Постанова 4822 № 727/12511/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 квітня 2024 року м. Чернівці справа № 727/2511/23 провадження 822/299/24 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кулянди М.І., суддів: Одинака О.О., Половінкіної Н.Ю., учасники справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс", відповідач ОСОБА_1 , апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 16 січня 2024 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Літвінова О.Г., ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог В листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі ТзОВ «ФК «Еліт Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Посилався на те, що 21 серпня 2020 серпня 2020 року між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №500838114 на строк 72 місяці з відсотковою ставкою 63%. Заборгованість за таким договором становить 79975 гривень 68 коп, з яких 44281 гривня 82 коп основна сума боргу; 35693 гривні 86 коп сума заборгованості за відсотками. Позивач набув права вимоги за вказаним договором, внаслідок укладення договору факторингу №4 від 20 грудня 2021 року. Отже, відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТзОВ «ФК «Еліт Фінанс» за кредитним договором № 500838114. Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 79975 гривень 68 коп. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 16 січня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "ФК "Еліт Фінанс" заборгованість за кредитним договором №500838114 від 21 серпня 2020 року у загальному розмірі 79975 гривень 68 коп. Вирішено питання про судові витрати. Ухвалюючи рішення у справі про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що доведеним є факт неналежного виконання зобов`язання за кредитним договором, наявність заборгованості, яку відповідач не сплатив, що є підставою для стягнення заборгованості на користь позивача. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на те, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норма матеріального права, а також неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачем не підтверджено належними доказами надання грошових коштів позичальнику та невиконання обов`язків за кредитним договором відповідачем. Відсутній детальний розрахунок заборгованості, з якого було б зрозуміло щодо нарахування складових заборгованості за кредитним договором. Також вказувала на те, що позивачем не надано доказів переходу права вимоги до відповідача за договором факторингу № 4 від 20 грудня 2021 року. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ «ФК «Еліт Фінанс» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги- безпідставними.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій 21 серпня 2020 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено оферту на укладення угоди про надання особистого кредиту №500838114, відповідно до якої відповідачка пропонує банку укласти угоду про надання особистого кредиту та надати їй особистий кредит на умовах продукту кредит готівкою, а саме: сума кредиту 44281 гривень 82 коп, процентна ставка за користування кредитом - 63 % річних (а.с. 5). У пункті 3 оферти на укладення угоди про надання особистого кредиту №500838114 погоджено, що кредит надається для повернення заборгованості за кредитним договором №501162836 від 16 липня 2019 року, шляхом безготівкового перерахування на рахунок позичальника № НОМЕР_1 , що відкритий позичальнику у ПАТ «Альфа-Банк». 20 грудня 2021 року між АТ «Альфа-банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором №500838114 від 21серпня 2020 року (а.с.7-11). Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №500838114 від 21 серпня 2020 року ОСОБА_1 нарахована заборгованість в сумі 79975 гривень 68 коп, з яких 44281 гривня 82 коп основна сума боргу; 35693 гривні 86 коп сума заборгованості за відсотками. Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав. Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15. Разом з тим, відповідно до статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Згідно із статтею 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. У пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 встановлено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку. Відповідач у заяві до суду першої інстанції від 15 січня 2024 року позов не визнала, також у апеляційній скарзі заперечувала факт отримання кредитних коштів, зазначаючи про те, що позивачем не надано доказів погодження банком акцепту на укладення угоди про надання кредиту, а також доказів видачі кредитних коштів позичальнику. Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано копію оферти на укладення угоди про надання особистого кредиту №500838114 від 21 серпня 2020 року. Однак, в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи на підтвердження видачі відповідачці кредитних коштів (тіла кредиту) через касу банку або шляхом перерахування на рахунок, як було визначено у пункті 3 вказаної оферти №500838114 від 21 серпня 2020 року. Зокрема, ТзОВ «ФК «Еліт Фінанс» не надано суду копію меморіального ордеру, платіжного доручення, виписку з особового рахунку, тощо. Таким чином, позивачем не представлено доказів того, що АТ «Альфа-Банк» прийняло пропозицію (оферту) ОСОБА_1 ТзОВ «ФК «Еліт Фінанс» та у межах строку для відповіді (30 робочих днів - пункт 5), відповідно до вказаних у пропозиції умов, вчинив дії щодо безготівкового перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника № НОМЕР_1 , що відкритий позичальнику у ПАТ «Альфа-Банк» (пункт 3 оферти). Також у справі відсутні належні та допустимі докази наявності заборгованості по процентах на суму 35 693 гривні 86 коп., період та порядок їх нарахування, тощо. Матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачкою дій щодо погашення заборгованості, що би свідчило про визнання нею боргу. Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. У своєму клопотанні до суду першої інстанції ТзОВ «ФК «Еліт Фінанс» просив розглянути справу у його відсутність (а.с. 38), клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляв. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо. Однак, станом на день ухвалення рішення суду першої інстанції, матеріали справи не містили первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які підтверджують наявність заборгованості відповідача за кредитним договором. Розрахунок заборгованості не є належним доказом наявності заборгованості та її розміру та не є первинним документом, у розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». З урахуванням того, що на підтвердження позовних вимог позивач не надав належних та допустимих доказів, які підтверджують надання відповідачу кредитних коштів у розмірі, які були передбачені кредитним договором, наявність заборгованості за тілом кредиту та процентами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що позивач не довів наявність заборгованості у розмірі, вказаному у наданих ним розрахунках за кредитним договором №5213463 від 13 грудня 2021 року. До подібних висновків дійшов Верховний Суду постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25травня 2021року у справі №554/4300/16-ц,від 26 травня 2021року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021року у справі №209/3046/20, від 26 жовтня 2022 року у справі №686/6783/21. На викладене вище суд першої інстанції уваги не звернув, дійшов передчасного висновку про доведеність видачі відповідачці кредитних коштів та наявність, у зв`язку з цим, заборгованості. Тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Ураховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. Щодо судових витрат Відповідно до правил статті 141 ЦПК України слід змінити розподіл судових витрат. Згідно з п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З мотивувальної частини постанови вбачається, що апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги. За подання апеляційної скарги апелянт сплатив 4026 гривень, що підтверджується квитанцією. Отже, з ТзОВ «ФК «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 4026 гривень в рахунок відшкодування судових витрат понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги. Керуючись статтями 374,376,381,382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 16 січня 2024 року скасувати. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 4026 гривень в рахунок відшкодування судових витрат понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий М.І. Кулянда Судді: О.О. Одинак Н.Ю. Половінкіна