Постанова Хмельницький апеляційний суд № 675/211/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 квітня 2024 року м. Хмельницький Справа № 675/211/24 Провадження № 33/4820/278/24 Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Болотін С.М., з участю секретаря судового засідання Савчук Н.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Кучерука Тараса Миколайовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 12 березня 2024 року, в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. За постановою судді, 12 лютого 2024 року о 14 год. 49 хв. ОСОБА_1 у м. Ізяслав по вул. Грушевського 24, Шепетівського району, Хмельницької області, керував автомобілем, марки «BMW 530D», д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння, який зафіксований за результатами огляду у КНП «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня», чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України. Не погоджуючись з постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Стверджує, що матеріали справи ґрунтуються виключно на фальсифікованих працівниками поліції доказах, здобутих з грубим порушенням закону, які залишилися поза увагою судді. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Заслухавши ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Кучерука Т.М. на підтримку апеляційної скарги, з посиланням на зазначені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи, дізнання, з`ясування обставин у справі та перевірка їх доказами проведені з дотриманням вимог закону, таких порушень закону, які були б істотними і тягли за собою скасування судового рішення, у справі не допущено, а висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, при зазначених у постанові обставинах, відповідає матеріалам справи та ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах. Так, в процесі судового та апеляційних розглядів ОСОБА_1 не заперечував обставини зупинення його працівниками поліції, проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, однак викладав свою версію подій. Обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом 12 лютого 2024 року, встановлення у нього стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі повністю стверджується, жодним чином, не спростованими даними відеозапису подій з яких вбачається, що особа притягнута до адміністративної відповідальності в медичному закладі проходив огляд на стан наркотичного сп`яніння, за результатами якого було встановлено, що він перебуває в стані такого сп`яніння. Змістом направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12 лютого 2024 року стверджується, що ОСОБА_1 виявляв ознаки сп`яніння: порушення координації рухів, нечітке мовлення (а.с.2). Даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції підтверджується, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував в стані наркотичного сп`яніння (а.с.3). Наведені докази повністю спростовують доводи апеляційної скарги про необґрунтованість притягнення його до встановленої законом відповідальності. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. В справі не встановлено жодного належного, переконливого та об`єктивного доказу щодо застосування відносно ОСОБА_1 , заборонених законодавством методів дізнання, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду. При цьому, в матеріалах справи не встановлено доказів, щоб ОСОБА_1 чи його захисник зверталися із заявами та скаргами до прокурора, який здійснює нагляд за органами поліції чи вищестоящих органів з приводу незаконних дій працівників поліції, а тому такі твердження викликають об`єктивний сумнів. Таким чином, підстав вважати, що в процесі встановлення обставин справи зі сторони органів поліції на особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності, чинився тиск, проводилася фальсифікація матеріалів справи, в суду немає. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять. Суддя першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи про те, що працівниками поліції було безпідставно зупинено його автомобіль є необґрунтованими, оскільки Указом Президента України в Україні введений воєнний стан, який діє на даний час, а пунктом 3 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати чи зафіксувати дані, що містяться в документах, якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю. Рішення, за яким автомобіль може бути зупинений, базується на випадковому виборі, виклику підозри, даних розвідки. Так, як вбачається із матеріалів провадження, транспортний засіб марки «BMW 530D», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , був зупинений працівниками поліції для перевірки документів. В ході розмови виявилось, що водій перебуває з ознаками наркотичного сп`яніння. За таких обставин, під час воєнного стану та здійснення активних військових дій в державі, на переконання апеляційного суду, поліцейські мали право зупинити автомобіль ОСОБА_1 та, вчинивши такі дії, жодним чином, не порушили його прав та законних інтересів. На переконання суду, чинне законодавство не позбавляє працівників поліції права на вибіркове зупинення та перевірку транспортних засобів під час військового стану. Доводи про те, що працівники поліції порушили порядок проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, оскільки не пропонували йому пройти такий на місці зупинки транспортного засобу, на увагу не заслуговують, враховуючи таке. Згідно з п. 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09.11.2015 року у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Перевірка на стан наркотичного сп`яніння проводиться лише в медичних закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення лабораторного дослідження біоматеріалу. Посилання в апеляційній скарзі на порушення процедури огляду без проведення лабораторного дослідження біологічного середовища, а лише за допомогою експрес тесту Wondfo, відхиляються апеляційним судом, виходячи з такого. Огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Так, лабораторне дослідження біологічного середовища (сечі) ОСОБА_3 було проведено за допомогою експрес-тесту та виявлено у відібраних зразках біологічного середовища амфетамін та марихуану. Експрес-тести не потребують метрологічного контролю, тому не входять до галузі атестації, а чинне законодавство України не вимагає встановлення кількісних показників наркологічної речовини для визначення стану наркотичного сп`яніння. Згідно інструкції до комбінованого тесту на наркотики Wondfo, аналіз призначений для перевірки інтоксикації у пацієнтів та забезпечує якісний попередній результат тесту. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Як вбачається із акту медичного огляду ОСОБА_1 , лікар встановив зовнішній вигляд, поведінку, стан свідомості, мовну здатність та вегетативно-судинні реакції, визначив стан рухової сфери, визначив чи є ознаки нервово-психічних захворювань, органічного ураження центральної нервової системи, фізичного виснаження, перенесені травми, визначив відомості щодо останнього вживання алкоголю або наркотичних речовин чи лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. З метою уточнення наявних речовин впливу, було досліджено біологічне середовище (сеча) водія ОСОБА_1 за допомогою комбінованого тесту на наркотики Wondfo, тому відсутні підстави вважати недостатніми результати лабораторного дослідження біологічного середовища, які проведені в межах комплексного медичного огляду, проведеного лікарем, відповідно до вимог Інструкції. Суддя звертає увагу на те, що заключний висновок та діагноз за результатами огляду про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння, був встановлений лікарем після оцінки всіх клінічних та лабораторних даних, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги про порушення процедури огляду на стан наркотичного сп`яніння є безпідставними. Будь-яких заперечень, незгод щодо такого результату не висловлював, натомість підтвердив, що вживав наркотичні засоби декілька днів тому до зупинки працівника поліції автомобіля.. Враховуючи вказане, висновок лікаря № 2 щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 від 12 лютого 2024 року є допустимим доказом у справі. Жодним чином не спростовують факту вчинення правопорушення, не впливають на кваліфікацію його дій та не звільняють ОСОБА_1 від встановленої законом відповідальності твердження про недопустимість відеозапису події, оскільки такий проведений з порушенням принципу безперервності. Так, згідно з приписами пункту першого частини першої статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02 липня 2015 року поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою виявлення та фіксування правопорушення. Як вбачається із диску, який наданий працівниками поліції, на ньому зафіксовані відеозаписи із нагрудних камер поліцейських, які взаємодоповнюють один одного та в сукупності підтверджують обставини справи. Запис цілісний та безперервний, отриманий поліцейським відповідно до вимог законодавства та не є електронним документом в розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Даний відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації. Відсутність у протоколі посилання на назву технічного приладу, за допомогою якого здійснювався відеозапис, не свідчить про його неналежність та недопустимість, оскільки із даних відеозапису вбачається, що саме ОСОБА_1 пропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. Отже, відеозапис події є належним та допустимим доказом. А тому, суддя місцевого суду обґрунтовано поклав такий в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Посилання апелянта на упередженість місцевого суду при розгляді справи, яке виявилось у відмові в задоволенні його клопотання про призначення токсилогічної експертизи, є необґрунтованими, оскільки експертне дослідження призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Разом з тим, позитивні результати лабораторного дослідження підтвердили перебування водія ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння під час керування транспортним засобом. Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання ним уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення. Враховуючи сукупність вищевказаних доказів, суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення суддя дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах, встановлених цим Кодексом, взявши до уваги характер вчиненого правопорушення і врахувавши, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення - штраф у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Накладене на ОСОБА_1 стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень. Зокрема, суддею при визначенні ОСОБА_1 виду стягнення взято до уваги суспільну небезпечність вчиненого правопорушення та конкретні обставини справи. За таких обставин вважаю, що стягнення, накладене на ОСОБА_1 , при даних конкретних обставинах справи та особи притягнутої до адміністративної відповідальності є достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень, тобто ґрунтується на вимогах закону. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, п о с т а н о в и в : Постанову судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 12 березня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Сергій БОЛОТІН