LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд420/29295/23

від 09.04.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця з ознакою незалежної професійної діяльності адвоката Павлишина Юрія Миколайовича, - залишити без задоволення.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 квітня 2024 р. Категорія: 111010000м. ОдесаСправа № 420/29295/23 Перша інстанція: суддя Тарасишина О.М., час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Семенюка Г.В., суддів Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І., розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємець з ознакою незалежної професійної діяльності адвоката Павлишина Юрія Миколайовича на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року по справі за позовом Фізичної особи-підприємця з ознакою незалежної професійної діяльності адвоката ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування податкової консультації № 40779/6/15-32-24-07-10 від 21.09.2023 року, - встановиВ: Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування податкової консультації № 40779/6/15-32-24-07-10 від 21.09.2023 року, мотивуючи його тим, що з метою встановлення обставин податкового обліку його як фізичної особи-підприємця з ознакою незалежної професійної діяльності адвоката ним було направлено на адресу територіального податкового органу заяву про надання індивідуальної податкової консультації. Як наслідок цього, Головним управлінням було надано відповідь, але, як стверджує позивач, надана інформація не відповідає чинному законодавству та вказує на подвійне обтяження позивача податком за одну і ту ж саму діяльність. Також, позивач наполягає на тому, що спірна відповідь є саме податковою консультацією, а тому положення Закону України «Про звернення громадян» до спірних правовідносин не застосовуються. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у позові відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець з ознакою незалежної професійної діяльності адвокат Павлишин Юрій Миколайович подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги позивача у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи у позові, суд першої інстанції не з`ясував чи є лист Головного управління ДПС в Одеській області № 40779/6/15-32-24-07-10 від 21.09.2023 року податковою консультацію та чи відповідає дана відповідь вимогам законодавства. Також, суд не встановив факту, що звернення ФОП ОСОБА_1 до податкового органу про надання податкової консультації не відповідає вимогам ст. 52 ПК України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав: Судом першої інстанції встановлено, що адвокат Павлишин Ю.М. як самозайнята особа з 31.01.2018 був взятий на податковий облік у ДПІ Київського району м. Одеси. 01.09.2023 позивач зареєстрований як ФОП з основним видом діяльності за КВЕД 69.10 Діяльність у сфері права (основний). Інша діяльність не проводиться. 05.09.2023 ФОП адвокат Павлишин Ю.М. звернувся до податкового органу і просив надати податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи може адвокат, який оформлений як ФОП з ознакою, бути на спрощеній системі оподаткування 3-ї групи та сплачувати єдиний податок та ЄСВ за результатами своєї адвокатської діяльності ?

2. Чи потрібно фізичній особі-підприємцю (ФОП) з ознакою провадження незалежної професійної діяльності - адвокат вести податковий облік та сплачувати податки, ЄСВ, окремо, як фізичній особі-підприємцю, та окремо як самозайнятій особі, яка займається незалежною професійною діяльністю ?

3. Після внесення змін за формою 5-ОПП, з 01 вересня 2023 року, перебуваючи зареєстрованим вже як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності-адвокат, яким чином слід проводити податковий облік та які податку та збори сплачувати при здійснення правничої допомоги та іншої адвокатської діяльності. Листом № 40779/6/15-32-24-07-10 від 21.09.2023 року ГУ ДПС надало відповідь, де вказало, що згідно п.65.9 ст.65 ПК України, якщо ФОП здійснює незалежну професійну діяльність, то у контролюючих органах така особа обліковується як фізична особа-підприємець з ознакою незалежної професійної діяльності, а спрощена система оподаткування стосується тільки ФОП та окремо осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Відповідно, ведення обліку здійснюється окремо, як діяльність ФОП та окремо для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Також, наведено норми права, що регулюють питання надання звітності ФОП та окремо для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Не погоджуючись зі змістом наданої консультації, позивач звернувся до суду із даним позовом. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що не встановлено обставин, які б свідчили про протиправність оскаржуваної відповіді, з огляду на що підстави для задоволення позову відсутні. П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке: Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до п. п.14.1.172 п.14.1. ст.14 ПК України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом. Згідно п. п. 14.1.1721 п.14.1. ст.14 ПК України індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій. У відповідності до п. п.14.1.173п.14.1. ст.14 ПК України узагальнююча податкова консультація - оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що склалася за результатами узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків, та/або у разі виявлення обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм такого законодавства. Відповідно до ст. 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити: - найменування для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв`язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні; - код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); - зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації; - підпис платника податків; - дату підписання звернення. На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України "Про звернення громадян". Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного абзацом першим цього пункту. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов`язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства. Індивідуальні податкові консультації надаються: - в усній формі - контролюючими органами та державними податковими інспекціями; - у письмовій формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім`я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси. Доступ до зазначених даних єдиної бази та офіційного веб-сайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиної бази індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональний територіальний орган зобов`язаний надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, індивідуальну податкову консультацію протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника податків на отримання індивідуальної податкової консультації, для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, отримавши індивідуальну податкову консультацію від контролюючого органу, який йому підпорядковується, протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання такої консультації, але не більше 35 календарних днів, що настають за днем отримання контролюючим органом відповідного звернення платників податків, приймає одне із таких рішень: - про внесення відомостей про індивідуальну податкову консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується; - про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, з одночасним наданням платнику податків від свого імені індивідуальної податкової консультації та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується, та платника податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, проводить періодичне узагальнення індивідуальних податкових консультацій, а також аналізує обставини, що свідчать про неоднозначність окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом надання узагальнюючих податкових консультацій, які затверджуються наказом цього органу. Узагальнюючі податкові консультації підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, протягом п`яти календарних днів з дня їх надання. Відповідно до ст. 53 ПК України не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована. Положення абзацу першого цього пункту застосовуються до індивідуальної податкової консультації, за умови що вона зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій. У разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації. Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов`язку сплати податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом. Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду. Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію. Отже податкова консультація (індивідуальна), як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов`язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо): 1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності; 2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана; 3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування; 4) має мету - викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування. При цьому платнику податків надано право оскаржити до суду, як правовий акт індивідуальної дії, податкову консультацію контролюючого органу у випадку, якщо вона, на його думку, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду. Виходячи із змісту положень наведених вище норм ПК України, обов`язковими складовими письмової податкової консультації є: - опис питань, що порушуються платником податків; - обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків; - висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства. Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 826/2032/16 та від 22.10.2019 у справі № 520/10111/18. Зі змісту описуваних норм суд констатує, що за результатом звернення особи із проханням надання індивідуальної податкової консультації податковий орган за наявності умов недотримання платником податку вимог ПК України може надати замість податкової консультації відповідь у порядку Закону України «Про звернення громадян». Аналізуючи обставини справи на предмет обґрунтованості надання саме відповіді згідно Закону України «Про звернення громадян», а не податкової консультації, суд констатує, що питання оформлення адвоката у групі ФОП чи ведення податкового обліку є загальними податковими питаннями, а не питання щодо практичного застосування конкретної норми закону. Таким чином, надання відповіді у порядку Закону України «Про звернення громадян» суд вважає обґрунтованим, а позивач у заявах по суті не надає відповідних обґрунтувань всупереч цьому. Отже, подальший аналіз надається судом у контексті Закону України «Про звернення громадян». Верховний Суд зазначив, що саме по собі надання будь-якої відповіді на звернення громадянина у визначені законом строки не слід вважати повним і належним виконанням свого обов`язку суб`єктом владних повноважень. Так, істотною умовою такої відповіді є її належне обґрунтування і вирішення поставлених у зверненні питань (із урахуванням суті відповідного звернення і на підставі його ґрунтовного й всебічного вивчення) (постанова Верховного Суду від 27.04.2020 у справі № 813/4351/16). Аналізуючи зміст наданої відповіді, слід зазначити, що у ній наведено повну та всебічну відповідь на поставлені позивачем питання у заяві від 05.09.2023 року. Зокрема, вказано, що згідно п.65.9 ст.65 ПК України якщо ФОП здійснює незалежну професійну діяльність, то у контролюючих органах така особа обліковується як фізична особа-підприємець з ознакою незалежної професійної діяльності, а спрощена система оподаткування стосується тільки ФОП та окремо осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Відповідно, ведення обліку здійснюється окремо як діяльність ФОП та окремо для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Також, наведено норми права, що регулюють питання надання звітності ФОП та окремо для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Отже, на питання, викладені у заяві від 05.09.2023 року, надано відповідь повністю. Крім цього, її надано у встановлені Законом України «Про звернення громадян» строки. З огляду на це, апеляційним суд погоджується із судом першої інстанції, що не встановлено обставин, які б свідчили про протиправність оскаржуваної відповіді, з огляду на що підстави для задоволення позову відсутні. Відповідно до ч.1. ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовні вимоги не підлягають задоволенню. Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні. Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. З урахуванням наведеного, враховуючи відмову у задоволенні позову та апеляційній скарзі, суд дійшов висновку про відсутність підстав стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань судового збору. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця з ознакою незалежної професійної діяльності адвоката Павлишина Юрія Миколайовича, - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року по справі № 420/29295/23, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач Г.В. Семенюк Судді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»