в подальшому збудовано спірний торгівельний павільйон, на час проведення огляду була вільна від забудови; - первісна державна реєстрація проведена на спірний торгівельний павільйон, який не існував на час державної реєстрації; - здійснення будівельних робіт по спорудженню спірного нерухомого майна без дозвільної документації на будівництво та на земельній ділянці, яка не відводилася для цих цілей, свідчить про самочинний характер такого будівництва в розумінні ст.376 Цивільного кодексу України; - після відкриття провадження у даній справі, між Криворізькою міською радою та ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН" укладено договір оренди земельної ділянки №2023503 від 08.08.2023, згідно з яким в оренду ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН" передано земельну ділянку кадастровий номер 1211000000:08:306:0036, площею 0,0173 га для розміщення існуючої нежитлової будівлі (магазину), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в; - встановивши, що земельна ділянка уповноваженим на те органом місцевого самоврядування не надавалась у користування або володіння КАПТ "МЕРКУРІЙ-2", ОСОБА_2 та ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН", однак останнє її фактично використовує, суд першої інстанції неправильно визначився із характером спірних правовідносин та дійшов необґрунтованого висновку про необхідність застосування до вказаних правовідносин ст.38 Закону України "Про врегулювання містобудівної діяльності"; - необхідність звернення до суду із зазначеним позовом в інтересах Криворізької міської ради обґрунтована порушенням прав міської ради як власника земельної ділянки, на якій розміщено нежитлову будівлю; - рішення державного реєстратора прийнято з порушенням вимог містобудівного законодавства, оскільки надані реєстратору документи не відповідали вимогам законодавства та спірним рішенням фактично легалізовано самочинне захоплення земельної ділянки, що перебуває у власності територіальної громади. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у її задоволенні, рішення господарського суду залишити без змін. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач вказує наступні доводи: - підставою для державної реєстрації права власності на нерухоме майно (нежитлове приміщення) за ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН" є акт прийому-передачі майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТА ЛАЙН" №1191, 1192 від 14.05.2020 року; - прокуратурою не ставиться питання про незаконність складання і використання у господарській діяльності "ВЕКТА ЛАЙН" вищевказаних правовстановлюючих документів та підробки документів, на підставі яких було здійснено реєстрацію права власності за ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН"; - жодною посадовою особою органу державної влади та/або місцевого самоврядування не пред`явлено позову до ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН" з приводу стягнення завданих збитків начеб-то розміщенням самочинно збудованого нежитлового приміщення; - ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН" є добросовісним набувачем відповідного майна і не має ніякого стосунку до начеб-то самовільного будівництва; - ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН" є добросовісним набувачем майна і не має ніякого відношення до кримінального провадження №12022041230001277; - позиція Дніпропетровської обласної прокуратури щодо укладення ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН" договору оренди земельної ділянки з Криворізькою міською радою без дотримання конкурентних засад ґрунтується виключно на припущеннях посадових осіб і жодним чином не підтверджується матеріалами справи; - ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН" законно отримано спірну земельну ділянку; - недотримання іншими юридичними чи фізичними особами вимог чинного законодавства України щодо порядку заповнення нотаріального архіву, ведення реєстраційних справ у Криворізькому БТІ та інше, має правові наслідки саме для цих юридичних та фізичних осіб, оскільки відповідні порушення тягнуть застосування заходів відповідальності саме до таких юридичних та фізичних осіб та не можуть негативно впливати на ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН" за відсутності причетності цього товариства до таких правопорушень; - до позовної заяви не додано жодного обґрунтування щодо підстав звернення з відповідною позовною заявою саме прокурором, а не відповідним органом, на який покладено виконання цих функцій; - перед зверненням до суду з позовом про знесення начеб-то самочинно збудованого об`єкта, органом державного архітектурно-будівельного контролю має бути встановлено факт самочинного будівництва, внесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлено факт невиконання припису протягом встановленого строку; - ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН" не здійснювало первинного будівництва відповідного об`єкта і введення його в експлуатацію, майно було набуто шляхом укладення акту приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН". У додаткових поясненнях прокурор вказує, що: - не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права; - прокурором змінено виключно предмет позову, оскільки додано позовну вимогу про скасування права оренди на земельну ділянку. Дана позовна вимога є похідною від первісних позовних вимог; - наданими прокурором доказами спростовується факт набуття права власності на майно КАПТ "МЕРКУРІЙ-2" на підставі рішення Криворізької міської ради №540 від 08.12.1993 року. Вказане рішення не містить відомостей про передачу у власність приміщень, а стосується оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна в Криворізькому БТІ; - договір купівлі-продажу від 08.08.1993 року є підробним, оскільки спірного об`єкту нерухомості станом на дату укладання договору не існувало, визнання недійсним підробного документи не передбачено чинним законодавством; - договір оренди земельної ділянки №2023503 від 08.08.2023 року, укладений між Криворізькою міською радою та ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН", є нікчемним в силу закону; - ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН" зареєструвало право власності на неіснуюче майно, що свідчить про недобросовісність відповідача. Крім того, прокурор просить долучити до матеріалів справи додаткові докази: постанову про надання дозволу на розголошення відомостей кримінального провадження №12022041230001277 від 15.06.2023 року. Відповідно до ч.3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. При поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає (постанова Верховного Суду від 06.10.2021 року у справі № 918/237/20). Надання судом апеляційної інстанції оцінки доказам, які були подані стороною у справі лише до суду апеляційної інстанції (додані до апеляційної скарги) без дослідження причин неподання цих доказів до суду першої інстанції, є порушенням вимог ст.ст.80 та 269 Господарського процесуального кодексу України. Наведені положення Господарського процесуального кодексу України пов`язують вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів з одночасним виконанням критеріїв: "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи". При цьому тягар доведення зазначених обставин покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) про долучення доказів (подібні висновки викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603). Всупереч наведеному, прокурор при поданні до суду апеляційної інстанції нових доказів, не навів обґрунтування наявності виняткового випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, та неможливості подання відповідних доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від відповідача, у зв`язку з чим суд колегія суддів відхиляє клопотання прокурора про долучення до матеріалів справи нових доказів. 22.03.2024 року у судове засідання з`явилися прокурор та представник відповідача, які надали відповідні пояснення. Позивач наданим йому процесуальним правом не скористався та не забезпечив в судове засідання явку повноважного представника. Враховуючи, що апеляційним судом не визнавалася явка учасників справи в судове засідання обов`язковою, а неявка представника позивача не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутністю його представника. Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх учасників справи, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається наступне: Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2046747312110 зареєстровано об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля - торгівельний павільйон , об`єкт житлової нерухомості; - опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 90.5, опис: нежитлова будівля - торгівельний павільйон "А". Адреса: АДРЕСА_1 в; - актуальна інформація про право власності: тип права власності: право власності -дата державної реєстрації: 14.05.2020; - підстава для державної реєстрації: акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 1197,1198, виданий 14.05.2020 року, видавник: Рисіна С.В., приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області; технічний паспорт, серія та номер: 597-2020, виданий 12.02.2021 року, видавник: ТОВ "БІЗНЕС-СЕРВІС "НЕРУХОМІСТЬ"; відомість про технічний стан нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 13.02.2021 року, видавник: ТОВ "БІЗНЕС-СЕРВІС "НЕРУХОМІСТЬ"; - розмір частки: 1/1; - власники: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕКТА ЛАЙН", код ЄДРПОУ:43614489; - країна реєстрації: Україна. 08.08.1995 року між КАПТ "МЕРКУРІЙ-2" (продавець) та громадянином ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлю/павільйону, за умовами п.1 якого, КАПТ "МЕРКУРІЙ-2" продав, а ОСОБА_2 купив нежитлову будівлю загальною площею 90,5 кв.м., розташовану на земельній ділянці 94 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 в. Відповідно до п.2 договору від 08.08.1995 року будинок належить КАПТ "МЕРКУРІЙ-2" на підставі рішення виконкому міськради №540 від 08.12.1993 і довідки про балансову приналежність від 01.06.1995 року, зареєстрованого в БТІ в книзі №ІН, стр. 239, запис

288. За умовами п.3 договору від 08.08.1995 року продаж здійснено за 8659820 крб. Інвентаризаційна оцінка будинку згідно довідки Криворізького міського БТІ №10219/2 25.07.1995 року складає 8659820 крб. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Криворізького нотаріального округу Глущенко О.А. та зареєстрований в реєстрі за №1-341. Відповідно до акту прийому-передачі до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТА ЛАЙН" (ідентифікаційний код 43614489) від 14.05.2020 року ОСОБА_2 передає, а ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН" приймає майно, що вносить ОСОБА_2 до статутного капіталу ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН": нежитлову будівлю, реєстраційний номер 2046747312110, нежитлова будівля загальною площею 90,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в. Вказаний акт зареєстровано в реєстрі за №1197, 1198. Наявна в матеріалах справи довідка комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Криворізьке бюро технічної інвентаризації №176951 від 20.02.2020 року, яка видана ОСОБА_2 , свідчить про те, що відповідно до архівних даних, станом на 31.12.2012 право власності на нежилу будівлю за адресою: АДРЕСА_1 в , зареєстроване в КП ДОР "Криворізьке БТІ" в реєстровій книзі № 1Н, сторінка 288, запис 288 на ім`я: ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 08.08.1995 Глущенком О.А., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №1-341. Листом Комунального підприємства "Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації" від 25.11.2022 року № 884 підтверджено існування інвентаризаційної справи на спірний об`єкт нерухомого майна, якою визначена сукупність матеріалів технічної інвентаризації, що характеризують об`єкт нерухомого майна і які є підставою для надання інформації про такий об`єкт. 29.12.2022 року між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕКТА ЛАЙН" (споживач) укладено договір №580 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, за умовами п.1.1 якого виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого водопостачання і водовідведення, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (п. 1.1 договору). Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" листом від 15.03.2023 року №3033 повідомило ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН", що не заперечує проти довключення об`єкту, розташованого за адресою вул. Лермонтова, буд. 2в, до переліку об`єктів користування водопостачання та водовідведення договору №580 від 29.12.2022 року про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Цей лист вважається невід`ємною частиною договору №580 від 29.12.2022 року. Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕКТА ЛАЙН" укладено попередній договір щодо укладення договору оренди (основного договору) земельної ділянки в майбутньому №18/11/2022 від 09.11.2022 року. Розпорядник та користувач домовились, що користувач до укладання основного договору оренди та державної реєстрації права оренди, яке поширюється на зазначену земельну ділянку, забезпечує внесення до міського бюджету платежу за користування земельною ділянкою площею 0,0150 га для розміщення магазину на АДРЕСА_1 (п. 1.1 попереднього договору). Основний договір має бути укладений протягом трьох років з дати підписання попереднього договору (п. 1.3 попереднього договору). Викладене спростовує доводи прокурора про фізичну відсутність майна за вказаною адресою станом на 2022 рік, в т.ч. і щодо відсутності адреси вказаного об`єкту нерухомості. 08.08.2023 року між Криворізькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕКТА ЛАЙН" укладено договір оренди земельної ділянки №2023503. Відповідно до п.1 договору від 08.08.2023 року орендодавець на підставі рішення Криворізької міської ради від 28.07.2023 №2106 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки й надання їх оренду" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови - за цільовим призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07.) для розміщення існуючої нежитлової будівлі (торговельного павільйону продовольчих та непродовольчих товарів) з кадастровим номером 1211000000:08:306:0036), яка розташована на АДРЕСА_1 . За умовами п.7 договору від 08.08.2023 року, договір укладено строком на 5 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладання. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту його державної реєстрації. Договір оренди земельної ділянки поновлюється на умовах, передбачених ст. 126-1 Земельного кодексу України. Договір оренди земельної ділянки поновлюється на такий же строк та на тих же умовах без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення. Сторона договору, яка має намір скористатися правом відмови від поновлення договору оренди земельної ділянки, не пізніше як за місяць до дати закінчення дії такого договору подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору. У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору оренди земельної ділянки до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення договору, державна реєстрація речового права продовжується на той же строк. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна зареєстровано об`єкт нерухомого майна №2787396312110; - тип об`єкта - земельна ділянка; - кадастровий номер 1211000000:08:306:0036; - опис об`єкта: площа (га): 0,0173; - розмір частки - 1/1; - власники: Територіальна громада, Орган місцевого самоврядування, Криворізька міська рада, код ЄДРПОУ 33874388; - країна реєстрації: Україна. Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права: - номер запису про інше речове право: 51514261; - дата державної реєстрації 23.08.2023 року; - документи, подані для державної реєстрації: договір оренди землі, серія та номер: №2023503, виданий 08.08.2023, видавник: Криворізька міська рада та ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН"; - вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки; - зміст, характеристика іншого речового права: строкове платне користування земельною ділянкою для розміщення існуючої нежитлової будівлі (торговельного павільйона продовольчих та непродовольчих товарів) за адресою: АДРЕСА_1 ; - дата укладання договору (після 2013р.)/ Дата державної реєстрації (до 2013р.): 08.08.2023 року, строк: 5років, дата закінчення дії: 08.08.2028 року, з автоматичним продовженням дії договору. Відомості про суб`єкта іншого речового права: - Територіальна громада, Орган місцевого самоврядування, орендодавець: КРИВОРІЗЬКА МІСЬКА РАДА, код ЄДРПОУ 33874388; - країна реєстрації: Україна; - орендар: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕКТА ЛАЙН", код ЄДРПОУ: 43614489; - країна реєстрації: Україна. Опис об`єкта іншого речового права: земельна ділянка житлової та громадської забудови - за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07). Щодо наявності у прокурора підстав у даній справі для представництва інтересів Криворізької міської ради суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. За ч.ч.1,3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відповідно до п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Звернення прокурора з позовом у визначеному законом порядку передбачено ст. 53 Господарського процесуального кодексу України. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", згідно з частинами 1, 3 якої представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Зокрема, представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції. Згідно з ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18 звернула увагу, зокрема, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо. Тобто, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. За приписами ч.3 ст.140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Згідно ч.1 ст.143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності. Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Положеннями ч.1 ст.122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Криворізька міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси територіальної громади жителів міста, здійснює відповідно до закону від імені та в інтересах вказаної територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі на землю. Отже, саме Криворізька міська рада є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Звертаючись до суду із даним позовом, прокурор необхідність такого звернення обґрунтував тим, що порушення інтересів держави у цьому випадку полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки комунальної власності внаслідок самочинного будівництва та експлуатації об`єкта нерухомого майна. Позивач, маючи повноваження на звернення до суду за захистом порушеного права, як власник та розпорядник земель комунальної власності, будучи обізнаним про порушення, жодних заходів до припинення незаконного використання земельної ділянки не вживав. Матеріали справи свідчать про те, що Криворізькою центральною окружною прокуратурою листом №04/59-131вих-23 від 05.01.2023 року повідомлено Криворізьку міську раду про виявлені порушення, наявність підстав для вжиття заходів, направлених на припинення безпідставної реєстрації речових прав, знесення самочинно збудованого майна. У відповідь на вказаний лист виконавчий комітет Криворізької міської ради листом №12-54681/23/59 від 17.01.2023 року повідомив про недоведеність порушень інтересів держави та обставин, що підтверджують невиконання або неналежне виконання міською радою своїх повноважень щодо захисту інтересів територіальної громади. Листом 04/59-3968вих-23 від 19.04.2023 Криворізька центральна окружна прокуратура повідомила Криворізьку міську раду щодо обрання найбільш ефективного способу захисту у зв`язку із самовільним зайняттям земельної ділянки комунальної власності. У відповідь на вказаний лист виконавчий комітет Криворізької міської ради листом №12/18/2592 від 26.04.2023 року повідомив про відсутність порушення інтересів держави. У зв`язку з тим, що орган влади не визначився зі способом захисту, прокуратура вважала за необхідне обрати спосіб захисту у вигляді знесення самочинного будівництва. На думку прокуратури, невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення права власності держави у спірних правовідносинах, свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Листом №04/59-6167вих-23 від 15.06.2023 року Криворізьку міську раду повідомлено про звернення Криворізькою центральною окружною прокуратурою із позовом до суду в інтересах держави в особі Криворізької міської ради про зобов`язання ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН", повернути земельну ділянку загальною площею 0,0150 га з приведенням у придатний для використання стан шляхом знесення розміщеного на ній торгівельного павільйону, скасування державної реєстрації права власності на торгівельний павільйон. З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що звертаючись до суду з даним позовом, прокурор дотримався вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме: обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, апеляційний господарський суд погоджується із судом першої інстанції, що у прокурора наявні підстави для звернення до суду. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне: Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Частинами першою та другою статті 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Згідно з ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. За приписами ст.331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). За змістом ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Отже, єдиною підставою для громадян та юридичних осіб набуття права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності, є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України. Частинами першою та другою статті 373 Цивільного кодексу України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (ч.4 ст. 373 Цивільного кодексу України). Власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам (ч.1 ст.375 Цивільного кодексу України). За змістом ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними. У вирішенні питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідним є встановлення наявності у особи, в силу закону, права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування. Відповідно до ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, висновки в якій аналогічні висновкам, викладеним у постановах від 23.06.2020 у справі №680/214/16-ц та від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, зазначено наступне: за положеннями частини першої статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Частинами 2, 3 ст.376 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч.5 ст.376 Цивільного кодексу України). За приписами ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ч.4 ст.376 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду. Висновки щодо способу захисту прав власника земельної ділянки у разі зведення на ній самочинного будівництва шляхом задоволення вимоги про знесення самочинно побудованого нерухомого майна є усталеними в судові практиці Верховного Суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №916/1174/22, від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 910/14328/17, від 01.07.2020 у справі № 755/3782/17, від 02.06.2021 у справі № 910/14524/19). Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit ("збудоване на поверхні слідує за нею"). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 03.04.2019 у справі №921/158/18, від 22.06.2021 у справі №200/606/18, від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, від 20.07.2022 у справі №923/196/20). Згідно з зазначеним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (схожий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, від 20.07.2022 у справі № 923/196/20). Крім того, не допускається набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 20.07.2022 у справі № 923/196/20). Позов прокурора у цій справі спрямований на захист прав власника земельної ділянки Криворізької міської ради, порушення яких, на думку прокурора, відбулося внаслідок здійснення відповідачем самочинного будівництва на земельній ділянці. Водночас, як вже зазначалося, 09.11.2022 року між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕКТА ЛАЙН" укладено попередній договір щодо укладення договору оренди (основного договору) земельної ділянки в майбутньому №18/11/2022, за умовами якого сторони домовились, що користувач до укладання основного договору оренди та державної реєстрації права оренди, яке поширюється на зазначену земельну ділянку, забезпечує внесення до міського бюджету платежу за користування земельною ділянкою площею 0,0150 га для розміщення магазину на вул.Лермонтова, 2в у Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу (п. 1.1 попереднього договору). 08.08.2023 року між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕКТА ЛАЙН" укладено договір оренди земельної ділянки №2023503, відповідно до п.1 якого орендодавець на підставі рішення Криворізької міської ради від 28.07.2023 року №2106 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки й надання їх оренду" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови - за цільовим призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07.) для розміщення існуючої нежитлової будівлі (торговельного павільйона продовольчих та непродовольчих товарів) з кадастровим номером 1211000000:08:306:0036), яка розташована на вул.Лермонтова,2в у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу. Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено презумпцію правочину, суть якої полягає в тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний недійсним в судовому порядку. Договір оренди земельної ділянки №2023503 від 08.08.2023, укладений між позивачем та відповідаем, є чинним і недійсним у встановленому законом порядку не визнавався. Отже, Криворізькою міською радою надано ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН" в оренду земельну ділянку під уже збудоване нерухоме майно, що узгоджується із приписами ч.3 ст.376 Цивільного кодексу України та наведеною вище практикою Верховного Суду про те, що відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна може відбуватися шляхом надання особі, яка здійснила самочинне будівництво, земельної ділянки у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно як обов`язкової умови для визнання права власності на таке майно. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що законодавцем передбачено необхідність дотримання певної процедури щодо знесення об`єкту самочинного будівництва з використанням частини земельної ділянки, яка не виділялася органом місцевого самоврядування під таке будівництво (чи реконструкцію будівлі). Так, згідно з ч.1 ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних із таким знесенням. Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2020 у справі № 5023/8376/11 та від 16.01.2024 у справі №910/78/23. Враховуючи викладене, /приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, як необхідної передумови звернення до суду з відповідним позовом, на що звернув увагу суд в оскаржуваному рішенні і доводи щодо цього апелянт не спростував, колегія суддів вважає, що прокурор передчасно звернувся до суду з вимогою про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕКТА ЛАЙН" усунути перешкоди Криворізькій міській раді у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, привівши її у придатний до використання стан шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва. Щодо вимоги прокурора про припинення володіння ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН" нерухомим майном шляхом внесення до державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна, колегія суддів звертає увагу на наступне: Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові 07.06.2023 у справі № 916/959/22, виходячи з правової природи реєстрації прав на нерухоме майно як способу володіння ним та беручи до уваги загальні засади цивільного законодавства (аналогія права), у випадку, якщо заінтересована особа - позивач (власник земельної ділянки, інший правоволоділець) вважає, що зареєстроване за відповідачем право власності чи інше речове право на певний об`єкт насправді не існує і нікому не належить, то належному способу захисту відповідає вимога про припинення володіння відповідача відповідним правом. Судове рішення про задоволення таких позовних вимог є підставою для внесення до Державного реєстру запису про відсутність права. Якщо на відповідний об`єкт, право на який не може бути зареєстроване за жодним суб`єктом, був відкритий розділ Державного реєстру прав, таке судове рішення є також підставою для закриття розділу Державного реєстру прав на цей об`єкт. У даному випадку Криворізька міська рада, як власник земельної ділянки, не оспорює зареєстроване за відповідачем право на спірне нерухоме майно. Крім того, прокурором не спростовано правомірність договору купівлі-продажу від 08.08.1995, укладеного між ОСОБА_2 та КАПТ "МЕРКУРІЙ-2" та правомірність передачі ОСОБА_2 до статутного капіталу ТОВ "ВЕКТА ЛАЙН" спірного нерухомого майна. Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем. Відсутність права на позов у матеріальному розумінні спричиняє прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших установлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19). Відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні позову (такий висновок викладений у пункті 7.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/3146/17). Враховуючи викладене, оскільки прокурором не доведено порушення прав позивача - Криворізької міської ради, як власника земельної ділянки, на якій розміщено нежитлову будівлю, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТА ЛАЙН" усунути перешкоди Криворізькій міській раді у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, привівши її у придатний до використання стан шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, а також припинення володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТА ЛАЙН" нерухомим майном, шляхом внесення до державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна. Колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника, що згідно з протоколом огляду місця події від 09.11.2022 року у кримінальному провадженні №12022041230001277 встановлено, що земельна ділянка, на якій в подальшому збудовано спірний торгівельний павільйон, на час проведення огляду була вільна від забудови, оскільки такі обставини, в силу ч.6 ст.75 Господарського процесуального кодексу України мають бути встановлені обвинувальним вироком суду в кримінальному провадженні. Крім того, надання господарським судом оцінки обставинам, встановленим під час слідчих дій у кримінальному провадженні, чи доказам, що містяться у кримінальній справі, призведе до переоцінки цих обставин та доказів, що є неприпустимим з огляду засади судочинства. Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального права під час ухвалення рішення судом апеляційної інстанції не встановлено. Інші доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті. За викладеного оскаржуване рішення слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2023 року у справі №904/3911/23 залишити без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення. Постанова складена у повному обсязі 12.04.2024 року. Головуючий суддя Т.А. Верхогляд Суддя Ю.Б.Парусніков Суддя О.Г.Іванов