Постанова 4823 № 728/2922/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 02 квітня 2024 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 728/2922/23 Головуючий у першій інстанції Пархоменко П. І. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/614/24 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Шарапової О.Л., суддів Євстафіїва О.К., Скрипки А.А., секретар Шапко В.М. Сторони: позивач: Акціонерне товариство ««Таскомбанк», відповідач: ОСОБА_1 . Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 . Оскаржується рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 24 січня 2024 року, В С Т А Н О В И В: У жовтні 2023 року АТ «ТАСКОМБАНК» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 6175488802 від 30.06.2021 року у розмірі 187038,38 грн та судові витрати. Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.06.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6175488802, відповідно до п. 3.2. якого цей договір, паспорт кредиту № 5488802 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» - складають єдиний кредитний договір. За умовами паспорту № 5488802 та кредитного договору № 6175488802 сума кредиту становить 207149,00 грн, строк користування 60 місяців, річні проценти 0,01% від суми боргу за договором, щомісячні проценти 2,70 % від суми кредиту. Зазначав, що кредит отримано відповідачем шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений у паспорті кредиту, отже кредитодавець, свої обов`язки за кредитним договором виконав у повному обсязі. Вказував, що 07 жовтня 2016 року права вимоги за даним кредитним договором відступлені АТ «Таскомбанк» на підставі договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-1-2016. Відповідно до умов якого та Витягу з Реєстру прав вимоги від 01.07.2021 до Договору позивач є новим кредитором боржника ОСОБА_1 . Факт передачі права вимоги за вказаним договором, а також відповідний розмір зобов`язання, що існував на момент передачі, підтверджується реєстром прав вимоги до Договору факторингу, Випискою та Розрахунком заборгованості, розмір якої станом на 01.09.2023 становить 187038,38 грн, яка складається з наступного: 98061,59 грн заборгованість по тілу кредиту; 12,66 грн заборгованість по річним процентам; 88964,13 грн - заборгованість по щомісячним процентам. Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 24 січня 2024 року позовні вимоги задоволено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним. Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що на момент укладення договору відступлення права вимоги від 07.10.2016 року, боргові зобов`язання за кредитним договором, укладеним 30.06.2021 року між ним та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», ще не існували, а тому не могли бути передані новому кредитору АТ «Таскомбанк». Просить стягнути з позивача понесені відповідачем судові витрати за розгляд справи. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Встановлено, що 30 червня 2021 року, між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6175488802, згідно якого кредит надається у сумі 207149,00 грн кредиту, строком на 60 місяців, зі сплатою відсотки за користування кредитом в розмірі 0,1% річних та щомісячних процентів в розмірі 2,70% (а.с. 6-7). В цей же день, 30 червня 2021 року ОСОБА_1 підписав Паспорт кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №5488802 та заяву-анкету на отримання послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» що відповідно разом становлять Кредитний договір № 6175488802 від 30.06.2021 (а.с. 8-10, 11). 07 жовтня 2016 року між ПАТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЦФР» укладений договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016, згідно п.2.1. якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти в сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором. У п. 2.2 Договору сторони погодили, що первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов`язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимог із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей позичальників. Підписані сторонами відповідні реєстри прав вимог є невід`ємною частиною цього договору (а.с. 18-21). 30.06.2021 складено повідомлення про відступлення прав вимог на ім`я ОСОБА_1 в якому зазначено про те, що права вимоги за кредитним договором № 6175488802 від 30.06.2021, що укладений між ним та ТОВ «ФК «ЦФР», на підставі Договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року будуть відступлені АТ «Таскомбанк» (а.с. 26). На підтвердження передачі прав вимоги за вищевказаним кредитним договором позивачем додано витяг з реєстру прав вимоги до договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 (а.с. 25). Відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору № 6175488802 від 30.06.2021, станом на 01.09.2023 заборгованість становить 187038,38 грн, з яких: 98061,59 грн сума заборгованості по тілу кредиту; 12,66 грн. сума заборгованості по річним процентам; 88964,13 грн сума заборгованості по щомісячним процентам (а.с. 41). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на основі кредитного договору; відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань. З такими висновками суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За частиною 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання. Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (стаття 517 ЦК України). Відповідно до статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором. Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор. Враховуючи викладене, відступлення права вимоги може здійснюватися лише відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Як вбачається із матеріалів справи, кредитний договір з ОСОБА_1 від 30.06.2021 року станом на момент укладення 07 жовтня 2016 року договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 не був укладений, у зв`язку з чим відступлення неіснуючих станом на 07 жовтня 2016 року прав вимоги та майнових прав ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» за кредитним договором від 30.06.2021 року на користь ПАТ «Таскомбанк» суперечить ст. 514 ЦК України, оскільки права кредитора за кредитним договором від 30.06.2021 року не перейшли до ПАТ «Таскомбанк», у зв`язку з чим позивач АТ «Таскомбанк» не набуло прав кредитора по відношенню до ОСОБА_1 . Таким чином, суд першої інстанції не врахував, що кредитний договір із ТОВ «ФК «ЦФР» укладено вже після укладення Договору про відступлення права вимоги. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 24 січня 2024 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. З урахуванням приписів ст. 141 ЦПК України з АТ Таскомбанк» на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції у розмірі 4208,37 грн. та витрати на правову допомогу в суді першої в сумі 3000 грн. і витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 5 000 грн. Керуючись ст.141, 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 24 січня 2024 року скасувати. У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити. Стягнути з Акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, б. 30; код ЄДРПОУ 09806443) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) у відшкодування сплаченого судового збору за апеляційний розгляд справи 4208,37 грн. та у відшкодування витрат на правову допомогу в суді першої та апеляційної інстанції 8 000 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуюча: Судді: