Постанова Київський апеляційний суд № 359/3857/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________ Справа № 359/3857/22 Апеляційне провадження № 33/824/2865/2023 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 4 липня 2023 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Єгорова Сергія Анатолійовича на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 5 травня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановив: постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 5 травня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536грн 80 коп. Постановою суду визнано доведеним, що 13 червня 2022 року об 11 год. 00 хв. по вул. Київський шлях, 142 у м. Борисполі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Porsche Cayenne», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки із застосуванням приладу "DRAGER", результат огляду позитивний 0,67 проміле, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою судді, захисник ОСОБА_1 - адвокат Єгоров С.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, посилаючись на те, що суддя першої інстанції допустив спрощений підхід до розгляду зазначеної справи, не повністю з`ясував всі фактичні обставини справи, не дослідив та не надав оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, у результаті чого застосував надто суворе стягнення та не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому розгляду справи. Захисник Єгоров С.А. вважає, що наявні матеріали справи не містять належних та допустимих доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а відеозапис з нагрудної камери працівника поліції слід вважати недопустимим доказом, оскільки він має уривчастий, не постійний характер, і переривається з невідомих причин, що не відповідає положенням Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18 грудня 2018 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999. ОСОБА_1 та захисник Єгоров С.А., будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду апеляційної скарги шляхом направлення судової повістки-повідомлення на поштову адресу та електронну адресу захисника, двічі у судове засідання не з`явилися, судові повістки, направлені за місцем проживання ОСОБА_1 , повернулися без вручення з відміткою листоноші, що адрес відсутній за вказаною адресою, захисник Єгоров С.А. причини своєї неявки у судове засіданні 4 липня 2023 року не повідомив, тому відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП апеляційна скарга розглянута у відсутність ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Єгорова С.А. Суд, вивчивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозапис досліджуваних подій, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. У постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо. Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як зазначено в ст. 251 КУпАП. Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з`ясуванню: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 165260 від 13 червня 2022 року, в цей день об 11 год. 04 хв. у м. Бориспіль по вул. Київський шлях, 142 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Porsche Cayenne», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився із застосуванням алкотестера «DRAGER», результат 0.67 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9 (a) Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У протоколі ОСОБА_1 зазначив, що не згоден з порушенням. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП. Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відповідно до приписів п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 ПДР України). Відповідно до п.2.9.«а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність осіб за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Належним доказом даного правопорушення є встановлення наявності у водія транспортного засобу ознак алкогольного сп`яніння, пропозиція водієві пройти огляд з метою встановлення, у даному випадку, стану алкогольного сп`яніння, фіксація проведеного огляду і його результату. Згідно Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров`я № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану (пункт 2 ). Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3). Частинами 1 - 3 статті 266 КУпАП визначено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. З приєднаного до матеріалів справи відеозапису з відеокамери поліцейського вбачається момент зупинки автомобіля «Porsche Cayenne», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 за перевищення швидкості у населеному пункті, під час спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції були виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння, що стало підставою для пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального приладу «Драгер», на що останній погодився. Відеозапис з нагрудної камери поліцейського зафіксував проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та його результати. З роздруківки результатів проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Drager Alcotest 6820» АRMF 0029 вбачається, що результат тесту позитивний та дорівнює 0,67 ‰, що не заперечував ОСОБА_1 та підтверджено його підписом на чеку, та у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Єгорова С.А. не містить доводів незаконності дій працівників поліції при проведені огляду ОСОБА_1 та складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Доводи апеляційної скарги, що відеозапис з нагрудної камери поліцейського, доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, має уривчастий, не постійний характер, і переривається з невідомих причин, а відтак не може бути належним доказом вчинення правопорушення ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає безпідставними. Відповідно до п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища. Разом з цим, ні положеннями зазначеної Інструкції, ні нормами КУпАП не визначено обов`язкового приєднання до протоколу про адміністративне правопорушення повного відеозапису виконання поліцейським, яким був складений протокол, своїх обов`язків. Доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 , відеозапис повністю відображає подію вчинення ОСОБА_1 порушення п. 2.9а Правил дорожнього руху за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Також захисник Єгоров С.А. не зазначив, на спростування яких саме обставин необхідний саме повний відеозапис з моменту початку виконання службових обов`язків працівником поліції, який здійснював відеозапис подій з участю ОСОБА_1 , і до їх завершення. За таких обставин, ненадання суду цілісного відеозапису з моменту початку виконання службових обов`язків працівником поліції, не є підставою для висновку про не вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення і не є підставою для закриття провадження у даній справі у зв`язку із відсутністю події та складу правопорушення. Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у вчиненому правопорушенні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото зйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки ( відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Оскільки відеозаписом, що міститься у матеріалах справи, та який був досліджений судом першої інстанції, підтверджені обставини, які підлягають доказуванню, він не може бути визнаний неналежним доказом. Посилання в апеляційній скарзі, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, є безпідставними. З приєднаного до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису вбачається зупинення транспортного засобу «Porsche Cayenne», д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого знаходиться ОСОБА_1 . Під час спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції та складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не заперечував, що керував транспортним засобом у момент його зупинки. Виходячи з вищевикладеного, правових підстав для висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не встановлено. Також апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги про неправомірність оскаржуваної постанови судді місцевого суду є безпідставними, оскільки суддя надав належну оцінку обставинам справи та наявним доказам, а висновки суду першої інстанції, з якими погоджується апеляційний суд, є достатньо аргументованими. При цьому враховуючи, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»). Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Судом першої інстанції дотримані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення, висновок суду про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху є правильним, зміст постанови відповідає вимогам ст. 283, 284 КУпАП, в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, надана оцінка письмовим поясненням захисника ОСОБА_1 - адвоката Єгорова С.А. Враховуючи вищевикладене, порушень норм матеріального та процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи не встановлено, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд постановив: апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Єгорова Сергія Анатолійовича залишити без задоволення, постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 5 травня 2023 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І.М. Рейнарт