Ухвала КЦС ВС № 754/2046/19

УХВАЛА 22 березня 2024 року м. Київ справа № 754/2046/19 провадження № 61-4085ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи: державний реєстратор комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомого майна та бізнесу» м. Київ Прошкін Олександр Васильович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Горбунова Леся Василівна, про визнання договору недійсним, витребування майна та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни, кредитної спілки «Зараз», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: державний реєстратор комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомого майна та бізнесу» м. Київ Прошкін Олександр Васильович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Горбунова Леся Василівна, про скасування права власності на об`єкт нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, визнання договорів купівлі-продажу недійсними та витребування майна, ВСТАНОВИВ: У лютому 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи: державний реєстратор комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомого майна та бізнесу» м. Київ Прошкін О. В. (далі - державний реєстратор Прошкін О. В. ), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Горбунова Л. В. (далі - приватний нотаріус КМНО Горбунова Л. В.), в якому, з урахуванням заяв про збільшення та уточнення позовних вимог, просили суд: - визнати протиправними дії державного реєстратора Прошкіна О. В. щодо державної реєстрації за ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_1 ; - скасувати рішення державного реєстратора Прошкіна О. В., індексний номер 44660407 від 17 грудня 2018 року щодо державної реєстрації за ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_1 ; - визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від 21 грудня 2018 року № 3646, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Горбуновою Л. В.; - витребувати у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ; - витребувати у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . У грудні 2019 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль І. М. (далі - приватний нотаріус КМНО Гамаль І. М.), кредитної спілки «Зараз» (далі - КС «Зараз»), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: державний реєстратор Прошкін О. В. , приватний нотаріус КМНО Горбунова Л. В., в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав обтяжень індексний номер 41711631 від 20 червня 2018 року про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за КС «Зараз», внесене приватним нотаріусом КМНО Гамаль І. М.; - визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 24 липня 2018 року, укладений між ОСОБА_6 та КС «Зараз», посвідчений приватним нотаріусом КМНО Харкавою О. В. та зареєстрований за № 2134; - визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав обтяжень індексний номер 42209131 від 24 липня 2018 року про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 , внесене приватним нотаріусом КМНО Харкавою О. В.; - визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 21 грудня 2018 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Горбуновою Л. В. та зареєстрований за № 3646; - визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав обтяжень індексний номер 44779040 від 21 грудня 2018 року про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , внесене приватним нотаріусом КМНО Горбуновою Л. В.; - витребувати у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 . Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 07 листопада 2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , треті особи: державний реєстратор Прошкін О. В., приватний нотаріус КМНО Горбунова Л. В., про визнання договору недійсним та витребування майна задоволено частково. Скасовано рішення державного реєстратора Прошкіна О. В., індексний номер: 44660407 від 17 грудня 2018 року про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від 21 грудня 2018 року № 3646, який посвідчений приватним нотаріусом КМНО Горбуновою Л. В. В іншій частині позовних вимог позивачам відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 до приватного нотаріуса КМНО Гамаль І. М., КС «ЗаРаз», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , треті особи: державний реєстратор Прошкін О. В., приватний нотаріус КМНО Горбунова Л. В., про скасування права власності на об`єкт нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, визнання договорів купівлі-продажу недійсними та витребування майна залишено без задоволення. Постановою Київського апеляційного суду від 13 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 листопада 2022 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Витребувано у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . Витребувано у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . В іншій частині рішення залишено без змін. Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 3 262,50 грн кожному. 19 березня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2023 року (надійшла до суду 21 березня 2024 року), у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення в повному обсязі, первинну та зустрічну позовні заяви залишити без задоволення. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі заявник заявила клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги та зазначила, що копію оскаржуваної постанови її представник отримав 13 березня 2024 року. Зазначає, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації вона з дитиною тривалий час проживала у Закарпатській області у м. Іршава та у зв`язку з воєнними діями не мала можливості повернутися до м. Києва та своєчасно подати касаційну скаргу. Верховний Суд бере до уваги посилання заявника на те, що після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України заявник з дитиною проживала у Закарпатській області. Однак, лише дані доводи заявника не можуть бути прийняті як єдині поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки заявником не вказано жодної конкретної обставини, підтвердженої належними доказами, яка б свідчила про неможливість заявника вчасно звернутися до Верховного Суду із касаційною скаргою. Введення воєнного стану дійсно є підставою для поновлення особі строку касаційного оскарження у випадку, якщо особа зазначає конкретні обставини, що у зв`язку із введенням воєнного стану завадили їй вчасно подати касаційну скаргу. Верховним Судом досліджено надані заявником докази та встановлено, що ОСОБА_1 та неповнолітня ОСОБА_8 з 16 березня 2022 року фактично проживали у м. Іршава, Закарпатської області. Рішення суду першої інстанції було постановлено 07 листопада 2022 року, тобто також під час дії воєнного стану і також тоді, коли заявник вже проживала у м. Іршава, однак не зважаючи на місце фактичного проживання, це не завадило ОСОБА_1 своєчасно звернутися з апеляційною скаргою до Київського апеляційного суду. При цьому за аналогічних обставин ОСОБА_1 зазначає про неможливість своєчасного подання касаційної скарги. Оскільки заявником не вказано конкретних обставин, що завадили їй вчасно подати касаційну скаргу, то касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для вказання конкретних обставин та подання відповідних доказів. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Учасник судового процесу зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права та цитує статтю 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Крім того, до касаційної скарги подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу касаційної скарги до закінчення касаційного оскарження. Верховний Суд позбавлений можливості розглянути дане клопотання, оскільки з матеріалів доданих до касаційної скарги та з судових рішень суду першої та апеляційної інстанції неможливо встановити ціну позову, а тому неможливо розрахувати розмір судового збору за подачу касаційної скарги. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). ОСОБА_1 оскаржує рішення суду першої та апеляційної інстанції у повному обсязі, тобто в частині як первинного, так і зустрічного позовів. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовами у 2019 році та заявляли 3 позовні вимоги немайнового характеру та позовну вимогу майнового характеру. ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом у 2019 році та заявляв 5 позовних вимог немайнового характеру та позовну вимогу майнового характеру. Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 921,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 768,40 грн, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 9 605,00 грн). Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем. Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання (відсутнє визначення вартості спірного майна), тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру, у зв`язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, майнова оцінка майна або інші належні докази). Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги за позовну вимогу майнового характеру (у розмірі 1 % від вартості об`єктів нерухомого майна, помноженого на 200 % та судовий збір за 8 позовних вимог немайнового характеру (768,40*8)*200= 12 294,40 грн)). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі. Після надання доказів вартості спірного майна Верховним Судом буде розглянуто клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку подачі касаційної скарги відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Г. В. Коломієць