Постанова Київський апеляційний суд № 758/12033/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110 факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Унікальний номер справи № 758/12033/17 Апеляційне провадження №22-ц/824/2706/2024Головуючий у суді першої інстанції - Петров Д.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Гуль В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 березня 2024 року Київський апеляційний суд у складі: суддя-доповідач Гуль В.В., судді Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, - ВСТАНОВИВ: У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом, згідно з яким, враховуючи остаточну уточнену позовну заяву (т. 2, а.с. 77-79), а також ухвалу суду про залишення без розгляду позову ОСОБА_2 в частині позовних вимог до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т. 2, а.с. 136), просив суд: стягнути солідарно з ОСОБА_1 та Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» матеріальну шкоду у розмірі 158 174 грн. 05 коп., моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. 00 коп., витрати за послуги адвоката у розмірі 10 800 грн. 00 коп., витрати за послуги оцінювача у розмірі 4 000 грн. 00 коп., судовий збір за позовну вимогу про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1 628 грн. 03 коп., судовий збір за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 640 грн. 00 коп. та інші судові витрати. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що згідно з договором купівлі-продажу квартири від 09.01.2014 року ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 . Вказана квартира загальною площею 181,2 кв.м. згідно технічної характеристики складається з шести кімнат житловою площею 131,7 кв.м., у тому числі: 1-а кімната - 20,4 кв.м., 2-а кімната - 28,1 кв.м., 3-тя кімната - 38,4 кв.м., 4-та кімната - 19,8 кв.м., 5-та кімната - 20,8 кв.м., 6-та кімната - 14,2 кв.м., кухні - 14,0 кв.м., санвузла - 1,7 кв.м, ванної кімнати - 7,1 кв.м., коридорів площею: 6,5, 9,4, 2.1, 6.2 кв.м. та балконом. При цьому, будинок АДРЕСА_2 знаходиться на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва». Разом з тим, 10.04.2017 року позивачем було виявлено залиття у своїй квартирі АДРЕСА_1 . Згідно з Актом обстеження від 18.04.2017 року, складеним представниками Керуючої компанії, було встановлено, що залиття квартири позивача відбулося через несправність внутрішньоквартирної мережі в квартирі, що розташована поверхом вище, зазначено номер квартири АДРЕСА_3 , в то час як поверхом вище знаходиться квартира АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_1 . Проте, як зазначено в Акті, детально встановити причини залиття не вдалося, оскільки розводка труб водопостачання та каналізації у квартирі відповідачів закрита кахельною плиткою. Також, в Акті зазначено, що в результаті залиття квартири АДРЕСА_5 виявлено наступні порушення: - В спальній кімнаті на стелі виявлено сліди від залиття у вигляді коричневих плям та патьоків, зруйновано гіпсокартону конструкцію коробу вентиляційного каналу. Потребується відновлення гіпсокартоної конструкції з подальшим оздобленням шпалерами та фарбуванням; - На стінах спальної кімнати виявлено сліди від залиття у вигляді коричневих плям та патьоків, пошкоджено шпалери поліпшеної якості на площі 40,52 кв.м, які потребують заміни; - На підлозі виявлено пошкодження паркету, а саме: відшарування, розстріскування та деформація конструктивних елементів. В результаті отриманих пошкоджень підлогове покриття потребує заміни на площі 19,8 кв.м.; - В коридорі на стінах виявлено сліди від залиття у вигляді коричневих плям та патьоків, також відшарування поліуретанових настінних елементів декору у кількості 7,5 м.п.; - В ванній кімнаті виявлено пошкодження гіпсокартоних листів (ГКЛ) на стелі. Площа пошкоджень становить 1,5 кв.м. Пошкоджені ділянки стелі потребують ремонту з заміною ГКЛ з подальшим оздобленням; - На ділянках, пошкоджених внаслідок залиття, виявлено чорні плями, які потребують детального обстеження на предмет ураження грибком та пліснявою. Згідно зі Звітом № 2107/17 від 20.04.2017 року про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття квартири, складеного спеціалістом ФОП ОСОБА_6 , розмір матеріального збитку становить 162 803 грн. 00 коп., вартість збитку в результаті пошкодження меблів: 73 300 грн. 00 коп. Витрати на послуги оцінювача складають 4 000 грн. 00 коп. При цьому, позивач відновив квартиру після залиття і вартість відновлювального ремонту склала 84 874 грн. 05 коп. За вказаних обставин, а також посилаючись на те, що ОСОБА_1 є власником житла, з якого сталося залиття квартири, позивач пред'явлено до неї позовні вимоги про відшкодування завданої шкоди. Крім того, оскільки КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» не змогла на момент огляду приміщення відповідача встановити точну причину залиття квартири позивача, позивач вважає, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» є також відповідачем у справі. Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 158 174 грн. 05 коп. майнової шкоди, спричиненої внаслідок залиття квартири, 4 000 грн. 00 коп. витрат на послуги оцінювача, 10 800 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу, 2 268 грн. 03 коп. витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Задовольняючи позов в частині позовних вимог до ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що факт залиття квартири, власником якої є позивач, з вини відповідача ОСОБА_1 , підтверджується актом обстеження від 18.04.2017 року, затвердженого заступником начальника дільниці № 1 Райдугіної Н.В., яким встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_5 відбулося з квартири АДРЕСА_3 , розташованої поверхом. Відмовляючи у задоволенні позову в частині позовних вимог до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва», суд першої інстанції виходив з того, що Статутом підприємства не передбачено такого виду діяльності, як проведення експертних досліджень (встановлення причин, які призвели до залиття), а отже посилання позивача на відсутність детального встановлення причини аварії для визнання підприємства відповідачем є незаконним та необґрунтованим. В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Так, в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що на момент прийняття судом оскаржуваного рішення ОСОБА_1 не була залучена до участі у справі в якості відповідача, а отже задоволення судом вимог до особи, яка не є учасником справи, є порушенням норм процесуального права і відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування судового рішення. При цьому, зазначає, що наданий позивачем до матеріалів справи акт, який суд першої інстанції вважає належним і допустимим доказом, складено з порушенням вимог п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, зокрема: в ньому не зазначені конкретні причини залиття квартири та особи, які допустили таке залиття, відсутній висновок щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття; в указаному акті не зафіксовано відомості щодо винної особи; вказаний акт складений через 8 днів від ймовірного затоплення; акт складено за відсутності власників квартири, з якої відбулося залиття; в акті вказано про ймовірність причин залиття; зі змісту акту вбачається, що комісія провела огляд пошкоджень лише в квартирі позивача. У порядку ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду оскаржено лише відповідачем ОСОБА_1 . Іншими учасниками справи рішення суду не оскаржено. Отже, оскаржуване рішення переглядається судом апеляційної інстанції лише в частині вирішення судом позовних вимог, пред`явлених ОСОБА_2 до ОСОБА_1 . Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Як установлено судом та вбачається з матеріалів справи, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 09.01.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Шепелюк О.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 7 (т. 1, а.с. 5). Згідно з копією акту від 18.04.2017 року, складеного комісією в складі: майстра технічної дільниці ОСОБА_7 , майстра технічної дільниці ОСОБА_8 , майстра технічної дільниці ОСОБА_9 , та затвердженого заступником начальника дільниці №! ОСОБА_10 , встановлено, що наслідки залиття власник квартири АДРЕСА_5 виявив 10.04.2017 року, про що вказав у своїй заяві. Власником квартири було зроблено виклик аварійної бригади, яка перекрила ввідний кран до квартири АДРЕСА_3 , з якої відбувалося залиття. Після перекриття ввідного крану залиття припинилося, що дає змогу встановити факт залиття з квартири АДРЕСА_3 , розташованої поверхом вище, через несправність внутрішньоквартирної мережі. Детально встановити причини не вдалося через те, що розводка труб водопостачання та каналізації у квартирі АДРЕСА_3 закрита кахельною плитою. Ремонт внутрішньоквартирної мережі власник квартири АДРЕСА_3 буде проводити власними силами. У результаті залиття у квартирі АДРЕСА_5 спостерігаються наступні пошкодження: - В спальній кімнаті на стелі виявлено сліди від залиття у вигляді коричневих плям та патьоків, зруйновано гіпсокартону конструкцію коробу вентиляційного каналу. Потребується відновлення гіпсокартоної конструкції з подальшим оздобленням шпалерами та фарбуванням; - На стінах спальної кімнати виявлено сліди від залиття у вигляді коричневих плям та патьоків, пошкоджено шпалери поліпшеної якості на площі 40,52 кв.м, які потребують заміни; - На підлозі виявлено пошкодження паркету, а саме: відшарування, розстріскування та деформація конструктивних елементів. В результаті отриманих пошкоджень підлогове покриття потребує заміни на площі 19,8 кв.м.; - В коридорі на стінах виявлено сліди від залиття у вигляді коричневих плям та патьоків, також відшарування поліуретанових настінних елементів декору у кількості 7,5 м.п.; - В ванній кімнаті виявлено пошкодження гіпсокартоних листів (ГКЛ) на стелі. Площа пошкоджень становить 1,5 кв.м. Пошкоджені ділянки стелі потребують ремонту з заміною ГКЛ з подальшим оздобленням; - На ділянках, пошкоджених внаслідок залиття, виявлено чорні плями, які потребують детального обстеження на предмет ураження грибком та пліснявою (т. 1, а.с. 6). Згідно зі Звітом № 2107/17 від 20.04.2017 року про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття квартири, складеного спеціалістом ФОП ОСОБА_6 , розмір матеріального збитку становить 162 803 грн. 00 коп., який складається із вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу - 89 503 грн. 00 коп. вартості пошкоджених меблів: 73 300 грн. 00 коп. Витрати на послуги оцінювача складають 4 000 грн. 00 коп. (т 1, а.с. 7-19). При цьому, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем фактично було виконано відновлювальний ремонт квартири вартістю 84 874 грн. 05 коп. Відповідно до листа КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» від 30.03.2018 року житловий будинок АДРЕСА_2 на Андріївському узвозі, 1913 року забудови, 5 поверховий, 2 під`їздний. Щодо розташування квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 повідомлено, що квартира АДРЕСА_8 розташована на 5 поверсі т.1, а.с. 90). Розпорядженням Подільської районної у м. Києві державної адміністрації від 18.10.2007 року за № 1619 присвоєно квартирі, яка була перепланована на підставі Розпорядження Подільської районної у м. Києві державної адміністрації від 25.06.2007 року «Про затвердження акту державної комісії про прийняття в експлуатацію перепланованих квартир АДРЕСА_6 , АДРЕСА_4 , об`єднаних в одну під АДРЕСА_9 » поштову адресу - АДРЕСА_10 (т.1, а.с. 151). Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.05.2018 року квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_10 , зареєстрована за ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 92-94). Відповідно до листа КП Київської міської ради «Київського міського бюро технічної інвентаризації» від 26.10.2020 року за № 062/14-11478 (И-2020) кв. АДРЕСА_7 , на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 - 1/5 ч., на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації житла Подільської районної держадміністрації 29.10.1993 року; 4/5 частин - ОСОБА_5 , на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меліховою О.В. 07.12.2006 року № 2619 (т. 2, а.с. 21). Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення в частині вимог до ОСОБА_1 , посилався на те, що саме з вини відповідача, як власника квартири АДРЕСА_4 , відбулося залиття його квартири АДРЕСА_5 . Так, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року за №6, визначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Тобто, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Разом з тим, у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. У відповідності з вимогами частин 1, 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Частиною 2 статті 78 ЦПК України імперативно встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Вирішуючи питання щодо доказів, суд враховує інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Як вже зазначалося вище, на підтвердження заявлених позовних вимог позивач, серед іншого, посилався на акт від 18.04.2017 року. Водночас, згідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Згідно з роз`ясненнями, наданими Міністерством з питань житлово-комунального господарства України у Листі від 29.12.2009 року №12/20-11-1975, п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт. Додатком 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено форму згаданого акта. Тобто, факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акту; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря, квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода, обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи,яка вчинила залиття. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено що згадані особи (прізвище ім`я по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин. Окрім забезпечення присутності осіб, визначених у зазначених Правилах, зацікавленим особам слід домогтися належного оформлення акту (оскільки нерідко представники ОСББ, житлово-експлуатуючих організацій та інші особи, що входять до складу комісій не мають юридичної освіти, в силу чого складають акти про залиття, не вказуючи необхідної інформації). Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено, що з актом про залиття повинні бути ознайомлені мешканці відповідних квартир шляхом його підписання, що дає змогу у майбутньому відповідачу включити до акту свої пояснення. Окрім цього, в актах повинна бути вказана чітка причина залиття, як того вимагає Додаток 4 до п. 2.3.6 зазначених Правил: «чітко зазначити причини». Проста фіксація замокання стін та стелі не буде розцінена судом як належний доказ того, що залиття сталося з вини Відповідача. У свою чергу, наданий позивачем акт, який суд першої інстанції визнав належним та допустимим доказом на підтвердження пред'явлених позовних вимог, складений у порушення вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, оскільки в ньому не зазначені конкретні причини залиття квартири та особи, які допустили таке залиття, відсутній висновок щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття; в указаному акті не зафіксовано відомості щодо винної особи; вказаний акт складений через 8 днів від ймовірного затоплення; акт складено за відсутності власників квартири, з якої відбулося залиття; в акті вказано про ймовірність причин залиття; зі змісту акту вбачається, що комісія провела огляд пошкоджень лише в квартирі позивача. Тобто, вказаний акт не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, а отже не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди. Крім того, як вже зазначалося вище, комісія в акті встановила, що у день затоплення власником квартири було зроблено виклик аварійної бригади, яка перекрила ввідний кран до квартири АДРЕСА_3 , з якої відбувалося залиття. Після перекриття ввідного крану залиття припинилося, що дає змогу встановити факт залиття з квартири АДРЕСА_3 , розташованої поверхом вище, через несправність внутрішньоквартирної мережі. Однак, будь-яких належних доказів як щодо виклику аварійної бригади, так і того, що аварійною бригадою було перекрито кран до квартири АДРЕСА_3 , з якої відбувалося залиття, матеріали справи не містить. При цьому, слід зауважити, що у вказаному акті йдеться про ймовірне залиття квартири позивача з квартири АДРЕСА_3 , у той час як відповідач є власником квартири АДРЕСА_4 . Отже, враховуючи вищевстановлені обставини справи, висновок суду першої інстанції про те, що позивач ОСОБА_2 має право на стягнення з відповідача ОСОБА_1 на його користь реальних збитків, заподіяних внаслідок залиття квартири є безпідставним та таким, що спростовується матеріалами справи в їх сукупності. Також, слід зазначити, що, як вбачається з матеріалів справи, у ході розгляду справи судом представником позивача було подано заяву від 17.09.2018 року, в якій, серед іншого, він просив залучити в якості співвідповідача по справі ОСОБА_1 , як власника квартири, з якої сталося залиття. Відповідно до ч. 4 ст. 51 ЦПК України про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. Однак, з матеріалів справи не вбачається, що питання про залучення співвідповідачем ОСОБА_1 судом першої інстанції було вирішено у відповідності до вимог ч. 4 ст. 51 ЦПК України. Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 376 ЦПК України). Отже, ухвалене судом рішення в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_1 , у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. Оскільки колегія суддів ухвалює нове рішення і відмовляє у задоволенні позову в частині вимог до ОСОБА_1 , з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового за подання апеляційної скарги у розмірі 3 402 грн. 05 коп. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 02 лютого 2023 року в частині задоволених вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 - скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити. Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 402 (три тисячі чотириста дві) грн. 05 коп. Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_11 . Відповідач: ОСОБА_11 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_10 . Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених частиною третьою статті 389 ЦПК України. Суддя-доповідач: Судді: