Постанова Вінницький апеляційний суд № 128/4786/23

Справа № 128/4786/23 Провадження № 22-ц/801/877/2024 Категорія: 41 Головуючий у суді 1-ї інстанції Шевчук Л. П. Доповідач:Шемета Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 квітня 2024 рокуСправа № 128/4786/23м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач), суддів Берегового О. Ю., Панасюка О. С., учасники справи: позивач (особа яка подала апеляційну скаргу) Акціонерне товариство «Універсал Банк», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 06 лютого 2024 року, ухвалене у складі судді Шевчук Л. П. в м. Вінниця, дата складення повного тексту рішення відповідає даті його ухвалення,- встановив: 23 листопада 2023 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 11 969,11грн. Позов мотивований тим, що АТ «Універсал Банк» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. 06.04.2018 відповідач ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим цього дня підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 06.04.2018. В анкеті-заяві зазначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав у мобільному додатку примірники вказаних документів, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит в розмірі 2 000 грн у виді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . У зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань, станом на 15.10.2023 року утворилася заборгованість за тілом кредиту, яка становить 11 969,11 грн. Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 06 лютого 2024 року в задоволені позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на недоведеність позивачем надання коштів за кредитним договором від 06.04.2018 року ОСОБА_1 . Водночас зазначив, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не є належним доказом видачі та отримання суми кредиту, оскільки не є первинним документом. Тобто позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами вимоги позовної заяви в розумінні статей 77-79 ЦПК України. Не погоджуючись з таким рішенням суду, АТ «Універсал Банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проекту Monobank, а також процедуру ознайомлення Споживача з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, тим самим місцевий суд дійшов передчасних висновків відносно того, що відповідач не був ознайомлений із вищевказаним. Проте, підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що він ознайомлений з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», Тарифами за карткою Monobank, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту. Відповідач висловив свою згоду з вказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку Monobank шляхом застосування клієнтом електронного цифрового підпису. Відтак, сторонами погоджені усі істотні умови договору. Виконаний банком розрахунок заборгованості є належним доказом, який підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний опис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів, період, за який нарахована заборгованість. Доказів які б спростовували правильність наданого банком розрахунку за кредитним договором боржником не надано, а тому судом першої інстанції безпідставно відмовлено в задоволені позову. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідає вимогам статті 263 ЦПК України. На підтвердження позовних вимог у справі позивачем було надано: - Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 06.04.2018 відповідача ОСОБА_1 (фотокопія на а. с. 19); - Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при надання послуг щодо продуктів monobank / Universal Bank (а. с. 20-32) ; -паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (а. с. 35-37); -розрахунок заборгованості за договором б/н від 06.04.2018, укладеного між Універсал Банк та клієнтом ОСОБА_1 станом на 15.10.2023 (а.с. 46-49). Між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за кредитним договором. Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Позивач вважає та зазначає у позовній заяві, що ОСОБА_1 при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Тарифами", Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ «Універсал Банк», які були надані йому для ознайомлення у мобільному додатку. Банк вказував, що, підписавши заяву, відповідач у відповідності до ст. 634 ЦК України приєднався до тих умов кредитування, які зафіксовані в стандартних формулярах, якими є Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку у чинній на час приєднання редакції. Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону). У пункті 6 Договору досягнуто згоди щодо використання електронного цифрового підпису. Частиною першою статті 1054 ЦК Українивизначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Отже, між сторонами укладено кредитний договір в електронному вигляді у відповідності з проектом «monobank» шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг. У анкеті-заяві від 06 квітня 2018 року міститься прохання відповідача відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку відповідно до умов договору та наведених нижче умов. Сума кредитного ліміту у цій анкеті-заяві не зазначена. Додаток, який би визначав суму кредитного ліміту та про який йде мова в цій анкеті-заяві, до неї не доданий. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги про стягнення заборгованості, посилався також на розрахунок заборгованості та на витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, витяг з Тарифів за карткою monobank та Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank. Однак, доказів того, що саме вказані документи із зазначеною в ній інформацією підписані ОСОБА_1 за допомогою його електронного підпису банком не надано. А відтак суд першої інстанції вірно виходив з того, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови кредитування розумів відповідач ОСОБА_1 , був ознайомлений і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. У постановах від 21 вересня 2022 року у справі №381/1647/21 (провадження № 61-2539св22), від 07 грудня 2022 року у справі №298/825/15-ц (провадження № 61-7567св22), від 25 січня 2023 року у справі №209/3103/21 (провадження № 61-9710св22) Верховний Суд зазначив, що «належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із зазначеними правилами Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Виписка з банківського рахунку - це документ, що видається фінансовою установою, в якому містяться відомості про рух грошових коштів. Банківська виписка має статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Мін`юсту від 12.04.12р. № 578/5, згідно з яким до первинних документів, які фіксують факт виконання операцій та служать підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок. Отже доказ, який підтверджує заборгованість клієнта, є виписка з банківського рахунку. Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані Банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу, про що вірно зазначив суд першої інстанції та відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд зауважує, що позивач не позбавлений можливості захистити своє право як кредитора шляхом звернення до суду, надавши належні та допустимі докази, які підтверджуватимуть заборгованість за кредитним договором. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до пункту 1 частини1 статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін можливе, якщо суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України). Зважаючи на надану оцінку доводам учасників справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд виснує, що доводи апеляційної скарги позивача АТ «Універсал Банк» не спростовують ухвалене у справі рішення суду першої інстанції, яке ґрунтується на повному та всебічному з`ясуванні обставин справи, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Тому апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 06 лютого 2024 року залишити без змін. Вирішуючи питання судових витрат, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України та того, що апеляційна скарга АТ «Універсал Банк» не підлягає задоволенню, понесені ним судові витрати у зв`язку з переглядом справи у апеляційному суді, слід залишити за ним. Доказів понесення судових витрат відповідачем в апеляційній інстанції матеріали справи не містять. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах. За правилом пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь - якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правилами пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справи, зазначені в цьому положенні, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред`явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії. З огляду на те, що апеляційна скарга подана на рішення суду у справі, ціна позову у якій становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому не підлягає касаційному оскарженню з урахуванням винятків, перелічених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 374, 375, 367, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення. Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 06 лютого 2024 року залишити без змін. Судові витрати Акціонерного товариства «Універсал Банк», понесені в ході апеляційного розгляду, залишити за ним. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуюча Т. М. Шемета Судді О. Ю. Береговий О. С. Панасюк