Постанова 4857 № 260/3124/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/3124/23 пров. № А/857/16415/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Глушка І.В. суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року, ухвалене суддею Ващиліною Р.О. у м. Ужгороді Закарпатської області о 09:49, повний текст якого складений 28 серпня 2023 року, у справі №260/3124/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- ВСТАНОВИВ: 01 травня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, у якому просив визнати протиправними з моменту прийняття та скасувати накази, а саме: пункт 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 13.04.2023 №923 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області»; наказ начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 13.04.2023 №68 о/с «По особовому складу», яким відповідно до частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» майора поліції ОСОБА_1 (0096154)» старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, звільнено зі служби в поліції за п.6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), з 14 квітня 2023 року; поновити на посаді старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області з 14 квітня 2023 року; стягнути на середній заробіток за весь час вимушеного прогулу без утримання податків й інших обов`язкових платежів, починаючи з 14 квітня 2023 року по день прийняття судом рішення про поновлення на роботі. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 13.04.2023 №923 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області». Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 13.04.2023 №68 о/с «По особовому складу». Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області з 15 квітня 2023 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 79626,96 грн. В решті позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 , будучи працівником правоохоронного органу та представником влади, ігноруючи вимоги нормативно-правових актів, регламентуючих діяльність поліції, нехтуючи цінностями, які він присягнув захищати, допустив грубі порушення вимог, визначені Присягою поліцейського. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно, тобто порушення присяги це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них. Порушення службової дисципліни, допущені ОСОБА_1 в умовах воєнного стану, надає їм статусу грубого дисциплінарного проступку, оскільки на поліцію Закарпатської області в умовах війни, на якій гинуть поліцейські, виконуючи Присягу поліцейського, покладаються особливо важливі функції із забезпечення публічного порядку та безпеки і недопущення дестабілізації обстановки в цілому. Оцінку діям ОСОБА_1 здійснено в рамках службового розслідування, призначеного наказом ГУНП від 29.03.2023 №780. Згідно висновку службового розслідування ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності: - за фактом відмови від проходження освідчення на стан наркотичного сп`яніння у порядку, встановленому пунктами 3.11, 3.12 Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України та Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 21.05.2005 №60дск, виконання вимог пунктів 3.11, 3.12 Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України та Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 21.05.2005 №60дск; - за неповідомлення безпосереднього, прямого та старшого прямого керівника про виклик до Шостого слідчого відділу ТУ ДБР в м. Львові, а також до суду, чим порушив вимоги пп.13 п.1 доручення ГУНП в Закарпатській області від 17.01.2023 №2/Кл «Про додаткові заходи щодо покращення стану дотримання дисципліни та законності серед поліцейських ГУНП в Закарпатській області», а також пункти 4, 5, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; -не проходження у листопаді 2022 року, грудні 2022 року та січні 2023 року тестування із знань по службовій підготовці (тестування здійснюється щомісячно з використанням інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України») згідно вимог п.7 розділу ІІІ Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.01.2016 №5. Зауважує, що при проведенні службового розслідування надавалась оцінка подіям, які мали місце 15.03.2022 щодо нанесення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_2 та не проведення ним слідчих дій у спеціально відведеному приміщенні, однак такі події лише підтвердили факт систематичності характеру порушень з бору позивача при виконанні службових обов`язків та не лягли в основу рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву а неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно - технічного навчання, підготовки та перепідготовки кадрів відповідно до суспільних програм. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55 Конституції України). Кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Громадянам згідно ст.43 Конституції України гарантується захист від незаконного звільнення. Загальні правові засади і гарантії здійснення громадянами України свого конституційного права на працю визначає Кодекс законів про працю України (далі- КЗпП України). Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений уст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи. Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові. Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на момент звільнення ОСОБА_1 перебував на службі в органах Національної поліції на посаді старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі - Ужгородське РУП ГУНП в Закарпатській області). 29 березня 2023 року старший інспектор з ОД чергової частини УОАЗОР ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 звернувся з рапортом до начальника ГУНП в Закарпатській області, в якому повідомив про те, що 24 березня 2023 року слідчим Шостого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, у рамках кримінального провадження №62022140050000063, відкритого 25 березня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України, повідомлено про підозру старшому оперуповноваженому відділу кримінальної поліції Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_1 та оперуповноваженому відділу кримінальної поліції Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 . На підставі зазначеного рапорту з метою встановлення всіх обставин за даним фактом наказом ГУНП в Закарпатській області №780 від 29.03.2023 створено дисциплінарну комісію та призначено проведення службового розслідування. За результатами службового розслідування за фактом повідомлення про підозру слідчими ТУ ДБР старшому оперуповноваженому ВКП Ужгородського РУП ГУНП майору поліції ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2, ст. 365 КК України складено висновок від 12 квітня 2023 року. Відповідно до вказаного висновку комісія встановила, що 29 березня 2023 року до керівництва ГУНП в Закарпатській області надійшла інформація про те, що 24 березня 2023 року слідчими Шостого слідчого «відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, у рамках кримінального провадження №62022140050000063, відкритого 25 березня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, повідомлено про підозру старшому оперуповноваженому відділу кримінальної поліції ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України. Із матеріалів підозри вбачається, що 30 березня 2023 року стосовно ОСОБА_5 . слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду винесено ухвалу від 30.03.2023, якою обрано запобіжний захід як підозрюваному у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Із матеріалів вищевказаного кримінального провадження та оголошених підозр встановлено, що 15 березня 2022 року близько 17:00 год. співробітниками Управління поліції охорони в Закарпатській області добровільно доставлено ОСОБА_2 в Ужгородський РУП ГУНП для написання заяви щодо протиправної поведінки громадянки ОСОБА_6 , з якою в нього цього ж дня виник конфлікт в приміщенні супермаркету «Сільпо». Перебуваючи в холі Ужгородського РУП ГУНП в ОСОБА_2 виник словесний конфлікт із старшим інспектором чергової частини сектору моніторингу Ужгородського РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_7 , після чого, дана поліцейська для врегулювання ситуації викликала оперуповноваженого ВКП Ужгородського, РУП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_4 , який виконував службові обов`язки в наряді по перевірці громадян, доставлених до управління поліції. В подальшому, ОСОБА_4 , не з`ясувавши всіх обставин подій та претензій ОСОБА_2 до працівників поліцій, наказав останньому слідувати за ним по сходах до свого службового кабінету №49, який розташований на четвертому поверсі. Після чого, між першим та четвертим поверхом, ОСОБА_4 , застосовуючи до ОСОБА_2 фізичну силу, наніс останньому удар правою ногою в ділянку правого стегна, внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження у вигляді: забою м`яких тканин правого стегна. В подальшому до кабінету №49 зайшов ОСОБА_1 , який перебуваючи на службі та при виконанні службових обов`язків, без врахування необхідної пропорційності застосування заходів примусу та явних ознак похилого віку ОСОБА_2 , застосував спеціальний засіб (гумовий кийок) стосовно даного громадянина, яким наніс останньому шість ударів в область лівого стегна та сідниці, а також чотири удари в ділянку правого плеча та два удари в ділянку правого стегна. Загалом внаслідок спільних умисних злочинних дій поліцейських ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 спричинено тілесні ушкоджений у вигляді: синця на зовнішній поверхні верхньої та середньої третини лівого плеча, синця на задній зовнішній поверхні верхньої та середньої, третини лівого стегна, синця на лівій сідниці, що згідно з висновком судово-медичної експертизи від 08.04.2022 №115 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, які в момент їх спричинення не були небезпечними для життя та здоров`я потерпілого ОСОБА_2 . На підставі наказу ГУНП в Закарпатській області від 16 квітня 2022 року №661 за вищевказаним фактом, в частині ймовірно неправомірних дій з боку окремих працівників Ужгородського РУП ГУНП було проведено службове розслідування, за результатами якого встановлено, що громадянин ОСОБА_2 , перебуваючи в адміністративній будівлі Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, почав виражатися в бік поліцейського нецензурною лайкою та погрожувати фізичною розправою, а також поводився неадекватно та не реагував на зауваження, штовхнув ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , намагався втекти, однак був затриманий. Однак з огляду на неможливість встановлення факту навмисного заподіяння поліцейськими тілесних ушкоджень ОСОБА_2 без проведення слідчих дій, дисциплінарною комісією визначено, що рішення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності, в тому числі ОСОБА_1 , буде прийнято у випадку доведення його вини за результатами розслідування кримінального провадження, яке проводиться слідчим відділом ТУ ДБР, розташованим у місті Львові та розгляду судом. Поряд з цим, в березні 2023 року було призначено повторно службове розслідування у зв`язку з нововиявленими обставинами, а саме: надходженням листа Шостого слідчого відділу ТУ ДБР щодо призначення службового розслідування за фактом перевищення влади окремими працівниками Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області по відношенню до громадянина ОСОБА_2 , яке мало місце 15 березня 2022 року. При цьому ОСОБА_1 своєму безпосередньому керівнику, всупереч вимог наказу Національної поліції України «Про додаткові заходи щодо покращення стану дотримання дисципліни та законності серед поліцейських ГУНП в Закарпатській області» від 17.01.2023 №2/Кл, про повідомлення йому підозру та обрання запобіжного заходу не повідомляв. Під час службового розслідування з`ясовано, що ОСОБА_2 , перебуваючи в холі Ужгородського РУП ГУНП, поводився агресивно, нецензурно виражався, відмовлявся виконувати законні вимоги поліцейських, намагався покинути приміщення, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП. Однак для оформлення адміністративних матеріалів стосовно такого не було необхідності його доставляти на 4-й поверх, а адміністративні та фільтраційні заходи можна та необхідно було здійснити в кімнаті прийому громадян на першому поверсі, з огляду на що дисциплінарна комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 порушили законодавчі вимоги щодо проведення опитування та здійснення інших процесуальних дій з затриманими, відвідувачами, доставленими або запрошеними поза межами спеціально відведеного та облаштованого службового приміщення. Окрім того, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що обставини поводження із громадянином ОСОБА_2 та характер отриманих ним тілесних ушкоджень вказують на те, що поліцейські діяли з порушенням норм Закону України «Про Національну поліцію». Також в ході даного службового розслідування за фактом повідомлення про підозру дисциплінарною комісією надано оцінку діям ОСОБА_1 під час поміщення його 30 березня 2023 року до ІТТ №1 ГУНП в Закарпатській області. Так, до начальника УГІ ГУНП в Закарпатській області 30 березня 2023 року близько 18:07 год надійшло повідомлення начальника ІТТ №1 ГУНП про те, що під час поміщення до ІТТ №1 ОСОБА_1 , якому згідно з ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 30.03.2023 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, виникли підозри щодо його перебування в стані наркотичного, алкогольного сп`яніння. З огляду на що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння в медичному закладі, однак останній від такої пропозиції відмовився, при цьому поводився неетично по відношенню до поліцейських та керівництва ГУНП, висловлювався нецензурно, чим фактично підтвердив підозри щодо перебування у стані сп`яніння. Окрім цього, під час службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що ОСОБА_1 всупереч вимог пункту 7 розділу ІІІ Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26 січня 2016 року №5, у листопаді 2022 року, грудні 2022 року та січні 2023 року не проходив тестування із знань по службовій підготовці (тестування здійснюється щомісячно з використанням, інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України»), чим допустив грубі порушення службової дисципліни. За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 12 квітня 2023 року, затверджений начальником ГУНП в Закарпатській області 12.04.2023, відповідно до якого відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування, вважати такими, що підтвердилися. За вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог частини 1, пп. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 13, 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VII, п.п. 1, 2 ч. 1 ст.18, ч. 1 ст. 64 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію», абз. 2, 3, 4, 7, 8, 9, 11, 13 п. 1, абзацу 2, 7 п. 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затвердженими наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179, п. 7 розділу VII Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 року №440 (у редакції наказу МВС від 08 лютого 2022 року №103), пп. 2 п. 1 наказу Національної поліції України «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» від 19.07.2022 №507, пп. 13 п. 1 доручення ГУНП в Закарпатській області «Про додаткові заходи щодо покращення стану дотримання дисципліни та законності серед поліцейських ГУНП в Закарпатській області» від 17.01.2023 №2/Кл, п. 7 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України та п. 7 розділу ІІІ Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженої Наказом МВС України від 26.01.2016 №5, що виразилося у грубому порушенні службової дисципліни та законності, порушенні етичних норм поведінки поліцейського, який дискредитує поліцію та поліцейського, старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_1 , відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 13 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту Національної поліції України, звільнити із служби в поліції. Наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 13 квітня 2023 року №923 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників відділення поліції Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області» за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог частини 1, пп. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 13, 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VII, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію», абз. 2, 3, 4, 7, 8, 9, 11, 13 п. 1, абзацу 2, 7 п. 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затвердженими наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179, п. 7 розділу VII Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 №440 (у редакції наказу МВС від 08 лютого 2022 року №103), пп. 2 п. 1 наказу Національної поліції України «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» від 19.07.2022 №507, пп. 13 п. 1 доручення ГУНП в Закарпатській області «Про додаткові заходи щодо покращення стану дотримання дисципліни та законності серед поліцейських ГУНП в Закарпатській області» від 17.01.2023 №2/Кл, п. 7 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України та п. 7 розділу ІІІ Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженої Наказом МВС України від 26.01.2016 №5, що виразилося у грубому порушенні службової дисципліни та законності, порушенні етичних норм поведінки поліцейського, який дискредитує поліцію та поліцейського, старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_1 відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 13 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту Національної поліції України звільнено із служби в поліції. Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 13 квітня 2023 року №68 о/с майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільнено зі служби в поліції за п. 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції) з 14 квітня 2023 року. ОСОБА_1 , вважаючи накази Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 13 квітня 2023 року №923 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників відділення поліції Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області» в частині п.1 та від 13 квітня 2023 року №68 о/с протиправними, звернувся до суду з позовом за захистом свого порушеного права. Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію». Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Частиною 1 статті 18 цього ж Закону визначено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Відповідно до 19 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Законом України «Про Дисциплінарний Статут Національної поліції України» (далі - Закон № 2337-VIII, Статут). В розумінні частини 1 статті 1 Закону № 2337-VIII службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Згідно з ч.2 цієї статті службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. За ст. 12 Закону № 2337-VIII дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (ч.3ст.13 Закону № 2337-VIII). Відповідно до частини першої статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За приписами частини 3 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Згідно з статтею 14 Закону № 2337-VIII службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 №893, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок №893). Пунктом 1 розділу 2 Порядку №893 передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за на5гвмості достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до пункту 1 розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування має встановити: - наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; - наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; - ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; - обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; - відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; - вид і розмір заподіяної шкоди; - причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Відповідно до пункту 1 Розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч.1, ч.4ст.16Закону № 2337-VIII). Пунктами 2, 4, 5 Розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення. В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні. У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що притягненню до дисциплінарної відповідальності повинно передувати встановлення факту невиконання (неналежного виконання) особою рядового і начальницького складу обов`язків або вчинення ним дисциплінарного проступку, а вид дисциплінарного стягнення повинен обиратись з врахуванням характеру та обставин вчиненого проступку, його наслідків, попередньої поведінки, кваліфікації тощо та бути співмірним дисциплінарному проступку. Пунктом 1 розділу VІІ Порядку №893 встановлено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Відповідно до частини сьомої статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку оскаржуваних наказів щодо їх відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України). Судом встановлено, що позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII. З матеріалів проведеного відносно ОСОБА_1 службового розслідування вбачається, що таке призначено у зв`язку з надходженням інформації про повідомлення останньому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.28, ч. 2 ст. 365 КК України, стосовно громадянина ОСОБА_2 . Зі змісту Висновку слідує, що фактом ймовірно неправомірних дій з боку окремих працівників РУП було проведено службове розслідування на підставі наказу ГУ НП 16.04.2022 №

661. За результатами, якого комісією складено висновок від 27.05.2022, який затверджений начальником ГУНП, про те, що рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності буде прийнято у випадку доведення його вини за результатами розслідування кримінального провадження, яке проводиться слідчим відділом ТУ ДБР, розташованим у місті Львові та розгляду судом. До такого ж висновку дійшла дисциплінарна комісія за результатами проведення службового розслідування на підставі наказу ГУНП в Закарпатській області від 03.03.2023№570, посилання на яке наявне у висновку від 12.04.2023. Так, відповідно до складеного за його результатами висновку від 09.03.2023, рішення щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог п.п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону, п.п. 1, 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, п. 7 розділу VII Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 року № 440, буде прийнято у випадку доведення їх вини за результатами розслідування кримінального провадження, яке проводиться слідчим відділом ТУ ДБР, розташованим у м. Львові. Як слушно зазначено судом інстанції, незважаючи на вищезазначене, в ході проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Закарпатській області №780 від 29.03.2023, дисциплінарною комісією надавалась оцінка в основному події, що мала місце 15 березня 2022 року та стосувалася застосування фізичної сили до громадянина ОСОБА_2 , за якою фактично службове розслідування вже було проведено. В той же час, судом першої інстанції правильно вказано на те, що доказів на підтвердження доведення вини позивача за результатами розслідування кримінального провадження на момент застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення на розгляд суду не надано та у Висновку зазначено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває. Окрім того, оцінка діям поліцейських у вказаній вище ситуації була надана також в межах розгляду справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, постановою Закарпатського апеляційного суду від 31.05.2023 у справі №308/4723/22 було зазначено, що дії ОСОБА_2 свідчать про те, що його поведінка не відповідала обстановці, носила зухвалий характер, а тому дії поліцейських були спрямовані на припинення правопорушником протиправної поведінки і носили законний та правомірний характер. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. В матеріалах службового розслідування відсутні докази встановлення за його наслідками нових обставин, що б стосувалися події, яка відбулася 15 березня 2022 року, і стосовно якої в 2022 році вже проводилося службове розслідування. Хоча у висновку від 12.04.2023 дисциплінарна комісія посилається на порушення ОСОБА_1 п. 7 розділу VII Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 року №440, з посиланням на опитаних працівників поліції з приводу неналежно проведеного допиту доставленого в адмінбудівлю Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області громадянина ОСОБА_2 , однак будь-які докази чи письмові пояснення таких працівників в матеріалах службового розслідування відсутні. Також в матеріалах службового розслідування відсутні докази того, що вказана обставина не була відома раніше, що б свідчило про дотримання дисциплінарною комісією встановлених ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту строків. Незважаючи на вищезазначені неодноразові посилання щодо необхідності встановлення вини позивача під час події, що сталася 15 березня 2022 року за участі громадянина ОСОБА_2 , виключно за наслідками проведеного розслідування кримінального провадження, дисциплінарна комісія за результатами проведеного на виконання наказу ГУНП в Закарпатській області №780 від 29.03.2023 службового розслідування дійшла висновку про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що проявився, в тому числі у порушенні вищезазначених законодавчих норм, що в свою чергу стало підставою для його звільнення. Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що такий висновок відповідача не відповідає критеріям послідовності та законності з огляду на відсутність достатніх доказів на підтвердження скоєння позивачем вказаного дисциплінарного проступку. Щодо наданої дисциплінарною комісією оцінки діям ОСОБА_1 під час його поміщення 30 березня 2023 року до ІТТ №1 ГУНП в Закарпатській області, як підставу для звільнення, слід зазначити наступне. Відповідно до висновку службового розслідування, дисциплінарна комісія вирішила, що з огляду на відмову ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного та алкогольного сп`яніння під час поміщення 30 березня 2023 року до ІТТ №1, останній, фактично перебуваючи на службі, грубо порушив вимоги п. 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, абз. 9, 11 п. 1 та абз. 7 п. 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, підтвердивши цим самим підозри щодо перебування в стані сп`янінні. З матеріалів службового розслідування слідує, 30 березня 2023 року під час поміщення ОСОБА_1 до ІТТ №1 з огляду на наявну підозру щодо його перебування в стані наркотичного або алкогольного сп`яніння, позивачу було запропоновано пройти огляд в медичному закладі на стан алкогольного чи наркотичного сп`янінні. Однак ОСОБА_1 від такого огляду відмовився. При цьому у висновку службового розслідування зазначено, що позивач поводився неетично по відношенню до поліцейських та керівництва ГУНП, висловлювався нецензурно. Згідно відеозапису поміщення ОСОБА_1 до ІТТ №1, зафіксованого нагрудним відеореєстратором працівників ГУНП в Закарпатській області, що наявний в матеріалах службового розслідування, начальником ІТТ №1 дійсно було запропоновано позивачу пройти огляд в медичному заклад на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння, обґрунтовуючи його візуально видимою втомою та почервонінням очей. ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився та пояснив, що ні алкоголю, ані наркотичних засобів не вживав. Також пояснив, що з 9 години ранку знаходився в судовому засіданні з приводу розгляду питання щодо обрання стосовно нього запобіжного заходу, після чого о 13 годині прибув до медичного закладу, де йому зняли накладені раніше шви. При цьому зауважив про погано перенесений наркоз після проведеної маніпуляції. Окрім того, свій поганий стан пояснив хронічним порушенням сну, тахікардією та підвищеним тиском після повернення із зони ведення бойових дій. Після цього присутніми працівниками УГІ ГУНП в Закарпатській області було повторно запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп`янінні «як поліцейському в рамках службового розслідування, що проводиться відносно нього», від якого він також відмовився. На прохання позивача обґрунтувати підстави необхідності проведення такого огляду працівники УГІ ГУНП в Закарпатській області будь-яких конкретних причин не вказали. При цьому позивач спитав про можливі наслідки такої відмови, у відповідь на що працівники УГІ ГУНП в Закарпатській області повідомили про фіксацію даної обставини актом, який в свою чергу буде оцінюватися дисциплінарною комісією в сукупності з іншими доказами в межах службового розслідування щодо підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України. Свою відмову від проведення огляду ОСОБА_1 пояснив відсутністю конкретних підстав для його проведення. Вказана обставина зафіксована в акті про відмову від добровільного проходження медичного освідчення (огляду) у зв`язку з підозрою в перебуванні на службі (на роботі) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 30.03.2023. При цьому з відеозапису вбачається, що позивач поводився тактовно, нецензурно не висловлювався. Дослідивши складений 30 березня 2023 року акт про відмову від добровільного проходження медичного освідчення, судом встановлено, що такий складено за формою "у разі підозри в перебуванні на службі у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння". Разом з тим, 30 березня 2023 року на службі не перебував з огляду на тимчасову непрацездатність, що підтверджується довідкою №2/3633 від 21.03.2023, виданою ДУ «ТМО МВС України по Закарпатській області», про що було наголошено позивачем під час складання такого акту. Щодо тверджень представника відповідача про те, що поліцейський постійно вважається таким, що перебуває на службі, судом першої інстанції правильно вказано на їх необґрунтованість, оскільки норми Закону виокремлюють поняття «службового часу» та «час відпочинку», а також період тимчасової непрацездатності не може вважатися періодом несення служби в розумінні законодавчих норм. Також суд апеляційної інстанції поділяє висновки суду першої інстанції, що відмова ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп`янінні не може підтверджувати наявні у відповідача сумніви щодо перебування позивача під дією наркотичних засобів чи алкоголю, оскільки будь-якими законодавчими нормами таке не передбачено. У складеному за наслідками такої відмови акті також відсутнє попередження особи щодо можливих наслідків такої відмови, в тому числі, у формі фактичного визнання факту перебування у стані сп`яніння. Ба більше, відеозаписом підтверджується, що позивач запитував працівників УГІ ГУНП в Закарпатській області про можливі наслідки такої відмови, однак останні не повідомляли його про те, що така трактується як підтвердження перебування особи у стані алкогольного або наркотичного сп`яніння. Слід зазначити, що 30 березня 2023 року перед поміщенням до ІТТ ОСОБА_1 проходив медичний огляд в КНП «Центральна міська клінічна лікарня», під час якого лікар жодних зауважень щодо можливого алкогольного чи наркотичного сп`яніння пацієнта не відзначила. Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про безпідставність висновків дисциплінарної комісії про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку в частині, що стосується перебування у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння під час несення служби. Також за відсутності доказів ознайомлення позивача з наказом Національної поліції України «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» від 19.07.2022 №507 факт неповідомлення позивачем свого безпосереднього керівника про повідомлену йому підозру у вчиненні кримінального правопорушення не є належною підставою для його звільнення. Щодо порушення позивачем вимог пункту 7 розділу ІІІ Положення № 50 щодо не проходження у листопаді 2022 року, грудні 2022 року та січні 2023 року тестування із знань по службовій підготовці, яке здійснюється щомісячно з використанням інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал національної поліції України», апеляційний суд зазначає, що матеріали службового розслідування не містять жодних доказів на підтвердження вищевказаних обставин. Крім того, дисциплінарною комісією взагалі не досліджувалося питання успішності та якості проходження позивачем всього комплексу заходів в межах передбаченої законодавством службової підготовки, в тому числі підсумкової перевірки рівня службової підготовленості після завершення навчального року. Будь-яких пояснень у поліцейського з приводу причин не проходження такого тестування в межах проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія не відбирала. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зокрема вказав на недоведення ГУНП у Закарпатській області як суб`єктом владних повноважень наявності підстав, які є достатніми для застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та неможливість застосування іншого, крім звільнення зі служби в поліції, виду. Наявні у матеріалах справи докази не дають підстав кваліфікувати виявлені порушення як грубе порушення дисципліни, достатнє для застосування такого виду стягнення як звільнення зі служби в поліції. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням. Аналогічний висновок містить постанова Верховного Суду від 4 березня 2020 року по справі № 120/2732/19-а. Обсяг і зміст вмотивованості рішення суб`єкта владних повноважень, без сумніву, залежить від конкретних обставин, що були предметом дослідження, але в будь-якому випадку у рішенні повинно відображатися те, чим саме ГУНП керувалося, оцінюючи наявність або відсутність обставин, що можуть зумовити втручання у право позивача на працю у спосіб притягнення позивача до відповідальності шляхом звільнення зі служби. При цьому вмотивованість рішення суб`єкта владних повноважень набуває виняткового значення за умови прийняття рішення про звільнення, зважаючи на правові наслідки такого рішення для особи. В той же час, в даному випадку, відповідачем не надано доказів на підтвердження вчинення саме позивачем дисциплінарного проступку, з яким може бути пов`язано прийняття рішення про його звільнення з займаної посади. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскаржувані Накази №№923 (п.1), 68о/с не відповідають критеріям обґрунтованості та пропорційності. Таким чином, оскільки судом у цій справі зроблено висновок про протиправність та необхідність скасування п. 1 Наказу №923, та №68 о/с, підлягають задоволенню також і похідні вимоги про поновлення позивача на посаді, з якої його звільнено старшого оперуповноваженого відділу кримінальої поліції Ужгородськго РУП ГУНП в Закарпатській області з 15 квітня 2023 року наступного дня після звільнення. При обрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, апеляційним судом не встановлено, а скаржником не висловлено заперечень щодо неправильності визначення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню з ГУНП в Закарпатській області на користь позивача. Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що всі ключові питання були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Щодо інших доводів скаржника суд апеляційної інстанції зазначає, що приймаючи постанову у даній справі за наслідком апеляційного перегляду рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року у справі №260/3124/23, суд апеляційної інстанції керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом першої інстанції були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає. Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст.139 КАС України. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний