LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала ККС ВС201/2940/24

від 25.03.2024 · Кримінальна

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 березня 2024 року м. Київ Справа № 201/2940/24 Провадження № 51-1563 впс 24 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора (відеоконференція) ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянув в судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_6 про направлення кримінального провадження № 22023130000000265 від 05 квітня 2023 року щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а саме з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська до Шевченківського районного суду м. Києва, встановив: До Верховного Суду у порядку ст. 34 КПК України надійшло вказане клопотання захисника ОСОБА_6 . Клопотання мотивоване тим, що кримінальне провадження № 22023130000000265 від 05 квітня 2023 року щодо ОСОБА_8 надійшло до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки в обвинувальному акті зазначено, що всі дії ОСОБА_8 вчиняв дистанційно, за допомогою мобільних телефонів, електронної пошти та інших засобів зв`язку, тому місцем вчинення такого злочину є місцезнаходження ОСОБА_8 під час вчинення інкримінованих йому дій. При цьому ОСОБА_8 у 2014 році виїхав з тимчасово окупованого м. Стаханов (Кадіївка) Луганської області до м. Києва, де зареєстрований та мешкає по теперішній час за адресою АДРЕСА_1 ), що є територією Шевченківського району м. Києва і відноситься до юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва. Тому захисник вбачає, що відповідно до положень ст. 32, п. 6 ч. 1 ст. 34 КПК України з метою оперативності та ефективності розгляду кримінальне провадження має бути направлено до Шевченківського районного суду м. Києва. Захисники підтримали подане клопотання. Прокурор заперечив проти задоволення клопотання захисника. Інші учасники судового провадження були повідомлені про час та місце розгляду клопотання, однак в судове засідання вони не з`явилися. Заяв про відкладення розгляду на іншу дату не надійшло. Перевіривши доводи, наведені у клопотанні, колегія суддів дійшла висновку, що вононе підлягає задоволенню з таких підстав. Частиною 3 ст. 34 КПК України визначено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого, вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого. Відповідно до положень ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження може бути передано на розгляд до іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд, який здійснював судове провадження. До початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження (крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду) з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях). Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан, й цей стан тривав на час вирішення питання щодо надходження обвинувального акту у цьому провадженні до суду й триває на даний час. Обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України надійшов до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 11 березня 2024 року, що підтверджується відтиском штемпеля на копії супровідного листа, яка надана на запит з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. Відповідно до змісту ч.9 ст. 615 КПК України в редакції станом на дату направлення обвинувального акту до суду, під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об`єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством. Як вбачається зі змісту наданого суду обвинувального акта ОСОБА_8 обвинувачується у тому, що у листопаді 2022 року у нього виник злочинний умисел на здійснення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора. З метою вчинення вказаних дій ОСОБА_8 вступив у злочинну змову з іншою особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження у зв`язку із розшуком. Фактично реалізація вищевказаного злочинного умислу неможлива в одноосібному порядку та потребує обов`язкової участі як ОСОБА_8 , так і іншої особи, матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження у зв`язку із розшуком. З метою реалізації вказаного злочинного умислу 29 листопада 2022 року інша особа, матеріали досудового розслідування щодо якої виділені в окреме провадження у зв`язку із розшуком, за безпосереднього керівництва, отримання вказівок та порад від ОСОБА_8 звернулась з відповідним переліком документів до «Федеральной Налоговой Службы (ФСН), яка створена згідно з положенням «О Федеральной налоговой службе (ФСН)», затвердженим постановою уряду РФ від 30 вересня 2004 року № 506, та зареєструвала «Общество с ограниченной ответственностью «Медиателесеть» відповідно до законодавства Російської Федерації (основной государственный регистрационный номер (ОГРН)1229400045346), з юридичною адресою: Луганская Народная Республика, г. Стаханов, пр. Ленина, дом 31 (мовою оригіналу у змісті обвинувального акту). Основним видом діяльності вказаного товариства згідно з класифікацією видів економічної діяльності вказано пункт 61.10 - «Деятельность в области связи на базе проводных технологий» (мовою оригіналу у змісті обвинувального акту). Метою вказаних дій було здійснення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора. Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України). Зі змісту обвинувального акту не вбачається даних про конкретне місце вчинення інкримінованого ОСОБА_8 правопорушення. Позиція захисника про те, що таким місцем апріорі потрібно вважати місце проживання обвинуваченого ОСОБА_8 у м. Києві, адже інкриміновані діяння здійснювалися ним дистанційно за допомогою технічних засобів зв`язку, не має під собою об`єктивного підґрунтя у змісті обвинувального акту. За таких обставин колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав для передачі кримінального провадження щодо ОСОБА_8 до Шевченківського районного суду м. Києва, як про це просить у своєму клопотанні захисник, з мотивів територіальної підсудності цього провадження цьому суду. Також колегія суддів не вбачає умотивованими доводи клопотання захисника і про наявність виняткових підстав для передачі цього кримінального провадження до Шевченківського районного суду м. Києва за місцем реєстрації та проживання обвинуваченого ОСОБА_8 . На теперішній час згідно з даними, наданими Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, розгляд кримінального провадження по суті не розпочатий. Підготовче судове засідання призначено на 29 березня 2024 року. З системного аналізу норм кримінального процесуального закону вбачається, що кримінальне провадження може бути направлено з одного суду до іншого у виняткових випадках тоді, коли іншим чином забезпечити виконання завдань кримінального провадження неможливо. Зі змісту клопотання захисника не вбачається підтвердження об`єктивної неможливості забезпечити Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська оперативності та ефективності розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 у зв`язку з проживанням обвинуваченого в м. Києві. Суд зауважує, що факт перебування учасників кримінального провадження на території іншої області сам по собі не є винятковим випадком у розумінні положень ст. 34 КПК України для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів. Питання щодо забезпечення явки учасників кримінального провадження до суду носить виключно організаційний характер. За таких обставин Верховний Суд вважає, що у задоволенні клопотання потрібно відмовити. Керуючись положеннями ст. 34 КПК України, Верховний Суд постановив: Клопотання захисника ОСОБА_6 про направлення кримінального провадження № 22023130000000265 від 05 квітня 2023 року щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК України, з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська до Шевченківського районного суду м. Києва залишити без задоволення. Ухвала Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»