Постанова 4824 № 757/15954/14-ц

Головуючий у І інстанції Остапчук Т.В. Провадження № 22-ц/824/1815/2024 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 березня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Матвієнко Ю.О., суддів: Мельника Я.С., Оніщука М.І., при секретарі: Ковтун М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі № 757/15954/14-ц, боржник ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В : У жовтні 2023 року ТОВ «Райффайзен Лізинг» звернулося до Печерського районного суду міста Києваз заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, в якій просило поновити пропущений строк пред`явлення до виконання дублікату виконавчого листа, виданого Печерським районним судом міста Києва у справі №757/15954/14-ц. В обґрунтування заяви заявник посилався на те, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 27 березня 2015 року у справі № 757/15954/14-ц, яке набрало законної сили 22 травня 2015 року, постановлено: стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 солідарно на користь ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» 1 060 009 грн. 38 коп. та по 1 239 грн. 00 коп. з кожного, у відшкодування судових витрат. В подальшому, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21 листопада 2017 року задоволено заяву ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» про видачу дублікату виконавчого документу для примусового виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 . У вказаній ухвалі судом встановлено, що 12 червня 2015 року ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» звернулось до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим документом. Також встановлено, що оригінал виконавчого листа було втрачено, а саме, як вбачається з листа УДПП «Укрпошта» від 29.03.2016 року про фактичне знищення поштового відправлення у зв`язку з закінченням строку зберігання, а також відповіді відділу державної виконавчої служби про те, що такий виконавчий лист на виконанні у відділі не перебуває. Тобто, ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» виконавчий документ щодо боржника ОСОБА_1 пред`явлено на виконання до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві у межах строку на його пред`явлення у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 2015 року). Дублікат виконавчого листа судом було видано тільки 26 вересня 2023 року та отримано представником ТОВ «Райффайзен Лізинг» 12 жовтня 2023 року після повернення у вересні 2023 року матеріалів даної справи до Печерського районного суду міста Києва з Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду після перегляду в касаційному порядку постанови Київського апеляційного суду від 03 серпня 2022 року, оскільки з листопада 2017 року по вересень 2023 року матеріали даної справи № 757/15954/14-ц перебували в суддів Печерського районного суду м. Києва по розгляду заяв про перегляд заочного рішення від 27 березня 2015 року. Наразі, ТОВ «Райффайзен Лізинг» подати дублікат виконавчого листа до виконання не має змоги, так як виконавчий документ видано після закінчення строку на його пред`явлення до примусового виконання. Вищевикладені обставини, на думку заявника, свідчать про те, що строк пред`явлення до примусового виконання дублікату виконавчого документу по боржнику ОСОБА_1 пропущено не з вини ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль». Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року заяву задоволено. Поновлено ТОВ «Райффайзен Лізинг» пропущений строк для пред`явлення до виконання дублікату виконавчого листа Печерського районного суду міста Києва від 26 вересня 2023 року по цивільній справі № 757/15954/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 солідарно на користь ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» 1 060 009 грн. 38 коп. та 1 239 грн. 00 коп. у відшкодування судових витрат. Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, боржник ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та відмовити ТОВ «Райффайзен Лізинг» у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що стягувачем не зазначено жодної поважної причини пропуску строку пред`явлення виконавчого документу на виконання більше ніж на п`ять років. При цьому, посилання стягувача на те, що він неодноразово звертався до Печерського районного суду м. Києва із заявами про видачу дублікату виконавчого документу на підставі ухвали суду від 21 листопада 2017 року є необґрунтованими, оскільки на підтвердження цих звернень заявником суду не було надано належних та допустимих доказів. У відзиві на апеляційну скаргу представник стягувача ТОВ «Райффайзен Лізинг» - адвокат Хуторянець О.В. просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін, як законну та обґрунтовану. В судовому засіданні боржник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Павлов О.В. апеляційну скаргу підтримали та просили про її задоволення з викладених у ній підстав. Представник стягувача ТОВ «Райффайзен Лізинг» - адвокат Хуторянець О.В. до суду не з`явився, надіславши клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку із неможливістю прибути у судове засідання. Однак, зважаючи на те, що представником стягувача не наведено поважних причин неможливості прибуття до суду та не надано доказів на їх підтвердження, апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання та дійшов висновку про можливість розгляду справи за його відсутності. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення скарги та скасування ухвали, виходячи з наступного. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вищенаведеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 27 березня 2015 року у справі № 757/15954/14-ц, яке набрало законної сили 22 травня 2015 року, постановлено: стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 солідарно на користь ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» 1 060 009 грн. 38 коп. та по 1 239 грн. 00 коп. з кожного, у відшкодування судових витрат. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21 листопада 2017 року задоволено заяву ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» про видачу дублікату виконавчого документу для примусового виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 . У вказаній ухвалі судом встановлено, що 12 червня 2015 року ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» звернулось до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим документом. Також встановлено, що оригінал виконавчого листа було втрачено, а саме, як вбачається з листа УДПП «Укрпошта» від 29 березня 2016 року про фактичне знищення поштового відправлення у зв`язку з закінченням строку зберігання, а також відповіді відділу державної виконавчої служби про те, що такий виконавчий лист на виконанні у відділі не перебуває. Задовольняючи заяву ТОВ «Райффайзен Лізинг» про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд першої інстанції виходив з її обґрунтованості та доведеності, оскільки, як зазначено в ухвалі, строк на пред`явлення до примусового виконання дублікату виконавчого документу щодо боржника ОСОБА_1 пропущено не з вини ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль». Однак з вищенаведеними висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного. Відповідно до статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Згідно із частиною 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Таке ж положення міститься у ст. 433 ЦПК України, згідно ч. 1 якої у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Водночас, встановлення відповідних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників виконавчого провадження та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження» певних процесуальних дій. Інститут строків як в цивільному судочинстві, так і у виконавчому провадженні, сприяє досягненню юридичної визначеності у даних правовідносинах, а також стимулює їх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся за виконанням судового рішення, відносини стають стабільними. Поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання є оціночною категорією і встановлюються у кожному конкретному випадку. Поважними можна визнати ті причини, які не залежали від волі стягувача. Поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв`язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Зазначене повинно підтверджуватися належними і допустимими засобами доказування. Слід також зазначити, що поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу «Пономарьов проти України» 03 квітня 2008 року, встановив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Відповідно до сталої практики ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення процесуального строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження рішення (справи «Олександр Шевченко проти України» 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року). З матеріалів справи вбачається, що строк пред`явлення до виконання виконавчого документу, виданого на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2015 року, що набрало законної сили 22 травня 2015 року, сплив 22 травня 2018 року. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що на підставі вищевказаного рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2015 року стягувачу 03 червня 2015 року було видано виконавчий лист. У квітні 2016 року заявник подав до суду заяву про видачу дублікату виконавчого листа у зв`язку із його втратою, і ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21 листопада 2017 року цю заяву було задоволено. Із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання ТОВ «Райффайзен Лізинг» звернулось до суду 13 жовтня 2023 року, при цьому, належних та допустимих доказів, достатніх для висновку про те, що причина пропуску заявником строку є поважною, а саме, що відповідну процесуальну дію не вчинено у зв`язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк, а саме у період часу з 22 травня 2015 по 22 травня 2018 року, заявником суду надано не було. Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази згідно вимог ст.ст.77 - 80 ЦПК України мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми. Згідно ч.ч.1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб, або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. На підставі викладеного, враховуючи, що стягувачем не надано належних та допустимих доказів, достатніх для висновку про те, що причини пропуску ним строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є поважними та, відповідно, судом це належним чином не перевірено та не встановлено, а безпідставне поновлення процесуальних строків є порушенням правової визначеності, необхідно дійти висновку про відсутність підстав для поновлення такого строку. Виходячи з наведеного, заява ТОВ «Райффайзен Лізинг» про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання не містить поважних та обґрунтованих підстав, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин для пред`явлення виконавчого документа до виконання у встановлений законом строк, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для її задоволення. При цьому, слід зазначити, що наявність норм Конституції України, положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про обов`язковість виконання судового рішення та рішень Європейського суду з прав людини з цього приводу не можуть бути єдиною достатньою підставою для поновлення пропущеного без поважних причин строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки вимагають добросовісної та законної поведінки кожного учасника судового процесу, у тому числі і стягувача на стадії виконання судового рішення. Враховуючи вищенаведене, надаючи оцінку обставинам, на які посилалося ТОВ «Райффайзен Лізинг», як на причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, та встановивши, що такі причини є неповажними, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа щодо боржника ОСОБА_1 до виконання. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки Печерським районним судом міста Києва ухвала від 23 листопада 2023 року постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та за невідповідності висновків, викладених у судовому рішенні, обставинам справи, ухвала суду відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Райффайзен Лізинг»про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року- скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі № 757/15954/14-ц - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: Судді: