Постанова Харківський апеляційний суд № 953/11745/23
від 28.03.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа №953/11745/23 Головуючий 1 інстанції: Демченко С.В. Провадження №33/818/726/24 Доповідач: Люшня А.І. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 березня 2024 року Харківський апеляційний суд у складі головуючого судді Люшні А.І., перевіривши апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м.Харкова від 18 січня 2024 року,- УСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн. На зазначену постанову суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 19 березня 2024 року повторно подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що вона не відповідає вимогам закону, з огляду на таке. Відповідно до ч.1 ст.10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Також ч.5 ст.10, п.4 ч.1 ст.92 Конституції України регламентовано, що застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається виключно законами України. Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, а у ч.6 ст.13 цього Закону вказано, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом. Зігдно до ч.ч.1, 2 ст.14 вказаного Закону у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів». При цьому, за змістом ст.12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Тобто, згідно з Конституцією України і зазначеними законами суд, як і державні органи, а також їх посадові особи при здійсненні своїх повноважень і в інших публічних сферах суспільного життя, зобов`язані використовувати лише державну мову. Це також стосується і прийняття до розгляду документів, складених лише українською мовою. Викладене узгоджується, зокрема, із Рішенням Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 8-рп/2008, відповідно до якого види судочинства (конституційне, адміністративне, господарське, кримінальне та цивільне) є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. З огляду на вищезазначене та імперативність положень частини першої статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо визначення мови діловодства при здійсненні судочинства, апеляційна скарга має бути викладена державною (українською) мовою. Однак, передбачена чинним законодавством України вимога щодо подання документів (у тому числі апеляційних і касаційних скарг) українською мовою не є перешкодою у доступі до правосуддя та не звужує права учасників провадження за мовною ознакою, оскільки процесуальним законодавством гарантовано право учасників провадження щодо користування ними в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють. Так, положеннями ч.1 ст.268 КУпАП, передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, крім іншого, має право виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження. Отже, особи, які не володіють мовою судочинства, можуть скористатися послугами перекладача для перекладу своїх скарг, клопотань, інших процесуальних документів, зокрема й з метою забезпечення можливості проведення з`ясування судом наявності в особи, яка звертається з апеляційною чи касаційною скаргою, прав і підстав для цього. Суд також зазначає, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З матеріалів справи вбачається, що вперше з апеляційною скаргою особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 звернувся 23 січня 2024 року. Постановою Харківського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року повернуто особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 апеляційну скаргу на постанову Київського районного суду м.Харкова від 18 січня 2024 року. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга складена неукраїнською мовою, що суперечить вимогам закону. Відповідно до матеріалів провадження, звертаючись з апеляційною скаргою вдруге, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не виконав вимоги закону, не прийняв до уваги постанову Харківського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року та повторно подав апеляційну скаргу складену неукраїнською мовою,що є підставою для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала. За таких обставин, відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП, приходжу до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає розгляду без належного оформлення, та підлягає поверненню апелянту. Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно звернутися до суду з апеляційною скаргою в порядку, передбаченому ч.3 ст.294 КУпАП у разі усунення обставин, що були підставою для її повернення. Клопотання про поновлення строку є похідним від права апеляційного оскарження та окремому розгляду не підлягає. Керуючись ст.294 КУпАП, - ПОСТАНОВИВ: Повернути особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 апеляційну скаргу на постанову Київського районного суду м.Харкова від 18 січня 2024 року щодо ОСОБА_1 . Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду А.І. Люшня