Ухвала ККС ВС № 758/17720/21

УХВАЛА 21 березня 2024 року м. Київ справа № 758/17720/21 провадження № 51-1399 ск 24 Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , перевіривши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 7 квітня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 10 січня 2024 року установила: У касаційній скарзі порушується питання про перегляд указаних судових рішень у касаційному порядку. Перевіривши подану касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що при зверненні не було додержано положень п. 4 ч. 2 цієї статті. Згідно з положеннями закону в касаційній скарзі має бути зазначено правове обґрунтування заявлених вимог, адже суд касаційної інстанції (далі - Суд) є судом права, а не факту. Цей суд уповноважений скасувати чи змінити оспорювані рішення виключно на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК, зокрема у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Також у силу ст. 433 КПК Суд не ревізує повноти розгляду та висновки щодо фактичних обставин кримінального провадження, а при вирішенні справи виходить з обставин, установлених судами нижчих інстанцій. Тому, заперечуючи законність судових рішень, скаржник має конкретно вказати у чому полягають допущені, на його думку, істотні порушення норм права, які відповідно до ст. 438 КПК є підставами для скасування оспорюваних вироку й ухвали. Зазначене не було враховано при зверненні до Суду. За змістом поданої короткої скарги, у ній засуджений висловлює незгоду з постановленими щодо нього судовими рішеннями, які просить скасувати і закрити кримінальне провадження. Однак при цьому всупереч законодавчим приписам скаржник лише стверджує про відсутність доказів його вини і не наводить жодних аргументів на підтвердження незаконності вироку й ухвали, допущення судами попередніх інстанцій таких порушень норм права, які тягнуть скасування згаданих рішень на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення статей 284, 370, 412-414 цього Кодексу в їх взаємозв`язку. Отже, у касаційній скарзі не викладено обґрунтування заявлених вимог. Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу. У разі необхідності отримання правничої допомоги для складання касаційної скарги засуджений може звернутися до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги в порядку, передбаченому Законом України від 02 червня 2011 року № 3460-VI «Про безоплатну правничу допомогу». Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів постановила: Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 7 квітня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 10 січня 2024 року залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали. У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3