Постанова Київський апеляційний суд № 759/23786/23

Єдиний унікальний номер 759/23786/23 Апеляційне провадження № 33/824/1252/2024 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 лютого 2024 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 17 січня 2024 року, прийняту відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст.130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В : Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №526275, 20 листопада 2023 року о 12 год. 33 хв. в м. Києві по вул. М.Ушакова,18 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Qashqai н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Drager Alcotest 7510, результат тесту позитивний 2,27 проміле, чим було порушено вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 17 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605, 60 грн. Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Святошинського районного суду міста Києва від 17 січня 2024 року, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав: Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Хоча чинним процесуальним законом і передбачене право апеляційного суду на вихід за межі доводів апеляційної скарги або прийняття нових доказів, які не досліджувалися раніше, однак випадки і підстави для цього чітко регламентовані законом. В даному випадку такі підстави відсутні, відтак апеляційний суд розглядає справу виключно у межах вимог апеляційної скарги. Свою незгоду з оскаржуваною постановою апелянт обґрунтовував наступним: 1. суд першої інстанції не відклав слухання справи, чим обмежив ОСОБА_1 у можливості висловити свою позицію; 2. у працівників поліції були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу. 3. інспектором поліції не було надано можливості ОСОБА_1 скористатися правом на отримання правничої допомоги; 4. наявний в матеріалах справи відеозапис є неповним, окрім того на такому відеозапису відсутнє зазначення дати та часу. Апеляційний суд не погоджується із вищевказаними твердженнями апелянта з огляду на наступне: З матеріалів справи вбачається, що 25.12.2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Тарасенко І.В. направив до суду першої інстанції клопотання про відкладення слухання справи, призначеного на 26.12.2023 року. Фактично дане клопотання було задоволено судом і розгляд справи було призначено на 17.01.2024 року. В апеляційній скарзі та в ході її розгляду адвокат зазначав про те, що причиною його неявки в судове засідання 17.01.2024 року було те, що в м. Києві було оголошено повітряну тривогу. В той же час з матеріалів справи вбачається, що в день судового засідання 17.01.2024 року адвокат Тарасенко І.В. подав нове клопотання про відкладення розгляду справи, де неможливість з`явитися у судове засідання жодним чином не пов`язував із оголошенням повітряної тривоги, а також необхідністю участі інших судових засіданнях, як він це заявив в суді апеляційної інстанції. Фактично адвокатом в якості підстави для неявки в засідання адвокат зазначив необхідність отримання ним інформації на свій адвокатський запит, що з точки зору суду могло б обумовити оголошення перерви в судовому засіданні, однак аж ніяк не обумовлювало належність неявки в судове засідання. За таких умов вказані посилання апелянта апеляційний суд не може прийняти в якості належного обґрунтування порушення судом першої інстанції його права на представлення своєї позиції в суді першої інстанції. Окрім наведеного апеляційний суд звертає увагу також і на те, що ОСОБА_1 мав повну свободу зазначити в своїй скарзі всі обставини, які він бажав представити на розгляд суду, відтак його право на представлення своєї позиції з точки зору апеляційного суду порушене не було. Не можуть бути прийняті і доводи апелянта щодо відсутності у працівників поліції підстав для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 . З наявного у матеріалах справи відеозапису з нагрудної боді-камери працівника поліції вбачається, що поліцейське авто слідувало по дорозі за автомобілем апелянта. Працівники поліції розпочали процес зупинки автомобіля апелянта після того, як ОСОБА_1 здійснив поворот без увімкнення відповідного світлового сигналу. Цю ж причину зупинки водія було йому озвучено відразу після такої зупинки. За таких умов доводи апелянта з даного приводу не відповідають дійсності. Щодо доводів апелянта стосовно того, що Інспектором поліції не було надано можливості ОСОБА_1 скористатися правом на отримання правничої допомоги, апеляційний суд звертає увагу на те, що з наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівником поліції після зупинки транспортного засобу було роз`яснено причини зупинки автомобіля, підстави для вимоги про проходження огляду, процесуальні наслідки та права, якими особа володіє при цьому. Жодного твердження з боку водія про необхідність отримання правової допомоги, як і створення працівником поліції жодної перешкоди апелянту в цьому, матеріали справи не містять. За таких умов, і ці твердження апелянта не можуть бути прийняті апеляційним судом. Не можуть бути прийняті апеляційним судом і доводи апелянта стосовно неналежності наявного у матеріалах справи відеозапису. На початку відеозапису міститься його належна ідентифікація, в тому числі і зазначення часу його створення. Запис безпосередньо зафіксував як зупинку транспортного засобу, так і проходження огляду на стан сп`яніння. Жодних обставин, які б надали суду підстави для неврахування такого доказу, матеріали справи не містять. Як вже зазначалося вище, розгляд справи здійснюється в межах вимог і доводів апеляційної скарги. Жодних інших доводів, ніж вищевказані, апеляційна скарга не містить. Змін до апеляційної скарги, додаткових доказів, а також клопотання про поновлення строку на їх подання до апеляційної суду не надходило. За таких умов розгляд справи здійснюється в межах доводів, заявлених в суді апеляційної інстанції. Враховуючи зазначене, апеляційним судом встановлена невідповідність дійсності тих обставин, якими апелянт обґрунтовує свою апеляційну скаргу, відтак порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду під час апеляційного перегляду справи, апеляційний суд не вбачає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 17 січня 2024 року, прийняту відносно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя С.О. Журба