Постанова Північний апеляційний господарський суд № 911/1316/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "11" березня 2024 р. Справа№ 911/1316/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Євсікова О.О. суддів: Корсака В.А. Алданової С.О. за участю: секретаря судового засідання Звершховської І.А., від позивача: ОСОБА_49, від відповідача-1: Золотов О.М. (голова ГО СТ «Дніпровець»), Ларичев В.В., від відповідача-2: не з`явились, вільний слухач: ОСОБА_1 , розглянувши апеляційні скарги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Громадської організації садівницьке товариство "Дніпровець" на рішення Господарського суду Київської області від 19.09.2023 (повний текст складено 27.09.2023) у справі № 911/1316/23 (суддя Черногуз А.Ф.) за позовом ОСОБА_2 до 1) Громадської організації садівницьке товариство "Дніпровець", 2) Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання недійсними рішень загальних зборів членів громадської організації та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, в с т а н о в и в : Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються. У квітні 2023 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою, у якій просить: визнати недійсними у повному обсязі рішення загальних зборів членів Громадської організації садівницьке товариство «Дніпровець» (далі - ГО СТ «Дніпровець», Організація, товариство), оформлені протоколом від 27.08.2022; скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ГО СТ «Дніпровець», проведену 21.09.2022 державним реєстратором Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Управління) на підставі рішень загальних зборів членів ГО СТ «Дніпровець», оформлених протоколом від 27.08.2022. В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_2 зазначає, що він є членом ГО СТ «Дніпровець» з 1989 року, а з 2011 року обіймав виборну посаду голови правління Організації, що підтверджується записами у членській книжці та списком членів Організації станом на 27.08.2022. ОСОБА_2 стверджує, що у вересні 2022 року він дізнався, що рішенням загальних зборів ГО СТ «Дніпровець» було обрано новий склад правління організації, ревізійної комісії та нового голову правління, а 21.09.2022 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу. Подані на державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу документи ОСОБА_2 вважає недостовірними, у зв`язку з чим звернувся до Бориспільського районного управління поліції ГУНП в Київській області із заявою про злочин, на підставі якої 29.09.2022 до ЄРДР року було внесено запис №12022111100001190 про початок досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України. Також 04.10.2022 позивач звернувся зі скаргою до Міністерства юстиції України на рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації друкованих ЗМІ та ГФ у Київській області Управління державної реєстрації ЦМУ МЮ (м. Київ) ОСОБА_9 та просив, зокрема, скасувати державну реєстрацію змін щодо ГО СТ «Дніпровець» в адміністративному порядку. Однак наказом Міністерства юстиції України №200/7 від 16.01.2023 йому було відмовлено у задоволенні скарги з тих підстав, що державному реєстратору був наданий необхідний для проведення реєстраційної дії пакет документів, державний реєстратор не уповноважений перевіряти достовірність наданих документів, за це відповідає заявник. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Суд встановив, що на спірних зборах могли бути присутніми та голосувати у відповідності до статуту Організації 175 осіб, що внесені до реєстру присутніх. В той же час, оскільки кворум становив 185 осіб, суд дійшов висновку про недотримання п. 5.2.8 статуту ГО СТ «Дніпровець», а загальні збори були не правомочні приймати рішення з питань порядку денного за таких обставин. Суд наголосив на неприпустимості внесення до реєстру присутніх на зборах померлих осіб та осіб, які перебували за кордоном, та зазначив, що вказана обставина може породжувати собою й інші сумніви щодо присутності всіх інших осіб, внесених до реєстру зборів 27.08.2022. Суд дійшов висновку про відсутність кворуму на оскаржуваних зборах, про неможливість перевірки результатів голосування всіх присутніх на зборах, оскільки до протоколу не долучено ані єдиного списку голосування, ані окремих листів опитування з варіантами відповідей та особистими підписами осіб чи іншого документального підтвердження факту присутності та голосування усього переліку осіб, внесених до реєстру присутніх. Суд зазначив, що не має документально засвідчених відомостей про те, яким чином відбувався підрахунок присутніх як під час визначення їх загальної кількості, так і для підрахунку голосів щодо кожного окремого питання. Задовольняючи вимоги позову про визнання недійсними рішень загальних зборів від 27.08.2023, суд зазначив, що прийняття загальними зборами рішень за відсутності кворуму призвели до порушення прав позивача, якого таким рішенням було позбавлено можливості брати участь в управлінні організацією, можливості виступити на зборах, враховуючи також те, що позивач на момент проведення зборів був головою правління та мав би звітувати перед зборами. Тож поновленню підлягають такі порушені права позивача як можливість брати участь у діяльності товариства та управлінні його справами, обирати та бути обраним до органів управління і контролю, вносити пропозиції щодо покращення та усунення недоліків в роботі товариства і посадових осіб, що відповідають переліку прав члена організації, закріпленому у статуті. Задовольняючи вимоги про скасування запису про державну реєстрацію, суд зазначив, що під час прийняття до реєстрації документів, що подала особа, уповноважена оскаржуваним рішенням загальних зборів, Управління не переконалось у достатності та достовірності наданих документів. Матеріали реєстраційної справи не містили відомостей про обставини зміни кількості учасників (померлих, вибулих, нових учасників). На підтвердження зафіксованих у протоколі відомостей про загальну кількість учасників, про кількість тих, хто реально брав участь у голосуванні на загальних зборах, не було подано таких документів, що переконливо дали б змогу реєстратору дійти висновку про можливість ухвалити позитивне рішення про внесення змін до реєстру. Тож те, що реєстратор належним чином не переконався у достатності наданих уповноваженою організацією особою документів, призвело до виключення позивача з реєстру як особи, що є керівником та має право представляти інтереси Організації. Тож таке право позивача зазнало негативного впливу не лише від дій осіб, що проводили збори, а також від представника реєстраційного органу держави - Управління, і воно має бути поновлено шляхом скасування запису 1003541070003006835 щодо юридичної особи ГО СТ «Дніпровець»: Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою. Зміна відомостей про членів керівних органів громадського формування. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погодившись з рішенням Господарського суду Київської області від 19.09.2023, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вимог позову до Міністерства юстиції України. Управління вважає, що суд не в повному обсязі дослідив обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права. На думку Управління, позивач не наводить у позові, як саме та якими діями Управління порушило його права та законні інтереси. Управління зазначає, що у жодний спосіб права позивача не порушувало, а тому не є належним відповідачем у справі. Також не погодившись з рішенням Господарського суду Київської області від 19.09.2023, ГО СТ «Дніпровець» 31.10.2023 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Скаржник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. На думку Організації, висновки суду засновані на припущеннях, оскільки суд припустив, що список учасників 2017 року відповідає дійсності та відображає реальну кількість учасників Організації; наданий список не відповідає дійсності та не є належним доказом того, хто саме є членом ГО СТ «Дніпровець». Скаржник зазначає, що збори відбулись у повній відповідності до Статуту та законодавства України; про проведення зборів члени Організації, і ОСОБА_2 в т.ч., були повідомлені. Позиції учасників справи. ОСОБА_2 надав відзив на апеляційну скаргу ГО СТ «Дніпровець», у якій проти її доводів заперечив та навів власні на їх спростування; просить апеляційну скаргу Організації залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване. Позивач зазначає, що висновки суду щодо списків членів Організації від 18.04.2017 станом на 27.08.2022 є правильними і скаржником не спростовані; суд врахував неможливість брати участь у зборах 12 осіб, які не є членами організації згідно зі списком від 08.04.2017, Позивач зауважує, що ці особи не є членами Організації і згідно з двома списками за 2022 рік, які надані Організацією. Так само безспірним вважає позивач і висновок суду про неможливість участі у зборах 4 померлих осіб, а також 3 осіб, які перебували за кордоном. І ці висновки не залежать від того, списком за який рік керуватись, оскільки ці особи не могли брати участь у зборах за жодних обставин. Щодо доводів апеляційної скарги про обізнаність членів Організації про проведення зборів ОСОБА_2 зазначає, що такі доводи не мають ніякого значення, оскільки рішення суду мотивовано відсутністю кворуму на загальних зборах, які фактично проходили. ОСОБА_2 надав відзив на апеляційну скаргу Управління, у якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. ОСОБА_2 наголошує, що пред`явив до Управління похідну позовну вимогу, а тому Управління є саме відповідачем, а не третьою особою у справі. На думку позивача, суд правильно встановив існування передбачених ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, а тому доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. ГО СТ «Дніпровець» надало додаткові пояснення у справі, у яких вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами кількість членів ГО СТ «Дніпровець», наданий список не відповідає дійсності, а тому доводи про відсутність кворуму є лише припущеннями позивача та суду. Відповідач відзначає, що позивач не надав рішень правління Товариства про приймання до членів Товариства будь-якого члена ГО СТ «Дніпровець». Посилаючись на п. 3.2 Статуту, згідно з яким заява вступаючого розглядається Правлінням, яке приймає рішення згідно зі Статутом Товариства, ГО СТ «Дніпровець» вважає, що наданий Список членів ГО СТ «Дніпровець» не відповідає дійсності та не є належним доказом хто саме є членом ГО СТ «Дніпровець». Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2023 для розгляду апеляційної скарги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1316/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Господарського суду Київської області від 19.09.2023 до надходження матеріалів справи №911/1316/23. 26.10.2023 матеріали справи №911/1316/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Господарського суду Київської області від 19.09.2023 у справі №911/1316/23 залишено без руху. Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 31.10.2023 для розгляду апеляційної скарги ГО СТ «Дніпровець» сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 апеляційну скаргу ГО СТ «Дніпровець» на рішення Господарського суду Київської області від 19.09.2023 у справі №911/1316/23 залишено без руху. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 поновлено ГО СТ «Дніпровець» пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГО СТ «Дніпровець» на рішення Господарського суду Київської області від 19.09.2023 у справі №911/1316/23. Зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 19.09.2023 у справі №911/1316/23 до закінчення його перегляду у суді апеляційної інстанції. Розгляд справи призначено на 20.12.2023. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Господарського суду Київської області від 19.09.2023 у справі № 911/1316/23. Повідомлено учасникам процесу, що розгляд апеляційних скарг Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та ГО СТ «Дніпровець» на рішення Господарського суду Київської області від 19.09.2023 у справі №911/1316/23 буде здійснюватись в одному апеляційному провадженні. Розгляд справи призначено на 20.12.2023. Судове засідання 20.12.2023 не відбулось у зв`язку з технічною несправністю сервісу «EasyCon», що підтверджується актом від 21.12.2023. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 призначено судове засідання на 24.01.2024. Судове засідання 24.01.2024 не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги по місту Києву з 11:41 до 13:57. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 призначено судове засідання на 07.02.2024 на 13 год 40 хв. У судовому засіданні 07.02.2024 суд протокольно оголосив перерву у розгляді справи до 11.03.2024 на 12 год 40 хв, про що повідомив Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) відповідною ухвалою. Від Управління надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в обґрунтування якого заявник зазначає, що не може забезпечити явку свого представника у зв`язку з його участю в судових засіданнях у. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України). Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Розглянувши заявлене Управлінням клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні оскільки у справі достатньо матеріалів для її розгляду, подана Управлінням апеляційна скарги написана чітко та зрозуміло, у ній наведена позиція Управління щодо спірних правовідносин та оскаржуваного рішення. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Розглянувши у цьому контексті подане ГО СТ «Дніпровець» клопотання про зупинення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з такого. Заявник у поданому клопотанні просить зупинити провадження у справі, що розглядається, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №911/3858/23 за позовом ОСОБА_3 до ГО СТ «Дніпровець» та Управління Міністерства юстиції (м. Київ) визнання недійсним рішень, скасування реєстраційної дії. В обґрунтування поданого клопотання заявник зазначає, що в провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа №911/3858/23 за позовом ОСОБА_3 до ГО СТ «Дніпровець» та Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання недійсним рішень, скасування реєстраційної дії. Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.01.2024 у справі №911/3858/23 було відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 12.02.24 о 12-30. Вимогами у справі №911/3858/23 є: визнання недійсним рішення загальних зборів ГО СТ «Дніпровець» від 08.04.2017, оформленого протоколом №1; скасування реєстраційної дії - державної реєстрації змін до установчих документів щодо ГО СТ «Дніпровець», проведену Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області 20.06.2017 на підставі рішення загальних зборів ГО СТ «Дніпровець» від 08.04.2017, оформленого протоколом №1. Організація вважає, що справа №911/1316/23 не може бути розглянута і у вказаній цивільній справі не можливо прийняти законне та обґрунтоване рішення до того часу, поки таке рішення не буде прийняте та не вступить у законну силу, у цивільній справі №911/3858/23 за позовом ОСОБА_3 до ГО СТ «Дніпровець» та Управління про визнання недійсним рішень, скасування реєстраційної дії. Заявник зауважує, що позовні вимоги у справі №911/3858/23 стосуються рішення загальних зборів 2017 року також щодо обрання голови товариства, в той час як у справі №911/1316/23 оскаржується рішення відповідача щодо обрання голови товариства у 2022 році. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Разом з тим рішення у справі № 911/1316/23, що переглядається, ухвалене 19.09.2023, а провадження у справі № 911/3858/23 відкрите ухвалою від 15.01.2024, тобто майже через чотири місяці. Отже, будь-якими фактичними обставинами, встановленими у справі № 911/3858/23, не можуть бути доповнені як підстави позовних вимог, так і підстави заперечень на них у справі 911/1316/23. А тому у цьому випадку колегія суддів не вбачає передбачених п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України підстав для обов`язкового зупинення провадження, оскільки у матеріалах справи №911/1316/23 зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом. Згідно з п. 1.2 Статуту ГО СТ «Дніпровець» створене та діє без створення відокремлених підрозділів згідно з Конституцією України, Законом України «Про громадські об`єднання» та чинним законодавством України, а також цим Статутом. Товариство добровільно об`єднує громадян України на засадах спільності, рівноправності своїх членів, законності, виборності та підзвітності керівних органів, гласності в роботі. Відповідно до п. 2.1 Статуту метою діяльності товариства є задоволення та захист спільних інтересів його членів та їх сімей, пов`язаних із садівництвом. Головним завданням товариства є організація садівництва, ефективне використання земельних ділянок, створення умов відпочинку членів товариства та їх сімей (п. 2.2 Статуту). Членами товариства можуть бути громадяни України, що досягли 18-ти річного віку та підтримують мету і завдання товариства і визнають його Статут (п. 3.1 Статуту). Згідно з п. 3.3 Статуту член товариства має право: - брати участь у діяльності товариства та управлінні його справами, обирати та бути обраним до органів управління і контролю, вносити пропозиції щодо покращення та усунення недоліків в роботі товариства і посадових осіб; - користуватися майном товариства в установленому порядку; - отримувати від посадових осіб товариства інформацію з будь-яких питань роботи товариства; - користуватись іншими правами, що випливають із статуту товариства і законодавства України. Розділом 5 Статуту визначено положення щодо управління товариством. Згідно з п. 5.1 товариство діє на основі демократичного самоврядування. Вищим органом Товариства є загальні збори членів товариства. В силу пункту 5.2 до повноважень загальних зборів віднесено: - затвердження статуту товариства та внесення до нього змін і доповнень; - обрання правління у складі не менше ніж 7 осіб і голови правління терміном на три роки, а також ревізійної комісії у складі з трьох осіб на три роки; - вирішення питань про прийняття в члени товариства, виключення з нього, а також питань, які пов`язані з виходом із товариства; - затвердження кошторису, правил внутрішнього розпорядку; - заслуховування звітів голови правління, ревізійної комісії про їх діяльність, затвердження річних звітів і актів ревізії; - розгляд скарг членів товариства на рішення правління і ревізійної комісії. Відповідно до п. 5.3.5 Статуту правління товариства розглядає питання про прийняття в члени товариства, виключення з нього, а також питання, пов`язані з діяльністю товариства. Загальні збори членів товариства відповідно до вимог п. 5.2.9 Статуту збираються правлінням не менш як один раз на рік або на вимогу не менш як 10% членів товариства та на вимогу ревізійної комісії. У вересні 1989 року ОСОБА_2 був прийнятий до членів ГО СТ «Дніпровець». У наявному у реєстраційній справі списку членів організації від 08.04.2017 ОСОБА_2 вказано за номером

156. Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичною особи з кодом 20578735, датована 24.05.2017, свідчить, що станом на цю дату ОСОБА_2 був керівником ГО СТ «Дніпровець». 27.08.2022 ГО СТ «Дніпровець» провело загальні збори. За інформацією, наведеною у Протоколі загальних зборів від 27.08.2022, станом на день їх проведення Організація налічувала 391 члена (серед них померлі - 23 особи); до участі у загальних зборах членів Організації зареєстровано 193 члени, таким чином збори правомочні. До протоколу додано реєстр присутніх, які брали участь у зборах. Порядок денний зборів включав в себе наступні питання: (1) обрання голови та секретаря загальних зборів членів ГО СТ «Дніпровець»; (2) звіт голови правління ГО СТ «Дніпровець» ОСОБА_2 та члена ревізійної комісії ОСОБА_4 ; (3) вибори нового складу правління ГО СТ «Дніпровець»; (4) вибори нового голови правління ГО СТ «Дніпровець»; (5) вибори нового складу ревізійної комісії ГО СТ «Дніпровець»; (6) різне - пропозиції, зауваження. З першого питання порядку денного вирішено обрати головою зборів ОСОБА_5 , а секретарем зборів - ОСОБА_6 . Результати голосування: 193 особи «за», тобто одноголосно. З другого питання порядку денного одноголосним рішенням визнано роботу голови правління та члена ревізійної комісії незадовільною та виражено їм недовіру. Рішення прийнято 193 голосами «за». Зазначено, що звіт голови правління за 2017-2022 роки та звіт члена ревізійної комісії не надано з причини відмови звітувати перед загальними зборами членів організації. З третього питання порядку денного обрано склад правління та секретаря правління одноголосним рішенням. З питання 4 порядку денного 192 голосами «за» обрано головою правління ОСОБА_7 З п`ятого питання порядку денного обрано склад ревізійної комісії, а за наслідками розгляду інших пропозицій, рішенням з шостого питання порядку денного, доручено новообраному голові правління провести державну реєстрацію змін до відомостей ГО СТ «Дніпровець» та виключити ОСОБА_8 зі складу осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи. Протокол підписаний головою загальних зборів членів ОСОБА_5 та секретарем загальних зборів ОСОБА_6 . Відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчать, що 21.09.2022 о 15:17 була здійснена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу ОСОБА_9 , головним спеціалістом відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Київській області Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за реєстраційним номером 1003541070003006835: Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою. Зміна відомостей про членів керівних органів громадського формування. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо. Вважаючи, що рішення загальних зборів від 27.08.2022 були прийняті з грубим порушенням статуту Організації, порядку скликання загальних зборів, за відсутності кворуму, що суперечить законодавству України та порушує його права, ОСОБА_2 звернувся з позовом у цій справі. У поданому позові ОСОБА_2 також просить скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ГО СТ «Дніпровець», проведену 21.09.2022 державним реєстратором Управління на підставі оскаржуваних рішень загальних зборів, оформлених протоколом від 27.08.2022. Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. В силу ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Право на доступ до правосуддя закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною. Згідно зі ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів. Приписи ст. 96-1 ЦК України визначають, що права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. В ч. 6 цієї статті ЦК України визначено, що корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав. Оскільки заявлені ОСОБА_2 вимоги безпосередньо пов`язані з можливістю здійснення управління юридичною особою, цей спір є спором, що виник із правовідносин з управління організацією та реалізацією прав осіб у правовідносинах, що мають ознаки найбільш наближених до корпоративних правовідносин, та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. У вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. При цьому обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд встановив, що ОСОБА_2 є членом ГО СТ «Дніпровець» та до прийняття 27.08.2022 загальними зборами оскаржуваних рішень був керівником Організації. Таким чином, права ОСОБА_2 як члена організації станом на дату проведення спірних загальних зборів у разі їх порушення та у випадку доведення такого порушення підлягають захисту судом. За визначенням ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку. Згідно зі ст. 81 ЦК України юридична особа може бути створена шляхом об`єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до ст. 87 ЦК України. За приписами ст. 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Частинами 1, 2 ст. 87 ЦК України визначено, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. У статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом (ч. 1 ст. 88 ЦК України). Суд встановив, що ініціативна група в складі членів правління СТ «Дніпровець» згідно з п. 5.2.9 Статуту на вимогу членів Організації запропонувала провести загальні звітно-виборчі збори товариства 27.08.2022 о 10 годині. Оскільки Статут Організації не визначає порядку повідомлення та способу повідомлення членів про загальні збори, суд вважає, що ініціативна група вживала певні необхідні для повідомлення членів товариства про проведення зборів дії, розміщувала оголошення та надсилала повідомлення у месенджері, де здійснюється комунікація між членами товариства, оскільки збори відбулись. Згідно з п. 5.2.8 Статуту загальні збори товариства правомірні вирішувати питання, якщо на зборах присутня понад половина усіх членів товариства або уповноважених - одна особа від чотирьох членів товариства. Згідно з відомостями протоколу до участі у загальних зборах зареєстровано 193 члени організації; зазначено, що всього у ГО СТ «Дніпровець» 391 член, з яких померлих 23 особи. При цьому надана позивачем до позову копія списку членів Організації станом на 27.08.2022 за підписом ОСОБА_2 в кількості 393 особи та надана ГО СТ «Дніпровець» копія списку членів організації станом на 01.01.2022 за підписом ОСОБА_2 в кількості 394 особи містять суперечливу інформацію. Тож, з`ясовуючи реально можливу кількість членів товариства станом на дату проведення зборів, суд бере за основу останню наявну інформацію з попереднього, долученого до реєстраційної справи, списку членів товариства для розуміння відповідності відомостей протоколу іншим документам товариства, наявним у матеріалах справи, що не є скасованими та дійсними. Таким списком є список членів ГО СТ «Дніпровець», присутніх на загальних зборах 08.04.2017, що є додатком до протоколу №1 загальних зборів об`єднання від 08.04.2017 та міститься у реєстраційні справі. Зазначений список (присутніх на загальних зборах 08.04.2017) містить особисті підписи осіб, що брали участь у зборах, на відміну від реєстру присутніх, доданого до протоколу зборів від 27.08.2022, що є простим переліком присутніх, без підтверджень дійсної присутності особи підписом (або іншим способом засвідчення) чи підрахунку волевиявлень кожного з присутніх членів щодо окремих питань загальних зборів, що були на розгляді зборів. Суд враховує, що збори 27.08.2022 дійсно відбулись, на них була присутня певна кількість членів Організації, про що в сукупності свідчать як позивач, так і ГО СТ «Дніпровець» та надані до відзиву відповідача заяви окремих його членів, незважаючи на відсутність фіксації кількості голосів тих, хто підтримував чи відхиляв пропозиції, що були надані на розгляд зборам. Водночас колегія суддів відзначає, що Статут Товариства не визначає порядку реєстрації учасників на зборах та підрахунку їх голосів. Крім того відповідно до протоколу спірних зборів 27.08.2022 також не містить інформацію про те, що збори якось вирішували питання про встановленні кількості членів Організації, які з`явились на збору, їх реєстрацію та подальший підрахунок голосів. У списку членів ГО СТ «Дніпровець» від 08.04.2017 наведено перелік з 389 осіб, що були членами організації на той момент, відомості про їх ділянки, дату народження, а також особисті підписи присутніх. У цей перелік членів товариства були включені особи з відмітками про їх смерть (18 осіб): ОСОБА_10 (46-й номер у списку), ОСОБА_11 (59), ОСОБА_12 (90), ОСОБА_13 (131), ОСОБА_14 (142), ОСОБА_15 (143), ОСОБА_16 (167), ОСОБА_17 (175), ОСОБА_18 (224), ОСОБА_19 (226), ОСОБА_20 (232), ОСОБА_21 (276), ОСОБА_22 (288), ОСОБА_23 (329), ОСОБА_24 (346), ОСОБА_25 (348), ОСОБА_26 (349), ОСОБА_27 (371). До наведеного переліку членів під порядковим номером 299 увійшла ОСОБА_1 , щодо якої міститься відмітка про її виключення. Також до списку під порядковим номером 287 включено с/т «Дніпровець», що в силу свого статусу не може бути членом громадської організації, оскільки не є фізичною особою та по суті не може входити в перелік своїх членів. А отже, кількість дійсних членів організації, які мають враховуватись під час визначенні кворуму, мала б становити 369 осіб. Жодна із сторін не надала у матеріали справи відомостей, які підтвердили би прийняття у цей період до складу учасників нових членів чи виключення колишніх членів загальними зборами - рішень /протоколів/ правління та загальних зборів. З приводу наданих відповідачем до клопотання вх. № 17574/23 від 15.09.2023 про долучення доказів копій заяв про вступ до громадської організації слід відзначити, що такі заяви самі по собі не створюють за цими особами правового статусу членів Організації до моменту розгляду правлінням питання про їх прийняття, враховуючи положення п. 5.3.5 Статуту Організації та вирішення питання про прийняття нових членів загальними зборами відповідно до п. 5.2 Статуту (повноваження загальних зборів). Суд першої інстанції доцільно відзначив, що згідно з положеннями Статуту щодо повноважень загальних зборів та правління слід враховувати, що правління розглядає питання щодо членства в Організації, а загальні збори вирішують такі питання, що має суттєву різницю. З цього слідує, що рішення правління не є остаточним та має бути передано на розгляд загальних зборів, і лише за наявності рішень загальних зборів про прийняття в члени особа набуває правомочностей члена Організації. Таким чином половина учасників товариства становить 184,5. Тож для дотримання кворуму необхідна присутність як мінімум 185 осіб, що є більшістю та відповідає вимогам п. 5.2.8 Статуту ГО СТ «Дніпровець». Шляхом співставлення списків членів організації від 08.04.2017 та реєстру присутніх на зборах 27.08.2022 суд з`ясував, що у списку членів від 08.04.2017 відсутні відомості про наступних осіб з реєстру присутніх на зборах 27.08.2022: ОСОБА_28 (п. 36 реєстру), ОСОБА_29 (п. 81), ОСОБА_5 (п. 82), ОСОБА_30 (п. 87), ОСОБА_31 (п. 128), ОСОБА_32 (п. 130), ОСОБА_33 (п. 147), ОСОБА_6 (п. 160), ОСОБА_34 (п. 170), ОСОБА_35 (п. 189), ОСОБА_36 (п. 193). ОСОБА_1 (п. 137 реєстру) відповідно до списку 2017 року була виключена з членів товариства, що додатково підтверджується змістом протоколу загальних зборів організації від 17.07.2004. Доказів повторного прийняття ОСОБА_1 в члени Організації суду не надано. Враховуючи стандарти доказування, передбачені процесуальним законом, суд зазначає, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. Встановлені вище обставини щодо членів організації у сукупності з відомостями щодо їх участі у загальних зборах дають підстави для висновку про те, що ці особи в дійсності не були членами товариства, а також підстави не враховувати їх у визначенні кворуму, оскільки відомостей про їх прийняття в члени Організації рішенням правління чи загальних зборів до суду не подано. Виключенням у цьому випадку є ОСОБА_5 , який брав участь у зборах на підставі довіреності від 06.07.2017 від імені ОСОБА_37 . Щодо ОСОБА_38 (яка подарувала свою земельну ділянку ОСОБА_39 ) суд доцільно відзначив, що як у законі, так і у Статуті Організації не міститься імперативних положень про виключення особи з членів у разі відчуження нею земельної ділянки у межах товариства. Виключення членів має відбуватися відповідно до статуту товариства, про що мають бути сформовані відповідні документи саме товариством; такі документи у матеріали справи не надано. Разом з тим, інформація, надана представнику позивача у відповідь на адвокатський запит у вигляді листа № 12629/8.4-23 від 14.04.2023, а також наявні у копіях свідоцтва про смерть свідчать, що станом на момент проведення спірних зборів (27.08.2022) померлими були ОСОБА_40 (п. 10 реєстру присутніх на зборах 27.08.2022), ОСОБА_41 (п. 14), ОСОБА_42 (п. 165), ОСОБА_43 (п. 89). Лист від 19.06.2023 Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, наданий на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від 29.05.2023, свідчить, що ОСОБА_44 (внесена до реєстру присутніх на оскаржуваних зборах під номером 104) та ОСОБА_45 (внесений до реєстру за номером 177) у момент проведення спірних зборів перебували за кордоном. Про перебування ОСОБА_44 за кордоном свідчить також копія закордонного паспорту, долучена до позову. Відповідач з відзивом на позов надав копію довіреності ОСОБА_46 , складеної 24.08.2022, якою ОСОБА_45 довірив ОСОБА_47 представляти його інтереси на загальних зборах. Однак в реєстрі присутніх на загальних зборах не вказано про те, що від імені ОСОБА_46 виступала інша особа на підставі довіреності, незважаючи на те, що у письмовій таблиці відведено колонку «Довіреність, що дає право голосу на загальних зборах», а тому фіксувалась присутність саме такої особи. Про це не було вказано ані в протоколі, ані у списку; такий документ не був поданий реєстратору. Крім того, зазначена довіреність без номера, складена 24.08.2022, належним чином не оформлена - ніяк не посвідчена. Водночас ч. 5 ст. 245 ЦК України встановлено, що довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується у порядку, визначеному законодавством. Також перебував за кордоном ОСОБА_48 , про що свідчать надані позивачем копії закордонного паспорту цієї особи та посвідки на проживання у Німеччині від 04-03-2022 (біженець від війни), який у реєстрі присутніх на оскаржуваних зборах зазначений за номером

106. Внесення до реєстру присутніх на зборах померлих осіб та осіб, які перебували за кордоном, є неприпустимим. Вказана обставина також може породжувати за собою і інші сумніви щодо присутності всіх інших осіб, внесених до реєстру зборів 27.08.2022. Сукупність зазначених обставин свідчить, що на спірних зборах могли бути присутніми та голосувати у відповідності до статуту Організації 175 осіб, що внесені до реєстру присутніх. Таким чином, оскільки кворум (за наведених вище висновків суду) становив 185 осіб, п. 5.2.8 статуту ГО СТ «Дніпровець» не було дотримано, а загальні збори за таких обставин були неправомочні приймати рішення з питань порядку денного. Враховуючи наведене, суд обґрунтовано дійшов висновку про відсутність кворуму на оскаржуваних зборах, про неможливість перевірки результатів голосування всіх присутніх на зборах, оскільки до протоколу не долучено ані єдиного списку голосування, ані окремих листів опитування з варіантами відповідей та особистими підписами осіб чи іншого документального підтвердження факту присутності та голосування усього переліку осіб, внесених до реєстру присутніх. Тож суд не має документально засвідчених відомостей про те, яким чином відбувався підрахунок присутніх як у визначенні їх загальної кількості, так і для підрахунку голосів щодо кожного окремого питання. Надані СТ ГО «Дніпровець» витяг з протоколу загальних зборів від 12.08.2023 та список співвласників ділянок, щодо яких відсутні відомості про вступ в члени товариства на загальних зборах з 2008 року по 2022 рік, складений за підписом новообраного голови правління Золотова О.М., не впливають на зазначені висновки суду, оскільки такі докази були створені вже після проведення спірних зборів та не могли впливати на перебіг їх проведення. Суд звертає увагу на правову позицію щодо розглядів корпоративних спорів, яка стало висловлюється Верховним Судом. Зокрема, у постанові від 12.02.2020 у справі №916/1253/19 вказано, що під час розгляду корпоративних спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) рішенням загальних зборів. Верховний Суд зазначає, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. У вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. За встановлених вище обставин колегія суддів вважає, що прийняття загальними зборами рішень за відсутності кворуму призвело до порушення прав позивача, якого таким рішенням було позбавлено можливості брати участь в управлінні організацією, можливості виступити на зборах, враховуючи також і те, що позивач на момент проведення зборів був головою правління та мав би звітувати перед зборами. Такі порушені права позивача як можливість брати участь у діяльності товариства та управлінні його справами, обирати та бути обраним до органів управління і контролю, вносити пропозиції щодо покращення та усунення недоліків в роботі товариства і посадових осіб, що відповідають переліку прав члена організації закріпленому у статуті, підлягають поновленню. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про задоволення вимог ОСОБА_2 про визнання недійсними рішень загальних зборів від 27.08.2023. Щодо вимог позову скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ГО СТ «Дніпровець», проведену 21.09.2022 державним реєстратором Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Управління) на підставі рішень Загальних зборів членів ГО СТ «Дніпровець», оформлених протоколом від 27.08.2022, колегія суддів зазначає таке. Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами. Реєстраційна дія, яку просить скасувати позивач, була проведена саме Управлінням, яке позивач визначив як відповідача-2 у справі, що є його правом. Разом з тим, позивач навів у позові правовий висновок Верховного Суду, згідно з яким територіальний орган Міністерства юстиції, який здійснив державну реєстрацію змін щодо громадської організації, має бути залучений до участі у справі як співвідповідач; позовна вимога до такого співвідповідача про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу не змінює сутності корпоративного спору (постанова від 23.03.2023 у справі №911/196/21, постанова від 04.09.2018 у справі № 904/5857/17). В силу п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі. Таким чином, під час прийняття до реєстрації документів, що подала особа, уповноважена оскаржуваним рішенням загальних зборів, Управління не переконалось у достатності та достовірності наданих документів. Матеріали реєстраційної справи не містили відомостей про обставини зміни кількості учасників (померлих, вибулих, нових учасників). На підтвердження зафіксованих у протоколі відомостей про загальну кількість учасників, про кількість тих, хто реально брав участь у голосуванні на загальних зборах не було подано таких документів, що б переконливо дали змогу реєстратору пересвідчитись у наявності підстав для внесення змін до реєстру. Зазначене мало наслідком те, що реєстратор належним чином не переконався у достатності наданих уповноваженою організацією особою документів, та призвело до виключення позивача з реєстру як особи, що є керівником та має право представляти інтереси Організації. Таке право позивача зазнало негативного впливу не лише від дій осіб, які проводили збори, а також від представника реєстраційного органу держави, Управління, і воно має бути поновлено шляхом скасування запису 1003541070003006835, щодо юридичної особи ГО СТ «Дніпровець»: Зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою. Зміна відомостей про членів керівних органів громадського формування. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо. За таких підстав відповідні вимоги позову підлягають задоволенню і доводи апеляційних скарг цього висновку не спростовують. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010). Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України). Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Судові витрати. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта. Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Громадської організації садівницьке товариство «Дніпровець» на рішення Господарського суду Київської області від 19.09.2023 у справі №911/1316/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 19.09.2023 у справі №911/1316/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржників.

4. Справу №911/1316/23 повернути до Господарського суду Київської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України. Повний текст постанови складено 27.03.2024. Головуючий суддя О.О. Євсіков Судді В.А. Корсак С.О. Алданова