Постанова Волинський апеляційний суд № 166/106/24
від 25.03.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 166/106/24 Провадження №33/802/171/24 Головуючий у 1 інстанції:Фазан О. З. Доповідач: Гапончук В. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 березня 2024 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд в складі: судді - Гапончука В.В., за участю секретаря судового засідання Хомік В.О., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника ОСОБА_1 Дрижакової Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Ратнівського районного суду Волинської області від 31 січня 2024 рокупро притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , підприємця, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України, В С Т А Н О В И В: Постановою Ратнівського районного суду Волинської області від 31 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 10 січня 2024 року о 00:31 годині у смт Ратне по вулиці Центральній, 1 керував автомобілем марки "BMW" р/н НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України. Не погоджуючись із постановою судді ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі щодо нього закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України. Вважає постанову незаконною, постановленою без з`ясування всіх обставин справи, з грубим порушенням права особи на захист. Вказує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його представника, які підтримали останню з мотивів, викладених в ній, та просили її задовольнити, приходжу до наступного висновку. За положеннями статтей 245, 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На думку апеляційного суду вказаних вимог закону при розгляді справи суд першої інстанції дотримався в повному обсязі. Судом вжито всіх заходів, передбачених КпАП України, для з`ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КпАП України. Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 196308 від 10.01.2024 року; - роздруківкою (чеком) з «Drager Alcotest 6810» прилад № ARBL-0520, тест № 5127, результат якого становить 1,24 проміле алкоголю; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.01.2024 року з якого слідує, що огляд ОСОБА_1 у медичному закладі не проводився у зв`язку з відмовою останнього; - зобов`язанням ОСОБА_1 не керувати транспортним засобом протягом 24 годин; - постановою серії БАД №815558 від 10.01.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.1 ст.126, ст.36 КпАП України; - відеозаписами із нагрудної боді-камери поліцейських на якому зафіксовано, що було зупинено транспортний засіб "BMW" р/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та у зв`язку з виявленими зовнішніми ознаками алкогольного сп`яніння останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, результат якого становив 1,24 проміле, та з яким правопорушник відразу погодився, відмовившись від огляду в медичному закладі. Крім того вбачається, що правопорушник виявив бажання проїхати в медичний заклад вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того допитаний в судовому засіданні суду апеляційної інстанції в якості свідка працівник поліції ОСОБА_2 пояснив, що під час несення їх екіпажем чергування було зупинено транспортний засіб "BMW" під керуванням ОСОБА_1 , який здійснював рух в комендантську годину. Після зупинки в водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки за допомогою спеціальних технічних засобів, та не заперечував результат огляду, а лише після складання протоколу наполягав на проїзді в медичний заклад. Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи. Вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в апеляційного суду. Твердження в апеляційній скарзі про те, що зупинка ОСОБА_1 відбулася без будь якої явної причини, не заслуговують на увагу, оскільки згідно відеозапису підставою для зупинки слугувало керування транспортним засобом під час дії комендантської години. Також не заслуговують на увагу твердження апеляційної скарги про порушення працівниками поліції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а саме порушення щодо неознайомлення ОСОБА_1 з сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку приладу Drager Alcotest 6810. Так з дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 на його вимогу надано для ознайомлення як самий прилад Drager Alcotest 6810, так і сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку приладу Drager Alcotest 6810. Посилання захисника у судовому засіданні на те, що під час огляду водія ОСОБА_1 працівниками поліції застосовано технічний засіб Alkotest Drager 6810, який немає свідоцтва про реєстрацію, спростовуються наступним. Згідно з роз`яснень Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів", газоаналізатори марки «Drager Alkotest 6810» та «Drager Alkotest 6820», що вже перебувають в експлуатації, можуть і надалі експлуатуватися за умови своєчасного проведення їх періодичної перевірки та перевірки після ремонту. Крім того затверджений тип засобів вимірювальної техніки Газоаналізатори (алкотестери) виробництва компанії Drager Saftety AG & Co. KGaA, Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 року № 1747 і становить 1 рік. Як вбачається з наявного в матеріалах справи свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 06.06.2023 року, Drager Alcotest 6810 прилад № ARBL-0520, за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння, останнє чинне до 06.06.2024 року. Таким чином зазначене спростовує доводи представника з приводу незаконності використання працівниками поліції газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» під час огляду на стан сп`яніння, оскільки вказаний газоаналізатор дозволений МОЗ України та пройшов повірку відповідно до чинного законодавства. Доводи сторони захисту, як на підставу для скасування судового рішення, що працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, а саме, що ОСОБА_1 бажав проїхати в медичний заклад для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, на увагу суду не заслуговують, оскільки повністю спростовуються матеріалами справи. Так з відеозаписів боді-камер поліцейських вбачається, що ОСОБА_1 пропонувалося пройти огляд на місці за допомогою спеціальних технічних засобів або проїхати в медичний заклад, на що останній погодився проходити огляд саме на місці зупинки, а пройшовши, з результатом був згідний та жодних зауважень не мав, з бажанням проїхати в медичний заклад звернувся після складення протоколу про адміністративне правопорушення. З урахуванням наведеного суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а саме у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою, а накладене на нього безальтернативне стягнення відповідає повністю вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України. Таким чином вищенаведені та усі інші доводи сторони захисту, які викладені в апеляційній скарзі та наведені в ході апеляційного розгляду справи щодо незаконності судового рішення, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України, шляхом закриття провадження у справі. Суддею прийняте законне та обґрунтоване рішення. Порушень вимог чинного законодавства при розгляді справи, які тягнули б за собою скасування постанови, не встановлено. На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Ратнівського районного суду Волинської області від 31 січня 2024 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.В. Гапончук