Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/3239/24

Справа № 127/3239/24 Провадження № 33/801/275/2024 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковальчук Л. В. Доповідач: Оніщук В. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 березня 2024 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В.В., з участю секретаря судового засідання Литвина С. С., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Сауляка Євгена Васильовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07 березня 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, в с т а н о в и в: Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 07 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто з в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. У постанові суду зазначено, що 24 січня 2024 року о 14:40 год. по вул. Магістратська, 35 в м. Вінниця водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «VW Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. При ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП доведена належними та допустимими доказами. Не погоджуючись із вказаною постановою суду, адвокат Сауляк Є. В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність постанови суду першої інстанції та винесення її за неповного дослідження обставин справи, просив постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв?язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що зазначена у протоколі від 27 січня 2024 року подія адміністративного правопорушення мала місце 24 січня 2024 року, у той час як висновок медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння N?0089 було складено 25 січня 2024 року та оголошено ОСОБА_1 не в лікарні, а у відділенні поліції лише 27 січня 2024 року, що свідчить про недійсність проведеного огляду та порушення порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення. Із висновком медичного огляду ОСОБА_1 не погодився, про що зазначив у протоколі. Окрім того в суді першої інстанції заявлялося клопотання про призначення судово-хімічної експертизи, проте воно не було задоволено, тому разом із апеляційною скаргою адвокат повторно подав клопотання про призначення відповідної експертизи з метою спростування висновку лікаря-нарколога. У судове засідання, призначене на 28 березня 2024 року ОСОБА_1 та його захисник не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, при цьому ними подано до суду клопотання у якому апеляційну скаргу підтримали з посиланням на викладені у ній обставини та просили її задовольнити. Також просили залишити без розгляду клопотання про призначення судово-хімічної експертизи, а розгляд справи проводити без їх участі. Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов таких висновків. Згідно вимог статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, вирішення справи в точній відповідності з законом. Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) відповідно до ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Судом апеляційної інстанції встановлено такі обставини. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 27 січня 2024 року серії ААД № 383635, 24 січня 2024 року о 14 год. 40 хв. у м. Вінниця по вул. Магістратська, 35, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 , стані наркотичного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння водій пройшов у лікаря-нарколога, висновок № 0089 від 25 січня 2024 року, зафіксовано на безперервну відеозйомку портативних відеореєстраторів поліцейський №468866, №468855, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП У протоколі ОСОБА_1 зазначив: «Не згідний з рішенням. Аналіз сечі проводився у мою відсутність» (а. с. 2). Згідно із направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР від 24 січня 2024 року ОСОБА_1 направлявся на огляд у зв`язку із виявленими у нього ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, що не реагують на світло, неприродня блідість обличчя (а. с. 3). Відповідно до висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (дата заповнення - 24 січня 2024 року), складеному на підставі акту медичного огляду № 0089, складеному 25 січня 2024 року о 09 год. 00 хв., ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння (канабіс - позитивно) (а. с. 5). Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (надалі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції є: - наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); - звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; - сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; - почервоніння обличчя або неприродна блідість. Відповідно до п. 12 Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник Мельника А. М. посилається на ряд порушень при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Апеляційний суд вважає наведені доводи скаржника такими, що заслуговують на увагу, з урахуванням такого. Відповідно до п. 15-16 Розділу ІІ Інструкції за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку (п. 17 Розділу ІІ Інструкції). Як вбачається з матеріалів справи, зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення подія мала місце 24 січня 2024 року, в той час як висновок медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції хоч і датований 24 січня 2024 року, проте складений на підставі акту медичного огляду від 25 січня 2024 року. Доказів оголошення його лікарем ОСОБА_1 матеріали справи не містять, натомість у рапорті командира взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП зазначено, що про результати огляду ОСОБА_1 був повідомлений 27 січня 2024 року в УПП, куди з`явився за викликом (а. с. 6). На а. с. 4 знаходиться повідомлення від 24 січня 2024 року про запрошення до підрозділу патрульної поліції ОСОБА_1 27 січня 2024 року для розгляд вчиненого ним правопорушення. Відповідно до п. 22 Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. Таким чином, з урахуванням вищевказаних обставин, наявний у матеріалах справи висновок медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складено з порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, а відтак він не може слугувати доказом перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння. Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. З матеріалів справи вбачається, що зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення подія мала місце 24 січня 2024 року, а сам протокол складено 27 січня 2024 року. Відтак, протокол про адміністративне правопорушення складено працівником поліції з порушенням вимог вищевказаної норми. Отже, місцевим судом розгляд справи було проведено без повного та всебічного дослідження всіх обставин справи та доказів, що є безумовною підставою для скасування постанови суду. Апеляційний суд зауважує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту". Інших доказів, які б підтверджували той факт того, що 24 січня 2024 року о 14:40 год. по вул. Магістратська, 35 в м. Вінниця водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «VW Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння, матеріали справи не містять, відтак висновок суду першої інстанції, про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. В той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності з урахуванням того, що всі недоліки та сумніви мають трактуватися на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, а суд апеляційної інстанції не наділений повноваженням збирати докази винуватості особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, тому апеляційний суд приходить до висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи викладене, постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 07 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 245, 247, 280, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу адвоката Сауляка Євгена Васильовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07 березня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду В. В. Оніщук